ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.06.15 13:25
Я розхоюпую час, ніби воду вечірню.
Я розхоюпую спокій, мов стріли часів.
Я іду до порожньої в лісі молільні
У хоралі пророчих і злих голосів.

Я розхоюпую розум, розхоюпую мудрість.
І любов розлітається, ніби вода.
Я розхоюпую біль і задавнену мук

Вячеслав Руденко
2026.06.15 10:42
Про виделки з мельхіору
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.

Олександр Сушко
2026.06.15 09:44
Колобки натхнення в павутині сірій,
Вирвизуб окатий сонечко жує.
Ген, за виднокраєм, білосніжний ирій
Я вже там думками, поміж юних єв.

А вони гарячі! А вони жагучі!
Кожна - квітка-ружа! Удихнеш - пропав.
Після них усоте головою з кручі

Віктор Кучерук
2026.06.15 08:00
Мов сторожа зла за бранцем,
Пси метнулися за зайцем
І позбавили свободи
Гризуна в кінці городу,
Хоч пустився той щодуху,
Задираючи вверх вуха...
15.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.15 06:14
Птах сумний на горобині
повертає в дійсність.
Ні, не зрадив, не покинув —
відійшов у вічність.

Чи подумати могла я,
що біда проклята,
наче круків хижа зграя,

М Менянин
2026.06.14 23:13
Не маєтки паперові,
а споріднені по крові,
розум і душа готові
мати серце для любові.

В погляді, а чи в розмові,
або хоч в одному слові,
сенс життя є при умові:

Іван Потьомкін
2026.06.14 21:55
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?

хома дідим
2026.06.14 20:11
іще на хвилину дитинство городом недостигаючих полуниць · строго зелений нечервоніючий аґрус усе дозволяється їсти навіть не миючи · старий холодильник кавказ із характерною залізною ручкою що в одноруких бандитів тільки стирчить не догори а додолу · херн

Євген Федчук
2026.06.14 19:27
Ще прізвищ в давнину не існувало,
По прізвиськам людей і розрізняли.
Князів, скажімо давньоруських взяти.
Мстиславів там і Рюриків багато,
Всеславів, Володимирів чимало.
Та й Святославів, Ігорів навалом.
Ще Всеволоди всякі, Ярослави.
Й багато хто з

Борис Костиря
2026.06.14 17:29
Так сонце смажить невідступно
У гладіаторських боях,
Жорстоко, хижо і підступно
В далеких вигаслих краях.

Так прямо воїну у вічі
Воно палає, ніби меч.
І стяг далекого сторіччя

Олександр Сушко
2026.06.14 11:25
Анатолій Матвійчук

Найгірше - коли нездари судять Митця...

Плювати в спину Геніям не треба,
Коли вони за небокрай ідуть!
Бо душі їх здіймаються у Небо,
І в тім, напевно, є найвища суть.

Кока Черкаський
2026.06.14 11:13
Я постукав в двері Бога,
Зранку, у неділю.
- Чи ти, Боже, віриш в мене?
Він спросоння:
- Ні, не вірю!

Ти є вигадка учених,
Пустота наполовину,

Вячеслав Руденко
2026.06.14 09:48
Пісок сховався у рогожу.
З’явились - Діккенс і вовки.
Жебрак гомілки сон тривожить,
Готує з кістки поплавки.
Гарцюють коники в коноплях
Промовлю я тобі: - Дивись!-
Вогонь вже їсть життя голоблю
І дим націлися кудись…

Тетяна Левицька
2026.06.14 07:48
Реквієм страждання
відлунало скерцо.
Стихнуло мовчанням
в порожнині серця.
Боже, як жахливо
втратити колишнє...
Ми ж були щасливі,
як буяли вишні

С М
2026.06.14 07:24
Сонний алігатор у полуденнім сонці
Побіля річки як-ото зазвичай у сторонці (о ні)
Хоче своє віскі
Хоче свої чаї
Але хоч що завгодно та мене не хчи
О ні

