Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.29
21:57
Серед зими, як горобці поснули,
І пітьма по кімнаті залягла,
Балконні двері стиха прочинились,
І на порозі... батько стали...
Оце так стріча!.. Шукаю все життя...
Ми Брамса слухали удвох
І мені закортіло спитати батька:
«Як так сталось, що на від
І пітьма по кімнаті залягла,
Балконні двері стиха прочинились,
І на порозі... батько стали...
Оце так стріча!.. Шукаю все життя...
Ми Брамса слухали удвох
І мені закортіло спитати батька:
«Як так сталось, що на від
2026.07.29
21:05
Вже втрачаю у Тебе віру,
та й не маю вірити чим, —
мов згоріла душа допіру.
Отче, Отче… А чи вітчим?
Що Ти бачиш отам, із неба?
Як усотує поле кров?
Не усім, не всім як потребу,
та й не маю вірити чим, —
мов згоріла душа допіру.
Отче, Отче… А чи вітчим?
Що Ти бачиш отам, із неба?
Як усотує поле кров?
Не усім, не всім як потребу,
2026.07.29
17:03
Соломон Фогельсон (1910-1994)
Під зливу ввечері, ввечері, ввечері,
коли пілоти бити байдики приречені, –
приземлимось ми за столом,
щоб не скучати загалом,
і нашу пісню заспіваємо гуртом:
Під зливу ввечері, ввечері, ввечері,
коли пілоти бити байдики приречені, –
приземлимось ми за столом,
щоб не скучати загалом,
і нашу пісню заспіваємо гуртом:
2026.07.29
14:40
Баба деда присмотрела
много лет тому назад.
С ним творила что хотела,
дед же не был тому рад.
А когда попалась рыбка
в мрежу ловчего сетей
стала править дедом шибко,
много лет тому назад.
С ним творила что хотела,
дед же не был тому рад.
А когда попалась рыбка
в мрежу ловчего сетей
стала править дедом шибко,
2026.07.29
14:05
Не хочеться зранку вставати
І йти у збурунені дні,
Долаючи стіни і ґрати
І буднів задавнені пні.
Просвітлені янгольські чати
Пробудять тебе у вогні.
Не хочеться зранку вставати
І йти у збурунені дні,
Долаючи стіни і ґрати
І буднів задавнені пні.
Просвітлені янгольські чати
Пробудять тебе у вогні.
Не хочеться зранку вставати
2026.07.29
13:57
Я відчиняю скриню мовчання
Через плече зазирає і блимає
Очима сумними синіми (наче квіти цикорію)
Козлоногий рогатий Пан флейтист,
Що забув яка вона – посмішка,
Бо знає: я ловив зозулю над прірвою:
Не так зозулю, як її крик,
Бачив на вербі зозулині
Через плече зазирає і блимає
Очима сумними синіми (наче квіти цикорію)
Козлоногий рогатий Пан флейтист,
Що забув яка вона – посмішка,
Бо знає: я ловив зозулю над прірвою:
Не так зозулю, як її крик,
Бачив на вербі зозулині
2026.07.29
12:10
Що є загрозою тьюторам* кліру?
Бо на початку ніхто не губився!-
В конях кінця, у потоках ефіру,
Не допускаючи в серце спіритів.
Втім миті меркли … жита колосились…
Потай загорнуті в ковдру яскраву,
Довго дивились на хвилі ковили
Бо на початку ніхто не губився!-
В конях кінця, у потоках ефіру,
Не допускаючи в серце спіритів.
Втім миті меркли … жита колосились…
Потай загорнуті в ковдру яскраву,
Довго дивились на хвилі ковили
2026.07.29
10:14
Вітчизна-мати не усім дається
і наша доля – на її межі
з ворожою армадою у герці
за наші нерушимі рубежі.
Вона живе у зболеному серці
і жевріє у зраненій душі,
не обіцяє золоті покої,
але не має рівної собі
і наша доля – на її межі
з ворожою армадою у герці
за наші нерушимі рубежі.
