ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.09.23 08:06
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 5)
V. ЗОЛОТИЙ ДИМ ХРАМУ ІСІДИ Ранок у храмі богині Ісіди тонув у солодких пахощах єгипетських благовонь. Головний жрець Калпурній, одягнений у білосніжну лляну туніку, сидів біля вівтаря й задоволено перераховував приношення. Торговці з порту сьогодні бу

Віктор Кучерук
2026.09.23 06:28
* * *
Хлопці кажуть: Не спіши
На бочок лягати, -
Поживи ще для душі
Не в порожній хаті.
Ту знайди, що принесе
Для душі розраду, -
Для котрої понад все
У стосунках злада.

С М
2026.09.22 23:54
Едді, що за кпини? (Frank Zappa)
Едді, що за кпини?
Я телебачив нині
Едді, що за кпини?
Мене питає дехто
Про твій подвійний крій
Гадаю, це все хрінь
Ти кинув у пакет
Мені прислав оце –

Артур Сіренко
2026.09.22 22:56
Осіння соната доктора Шольца
Була осінь. Навіть уже не рання — переддень золотої (осені, не доби, золотої доби насправді не було та й не могло бути). Листя дерев спокою і споглядання ледь-ледь почало жовтіти: чи то від одвічної меланхолії міста, чи то від того, що обивателі почали но

хома дідим
2026.09.22 20:58
* 210 *
що із пригніченості цеї
завжди комусь реально гірше
бо не знаходить панацеї
ані у грошах ані віршах
одвічні теми хліб щоденний
що поминаєш у молитві
зірки далекі ближчі терни
сльозини потом оповиті

Вячеслав Руденко
2026.09.22 17:42
В пітьмі осяяння
Даоська дошка, як мені без тебе
Хитатися під явором Небес —
Спиною чухатися об каміння Геба
На зло чужинцям із сльозливих п'єс?

Проходять хвилі по ланам строкатим
На радість непритомним четвергам —
На початках часи завжди багаті —

Борис Костиря
2026.09.22 13:07
Крапля сну
Хоч краплю сну іще напитись
Ти, ноче благодатна, дай.
Промовить ніч така столика
І незглибима, як Дунай.

У морі сну втоплю тривогу,
Зайду до нього, мов корсар,
Знайшовши в безмірі дорогу

Ольга Садкова
2026.09.22 12:19
Безлад
Опинившись посеред гармидеру,
з відчаю розсипаєшся на клаптики.
Не відразу отямишся
і силою волі зберешся до купи.
Заметушишся тоді:
там підбереш, там посунеш,
щось поставиш, щось перекинеш,
припасуєш, зірвеш, викинеш, притиснеш…

Володимир Мацуцький
2026.09.22 12:00
Добрий Кабанчик
Казочка для дітей та їхніх батьків)

Озвучили казочку:
Автор, Добрий Кабанчик (П’ятачок),
Старий Собака, Рудий Кіт.
Особи, які згадуються:
Хазяїн, Хазяйка, Дочка, Колій, Цабе,
Люди, Свиня, Кабан, Миша.

Артур Курдіновський
2026.09.22 11:42
Королеві (діалог сонетів із Лілією Ніколаєнко)
Твоє перо застигло в чорній тузі.
Немає слуг, палаців та карет.
Лише життя затягує корсет...
Нестерпно жити у важкій задусі!

За правду більше страти не боюся!
Недосконалий світ - крихкий намет.
Тобі новий підкориться сонет -

Ірина Вовк
2026.09.22 07:05
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 4)
ІV. ОСТАННЄ ПРОРОЦТВО ТІБЕРІЯ У підвалі старого інсулі – багатоповерхового будинку для бідноти на окраїні Помпей – пахло вологою, дешевою оливковою олією та свіжоспеченим ячмінним хлібом. Тіберій, чоловік із поріділим волоссям та глибокими, спокійними

Віктор Кучерук
2026.09.22 06:38
* * *
І знову до рідної хати
Прямую селом навпростець, -
Несеться мене зустрічати
Запилений вкрай вітерець.
У теплі обійми приймає
І міцно цілує уста
В селі, де нікого немає,
Де хата батьківська пуста...

хома дідим
2026.09.21 22:54
* 209 *
похмурий вересневий день
докинь ще спалахів уяві
на ярмарку робочих тем
сенс розгортається безмежно
чому би ні що є то є
у цім житейськім поезійнім
топ-менеджер ти чи курєр
чарчину кави і до справи

Федір Паламар
2026.09.21 21:53
4. Начала
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! До вас глаголю і вас поучаю, обраних і довершених, котрі живуть у світі. Не будьте причастниками Тьми і возведіть очі свої вгору, до Дому Світла. Відлучіть себе від злого заради блага, від гріхів із Дому Т

Юрко Бужанин
2026.09.21 17:28
***
Лежу. Та сон не йде мені –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.

І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –

Борис Костиря
2026.09.21 13:28
Повноводне озеро
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.

Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 * * *
Образ твору Набожна тиша. Дивлюсь на море. І жду чогось.
Чого ще ждати в моєму віці у надвечір’ї?
Свобода.
Самість.
Вода іскриться.
Тече вогонь.
Інтимно пада до рук солоних чаїне пір’я.

