Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.10
21:23
Онкодиспансер. Первинний огляд лікаря.
Пацієнт - чоловік років 45-50.
Підозра на рак легень.
- Палите?
- Палю.
- Як довго?
- З 4го класу. Може з 5го.
- З якого конкретно року?
- Я не помню.
- В школу ви в якому році пішли?
- (кашляє) Точно не п
2026.11.10
21:06
Летять і минають літа суєти,
об’єднані ціллю одною,
і люди, що мчать до цієї мети,
назвали її золотою.
Старіє і знов молодіє земля,
і є сподівання на краще,
і промені сонця ще гріють здаля,
об’єднані ціллю одною,
і люди, що мчать до цієї мети,
назвали її золотою.
Старіє і знов молодіє земля,
і є сподівання на краще,
і промені сонця ще гріють здаля,
2026.11.10
20:26
Не знадобиться відпускати
минуле у чортополох.
Ще здатна прикрашати шати
хоч уві сні для нас обох,
і згадувати очі сині,
обличчя миле, рук тепло —
від щемної пори й донині,
любити, щоб там не було.
минуле у чортополох.
Ще здатна прикрашати шати
хоч уві сні для нас обох,
і згадувати очі сині,
обличчя миле, рук тепло —
від щемної пори й донині,
любити, щоб там не було.
2026.11.10
20:17
Перед тим, як назавжди покинуть
Цю місцевість, таку дорогу,
Він вклонився могилам і нивам,
Залишивши надію благу.
Він вклонився книжкам посивілим
На полицях дрімливих, стійких.
Він лишав не маєтки і вілли,
Цю місцевість, таку дорогу,
Він вклонився могилам і нивам,
Залишивши надію благу.
Він вклонився книжкам посивілим
На полицях дрімливих, стійких.
Він лишав не маєтки і вілли,
2026.11.10
18:06
«Які ми гарні!»- пишаються суцвіття,
Невдовзі станемо плодами...»
Згинається гілля, кора мовчить.
Мовчить невидиме коріння…
Мовчать, хоч знають, що сказати крикунам,
Які невдовзі розпрощаються з цим світом.
І тільки ми дамо життя новим суцвіттям.
Невдовзі станемо плодами...»
Згинається гілля, кора мовчить.
Мовчить невидиме коріння…
Мовчать, хоч знають, що сказати крикунам,
Які невдовзі розпрощаються з цим світом.
І тільки ми дамо життя новим суцвіттям.
2026.11.10
12:22
А наш взірець – Сцевола Муцій,
який учив терпіти зло
і цій науці
у фейсбуці
підтакує якесь пуйло.
***
А де-не-де є мода вічна
який учив терпіти зло
і цій науці
у фейсбуці
підтакує якесь пуйло.
***
А де-не-де є мода вічна
2026.11.10
07:14
Радію вранішньому світлу,
Що тихо ллється через скло, -
Радію сонцю, що розквітло,
Землі даруючи тепло.
Вдихаю чисту прохолоду
І свіжість ранньої пори, -
І відчуваю ту свободу,
Яку мені несуть вітри.
Що тихо ллється через скло, -
Радію сонцю, що розквітло,
Землі даруючи тепло.
Вдихаю чисту прохолоду
І свіжість ранньої пори, -
І відчуваю ту свободу,
Яку мені несуть вітри.
2026.11.09
23:45
отакої, буркоче собі під сиві вуса достопамятний улюблений протагоніст, відомий за попередніми епізодами, шкандибаючи додому через дитячий майданчик, де пісочниця зі собачим лайном, отакої · у манері одиноких під старість усіма забутих уперто не вмираючих
2026.11.09
16:15
Друзі до мене прийшли вчора, надвечір
Сам я лежав у постелі, умираючи
Ені Бон зі Сейнт-Ейнжел
Казала ”надворі погода шикарна“
Ще вітер тоді завивав у проймі дверній
О, хто ти такий, щоби погоді відмовіти
Мені би спокою, щоби умерти собі
Сам я лежав у постелі, умираючи
Ені Бон зі Сейнт-Ейнжел
Казала ”надворі погода шикарна“
Ще вітер тоді завивав у проймі дверній
О, хто ти такий, щоби погоді відмовіти
Мені би спокою, щоби умерти собі
2026.11.09
15:58
Усі шишки на ялинці
Усміхаються хмаринці.