Вона живе у зболеному серці
і жевріє у зраненій душі,
не обіцяє золоті покої,
але не має рівної собі
2026.07.29
09:47
політ джмеля довкіл граната
у цім солодкім напів сні
свати просили мама й тато
дізнати
а чи світить щось мені
моя любов небесна та пихата
я не подобаюсь її рідні
це все хіба
у цім солодкім напів сні
свати просили мама й тато
дізнати
а чи світить щось мені
моя любов небесна та пихата
я не подобаюсь її рідні
це все хіба
2026.07.29
08:27
Художня мапа сновидінь
В собі тримає білі плями,
А в них небачену глибінь,
На жаль, обмежену краями.
А там якраз небесний плуг.
Це він заорює прогали
Зірок, розкиданих навкруг,
В собі тримає білі плями,
А в них небачену глибінь,
На жаль, обмежену краями.
А там якраз небесний плуг.
Це він заорює прогали
Зірок, розкиданих навкруг,
2026.07.29
05:36
Приснилася жінка безвісна
І щез надокучливий сум,
Бо в тиші почулася пісня
Та запах відчувся парфум.
Помадою змащені губи
Роняли усмішки й слова,
А очі дивились так любо,
Що обертом йшла голова.
І щез надокучливий сум,
Бо в тиші почулася пісня
Та запах відчувся парфум.
Помадою змащені губи
Роняли усмішки й слова,
А очі дивились так любо,
Що обертом йшла голова.
2026.07.29
03:09
Штрих IV: Прихисток на Ринку та Слава Галичини
Музичний супровід:
продовжує тихо звучати Другий концерт (Andante espressivo)
Невдовзі Лемберг капітулював перед ним. Ксавер став головною фігурою тутешнього музичного життя – засновником хорового То
2026.07.28
20:51
Кажи усім, кого зустрів
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так
Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так
Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &
2026.07.28
19:35
У світі, бездонному морі скорботи,
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.
Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.
Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя
2026.07.28
19:02
Вже раки червоні і стало здаватись
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.
Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.
Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,
2026.07.28
15:01
Легкий гуляє між кущами вітер,
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.
Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.
Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ірена Смачило (1990) /
Проза
Молитва любові
Ніч. Сидиш на балконі, дивишся на небо, куриш сигару і рахуєш зірочки. Чекаєш, коли закінчиться це все: закінчаться безсонні ночі, ці марення увісні. Ех! А так хочеться, щоб закінчилася ця безумна ніч, почався новий день, з новими надіями, емоціями і почуттями. День, який буде сповнений радістю, де не ходить збоку тінь печалі та самоти.
Та ні, зараз на дворі ніч…на годиннику 3-тя ночі, а ти ще досі не спиш, згадуєш літо…
Так, літо, тепле літо, де немає ніяких сумнівів, що там буде холодно. Згадуєш нічні прогулянки, поцілунки на березі моря. Це все у твоїй голові. Не знаєш, навіщо це все тобі було?
Ти просто поїхав відпочити від щоденних турбот і навчання. Нічого не скажеш, відпочинок був класний, якби не ВОНА. Саме там ти її зустрів, познайомився. Ти ж любиш ризикувати, ти любиш ставити на карту все і тобі байдуже, що буде далі. Дівчинка, як на диво, виявилася романтичною, лагідною, милою та цікавою. У наш час рідко такі зустрічаються. А ти саме таку шукав, та й не дивно, що ти закохався з першого погляду!
Відпочинок тривав всього лиш 10 днів. За цей час, ясно, що ви зблизилися, стали один одному небайдужі. Тому, це все здавалося правдою, що це відбувається з тобою зараз.
Час пройшов…пролетів миттєво…їм довелося розлучитися, бо живуть у різних містах, різних краях.
Та розлука була довгою і гіркою… Ти не міг відпустити, попрощатись. І в останню хвилину перед від’їздом дав обіцянку: «Будь-якою ціною, байдуже якою, але я тебе знайду, щоб хоч мить побачити, заглянути у твої голубі оченята... та з гордістю сказати: «Так, це відбулося зі мною! Це не сон, а реальність!!!»
