Я притулку шукаю у слові, а цуцик – у буді
(тільки б слово моє не садили на довгий ланцюг).
А зубаті обоє, а дикі… а ніжні – приблуди.
Ще й подібні до вітру обоє
і тих волоцюг.
Я шукаю натхнення, ти – погляду, харчу і дому.
Я шукаю руки, щоб не впасти, ти –
також руки.
Ми обоє подібні – в очах трохи суму і втоми,
і сьогодні обох непокоять сніги і круки.
Ми такі малослівні… ну, звісно, і малогавкучі.
Хочеш, будемо разом ходити попід ворітьми?
Я у слові ховаюсь, в яри, у долини, між кручі.
Цуценя заховаю у хаті – і будемо МИ…