ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірена Смачило (1990) / Проза

  Молитва любові


Ніч. Сидиш на балконі, дивишся на небо, куриш сигару і рахуєш зірочки. Чекаєш, коли закінчиться це все: закінчаться безсонні ночі, ці марення увісні. Ех! А так хочеться, щоб закінчилася ця безумна ніч, почався новий день, з новими надіями, емоціями і почуттями. День, який буде сповнений радістю, де не ходить збоку тінь печалі та самоти.
Та ні, зараз на дворі ніч…на годиннику 3-тя ночі, а ти ще досі не спиш, згадуєш літо…
Так, літо, тепле літо, де немає ніяких сумнівів, що там буде холодно. Згадуєш нічні прогулянки, поцілунки на березі моря. Це все у твоїй голові. Не знаєш, навіщо це все тобі було?
Ти просто поїхав відпочити від щоденних турбот і навчання. Нічого не скажеш, відпочинок був класний, якби не ВОНА. Саме там ти її зустрів, познайомився. Ти ж любиш ризикувати, ти любиш ставити на карту все і тобі байдуже, що буде далі. Дівчинка, як на диво, виявилася романтичною, лагідною, милою та цікавою. У наш час рідко такі зустрічаються. А ти саме таку шукав, та й не дивно, що ти закохався з першого погляду!
Відпочинок тривав всього лиш 10 днів. За цей час, ясно, що ви зблизилися, стали один одному небайдужі. Тому, це все здавалося правдою, що це відбувається з тобою зараз.
Час пройшов…пролетів миттєво…їм довелося розлучитися, бо живуть у різних містах, різних краях.
Та розлука була довгою і гіркою… Ти не міг відпустити, попрощатись. І в останню хвилину перед від’їздом дав обіцянку: «Будь-якою ціною, байдуже якою, але я тебе знайду, щоб хоч мить побачити, заглянути у твої голубі оченята... та з гордістю сказати: «Так, це відбулося зі мною! Це не сон, а реальність!!!»
Ти поїхав додому, знову і знову переконуючи себе, що це все не сон.
Ось так, тому ти зараз вдома, сидиш на балконі, дивишся на небо,куриш сигару і шукаєш оту знайому зірку з того минулого літа…
Бідненький, ти думаєш, як позбутися оцих болючих снів, самотніх днів та безсонних ночей…А ви були такою гарною парою =(
Ну, і як тобі зробити так, щоб побачити знову її усмішку, та добрі голубі очі.
Задумався…на годиннику вже 5-та ранку, стало світати. За горизонтом видно, як зі сходу піднімається сонце, як воно освітлює все довкола і гріє всіх теплом своїх промінчиків.
«Яка гарна природа, краса,
Шкода, що її лиш поруч нема!» - подумав ти.
І проснувшись від своїх думок і спогадів, вийшов з балкону та пішов на пошуки коханої…
Бо обов’язково потрібно дотримати своєї обіцянки!!!=)

2010 р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-07-01 14:43:54
Переглядів сторінки твору 948
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.805
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми РОМАНТИЧНА ПРОЗА
Автор востаннє на сайті 2012.07.01 15:10
Автор у цю хвилину відсутній