ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.03.27 07:08
* 25 *
у неміч кануть сни
і сяєво на сході
розвидніється ніч
понад полями дим
нездалі та цупкі
народжені до вроди
слова усе не ті
але усе ж ходім

Віктор Кучерук
2026.03.27 06:45
* * *
Казковий світ дитячого життя,
Мов потічок весняний, нетривалий,
Безрадісно пішов у небуття,
В душі зродивши паросток печалі.
Майнув, як сон, найщасливіший час
Розливів сміху і всього хотіння, -
Він, наче день, у сутінках погас,
Щоби уяву тішити

Артур Курдіновський
2026.03.27 03:35
Зінаїді
Знову до минулого йду в гості,
Фантастичні створюю картини.
Березень. Сьогодні двадцять шосте.
Я тебе вітаю, мила Зіно!

Пам'ятаєш Харків, потім Київ?
Я не їхав! Я летів на крилах!
Невимовний сум сьогодні криє

Мирон Шагало
2026.03.26 21:41
Зимове море
Це море лупасить хвилями,
дме вітром і студить пусткою.
Хтось міряє море милями,
хтось міряє лиш відпусткою.

Ти ж міряєш море мріями,
що стануть колись реальними,
з чіткими часами й мірами,

Тетяна Левицька
2026.03.26 21:15
Там...
Там немає біди, і колись не було,
ще душа не вродилася болем,
лиш безмежжя старого совине крило
блискавиця серпом гострим голить.

У отавах незайманих звуки Орфей
розсипає, а я підбираю.
Гнучі башти дерев серед тихих алей

Артур Курдіновський
2026.03.26 17:11
Стати поетом
Випльовуючи вірш новий
В чекаючий на нього Всесвіт,
Створімо справжній буревій,
Що всі теорії закреслить!

Навіщо правила дурні
У творчій голові тримати?
Тут будуть оплески гучні,

Олена Побийголод
2026.03.26 16:48
1942. Вночі перед боєм (в скороченні)
Соломон Фогельсон (1910-1994)

Вночі перед боєм
сиджу під вербою,
дивлюсь на дорогу – український шлях...
Й стає пред очима
все те незгасиме,
за що ми б’ємось у жорстоких боях.

Артур Сіренко
2026.03.26 16:26
Порожній Едем: expulsio e paradiso
Сині проліски снива
Мальовані на білому полотні Едему
(У тому саду теж буває весна –
Буває, буяє, п’янить ароматом),
Адам ще не вдягнув
Сирітську сорочку безхатька
І бідний, наче заброда,
Мандрує пустелями

хома дідим
2026.03.26 15:01
* 23 *
шкандибає вперед за звичкою скоцюрблено роззираючись на місцевість понад свої крихітні окуляри · звіть його хомою чи сявою чи валєрою байдуже · зима завертається сніги пливуть дехто вже ходить без шапки · незнайомі тітки бабки матусі дідусі під пікселем і

Євген Федчук
2026.03.26 14:16
* * *
Тут хтось зненацька видихнув: - Татари!
Ударив дзвін, одразу і замовк.
І вже орда посунула, як хмара.
Перед Степаном вигулькнув за крок
Кінний татарин, радісно ошкіривсь,
Тримаючи в руці міцний аркан.
Степана взяти у ясир наміривсь.
А той спиною вп

Охмуд Песецький
2026.03.26 12:16
Час зрозуміти
Себе ти бережеш і власні нерви,
Сховашись під байдужості вуаллю.
І виникло тлумачення химерне,
Неначе я тебе вже не цікавлю.

Ні як амант і навіть не товариш,
Чи просто випадковий перехожий,
З яким ніде нічого не навариш,

Борис Костиря
2026.03.26 12:05
Минулий день
Як тяжко розуміти те,
Що час минає невблаганно.
І Фауст чи то Прометей
Не вилікують наші рани.

Ще пів години до кінця
Доби натхнення чи марноти.
Ми не пізнаємо лиця

Іван Потьомкін
2026.03.26 11:32
Одіссея червоної калини
Зродилася калина як тужлива пісня
В далекій від України північній чужині,
Та, мабуть, з туги добилася до батьківщини,
Де стільки здавна сестер і посестерей її,
Що молодики співають обійнявшись
Про долю тих, хто звик лиш гратися в любов,
Та як

Сергій Губерначук
2026.03.26 08:25
Зливаєш сотні тонн потів…
Зливаєш сотні тонн потів
у океан ударів серця!
Вміщаєш тисячі життів –
в одне, яке акторським зветься!

