ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Ляшкевич
2024.06.15 22:01
Патетично - чоловічий голос)
Досить, кохана, буденності віхоли,
хочеться сонця і моря –
Поїхали!
У невгамовність прибою і синяви
барвного свята над будніми тінями!

(Іронічно – жіночий речитатив)

Іван Потьомкін
2024.06.15 19:13
Не гадав ще молодий Тарас, що слава набагато швидша, ніж тарантас, що віз його вперше на батьківщину: усім хотілось не просто бачить, а щонайкраще пригостить речника Вкраїни. От і в Лубнах не було кінця-краю запрошенням. «Відбийся якось,- попросив Тарас

Микола Соболь
2024.06.15 16:37
Побути трохи ще у раю,
хотілося та обмаль часу.
Куди летіти, я не знаю?
Тримаю за крило Пегаса.
Тепер ти вільний, милий друже,
спіши між хмар, де сонце сяє,
ніколи ти не був байдужим,
як ніс мене за небокраї.

Хельґі Йогансен
2024.06.15 13:56
Я не буду брехати, що знаю життя,
Розкидатись пихато словами.
Лиш скажи мені, хто ти і хто тобі я!
Поясни, що насправді між нами!

Може, карма чи так, випадковий союз?
Чи зустрілись споріднені душі?
І чому у тобі я фатально погруз?

Леся Горова
2024.06.15 12:12
Мовлю сонцем і мовлю вітром я,
Мовлю променем,
Слів розмаєм, думок палітрою,
Серцем стомленим.

Та вмокаючи пера- образи
В рути-шавлії,
Мовлю так, щоб одну лиш обрану

Ігор Деркач
2024.06.15 10:51
Синекура має привілей
і сама повірити готова
у казки із тисячі ночей,
на які купились безголові.
Логіку включаємо, панове,
і спаде полуда із очей.

***

Тетяна Левицька
2024.06.15 09:15
Не хвилюйся, любий, я не бачу
порізно у цьому світі нас.
Хто обпікся об сльозу гарячу,
на холодну дує повсякчас.

ДНК твоє в моєму лоні,
у твоєму серці образ мій.
Душу заколисуєш в долоні.

Козак Дума
2024.06.15 07:29
Колише вітер грона калинові
в ряснім саду майнулого життя,
немов орелі булої любові,
під супровід мого серцебиття…

І гойдалка, як та опона часу,
спадає долу прямо із небес.
Несе тебе, життя мого окрасу,

Микола Соболь
2024.06.15 06:17
Тридев’яте царство. Все без змін.
Пароксизм доконує Кощея.
Якби ж, бідний, мав можливість він
на Сушка наслати гонорею.
Зріє дума в лисій голові,
зараз буде вихлоп недовірша,
рими не такі вже і нові,
ще й виходить – абирвалг, не більше.

Віктор Кучерук
2024.06.15 05:07
В скверику під липою,
Влітку з дня у день, –
Безнастанно глипаю
На ряди людей.
Поглядом допитливим,
Кожного й завжди, –
Зазвичай запитую:
Звідки і куди?

Артур Курдіновський
2024.06.15 01:53
Стали комом у горлі слова.
Сидимо за столом візаві.
Ми з тобою - вдівець та вдова,
Хоч обидва сьогодні живі.

Тиха осінь плете макраме,
Покриваючи смутком рудим.
Тиха осінь - це гра в буріме,

Борис Костиря
2024.06.14 23:32
Я кину вудочку
по той бік Всесвіту,
По той бік розуму,
по той бік серця,
По той бік розпачу,
по той бік лиха,
Яке говорить нам
крізь море тихо.

Володимир Каразуб
2024.06.14 20:36
тому що потрібно вірити хоча б у щось.
Читати псалми над головами і зливати розтоплений віск,
Говорити про те, що фігурки — це те, що тобі здалось,
Про тонку павутинчасту форму страхів, які запеклись
На воді.
Неодмінно потрібно вимовляти чиїсь імена

Самослав Желіба
2024.06.14 18:58
ЗОРЯ. ДОБРА БАГАТО В ЦЬОМУ СЛОВІ
Добра багато, а ще більш любові,
Такої що обійме цілий світ,
Мов руки матері й весняний квіт.
            А що лишилося від нього?
Де? Який в нім слід?
Воно ростануло, як ранок,
Як ранок, що обернувсь днем…

Козак Дума
2024.06.14 16:19
Аби людина отримала повну свободу – вона повинна померти…

Іван Потьомкін
2024.06.14 12:16
Це потім про раббі Тарфона йтиме слава,
Що схожий він на піраміду із горіхів:
Торкнись - і покотяться вони ураз.
А йшлось про те, що притьмом добував він
Із священних книг те, що учні просили.
Але це потім. А поки що був він скупердяй.
Раббі Аківа
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Благодатна Еродія
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 До ями (тріолет)
Образ твору

