ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.06.18 14:21
Малюк Жерве (за мотивами романа В. Ґюґо "Знедолені")
Лютує сіре небо грозове.
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.

Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять

Володимир Бойко
2026.06.18 12:57
Наш рід
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.

Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -

Борис Костиря
2026.06.18 11:59
Стежина
А кого я знайду на забутій стежині?
Може, Будду, а може, в лахмітті Христа.
Чи Конфуція в давній, старій одежині.
Ця стежина - пролог до нового хреста.

На зарослій і вкритій снігами стежині
Відшукаю забуті, затихлі слова,
Що сховались колись у зел

Володимир Ляшкевич
2026.06.18 10:15
Кольт. За А.Курдіновським «Ці вечори»
Кінець! Я все колишнє перезрів.
Кольт у руці не виправить мій нрав,
та крапку покладе тому, як жив,
нехай і з тим, за що усе б віддав.

Моя душа неначе за дверми,
в яких немає клямки вороття
аби не повернути до юрми,

Віктор Кучерук
2026.06.18 08:09
* * *
Вовк почув від Лиса вість,
Що разів, напевно, шість
У саду з'являвся гість,
Що кору і зелень їсть,
І від саду аж до гаю
Непокареним петляє,
Бо, не маючи утоми,
Відточив отак прийоми

Мар'ян Кіхно
2026.06.18 03:59
Віршоване звертання
Поганий правнуче!
Ми, славний прадід твій,
не задля того це понаскладали,
щоб всяке падло,
опинившися в віддаленні,
про се ліпило, як йому намарено, й
грошву легку звивало у сувій
на сплату світла,

Олена Побийголод
2026.06.17 22:45
1921. Наш паровоз
Борис Скорбін (1904-1972; народився й провів молодість в Україні)

Ми діти тих, хто бій давав
самій Центральній Раді,
хто паровоз свій полишав,
йдучи на барикади.

    Наш паровозе, мчи притьма,

хома дідим
2026.06.17 21:35
* 115 *
неминучість намагається
влізти в душу ніби
їй мало того що вона і так
неминуча
мовби поганські боги
якім обов’язкова
маніфестація
неминучість ревно

Олег Герман
2026.06.17 20:26
Собі
Я брав круті пороги без вагань,
Палив мости, не дбаючи про попіл.
Із безлічі безумних сподівань
Лишав собі лише гарячий клопіт.

Здавався світ підручним і малим,
Кохання — штормом, а невдачі — димом,
І кожен день у пошуках мети

Артур Сіренко
2026.06.17 13:46
Музика Жовтої Істини
У день сонцестояння,
Коли Сонце дивувалось і завмирало
Споглядаючи людей і коней,
Ясени та просо,
І синиці й вивільги
Славили буяння зела,
Вчитель Досконалий з Північних Мурів
Запитав музику Жовтої Істини:

Борис Костиря
2026.06.17 12:04
Поспіх
Мені часу, напевно, ніколи не стане.
Я постійно біжу і не знаю куди.
У далеких полях чи лісах Індостану
Я шукаю розгойдані смисли годин.

Ніби відповідь на нерозв'язні питання,
Я шукаю у джунглях безумного дня.
А впіймаю у руки часи катування,

Вячеслав Руденко
2026.06.17 09:34
Модерн вовни
Чумацький шлях як ніч ,як сон
Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,

Тетяна Левицька
2026.06.17 09:11
Тужливий
Безпорадний погляд,
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.

Віктор Кучерук
2026.06.17 07:36
* * *
На столі смачний сніданок
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсянки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.

Мар'ян Кіхно
2026.06.17 04:21
"П.п"
Учора на потьмареному небі
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.

П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.

Артур Курдіновський
2026.06.17 01:55
Ці вечори
Ці вечори лишаються моїми,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.

Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Леся Геник (1982) / Вірші

 ***
Загойдую тебе, лиха́ годино,
Щоб спала добре - як у тиху ніч,
Щоб не торкала подиху полинно,
Не лізла темним розпачем до віч...

Вплітаю колискову молитовну
В косу своїх сандалових надій,
Щоб світ душі зазнав тебе лиш сонну
Коли збунтує не бджолиний рій...