Вітер віти колихає —
Він ялинку колисає:
— Люлі, люлі, спи гарненько,
Чарівнице зелененька!
Та ялинці геть не спиться:
Усміхаються хмаринці.
Вітер віти колихає —
Він ялинку колисає:
— Люлі, люлі, спи гарненько,
Чарівнице зелененька!
Та ялинці геть не спиться:
2026.11.09
14:35
Дід в гірському селі під Женевою
Мордувався з розпуки статевої.
Бо в селі на горі
Лиш бабусі старі,
А панянки гуляють Женевою.
На стоянці в порту Гонолулу
Бабі Ксенії вухо надуло.
Мордувався з розпуки статевої.
Бо в селі на горі
Лиш бабусі старі,
А панянки гуляють Женевою.
На стоянці в порту Гонолулу
Бабі Ксенії вухо надуло.
2026.11.09
12:39
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),
2026.11.09
11:24
А вже листопад із сумними вітрами,
Літає і падає листя-метелик.
І джерги осінні на душі нам стелить.
Не знає ніхто, що за синню й горами,
Бо крутиться світ, наче зірвана хвіртка.
І стіни замовкли, а серце тріпоче.
А далі що буде? Все знає лиш Отче.
Літає і падає листя-метелик.
І джерги осінні на душі нам стелить.
Не знає ніхто, що за синню й горами,
Бо крутиться світ, наче зірвана хвіртка.
І стіни замовкли, а серце тріпоче.
А далі що буде? Все знає лиш Отче.
2026.11.09
09:29
Де ті духи що дрімають,
Духам вічним спати треба?—
У надриві зволікання
Їх нетлінне — не від Неба!
Хто відчує — буде вільним
Від зневіри і шляхетства,
Буде плавати в ефірі,
Називатися мистецтвом,
Духам вічним спати треба?—
У надриві зволікання
Їх нетлінне — не від Неба!
Хто відчує — буде вільним
Від зневіри і шляхетства,
Буде плавати в ефірі,
Називатися мистецтвом,
2026.11.09
06:57
Жовтіють вікна, рожевіє обрій,
Кричать ворони - все, як і раніш, -
Мені сьогодні невимовно добре
Отут, де досі краєвиди ті ж.
Мене сюди завжди ведуть дороги,
І тільки тут душа моя - своя, -
Зникають зразу болі і тривоги,
Коли знайоме роздивляюсь я.
Кричать ворони - все, як і раніш, -
Мені сьогодні невимовно добре
Отут, де досі краєвиди ті ж.
Мене сюди завжди ведуть дороги,
І тільки тут душа моя - своя, -
Зникають зразу болі і тривоги,
Коли знайоме роздивляюсь я.
2026.11.08
15:06
Московський карлик світ увесь ляка,
Що ядерну він зброю в діло пустить,
Свої ракети ядерні запустить.
І кінець світу всіх тоді чека.
Всі москалі відправляться у рай,
А вороги згорять в огні пекельнім.
Ну, звісно, перспективи невеселі,
Від москалів
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Що ядерну він зброю в діло пустить,
Свої ракети ядерні запустить.
І кінець світу всіх тоді чека.
Всі москалі відправляться у рай,
А вороги згорять в огні пекельнім.
Ну, звісно, перспективи невеселі,
Від москалів
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.11.08
2026.10.28
2026.10.27
2026.10.19
2026.10.17
2026.10.12
2026.10.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Вірші
Зустріч у Світлих Споминах --- український блюз
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Зустріч у Світлих Споминах --- український блюз
1.
Я прига́дую - розчиня́юся у думка́х...
