ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.02.20 06:00
Коротшають ночі і довшають дні,
І сонце все більше стає гарячішим, -
І мрії з'являються нині мені
Уже не такі, як, бувало, раніше.
Щоденно уява малює русню
Втопаючу дружно в гнилому болоті,
Де я без вагання, утоми і сну
Завершую радо приємну роб

Ігор Терен
2026.02.19 22:47
А піймані наразі на м’якині
задумали переділити світ,
та те, що нині
хочуть мати свині,
не тулиться до зайнятих корит.

***
А європейці мовою Езопа

С М
2026.02.19 21:14
Каже чемний аутсайдеру
”Як жиєш ти?“
Там і тут і ще в дорозі
Ізвідси туди

Я мовлю до вітру
Слова мої розвіює
Я мовлю до вітру

Ігор Шоха
2026.02.19 21:13
А воїни не одинокі в полі
утримують і змія на межі,
і тризуб волі
як забрало долі,
що захищає наші рубежі.

***
А демократій остається купка

Артур Курдіновський
2026.02.19 19:42
Ця вулиця, розради милий шлях, -
Непримиренний ворог злої згуби.
Світився вечір мрією в очах,
Навколо - казка! Подивитись любо!

Шляхетний жовтень, мов сучасний Бах,
З повітря будував органні труби.
Лежали на асфальтових стежках

Євген Федчук
2026.02.19 19:18
У Кам’янці серед ринку в корчмі велелюдно.
Сизий дим висить від стелі майже до підлоги.
Пробивається ледь світло із вікон крізь нього.
Стоїть гомін, що і слово розібрати трудно.
В дальньому кутку усілись за стіл два козаки.
Видно, давно не бачились,

Іван Потьомкін
2026.02.19 18:06
Сумують узбережжя часом
За любим ручаєм.
Чимало в нашім краї висхлих ручаїв.
Я бачив якось узбережжя,
Покинуте й забуте ручаєм,
Лишилося воно з розбитим серцем
Серед піску й каміння.
Також і чоловік,

Борис Костиря
2026.02.19 11:02
Вибухи дронів...
Сон - мовби випалена земля
у вирвах від снарядів
і віспою від розривних куль.
Вибухи дістануть тебе
де завгодно,
як наймані вбивці,
як небачена пошесть.

Світлана Пирогова
2026.02.19 10:04
Зітхнули дахи, скинувши гучно срібну парчу,
І небо солодким туманом осіло на скроні.
Я більше про зиму і стужу тепер не шепчу,
Тримаю краплину, мов пульс, у гарячій долоні.

Ще вчора завія крутила свій білий сувій,
А нині калюжі - дзеркала утрачених

Віктор Кучерук
2026.02.19 07:24
Уже повиривались
З оков зими струмки, -
Купається в них галич
Щоденно й залюбки.
Під сонцем сніг підтанув
І став щезати лід, -
І нявкає, мов п'яний,
Чи одурілий, кіт.

Олена Побийголод
2026.02.19 07:12
Із І.Тургенєва (1818-1883)

Сиве світання, туманом сповите,
ниви зажурливі, снігом укутані...
Раптом згадаєш колись пережите,
й лиця, що довго здавались забутими.

Враз пригадаєш гарячі зізнання,

Тетяна Левицька
2026.02.18 22:18
Не чекаю на звістку з далеких доріг —
відпустила минуле у вічність.
Є сьогодні, а завтра, цей пористий сніг,
у відлизі потоне циклічно.

Ти мене не читав по складах власноруч;
проковтнув сторінки обважнілі.
Мимохідь прогорнувши та нашвидкуруч

Володимир Невесенко
2026.02.18 18:20
На небі – хоча б хмаринка!
Хтось ніби граблями вискріб.
Поникла моя зоринка –
боюся, не згасла в іскрі б.

Розкрилилась ніч привільно,
півсвіту уже накрила,
а місяць блукав безцільно

Володимир Невесенко
2026.02.18 18:04
Поник в заграві горизонт,
багрянцем хмари обдало,
і, мов згори спускався зонт,
спадала сутінь на село.

Тьмяніла неба бірюза,
дзвенів кришталем ожелест ,
мечем, уткнутим в гарбуза,

Володимир Невесенко
2026.02.18 17:58
Лізе в очі пітьма тягуча,
біля вуха дзеленька час.
Звисла туча, немов онуча,
закриваючи Волопас.
Тільки й видно: зорить окраєць
закоптілих у тьмі небес.
Он збліднілий мигає Заєць,
ось яріє Великий Пес.