Коли, мов хижа птаха, пронесеться
Здуріла доля гучно по дахах -
Щоб не стриножила ти мого серця
На вік тоді, годинонько лиха́!
(10.08.12)


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2012-08-10 20:54:21
Переглядів сторінки твору 3975
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.631 / 5.25  (5.032 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.560 / 5.25  (5.068 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.12.06 12:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-08-10 23:10:26 ]
Легкоспівний, красивий вірш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 15:10:31 ]
Дякую, Роксолано, за теплий коментар...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-08-10 23:54:14 ]
Оригінальне і нестандартне вирішення теми.
Вдало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 15:10:57 ]
Вдячна, п.Василю...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Бур'ян (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-11 08:19:08 ]
Нехай омина лиха година Ваші думи і серце, і душу...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 15:11:36 ]
Дякую, п.Василю...
Від всього серця - і Вам того ж!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-08-11 10:04:34 ]
Звукопис, дорога Лесю, і ще раз звукопис. Є проблеми. Це, як на мою скромну думку, зараз для вас найголовніше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 15:13:30 ]
Як казав один майстерний віршотворець: "Натхнення і дотримання певних правил віршування!"
Дякую, шановна Редакціє...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-11 14:18:37 ]
Дуже гарно, Лесінько! Ех, якби ж то й справді можна заколисати лихо, тоді і хаті було б тихо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 15:14:27 ]
І то правда... Невсидюче те лихо... А заколихати його - й поготів!(
Дякую Вам, п.Наталю

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-08-11 22:34:19 ]
... не згодна щодо - "красивий!"... по змісту ... знаєте, не дуже вдало - вигойдувати лиху годину... не треба її вигойдувати. це мінус!
вигойдують дитину, любов, щирість, добро, але тільки, боронь, Вас, Боже!!! Ви ж не того прагнете (у останніх рядках!) :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 15:18:58 ]
О, скільки емоції словесної!
Та, проте, дозволю собі з Вами непогодитись... Не щодо ознаменування "красивий" (знаєте, краса - поняття взагалі, мабуть,найвідносніше з усіх), а щодо погляду на проблему втихомирення лихої години... Можна відганяти її - скільки стане духу, та, коли вона вже вірна твоя супутниця, то найкращий вихід - вигойдати її надіний сон...
Та це як на мене... Ви маєте право на іншу думку, як і я, як і будь-хто!
З повагою Л.Г.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 03:51:27 ]
Ще раз повернуся на сторіночку до Лесі, адже,п. Людмилочко, слово "красивий" зазвучало саме у моєму коментарі і, власне, красивим вважаю цей вірш
за нестандартне та оригінальне вирішення теми- як сказав п. Кузан- згідна з ним.

Щодо змістової забарвлення, - то бачиться мені оте "вигойдування", як, саме, і пояснює автор: аби "лихо" спало добре і не будилося:
"Вигойдую тебе, лиха́ годино,
Щоб спала добре - як у тиху ніч" - адже "вигойдую" - не у значенні "вирощую", "викохую", а у значенні "заколисую". Чи так я розумію?
З повагою до автора та читачів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 15:21:35 ]
Дорога Роксолано, можу тільки бути втішена правильним розумінням, можливо нестандартного чи й неправильного підходу до даного питання...
Дякую Вам прещиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-08-12 15:26:49 ]
Гадаю, до зауваження пані Людмили таки варто прислухатись, Лесю:
ВИГОЙДАТИ, аю, аєш, док., розм. Гойдаючи, доглядаючи, виростити, виховати кого-небудь. З колискою, у якій бабу вигойдали, у якій вона Горпину колихала, у якій онуків ночами й днями гойдала, чалапала [баба] по мокрому весняному шляху (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 63).
Том 11, стор. 672.

Вигойдати (виростити) лихо - не найкращий вихід... Подумайте над значенням цього слова, словосполучення... чи воно Вам потрібне... без емоцій, це просто дружня порада, підказка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 15:51:17 ]
Розумію, п.Любо, і Ваше непогодження з цим словом...
Та, можливо, я вживаю його тут у не звично словниковому значенні...
"Вигойдати" - тут у значенні загойдати. Крім того, "вигойдую" в даному разі можна розуміти і як укладення певного примирення з тою "лихою годиною", умовляння її не непокоїти серця і спати собі мирно-мирно...
Дякую за щиро-конструктивну уважність з Вашого боку...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-08-12 16:04:36 ]
... то може, тоді, "загойдую"? - щоб не збивати читачів з пантелику. Адже перше слово - як заспів...
(Вибачайте за настирливісь. Певне, вона зайва...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 18:31:44 ]
Пригадавши мудру народну приповідку: "Вода й камінь точить"... я скидаю свої оборонні лати...)
Мабуть, маєте рацію...
Дякую щиро...