Ти поїхав додому, знову і знову переконуючи себе, що це все не сон.
Ось так, тому ти зараз вдома, сидиш на балконі, дивишся на небо,куриш сигару і шукаєш оту знайому зірку з того минулого літа…
Бідненький, ти думаєш, як позбутися оцих болючих снів, самотніх днів та безсонних ночей…А ви були такою гарною парою =(
Ну, і як тобі зробити так, щоб побачити знову її усмішку, та добрі голубі очі.
Задумався…на годиннику вже 5-та ранку, стало світати. За горизонтом видно, як зі сходу піднімається сонце, як воно освітлює все довкола і гріє всіх теплом своїх промінчиків.
«Яка гарна природа, краса,
Шкода, що її лиш поруч нема!» - подумав ти.
І проснувшись від своїх думок і спогадів, вийшов з балкону та пішов на пошуки коханої…
Бо обов’язково потрібно дотримати своєї обіцянки!!!=)
2010 р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Молитва любові
Ніч. Сидиш на балконі, дивишся на небо, куриш сигару і рахуєш зірочки. Чекаєш, коли закінчиться це все: закінчаться безсонні ночі, ці марення увісні. Ех! А так хочеться, щоб закінчилася ця безумна ніч, почався новий день, з новими надіями, емоціями і почуттями. День, який буде сповнений радістю, де не ходить збоку тінь печалі та самоти.
Та ні, зараз на дворі ніч…на годиннику 3-тя ночі, а ти ще досі не спиш, згадуєш літо…
Так, літо, тепле літо, де немає ніяких сумнівів, що там буде холодно. Згадуєш нічні прогулянки, поцілунки на березі моря. Це все у твоїй голові. Не знаєш, навіщо це все тобі було?
Ти просто поїхав відпочити від щоденних турбот і навчання. Нічого не скажеш, відпочинок був класний, якби не ВОНА. Саме там ти її зустрів, познайомився. Ти ж любиш ризикувати, ти любиш ставити на карту все і тобі байдуже, що буде далі. Дівчинка, як на диво, виявилася романтичною, лагідною, милою та цікавою. У наш час рідко такі зустрічаються. А ти саме таку шукав, та й не дивно, що ти закохався з першого погляду!
Відпочинок тривав всього лиш 10 днів. За цей час, ясно, що ви зблизилися, стали один одному небайдужі. Тому, це все здавалося правдою, що це відбувається з тобою зараз.
Час пройшов…пролетів миттєво…їм довелося розлучитися, бо живуть у різних містах, різних краях.
Та розлука була довгою і гіркою… Ти не міг відпустити, попрощатись. І в останню хвилину перед від’їздом дав обіцянку: «Будь-якою ціною, байдуже якою, але я тебе знайду, щоб хоч мить побачити, заглянути у твої голубі оченята... та з гордістю сказати: «Так, це відбулося зі мною! Це не сон, а реальність!!!»
Ти поїхав додому, знову і знову переконуючи себе, що це все не сон.
Ось так, тому ти зараз вдома, сидиш на балконі, дивишся на небо,куриш сигару і шукаєш оту знайому зірку з того минулого літа…
Бідненький, ти думаєш, як позбутися оцих болючих снів, самотніх днів та безсонних ночей…А ви були такою гарною парою =(
Ну, і як тобі зробити так, щоб побачити знову її усмішку, та добрі голубі очі.
Задумався…на годиннику вже 5-та ранку, стало світати. За горизонтом видно, як зі сходу піднімається сонце, як воно освітлює все довкола і гріє всіх теплом своїх промінчиків.
«Яка гарна природа, краса,
Шкода, що її лиш поруч нема!» - подумав ти.
І проснувшись від своїх думок і спогадів, вийшов з балкону та пішов на пошуки коханої…
Бо обов’язково потрібно дотримати своєї обіцянки!!!=)
2010 р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