Неприко́вані, мло́сні спо́мини... ві́чний блюз...
Ні́жні до́тики, затамо́вані на уста́х...
і не зна́ю я - чи ще ди́хаю, бо бою́сь:
розгуби́ти тебе́ намисти́нами па́сії,
перекро́їти час - зодягну́тися в зга́слого дим...
Я суму́ю і сум у ту ніч перекра́шую -
де гойда́ється сон і злили́ся в один два світи́...
Приспів:
Ніч розпліта́є мої́ спо́гади,
і впліта́є тебе́ в ко́жен по́дих.
Ожива́ють мину́лого спа́лахи,
і торка́ються се́рця, як спо́відь.
І коли́ зника́є сві́тло,
все одно́ я ба́чу тебе́ —
у то́му само́му мі́сці,
де злили́ся в один
два світи́.
2.
Невлови́мими ми́ті гу́бляться, та́не ніч -
Неозо́рена, зми́та зли́вою з ліхтарі́в...
В се́рці ти́хо так щось насту́кує у мені́ -
то закра́лися но́ти втра́чені, та старі́:
розгуби́ти тебе́ намисти́нами па́сії,
перекро́їти час - зодягну́тися в зга́слого дим...
Я суму́ю і сум у ту ніч перекра́шую -
де гойда́ється сон і злили́ся в один два світи́...
Приспів.
Ця пісня - це творчий дует з однією з майстринь співучого слова, Оленою Рассуждай, яка теж веде свій Ютюб канал під назвою "Слова Крізь Душу". Мої куплети і її приспів... Я створив свої варіанти пісні, у неї відповідно з`явилось власне бачення оспівування тексту. Тому кому цікаво може оцінити два бачення - моє і її. На мою скромну думку, обидва варінти цікаві у заслуговують уваги. 💛💙✌🎸
Я прига́дую - розчиня́юся у думка́х...
Неприко́вані, мло́сні спо́мини... ві́чний блюз...
Ні́жні до́тики, затамо́вані на уста́х...
і не зна́ю я - чи ще ди́хаю, бо бою́сь:
розгуби́ти тебе́ намисти́нами па́сії,
перекро́їти час - зодягну́тися в зга́слого дим...
Я суму́ю і сум у ту ніч перекра́шую -
де гойда́ється сон і злили́ся в один два світи́...
Приспів:
Ніч розпліта́є мої́ спо́гади,
і впліта́є тебе́ в ко́жен по́дих.
Ожива́ють мину́лого спа́лахи,
і торка́ються се́рця, як спо́відь.
І коли́ зника́є сві́тло,
все одно́ я ба́чу тебе́ —
у то́му само́му мі́сці,
де злили́ся в один
два світи́.
2.
Невлови́мими ми́ті гу́бляться, та́не ніч -
Неозо́рена, зми́та зли́вою з ліхтарі́в...
В се́рці ти́хо так щось насту́кує у мені́ -
то закра́лися но́ти втра́чені, та старі́:
розгуби́ти тебе́ намисти́нами па́сії,
перекро́їти час - зодягну́тися в зга́слого дим...
Я суму́ю і сум у ту ніч перекра́шую -
де гойда́ється сон і злили́ся в один два світи́...
Приспів.
Ця пісня - це творчий дует з однією з майстринь співучого слова, Оленою Рассуждай, яка теж веде свій Ютюб канал під назвою "Слова Крізь Душу". Мої куплети і її приспів... Я створив свої варіанти пісні, у неї відповідно з`явилось власне бачення оспівування тексту. Тому кому цікаво може оцінити два бачення - моє і її. На мою скромну думку, обидва варінти цікаві у заслуговують уваги. 💛💙✌🎸
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Цьом-Цьом -- Альбом Теревені від Зеня"
• Перейти на сторінку •
"Висить Ябко -- Альбом Теревені від Зеня"
• Перейти на сторінку •
"Висить Ябко -- Альбом Теревені від Зеня"
Про публікацію