09.06.2012
(ABaAabAB)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-09 17:46:46
Переглядів сторінки твору 4253
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (7.789 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Тріолети
Автор востаннє на сайті 2020.12.06 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-06-09 19:00:45 ]
Дуже сумно, друже...
Радує одне - вправність, з якою написано цей вірш!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-09 20:15:33 ]
З одного боку, професійний спорт - це правильно. Бо нащо якісь лейтенанти-міліціонери, які не мають уяви про те, наскільки "наша служба і опасна, і трудна"?
А з другого боку - вимальовується інша картина. Професійний спорт і прибутковий бізнес, легіонери та замовні матчі поєднались у одному вирі, яким керують меркантильні інтереси, бо немає інших, назва яким - патріотизм.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2012-06-09 21:04:16 ]
Доброго дня, шановний Гаррі!
:-)
Вправно.
:-)
З повагою...
Пи.Си. А я книжечку виклав. Усю. Переробив, і виклав... Тепер треба до однієї людини, яка мені допомогала та спонукала на переробку, поїхати та вручити пляшку "лимонаду". ;-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-09 21:27:02 ]
Беріть пляшку невеликої ємності. Півлітра - максимум. Спробую уявити, що той редахтор-корехтор навиправляв.
Справа в тому, що Ваші твори (може, так само як і будь-чиї) мають один і той самий візерунок авторських "фіч". І тому достатньо вказати на деякі з них як на недоліки, бо вони-таки є саме ними, і все інше Ви у змозі виправити самостійно.
Не витрачайтесь на корехторів-редахторів. Вони собі своє зароблять на інших авторах, які "пішут, как ходят, а ходят, як Льова. А Льова наш ходіт х...ово-х...ово (с). Або на тих, хто пише т.б.м., серцем, а виходить мазня.

З повагою і без зайвих порад,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-11 09:14:03 ]
Ага, мені теж про Льову надзвичайно сподобалось... :))) А чиї це слова, що Ви їх взяли в лапки?

Ой, тих, що "пишуть серцем", яким "прийшло зверху", "надиктувалось вищими сферами" і т.д., і т.п., тому виправляти це в жодному разі "не можна", "не треба", "не варто" (чого не вистачає - додати), що називається, "не счесть". :) "Ім'я їм - легіон"(С) :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-11 09:21:46 ]
З огляду на те, як розгортається боротьба проти української мови, мені вже хотілось би забути цю цитату моєї піонерської доби.
Вона мирно спочивала у скарбницях російської літератури. То й нехай.
Свого часу неї звертались навіть і серйозні автори - щоправда, з деякими змінами у заключний частині.
А цитата, скоріше за все, народна. Може, навіть, одеська часів встановлення імперської влади СРСР.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-11 09:25:27 ]
Ось і мені здалось це схожим на одеський гумор. :) Через Льову, певно. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-11 09:28:48 ]
А про другу частину твого (ми ж були на "ти") коментаря можу зауважити, що, напевно, всі пишуть серцями - і, може, навіть ті поети, які напрацьовують гори свого матеріалу заради книжок, рядка у районній чи обласній поетичній малотиражній газеті або лазерної дискети, з якою ходять на весілля.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-11 09:51:01 ]
О, так, всі пишуть "серцями", "душами", шкода тільки, що ці "серця" і "душі" деколи бувають малограмотними і не хочуть й чути про якісь там теорії (версифікації, наприклад), а на зауваження щодо технічної сторони "надиктованих зверху" віршів не реагують або реагують неадекватно. :)

А, так, пригадую, на "ти". Постараюсь більше не забувати. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-11 09:55:43 ]
Ті горе-поети бувають і агресивними.
Вони можуть вважати, що для правок існує коректор, а для більш складних речей - редактор.
А справа поета - це така, як у баби Ванги (царство їй небесне). Тобто, надиктовувати свої пронебесні прозріння. А всі інші - хай розшифровують, а кому заплатить - хай виправляє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-11 10:04:21 ]
Ой, і мені не один раз саме з такими агресивними горе-поетами і мені колись доводилось зустрічатись на сайтах. На мої зауваження про відсутність у їхніх "віршах" ритму, рим, а то й будь-якого сенсу вони мені так дослівно і відповідали, що для цього існують редактори, які з будь-якого г.... зроблять "цукерочку", яку з вдячністю "схаває піпл". І я сам зустрічав той "піпл", який "хаває" такі "вірші", "хаває" та ще й нахвалює. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-06-09 21:39:31 ]
часи змінилися, так само
перемінилося "Динамо" :)

пс: дуже сподобалося, як ходить Льова :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-09 21:55:10 ]
І особи такі існують.
Вони не знають, що після коми або інших розділових знаків повинен бути прогал (пробіл) - такий самий, як і при письмі звичайною ручкою або олівцем, а не навпаки.
Вони, наприклад, не мають уяви про сурядне чи субпідрядне речення. І я їх чудово розумію. Співати під акордеон на сільському весіллі можна і без розділових знаків.
Буває, що і особисто сам іноді потрапляю у клінч зі своїми шкільними прогулами саме у дні тих занять, на яких моєю улюбленою вчителькою Ніною Миколаєвною розповідалось про написання, наприклад, частки "не" з дієприкметниками. Та я надолужую. І згадую ті роки, а з ними пригадуються уроки та бібліотека, майже усі книжки якої (щоправда, казкової та військової тематики, а не пушкініад) я перечитав за 14 років мого перебування на абоненті.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-06-10 22:13:16 ]
Дорогий Гаррі,
Ти самовіддано збагачуєш тематику
вітчизняних тріолетів :))
Завдяки Тобі я перечитала теорію про цю віршову форму у словнику :)І завжди, читаючи Твій твір, хочеться і собі щось таке втнути, але ...((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-11 08:52:04 ]
(задоволено_дивлячись_на_себе_у_дзеркало_і_пригадуючи_свої_заслуги_у_царині_поезії)
І не лише тріолетів, а так само і рондо, і ронделів - цих віршових форм, на яких відшліфовується майстерність версифікатора і поета. Поки що ніяк не підійду до сонетів, а вони технічно легші за рондо і ронделі. Якось іншим разом.
Отак, мабуть, і Ви - все залишаєте "на потім"...

З повагою і без гонору,
Г.С.