ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослав Артимович (1949) / Вірші

 POST SCRIPTUM




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-08-02 19:22:50
Переглядів сторінки твору 5851
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.129 / 5.5  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2012-08-02 21:01:06 ]
Ех, скільки несказаного таїть кожне серце.
Проте у невимовленому - не лише гіркота, там стільки всього намішано...
Певна проблема, як на мене, є у фразі:
слова мовчали, ніби заворожені,
аж доки дочекалися:... - тут, певно, ЛГ мовчали і дочекалися, бо щоб слова чогось чекали мовчки...
(а ми мовчали, ніби заворожені,
і слова (аж доки) дочекалися: «Прощай…»?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-08-02 21:28:51 ]
Та ні, Ярославе. Власне слова ЛГ1 і мовчали, аж доки дочекалися від слів ЛГ2 отого "прощай..."
Але дякую за увагу. Будьмо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-02 21:35:07 ]
Рядки перепущені через серце... Лягло на душу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-08-03 10:09:33 ]
Якщо Патару це зачепило, - то є шось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Скосарьова (Л.П./М.К.) [ 2012-08-02 21:36:14 ]
Ох, заплутали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-08-03 10:11:09 ]
Та то, Наталю, як старшому чоловікові вночі не спиться, то ще й не такого нав'яже!:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-02 21:55:55 ]
А що передувало цьому пост скріптуму?
Чи існує ця історія у поезії або у прозі?
Без неї, як на мене, все вигляда доволі тривіально -
як звичайнісінька лав-сторі з вічним асортиментом відомих образів. Це - рай, минулі дні, інша (мабуть, дівчина), чекання, "сказати не посмів".
Фінальний образ перегукується з образом червоноармійця з відомої пісні "За фабричной заставой". Він теж не встиг освідчитись у коханні. Наступала Антанта...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-08-03 10:14:05 ]
Власне, коли писався цей вірш, я уявляв свого ЛГ саме (!) червоноармійцем, що готувався до нападу Антанти:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-02 21:56:26 ]
/Вже інша виграє йому сопілкою
у прохолоді соковитих трав/ - гарно... Сумно, але ж такий образ красний...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-08-03 10:15:07 ]
Дякую і за "сумно" і "образ красний"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-08-02 22:39:31 ]
Не встиг сказати і не посмів сказати - тонка різниця. І життєво неймовірно - "Все сказано" - "і не сказано нічого"... Тому, кому б належилося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-08-03 10:16:13 ]
Мій ЛГ, Іване, не посмів...
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-08-02 22:52:54 ]
"Гірчить полин невимовлених слів?.." - класичне...Гарно, п. Мирославе, змалювали...зворушило!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-08-03 10:17:07 ]
Радий чути, Роксолано, після тривалої перерви.
Дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-08-03 01:59:59 ]
...дай Боже, Миросю, аби сонати не тільки відлунювали, а ще й співалися! Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-08-03 10:21:35 ]
Чомусь мені здається, що наша Людмила "Сумська" (бо ж - Сумська область) дотична до Галичини. Бо так мене називають тільки у наших краях. Приємно!
Радий знайомству і дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-08-03 22:18:11 ]
...взагалі то я з Кіровоградщини родом, але... маю друзів, родичів у Закарпатті, Ів-Франківську, коли випадає можливість там бути... Ох же ж вже відриваюся... в плані спілкування... На Сумщині у нас не дуже красиво говорять українською, здебільше суржиком... Мені приємно, що Вам приємно. Навзаєм! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-08-03 09:22:22 ]
Те, що передувало... кожен читач уявить собі сам і,може, згадає свою життєву історію. Дуже добре, коли автор спонукає до мислення та спогадів. Задушевно і лірично написано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-08-03 10:24:05 ]
Дякую, Богдане. Ті спогади живуть у кожному й у декого інколи просяться на папір, тобто, на клавіатуру...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-03 12:46:55 ]
Не можу не погодитись з Вами.
Численні мільйони або лічені мільярди життєвих історій мають разючу схожість.
Така ж сама кількість доль переламалась об одне і те ж саме коліно, наразившись на однакові травматичні наслідки. Немає чого домислювать.
Я сподівавсь почуть щось нове або навіть старе, і не в процесі згадок домислів, а пізнання.