Опісля сцени, у думках,
стоїш над світом, як лелека,
бо кожен образ твій, мов птах,

Віктор Кучерук
2026.03.26 07:05
* * *
Серед ранкової краси
Різноманітної природи
Я - блиск сріблястої роси
І плавний подув прохолоди.
Я голос чистої води
І ніжний запах конюшини
Отут, куди тебе водив
Та заціловував невпинно.

Володимир Бойко
2026.03.26 00:46
Натуралістичні думки
Солодке життя починалося з медового місяця, а закінчилося цукровим діабетом. Де келих по вінця, там і море по коліна. Той, хто ледве ворушить кінцівками, навряд чи здатний на порухи душі. Там, де вхід безкоштовний, вихід проблемний. Словесний
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Редчиць (1949) / Вірші

 РУБАЇ

*******
Поезія – це пам’ятник душі,
Яку зорали гострі лемеші.
Засіяна з великою любов’ю, –
Її плекають роси й спориші.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-07-28 10:38:52
Переглядів сторінки твору 4485
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.015 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.976
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.06.01 17:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2012-07-28 11:20:32 ]
А у мене, пане Іване, ще з минулого тисячоліття такий куплетик зберігся, наче перегукується...

У чорноземі кожної душі
Зажди ростуть лілеї й спориші.
Чому ж в одних душа буяє цвітом,
А в інших - споришами все покрито?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-28 11:27:38 ]
Бракує пам'ятників, а у авторському творі цей образ посідає чільне місце.
Ваш вірш кращий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-28 11:25:14 ]
Пам'ятник - це щось з розряду незмінно-мертвого і архітектурна або скульптурна споруда в пам'ять чи на честь кого-небудь або чого-небудь.
А про пам'ятку Ви, прошу пана, не забули? Цей іменник має більш дотичне значення.
А про спориші влучно :)
Вони родять щось гречане. Навіть вовну.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Люба Світанок (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-28 11:30:00 ]
Поезія - жива! Тому, швидше, це не пам'ятник душі, а... пам'ять по душі... Пам'ятник - надто вже мармурово, нмсд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Люба Світанок (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-28 11:30:49 ]
О, бачу, не я одна такої думки... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-28 11:38:41 ]
Ящо просякне нею і автор, то кількість прибічників думки збільшиться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-07-28 12:49:26 ]
Влучно і мудро. Пам"ятник - безумовно тут в сенсі вічності, нетлінності. Та й останній рядок дуже реальний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-28 12:55:04 ]
І тут прийшов Кіндзюліс...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-07-28 13:04:43 ]
"і все пішло прахом"? Хіба він міг пройти повз такі цінні коментарі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2012-07-28 13:06:17 ]
Добридень, шановне товариство… Поезія – мармуровий пам’ятник?.. Ну чому ж… Дивлячись, як її сприймати… Цей пам’ятник може бути прекрасним трояндовим чи калиновим кущем… А може бути й чудовим яблуневим садом, і навіть кущиком чарівних пролісків… Ачи вежею людської мудрости… Або живою споришевою стежкою… На все воля Божа… І ніколи – дубовою колодою… Та діло, як кажуть, це наживне, адже вчитися ніколи не пізно…. І головне – бажання… Бо довершеності немає меж…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-28 13:11:55 ]
Справа в тому, що існує низка іменників і значень, якими заповнена література. Тут їх, щонайменше, два.

Поезія, наскільки я розумію, це щось нове і живе, тобто, те, що розвивається, а не тільки увіковічнене у безлічі книжок і інших пам'ятників.
Ви, мабуть, прибічник увіковічнення.

Тому ми з Вами ніколи не знайдемо спільної мови.
Така от ситуація.

Бувайте здорові :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-28 13:13:39 ]
Мій коментар писався пану Івану Г.
А це бачу, що навідався автор.

Бувайте здорові і Ви. Надсилаю низку найкращих вітань :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-07-28 13:27:28 ]
Дорогий Семенку! Ви робите припущення і зразу відповідно до нього категоричні висновки. Це самообслуговування?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-28 13:56:51 ]
"Безумовно" - це, як я розумію, прислівник, у якого нема ознак категоричності :)
Моє припущення щодо спільної мови тактичне. Воно стосується даної ситуації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-07-28 14:40:13 ]
Вартує того аби її оспівувати.
Славно, пане Іване.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-07-28 16:02:28 ]
А як же, категоричний Семене, такі рядки:
"Я памятник себе воздвиг нерукотворный,
К нему не зарастет народная тропа..."?
Вони, власне, стосуються того, про що говорить п. Іван.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-28 17:49:30 ]
Я, на відміну від вас обох (класика до вашої когорти не долучаю, як би Ви, пане Мирославе, не натякали на ймовірний зв'язок), розглядаю поезію не лише як пам'ятник сивої давнини, а як незмінно живий літературний процес.