Та раптом тишу порушить вітер чи щось таке...
Немов дитина заплаче тонко в утробі мами.
Немає болю, то голе тіло – як манекен.
Немає пісні, немає храму, лиш хами, крами...

Колони білі, рожевий парус, лимонний Місяць
І виноградник на скелі рвійній, де я, де ми...
Немов судини богів античних, отут розрісся.
Зоря і море, сльоза і лаври, нічні громи.

У тебе серце, як риба в сітях.
Вино по грудях...
Я втратив нині багато крові – писав пісні.
Мене все більше цікавлять трави, все менше люде.
Мене все тонше хвилює море і райський сніг.

А я ж то, я ж то кому потрібен – щоби навік?
Пориви духу і владу плоті сповна відчуто.
Життя первісне уже прожито.
Це чорновик.
А інше... знову...
Я відчуваю, що буде круто...

10 лип. 12




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-07-10 11:20:24
Переглядів сторінки твору 5366
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.793
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-07-10 13:02:39 ]
Давно знайомий з Вашою творчістю. Колись вперше мені про Вас розповів наш спільний знайомий - Володимир Захожий. Поезія чудова, - нічого сказати. Лишень, як на мене, занадто мінору як для такої молодої людини. Хоча і цьому, мабуть, є пояснення (не для загалу, звичайно).
"Життя первісне уже прожито.
Це чорновик.
А інше... знову...
Я відчуваю, що буде круто..." - оце направду круто! Щасти!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Скосарьова (Л.П./М.К.) [ 2012-07-10 19:54:39 ]
Ну як же можна так гарно написати?!
Люблю цей вірш. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2012-07-10 19:57:12 ]
Це прекрасно, коли не зникає передчуття грядущої крутості ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-07-10 22:17:50 ]
Я втратив нині багато крові – писав пісні. -
це на грані, як останній видих...
Але закінчення вірша - пробуджений до життя вдих!
Воно на мене подіяло, як... прямий масаж серця ))
Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2012-07-10 22:55:47 ]
За сценарієм я мушу порушити тишу -
-Агов, друже! Навколо ще стільки трав!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2012-07-10 23:23:18 ]
Сподобалось все, а особливо - думка про райський сніг! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-07-11 08:34:13 ]
О, пані Ірино, райський сніг... це краще, як пекельний дощ... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-07-11 08:34:39 ]
Підем, Ярославе, похилим... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-07-11 08:35:23 ]
О! То не лише Нечуйвітер - доктор, пані Любо! Я також. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-07-11 08:35:59 ]
Жити вже то жити!.. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-07-11 08:37:01 ]
:)) Люби-люби. На те і вірші мої. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-07-21 18:01:18 ]
и где ж то я была - такое чудо пропустила
навеки нужное, хронически, интимно)...
вижу все по-русски и сразу - так что и не пойму - "я "это вы или "я" это я)))
вот только одна остановочка на выдохе случилась - "чаїне.."
но тем ещё нужнее вдохнуть!
я помусолю эти "перья", с вашего позволения и к обоюдному удовлетворению, надеюсь)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-07-21 19:09:50 ]
вот, Игорь, чего бывает, если в мои то годы ждать у моря погоды:


Тишь до предела. Смотрю на море. Чего-то жду.
Чего б дождаться в мои-то годы порой вечерней?
Один.
Свободен.
Водой искрюсь я.
Огнем теку.
Ложатся в руки с интимным вздохом от чаек перья.

Да вдруг ворвется соленый ветер, тишь схватит в плен..
Не то ребенок заплачет тонко в утробе мамы.
И нету боли, нагое тело – как манекен.
Где были песни – теперь товары, где храмы – хамы…

Как снег колонны, как роза парус, луна – лимон
И виноградник на скалах вьется, где я, где мы…
Под стать сосудам богов античных разросся он.
Звезда и море, слеза и лавры, в ночи громы.

А сердце бьется рыбешкой в сетке.
Грудь в винных пятнах…
Испортил нынче немало крови – стихи карай.
Меня все больше волнуют травы, а люди – вряд ли.
Меня все тоньше волнует море и снежный рай.

А я то, я то? Кому я нужен – на вечный миг?
Порывы духа, коварство плоти сполна испиты.
Фрагмент из жизни уже прожит и
Он - черновик.
А новый.. снова..
Я предвкушаю, что будем квиты…

:))) с любовью и благодарностью)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-07-21 19:32:33 ]
"Ложатся в руки с интимным вздохом от чаек перья" - это, на мой скромный взгляд, слишком :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-07-21 19:54:47 ]
...Испортил нынче немало крови – стихи карай! :)))...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-07-21 22:54:59 ]
..Интимно липнут к рукам соленым от чаек перья..
и дальше про ветер-разбойник - ночка вечера мудренее)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-07-22 17:15:48 ]
..А я то, я то cколь многим нужен – чтоб не на миг?.. -
вот эта строчка не дает покоя не меньше чаячих перьев).. ищу варианты)..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-07-23 12:33:47 ]
Дякую, шановна, талановита Марто!
Скоро у нас буде щось третє, спільне... Ваша книга перекладів із мене. Досить пристойна, по-моєму. Дякую.
;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-29 19:04:58 ]
Слів не вистачає, щоб описати зачарування мелодикою, неповторним внутрішнім змістом написаного...ПОЕЗІЯ...