О ні я бував там доволі

Віктор Кучерук
2026.06.14 06:25
Щоби стан покращивсь зранку -
Треба чаю випить склянку,
Бутерброда скуштувати,
Щоб порадувати матір
Дуже гарним апетитом
Та у школі бути ситим.
14.06.26
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Долик (1965) / Вірші

 Гонихмарнику
Ти - роздираєш хмари, греблі рвеш,
і вітру вже добряче скубнув чуба...
Ох, ненормальний! Ти – отак живеш?
А потім кажеш,
що тобі я - люба???
А потім
тихо просиш –
не мовчи,
не бий мене
жорстокими словами...

Ти небо роздирав
з яких причин?
Тебе штовхало
Щось?
Поглянь – між нами
товсті, як стіни,
криги-холоди,
а я пливу так глибоко під льодом...
Тож не кричи
над колами води...
Я - не твоя.
Ну й що,
що ти не згоден...

2012

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-07-26 12:48:34
Переглядів сторінки твору 4280
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.082 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.027 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.02.13 00:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-26 14:57:42 ]
Цей Гонихмарник з вітром політа
І, знову, як ні в чому не бувало.
Так, не нудьгуючи, живемо всі літа,
А це я Вам скажу зовсім не мало!!! ;-)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-07-26 15:55:43 ]
І най летить собі, і най летить.
А з мене цього божевілля досить...
крізь осінь пересвітять вечори
і тільки слово
затремтиить
удосвіта...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-07-26 15:05:02 ]
Отака вона письменницька любов...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-07-26 15:56:03 ]
Знаєте? Знаєте)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2012-07-26 16:39:03 ]
А ти готовий до терня, що тобі ноги поколе?
А ти готовий до болю, що розтинатиме серце?
Зі мною прагнеш звучати у ритмі неба інерцій -
Посадиш душу за ґрати, повік себе поневолиш.
Заради мене готовий злетіти в синь піднебесну,
В безмежжя крила розправить і не боятися впасти,
Мене любов'ю наситить, щоб я для світу воскресла,
Ти згоден крила роздерти, щоб дотулитись до щастя?
Ти все ще віриш у диво, а я - зоря, що згасає,
Стихія вічно-бурхлива, і досі в пошуках раю,
Тобі я тільки здаюся, що ношу сонце у грудях.
Заради мене, Поетки, на що готовим ти будеш?...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-07-26 20:07:06 ]
О, який відгук, Наталю, яка несподівана радість! Дяка щира за чудову поезію, за таке розкішне продовження теми!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2012-07-26 20:19:07 ]
Та це мене нині понесло так конкретно, ніяк не можу виписатись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-07-26 19:59:47 ]
Гнав-гнав хмари, а прогнав любов. Де ж йому, бідному, знати що вона і там витала? Дуже сподобалось, пані Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-07-26 20:09:50 ]
Такими вони іноді бувають... Що поробиш - чоловіки)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-07-26 20:37:25 ]
Яка цікава назва!
Та й заплутали його, бідного... То хмари розганяй, то "глибоко під льодом"... Орієнтацію втратив просторОву.
А вірщ глибокий


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-07-26 20:46:00 ]
пробачаюсь - "вірш"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-07-26 23:11:10 ]
чуть не борщ)))))це я з голодухи, Ваню, жартую...
вибачаюсь, конечно.а от той, що греблі рве мені когось нагадує :)
ну і що, що ви не згодні,)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-07-27 00:00:36 ]
А вірш - таки про кохання! Вона його кохає, і що з того, що вона в цю мить може бути... не згодна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-08-09 23:10:20 ]
Ларисочко, аякже... От тільки хто і кого кохає - то ціла історія... про це буду писати прозу)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Суховій (Л.П./М.К.) [ 2012-08-09 13:52:13 ]
Палкий текст, наче видихнутий на одному подиху.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-08-09 23:09:26 ]
Дякую, Оксаночко, відчула... Так і писалося!