ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
ЯК ПРО НАС

Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Геник (1982) / Вірші

 Я - вільна…
Я - вільна птаха, що смакує небо!
Я - вітру повінь, де повзе межа.
Маленька цятка мрії - понад верби,
Де іншохвильна висне мережа.

Я - дика частка стонченого світу,
Горянка духу, знаджена увись!
Я - схимниця, не скорена обіту,
Патлатими надіями кудись...

Тобі мене вловити не судилось.
Стриножити у со́бі - не дано́!
Я - річка, що нестримано розлилась
Обійстям вічності давним-давно...
(7.08.12)






      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2012-08-08 23:46:04
Переглядів сторінки твору 4321
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.032 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.068 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.792
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.12.06 12:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-08-09 01:36:14 ]
Лесю...
Я - дика частка стонченого світу
- це шо?...
витонченого, столоченого.. прикметник пошукайте.. хай він буде якнайбільш вдалим


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-09 22:56:22 ]
Швидше від "стоншеного"...
А застосування даного прикметника по відношенню до сучасності, гадаю, оправдане)
Дякую, п.Людмило!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Ілона (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-09 02:04:28 ]
Цікавезно — дика...
Приємно — вільна...
Сподобалось!
З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-09 22:55:07 ]
З повагою - навзаєм
і щирою дякою за коментар!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-08-09 09:06:15 ]
Гарно... Але, мабуть, "обійСтям"? Чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-09 09:08:07 ]
Дякую щиро, п.Мирославе! І скаждіть бо - перечитувала кільканадцять разів...))))
Сонячного Вам ранку!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-08-09 11:15:00 ]
Граціозний політ...
Сподобався Ваш вірш, пані Лесю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-09 22:54:26 ]
Красно дякую, п.Василю...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-09 14:58:07 ]
Перехоплює подих. Лесю, дуже(!!!) сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-09 22:53:38 ]
Я рада, Олесю... Щиро дякую Вам!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-08-09 18:39:20 ]
Деякі образи сперечливі і сумнівні, як на моє сприйняття... Дивакуваті, я б сказала... патлато-повзучі... ) Мабуть, творча манера у Вас така... Тоді, можна навіть вважати, що вірш стильний )
Принаймні, порив духу, у вірші відчувається. Можливо, це і є найголовніше.
Та все ж на двох моментах дозволю собі закцентувати Вашу увагу, Лесю.
Маленька цятка... - замість "маленька" може б ще щось пошукати. Бо цятка - вона цятка, і так зрозуміло, що не велика. Це як масло масляне)
І "обійстя" - надто обмежене слово як для прихистку вічності... Ні?

Горянка духу, знаджена увись! - а оце супер!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-09 22:51:40 ]
Щодо "маленької" - воно й мене ущипнуло ще при написанні))) Але, пізнішим прочитанням дозволила залишитися тому словові тільки тому,що вже до кінця вловлюється суперечливість тої волі загалом... ЛГ ніби й вільна, ніби й птах, але проте схимниця, котра тікає, часточка світу, але таки його часточка, тобто невільна... Так само намагається заперечити можливості обмеження своєї волі - але твердості, як на мене, там таки нема... Швидше - сугестія) Тому й залишила "маленька", як ще більше утоншення тої цятки)))
"Обійстя" можна розглянути в тому ж контексті. Або ж як вічність - частина вічності) Чи щось таке... Та зрештою, навіть "обійстя" - то є відносно, навіть у життєвому вимірі)))
Хоча, як завше, абсолютно не виключаю своєї неправоти. На даний момент - така думка, а до того ще й не підсилена справжнім професіоналізмом. Тому деякі тонкощі сприймаються як само собою зрозуміле, може й не маючи права на такий прояв)
Я Вам щиро дякую... Ваша думка, п.Любо, надзвичайно цінна для мене)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2012-08-09 22:09:47 ]
Порівняння досить вишукані.
Та пані Люба Бенедишин має рацію...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-09 22:53:07 ]
Звісно має... п.Люба завше, як мені видається, помічає надзвичайно важливі нюанси)
Дякую, Наталю!)