ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.01 22:04
Ми дивимось на світло,
якого немає, -
світло погаслих зірок.
Але так само згасає світло
від людей, воно поглинається
киплячою магмою небуття.
Ми дивимося на світло
домівок, але потрібних людей

Світлана Пирогова
2025.11.01 20:10
Не напишу про тебе мемуари,
Хоча мотиви вже робили кроки.
Ще від Кармен звучало стільки арій,
І павутинням заплітались роки.

Не напишу про тебе мемуари.
Приходить розуміння надто пізно.
Не збудувати тріумфальну арку.

Іван Потьомкін
2025.11.01 19:34
До подиху останнього збережи для мене, Боже,
незмірну тугу й біль за тих дітей Твоїх,
що й на схилку літ не в змозі позабути,
як їх в палеоліт війна триклята вкинула.
Там кременем-кресалом добувавсь вогонь,
поживою єдиною, а не дієтою, лобода була,

Микола Дудар
2025.11.01 13:17
Піврічне немовля з матусею і татком…
Якби ж по своїй волі майнули в небеса…
Якби ж прийдешня ніч цікавилась малятком —
З очей текли б не сльози, а сонячна роса…

Якби ж то сприйняла задіяне свідомість,
Я б малював це світ з пошкоджень і пожеш… і
Ні

Володимир Мацуцький
2025.11.01 12:28
Братам по крові і братам по духу

Ми білі ворони
у цьому суспільстві,
ми сіль України,
йдемо звідусіль.
Із возом моїм
поєднається віз твій,

Борис Костиря
2025.10.31 21:49
Стоїш на крутому березі,
дивишся у воду
і опускаєш у неї
пожовкле листя і квіти,
як листи в невідомість.
Чи дістануться вони адресата?
Хто буде цим адресатом?
Бог чи зруйноване обличчя часу?

Сергій СергійКо
2025.10.31 21:06
Сприймай її надійним обладунком,
Бо й у речей складні бувають ролі –
Стають, зненацька, цінним подарунком.
Тому – моя, як приклад, парасоля.
Мене охороняла від негоди
Багато років, віддано служила,
Долаючи зі мною перешкоди,
Та вже мене частинку ст

Юрій Лазірко
2025.10.31 20:53
Я пригадую - розчиняюся у думках...
Неприковані, млосні спомини... вічний блюз...
Ніжні дотики, затамовані на устах...
і не знаю я - чи ще дихаю, бо боюсь:
розгубити тебе намистинами пасії,
перекроїти час - зодягнутися в згаслого дим...
Я сумую і су

Ярослав Чорногуз
2025.10.31 17:23
Нарешті я ізнову на Природі,
Колише тишу ніжний вітерець.
Вистукує морзянку на колоді
Завзято-щемно дятел-молодець.

Нарешті літо бабине всміхнулось,
І золотом обсипало мене.
І дивовижним шумовинням чулим

Микола Дудар
2025.10.31 14:49
А дивовижа поруч майже
Хтось стелить шлях без перепон
Можливо вже вона підскаже,
Чому тебе так нудить від корон…
2.
Чому тобі до серця ближче
Та значимость, з ім’ям коротким: Вірш
Нема такої сили, щоби знищить

Іван Потьомкін
2025.10.31 11:03
Якби мені дано було від Бога
Мать справу з фарбами – не зі словами,
Я б зміг доповнити Чюрльоніса й Ван Гога
У царині, що зветься Деревами.
Я б показав на полотні німому,
Як поспліталися вони в екстазі,
Як посхилялися на тиху перемову,
Часом вчуваю

Борис Костиря
2025.10.30 21:33
Знімаєш чорні окуляри
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.

Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,

Євген Федчук
2025.10.30 20:00
А знаєте, - то вже Петро озвавсь, -
Я ж у Котельві був тамтого року,
Як москалі упхались з того боку
І Ромодан нас облягати взявсь.
Про те Мирон словечком лиш згадав,
Мені б хотілось більше розказати,
Як боронились ми від супостата,
Як Ромодан від

Юрко Бужанин
2025.10.30 18:21
Землетруси, повені, цунамі,
Ще дощів кислотних дикі танці...
Це земля здригається під нами,
Атмосфера з нею в резонансі.

Смог і смерчі, різні катастрофи –
Вдосталь уже знаків Провидіння.
Руйнуватиме свій Світ допоки

Павло Сікорський
2025.10.30 11:18
Люблю, коли біцухами натягую футболку,
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.

Сергій Губерначук
2025.10.30 10:52
«На вікні свіча миготіла»…
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!

