Не розумію, чому вірші, складені з окремих слів, завжди приваблюють... Адже це елементарно - перерахувати, зримувати, розставити розділові знаки... В чому майстерність??

Юлічко... Тобі цього не збагнути :)) надто східна у Тебе душа... а Шекспір, західняк, майже справжній галичанин казав же "краткость - душа остроумия" - пробач, шо рос. :)

А насправді цей вір про купу людей, які пережили те саме... коротко, але так багато... і про Тебе також, маленька :)

Ольго, дуже гарний вірш, шкода тільки, що кінець такий... у житті він має бути кращим.

От не може пан Сенів не дошкулити! А про життя - хто б казав, як воно має бути...;)
Мене вражає не суть вірша, а парадоксальність того, що елементарні речі отримують високу оцінку, елементарні з точки зору форми. Я таким грішила ще у підлітково-ліричному віці, коли емоції зашкалювали, а тями скласти речення до купи не було :(

це не елементарні речі... спробуй, маленька, дотримати розміру і ритміки, передати так багато в часовому і емоційному планах. Приблизно один рік... а ще із цим віршем можна порівняти пори року:

Місто. Небо. День. Кохання. \\ це березень, десь його кінець.
Квіти. Щастя. Страх. Признання. \\ квітень-травень
Сміх – і квіти. Сміх – і зваба. \\ травень-червень
Клятви – вірність, вічність, правда. \\ червень-липень
Місто. Зорі. Ніч. Чекання. \\ серпень
Віра. Мрія. Сподівання. \\ вересень
Серце. Очі. Вікна. Сльози. \\ жовтень-листопад
Місто... Ніч..... Зима..... Морози.....

І ще багато про що можна думати. Звісно підбір слів не є ідеальним, але він є авторським. Трішки скидається на пошук рими в окремих місцях, і тому цей вірш не є прекрасним, але тим не менше він є доволі гарним.

спробуй опиши якийсь зі своїх років у такому стилі, Юлічко... :)

Шановна Юліє, вірш і дійсно було написано у підлітково-ліричному віці, 8 років тому. Проте ну ніяк я не можу з цього віку вирости;)