ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Мар'ян Кіхно
2025.12.05 11:02
Пушок
Почнімо так сей раз, хоча й не хочеться. «Пташиний базар» на Куренівці – ключове всьому. Завжди я просив батьків туди хоча би подивитися. На вході корм, нашийники, сачки, гачки, вудки, піддувалки та інші причандали: а за тим поступово – черва на ловлю, р

Микола Дудар
2025.12.05 09:16
***
Не джерело, джерельце ти…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…

Тетяна Левицька
2025.12.05 09:00
Вище неба
Не ламай мене під себе —
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,

В Горова Леся
2025.12.04 21:40
Єгоза
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.

Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів

Євген Федчук
2025.12.04 19:59
Морські походи козаків під проводом Сагайдачного, як про те переповів старий козак Опанас Ковбаня
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех

Іван Потьомкін
2025.12.04 17:58
***
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час…
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
Протилежності
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,

Ольга Олеандра
2025.12.04 10:51
Привіт, зима!
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров

С М
2025.12.04 06:06
Бажання ще (Procol Harum)
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г

Кока Черкаський
2025.12.04 05:01
Вкрути!
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,

Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка

Мар'ян Кіхно
2025.12.04 03:24
Переднє слiвце
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я. Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа

Володимир Бойко
2025.12.04 00:46
Контроверсійне - 2
Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити. Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний. На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки. Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе. Дзеркало душі

Тетяна Левицька
2025.12.04 00:28
Світло
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.

Світлана Пирогова
2025.12.03 22:58
Малий Фонтан - моє село (акровірш)
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.

Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить

Артур Курдіновський
2025.12.03 21:51
Не треба "потім" (діалог у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)

***

Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Леся Геник (1982) / Вірші

 ***
Загойдую тебе, лиха́ годино,
Щоб спала добре - як у тиху ніч,
Щоб не торкала подиху полинно,
Не лізла темним розпачем до віч...

Вплітаю колискову молитовну
В косу своїх сандалових надій,
Щоб світ душі зазнав тебе лиш сонну
Коли збунтує не бджолиний рій...

Коли, мов хижа птаха, пронесеться
Здуріла доля гучно по дахах -
Щоб не стриножила ти мого серця
На вік тоді, годинонько лиха́!
(10.08.12)


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2012-08-10 20:54:21
Переглядів сторінки твору 3711
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.631 / 5.25  (5.032 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.560 / 5.25  (5.068 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.12.06 12:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2012-08-10 23:10:26 ]
Легкоспівний, красивий вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 15:10:31 ]
Дякую, Роксолано, за теплий коментар...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-08-10 23:54:14 ]
Оригінальне і нестандартне вирішення теми.
Вдало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 15:10:57 ]
Вдячна, п.Василю...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Бур'ян (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-11 08:19:08 ]
Нехай омина лиха година Ваші думи і серце, і душу...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 15:11:36 ]
Дякую, п.Василю...
Від всього серця - і Вам того ж!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-08-11 10:04:34 ]
Звукопис, дорога Лесю, і ще раз звукопис. Є проблеми. Це, як на мою скромну думку, зараз для вас найголовніше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 15:13:30 ]
Як казав один майстерний віршотворець: "Натхнення і дотримання певних правил віршування!"
Дякую, шановна Редакціє...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-11 14:18:37 ]
Дуже гарно, Лесінько! Ех, якби ж то й справді можна заколисати лихо, тоді і хаті було б тихо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 15:14:27 ]
І то правда... Невсидюче те лихо... А заколихати його - й поготів!(
Дякую Вам, п.Наталю

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-08-11 22:34:19 ]
... не згодна щодо - "красивий!"... по змісту ... знаєте, не дуже вдало - вигойдувати лиху годину... не треба її вигойдувати. це мінус!
вигойдують дитину, любов, щирість, добро, але тільки, боронь, Вас, Боже!!! Ви ж не того прагнете (у останніх рядках!) :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 15:18:58 ]
О, скільки емоції словесної!
Та, проте, дозволю собі з Вами непогодитись... Не щодо ознаменування "красивий" (знаєте, краса - поняття взагалі, мабуть,найвідносніше з усіх), а щодо погляду на проблему втихомирення лихої години... Можна відганяти її - скільки стане духу, та, коли вона вже вірна твоя супутниця, то найкращий вихід - вигойдати її надіний сон...
Та це як на мене... Ви маєте право на іншу думку, як і я, як і будь-хто!
З повагою Л.Г.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 03:51:27 ]
Ще раз повернуся на сторіночку до Лесі, адже,п. Людмилочко, слово "красивий" зазвучало саме у моєму коментарі і, власне, красивим вважаю цей вірш
за нестандартне та оригінальне вирішення теми- як сказав п. Кузан- згідна з ним.

Щодо змістової забарвлення, - то бачиться мені оте "вигойдування", як, саме, і пояснює автор: аби "лихо" спало добре і не будилося:
"Вигойдую тебе, лиха́ годино,
Щоб спала добре - як у тиху ніч" - адже "вигойдую" - не у значенні "вирощую", "викохую", а у значенні "заколисую". Чи так я розумію?
З повагою до автора та читачів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 15:21:35 ]
Дорога Роксолано, можу тільки бути втішена правильним розумінням, можливо нестандартного чи й неправильного підходу до даного питання...
Дякую Вам прещиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-08-12 15:26:49 ]
Гадаю, до зауваження пані Людмили таки варто прислухатись, Лесю:
ВИГОЙДАТИ, аю, аєш, док., розм. Гойдаючи, доглядаючи, виростити, виховати кого-небудь. З колискою, у якій бабу вигойдали, у якій вона Горпину колихала, у якій онуків ночами й днями гойдала, чалапала [баба] по мокрому весняному шляху (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 63).
Том 11, стор. 672.

Вигойдати (виростити) лихо - не найкращий вихід... Подумайте над значенням цього слова, словосполучення... чи воно Вам потрібне... без емоцій, це просто дружня порада, підказка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 15:51:17 ]
Розумію, п.Любо, і Ваше непогодження з цим словом...
Та, можливо, я вживаю його тут у не звично словниковому значенні...
"Вигойдати" - тут у значенні загойдати. Крім того, "вигойдую" в даному разі можна розуміти і як укладення певного примирення з тою "лихою годиною", умовляння її не непокоїти серця і спати собі мирно-мирно...
Дякую за щиро-конструктивну уважність з Вашого боку...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-08-12 16:04:36 ]
... то може, тоді, "загойдую"? - щоб не збивати читачів з пантелику. Адже перше слово - як заспів...
(Вибачайте за настирливісь. Певне, вона зайва...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 18:31:44 ]
Пригадавши мудру народну приповідку: "Вода й камінь точить"... я скидаю свої оборонні лати...)
Мабуть, маєте рацію...
Дякую щиро...