Володимир Невесенко
2026.02.18 17:54
Столочений день утомно
за обрій злетів пелюсткою,
похнюпився звід розлогий
і світоч небесний згас.
Густий опустився морок
і світ закапканив пусткою,
і мов розчинився простір,
і ніби спинився час...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

 Двічі… чи тричі?.. (пародія)

Біля спогадів тихих і чистих
Притулюсь і зігрію себе,
Ти любив мене двічі чи тричі,
То ж вертайся, будь ласка, тепер…

Щоб співали птахи і летіло
Шкереберть несуттєве і зле.
Тиха ж осінь зненацька, як мрія,
Ніжно мовить, я згодна на все.
Оксана Ігнатенко. Коли вітер зриває достатки // збірка "Співучий дощ",с.11.

Ти приходь – чи спомином, чи просто,
Чи закоханий, чи так чого…
Оксана Ігнатенко. «Дощ іде,
колише тихо листя…» (там же, с.3).


Море спогадів, тихих і чистих,
хоч згадати й немає про що:
ти любив мене двічі чи тричі,
а тоді, безсердечний, пішов.

Ти любив мене тричі… чи двічі?!
Вже забула, хоч ти мене ріж!
Отакі у душі протиріччя…
Краще «тричі» – так спогадів більш…

Ти приходь – чи у спомин, чи просто,
Чи закоханий, чи навпаки…
Будеш поруч – заскакуй у гості,
Я віддамся тобі залюбки!

17.05.2001 р.


З саморобної збірки пародій "Кілограм колупаних родзинок".







Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-19 13:45:06
Переглядів сторінки твору 4007
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-06-19 13:56:51 ]
Як на мене - третій зайвий. Не "раз", а катрен. :) Якщо залишити два перших - коротко і влучно!Третій - послаблює враження від попередніх двох.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-19 14:51:57 ]
Дякую, Володимире, що завітали і висловили свою думку, це для мене важливо.Третім катреном я "пересмикую" рядки з іншого її вірша:
"Ти приходь – чи спомином, чи просто,
Чи закоханий, чи так чого…"
Оце незграбне "так чого" залишає мене небайдужою.Не можу не помітити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нико Ширяев (Л.П./М.К.) [ 2012-06-19 14:43:55 ]
Ну, поэтическая техника Оксаны оставляет желать лучшего... Но сам настрой - оставляет желать Оксану! :) :) :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-19 14:55:54 ]
Заздрю, Ніко, якщо це викликає у Вас чоловічий захват:коли "просять до себе уваги" і "згодні на все". Навіть - з тими, хто приходить "так чого"... Дякую, що завітали! Розумію, що Ваш комент - це жарт і стьоб.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-19 15:25:24 ]
Як на мене - виражаючись молодіжним сленгом - супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 09:33:17 ]
Мирославе, дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-06-19 16:26:08 ]
Такий відтінок у цій пародії тужно -гірковатий, але ж підловлені вдало моменти розшиті у житі.
Я вже казала Вам, що Ви- поет- психолог. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 09:37:56 ]
Роксолано, мене не покидає відчуття, що людина може образитися на таку пародію, але ж я ішла за її текстом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-19 19:37:30 ]
Ну, залюбки, напевно, проблематично...;-)))) Якщо жінка не може згадати двічі чи тричі, значить сам процес на неї не справив ніякого враження, а тому залюбки ніяк не вийде.;-)))))) Ну хіба що так якось за інерцією чи що.;-)))))) Ну, Ларисонько, досить пристойні пародії у Вас, лягають на душу. То ж чекаю ще!!!;-))))))) Там ще з 790 грамів наколупаних родзинок є?.. Не томіть!!!;-)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 09:36:25 ]
Патарочко, дякую за увагу і за роздуми! Сьогодні ще дещо із "колупаного кілограма" опублікувала, погляньте, будь ласка.Не знаю, на скільки грамів воно затягне, але от - "наугад" надщипнула...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-06-20 11:20:23 ]
Клас!!! Сподобалось! Підняли настрій, Ларисо! :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 09:40:11 ]
Лілю, давно тебе не було чути! Чи то я стала рідко на сайт забігати (літо)... Молодець, що завітала!