Харківський масив побудований саме у такий спосіб.
Хлопчаками ми раділи новобудовам Березняків. У той час, коли вони намивалися піском з Дніпра, річкова та озерна вода разом з її мешканцями не знала, куди діватись. Було літо якогось там 70-го року. Вода прогрівалась настільки, що ми канікули проводили, можна сказати, у ній.
Можна багато розповісти про ті місцини. Каналізаційні люки на трасі, яка йде між залізницею та озером Тельбін, спираються на бетонні кільця, які тоді височіли над рівнем озера на 5-6 метрів. Вода у Тельбіні прозорістю могла порівнюватись з морською. Над тими люками зараз пролітають тисячі колес вантажних і легкових автівок. Там якась траса і залізнична станція "Лівий берег".
Озеро Сонячне, яке підходить майже до Дарницького кладовища, свого часу було теж прозорим, але його засмітили жужелицею з Дарницької ТЕЦ. Цей шлак транспортувався металевими трубами великого діаметру, які йшли звідти. Ми по ним ходили, ризикуючи життям, на висоті до десятка метрів. Знизу гавкали собаки та погрожували кулаками та костурами мешканці вулиці Затишної селища Позняки.
А центр столиці залишався у недоторканості. Його можна було відвідувати, як музей давнини і важливої частини історії Київської Руси. На Майдані височів В.І.Ленін, за широкими плечима якого ховались матроси, солдати, трудове селянство, робочий люд і трудова інтелігенція.
А що діється зараз?
Кого допустили кияни, яких ніхто не питав, допускати чи ні, до процесу градобудування, зрозуміти легко. Не киян, а приблуд з сел, пмт, райцентрів, де історія ніколи не відігравала будь-якої важливої ролі. Навпаки - села, пмт, райцентри тощо наздоганяли столицю. А та донині біжить у бетонне майбутнє.
Я не проти нових мешканців столиці. Турбує її зникнення як історико-культурного осередку України.

Творчих успіхів, гарного настрою.

Він збоку виглядає так, наче в ньому є якийсь конструктив. Височезні офісні центри, новобудови спального житла, які нагадують майстерно виконані інкубатори. Процес було активізовано ще у 17-ті роки минулого сторіччя, а потім у часи повоєнної відбудови. Можна було б і зупинитись на досягнутому рівні. Місця за Оболонню, Дарницею, Вигурівщиною, Троєщиною скільки завгодно. На тих порожніх нивах нічого не плодоносить. Але ж центр... Він приваблює. А у ньому немає, чим дихати.
Мені ще є, де. Можна було б не нервуватись :-)
Дякую за "дякую".

...всі дії нинішні камуфлюються під хаотичні
й більшою частиною нас так і сприймаються...

1) Погоджуюсь. Нагнав сирен і використав русалок.
2) "По вінця в бетон" - це мій прибамбас, і ІМХО, досить вдалий.
3) Вірю, і воно прибуде саме зненацька - так, як Ленін свого часу прибув поїздом з Фінляндії.

Дуже вдячний за доречні закиди :-)
Творчих успіхів, гарного настрою.