ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.18 22:16
* * *
Ця жінка погубить мене.
В подвір'я забуте й сумне

Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.

Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить

М Менянин
2025.07.18 21:34
Голод на правду
Встала думка українця
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.

Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,

С М
2025.07.18 17:00
У шістдесят чотири (The Beatles)
Рештки волосся випадуть геть
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?

Артур Сіренко
2025.07.18 16:08
Бородатий ангел
Таїна дерев і повітря
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –

Іван Потьомкін
2025.07.18 13:17
CHEER UP, UKRAINE!
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник. Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент

Ігор Шоха
2025.07.18 10:02
Масштабування партитури дурисвітів
А наші предки мали на Русі
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.

***
А косолапе рижого не чує.

Віктор Кучерук
2025.07.18 05:15
Заради свободи
Треба вірити в краще,
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.

Олександр Буй
2025.07.17 22:21
Єдність протиріч
Моя спокуса і мої вериги.
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.

З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,

Борис Костиря
2025.07.17 21:35
Місто-привид
Місто-привид, в якому втонули серця,
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.

Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу

Євген Федчук
2025.07.17 20:44
Таври
Вже сонечко до заходу хилилось.
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги

Ігор Герасименко
2025.07.17 18:25
Чоловік річки
Ні порічки, ні Марічки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.

Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки

Вячеслав Руденко
2025.07.17 11:43
Рятують поле роси осяйні
Серед стерні, що вицвіла в борні
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,

Віктор Кучерук
2025.07.17 06:25
Сонце
Перегріте сонцем літо
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.

Юрій Лазірко
2025.07.16 23:14
Дитинко, Не Плач
Ледь прозора нитка з поділкою між -
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.

Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас

Юрій Лазірко
2025.07.16 23:11
А Там У Кума -- Альбом Теревені від Зеня
Згубило небо слід амеби в краплі
і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.

Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.

Борис Костиря
2025.07.16 22:04
* * *
Це вже ніколи не повернеться,
Немає вже шляху назад.
Минуле відлетіло з вереском,
Немов грайливий зорепад.

Ці усмішки і сльози намертво
Вросли в минуле, як трава.
Укрились листям рухи й наміри,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Леся Геник (1982) / Вірші

 ***
Загойдую тебе, лиха́ годино,
Щоб спала добре - як у тиху ніч,
Щоб не торкала подиху полинно,
Не лізла темним розпачем до віч...

Вплітаю колискову молитовну
В косу своїх сандалових надій,
Щоб світ душі зазнав тебе лиш сонну
Коли збунтує не бджолиний рій...

Коли, мов хижа птаха, пронесеться
Здуріла доля гучно по дахах -
Щоб не стриножила ти мого серця
На вік тоді, годинонько лиха́!
(10.08.12)


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2012-08-10 20:54:21
Переглядів сторінки твору 3630
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.631 / 5.25  (5.032 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.560 / 5.25  (5.068 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.12.06 12:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-08-10 23:10:26 ]
Легкоспівний, красивий вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 15:10:31 ]
Дякую, Роксолано, за теплий коментар...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-08-10 23:54:14 ]
Оригінальне і нестандартне вирішення теми.
Вдало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 15:10:57 ]
Вдячна, п.Василю...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Бур'ян (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-11 08:19:08 ]
Нехай омина лиха година Ваші думи і серце, і душу...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 15:11:36 ]
Дякую, п.Василю...
Від всього серця - і Вам того ж!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-08-11 10:04:34 ]
Звукопис, дорога Лесю, і ще раз звукопис. Є проблеми. Це, як на мою скромну думку, зараз для вас найголовніше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 15:13:30 ]
Як казав один майстерний віршотворець: "Натхнення і дотримання певних правил віршування!"
Дякую, шановна Редакціє...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-11 14:18:37 ]
Дуже гарно, Лесінько! Ех, якби ж то й справді можна заколисати лихо, тоді і хаті було б тихо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 15:14:27 ]
І то правда... Невсидюче те лихо... А заколихати його - й поготів!(
Дякую Вам, п.Наталю

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-08-11 22:34:19 ]
... не згодна щодо - "красивий!"... по змісту ... знаєте, не дуже вдало - вигойдувати лиху годину... не треба її вигойдувати. це мінус!
вигойдують дитину, любов, щирість, добро, але тільки, боронь, Вас, Боже!!! Ви ж не того прагнете (у останніх рядках!) :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 15:18:58 ]
О, скільки емоції словесної!
Та, проте, дозволю собі з Вами непогодитись... Не щодо ознаменування "красивий" (знаєте, краса - поняття взагалі, мабуть,найвідносніше з усіх), а щодо погляду на проблему втихомирення лихої години... Можна відганяти її - скільки стане духу, та, коли вона вже вірна твоя супутниця, то найкращий вихід - вигойдати її надіний сон...
Та це як на мене... Ви маєте право на іншу думку, як і я, як і будь-хто!
З повагою Л.Г.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 03:51:27 ]
Ще раз повернуся на сторіночку до Лесі, адже,п. Людмилочко, слово "красивий" зазвучало саме у моєму коментарі і, власне, красивим вважаю цей вірш
за нестандартне та оригінальне вирішення теми- як сказав п. Кузан- згідна з ним.

Щодо змістової забарвлення, - то бачиться мені оте "вигойдування", як, саме, і пояснює автор: аби "лихо" спало добре і не будилося:
"Вигойдую тебе, лиха́ годино,
Щоб спала добре - як у тиху ніч" - адже "вигойдую" - не у значенні "вирощую", "викохую", а у значенні "заколисую". Чи так я розумію?
З повагою до автора та читачів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 15:21:35 ]
Дорога Роксолано, можу тільки бути втішена правильним розумінням, можливо нестандартного чи й неправильного підходу до даного питання...
Дякую Вам прещиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-08-12 15:26:49 ]
Гадаю, до зауваження пані Людмили таки варто прислухатись, Лесю:
ВИГОЙДАТИ, аю, аєш, док., розм. Гойдаючи, доглядаючи, виростити, виховати кого-небудь. З колискою, у якій бабу вигойдали, у якій вона Горпину колихала, у якій онуків ночами й днями гойдала, чалапала [баба] по мокрому весняному шляху (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 63).
Том 11, стор. 672.

Вигойдати (виростити) лихо - не найкращий вихід... Подумайте над значенням цього слова, словосполучення... чи воно Вам потрібне... без емоцій, це просто дружня порада, підказка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 15:51:17 ]
Розумію, п.Любо, і Ваше непогодження з цим словом...
Та, можливо, я вживаю його тут у не звично словниковому значенні...
"Вигойдати" - тут у значенні загойдати. Крім того, "вигойдую" в даному разі можна розуміти і як укладення певного примирення з тою "лихою годиною", умовляння її не непокоїти серця і спати собі мирно-мирно...
Дякую за щиро-конструктивну уважність з Вашого боку...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-08-12 16:04:36 ]
... то може, тоді, "загойдую"? - щоб не збивати читачів з пантелику. Адже перше слово - як заспів...
(Вибачайте за настирливісь. Певне, вона зайва...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 18:31:44 ]
Пригадавши мудру народну приповідку: "Вода й камінь точить"... я скидаю свої оборонні лати...)
Мабуть, маєте рацію...
Дякую щиро...