Пнеться в матки пузо вгору
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Проза / Теревені від Зеня. Жарти. :-)

 Нинька в Клюбі... файно! ІІ :-)
Так-так (кумекає не тіко кулємйот , але й бахуриска чєсом).
Клюб гудів так, ніби хтів сходити... та не було де. Де той механьо, ку.ва?!
Як то фест плівка крутисі, та не водразу людиска петрають. Ви так си подумали же то кіно на тім шось трафило. Не ниська. Допуки бабі Рузі дід Шмагало робив штучне помпкованє диханє через руре випендовов, бахурі помінєли пльонки.
Єдна була провженнєм епопеї "3-ьох мґновеній - Коли вражий льотчик не здаєсі!", а друга "Єволюція Жавтнєвая Большая" (без мгновеній, але з картавим - то папан їхній такий). Поїхала синхронка двох проєкторів.
Іде засіданє Беременого Правітєльства у Клюбі Бази. Всі гулєють навколо і по головам мііністрів. Німа сцена - міністри придивляютьсі, як Микола Зграбний мацає Доську на коліні міністра Войни, а той робит міну же справа мокра і тоди із його голови вилазит барабан по якому лупит Місько Здертий.
"Большевікі...раз -два-три-чотири , ми всі разом пили. опа-опа...переворот....ми чотири пияки..." - на міністра праці на голові стіл, а на ньому флєкон з чвітков і флєшка зпід "Пєної Вишеньки".
Міністр (лисуватий і теньґий) Порєдку натєгує на носа окулєри і вдивлєєсі пильно на Мариськин вогирок, який вона облизує на кінчику мешта міністра Цноти.
Прємо на столі другий стіл, а за ним Бере-та, До-ро-та, А-не-та.
Міністр Поредку зачитує писульку прємо з носа До-ро-ти, який вона давит і колупає.
"Дивітьсі дівки...Надо арєстовать...козу з носа....і прідушіть..."
Міністри підтакують і махають у бік Гриціяна, котрий зо сцени тєгне як бомба затєжної дії караоке на пісню "Дарма я наївсі цибулі".
Зєньо чистит зуба гарматою "Аврори", підоймаєтьсі зо крісла і виходит за Клюб до хліва, там вже поміж кур, на патику сидит зо завєзанов мордов Лєнін і єднов руков тримає зуба, а другов підоймає ліве крило і общупуєсі на бруденшафт зо сусідньов курков. Зєньо починає поливати отряди повстанців і чути відбитки дощу з курток комісарів. Тіло зєнітчіка, передригнувшись з насолоди, хитаєтьсі разом з броньовиком. Він позіхає, плює Лєніну у воко і плентаєтьсі поміж хвиль Нєви та проштовхає лобом "Аврору" назад до Клюбу. Там теперка всіх обмацують при вході Ворошиловські стрільці у яких на штиках крутєтьсі пропелєри направлені у бік кепки Лєніна, у якого на голові крім неї їде чотироствольна сіялка та місить дух пролєтаріяти.
"Баришня - ето Смольний?...дзінь-дзінь-дзінь-йох-тох-тох-а-я-я-я-йох-тох-тох...Позові те пожалуйста....що із Тобою - дзінь-дзінь-дзінь-йох-тох-тох-а-я-я-я-йох-тох-тох..."
Ой, де той механьо - Зоська на п`єтім місяці ше раз у тяж зашла.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-12-25 00:17:34
Переглядів сторінки твору 3990
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.115 / 5.5  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.10.31 20:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-25 00:22:42 ]
Як і обіцяв... продовження теревенів від Зеня. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-26 22:11:10 ]
Супер !!! Я так регочу, що аж ... Навіть не знаю, що дужче сподобалося - чи крилатий Лєнін чи те, шо клюб хотів сходити, а не було куди... А оце " Мариськин вогирок, який вона облизує на кінчику мешта міністра Цноти. " - то, просто, АХ!!! Міністр Цноти - то якраз те, що нам дуже зара треба :)))
Дякую, Юрчику !!! Потіііішив :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-13 04:44:26 ]
І шо Ви таке, Юрчику, накрутили, - половину не втямлю, бо з діялектом не знакома, а однак - смішно:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-15 16:09:21 ]
Думаю коли би пuсав літературною - то би не було так файні.
Тішуся, що повеселив, Тамарцю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-15 16:30:17 ]
Чи то теревені від Зеня, а чи від Юрця, скоріше:)
По секрету: а Ви й досі так, діалектно, можете «врізати», а чи вже трохи той... розгубилося?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-15 16:47:11 ]
Від Зеня,
То сі стало перед тим як Зеньо ше не мав власної сторінки... :)))
Він є ту.
http://www.maysterni.com/user.php?id=1105&contest_id=0


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-15 21:52:42 ]
М-да... А я запитувала (у свого его): шось у тому Зеньові таке мені до болю знайоме, до болю зубате, до болю ЛЮ :) Як і "дзінь-дзінь-дзінь-йох-тох-тох" - наче переклад англійською "Ой, у вишневому садочку, там соловейко щебетав"... "У воко", Юрцю!