ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.17 23:52
* 205 *
атож до чого ми прийшли
чого сягнули ми
в пасивному замилуванні
чи що рятує восени
від безпробудної війни
крізь плин
і неможливості
і нереальності так само

Галина Кучеренко
2026.09.17 21:49
***
Ти моя спрага -
Весь час пульсує, тріпоче стиха…
Ти моя втіха,
Щоб щемна спрага не всохла з лиха…
Як прохолодний
Ковток живильний
До насолоди
І божевілля...

Віктор Насипаний
2026.09.17 19:28
Осіннє
Ти йдеш в осінню світлу казку ранку,
Складаєш сонця пазли залюбки.
А красень – день під руку, як панянку,
Веде у танець неба нешвидкий.

Танцюють клени вальс тепла останній.
Каламчить дзвоник пташки десь вгорі.
Ця осінь – чарівна, привітна пані.

Євген Федчук
2026.09.17 19:19
Про Миколу Щорса
Скільки було тих «героїв» всілякого штибу,
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив

Юрко Бужанин
2026.09.17 16:48
***
Цей светрик червоний я бачу у снах,
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.

Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..

Артур Курдіновський
2026.09.17 15:22
Згадай мене (рондо)
Згадай мене у білосніжнім січні,
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...

Борис Костиря
2026.09.17 12:57
Жінка
Жінка завжди дивиться на обрій,
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.

Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій

Сергій Губерначук
2026.09.17 11:16
Огляд віршів, на які створено пісні і відео (3)
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),

Артур Сіренко
2026.09.17 10:39
Краплі тирличевого меду
Я жодної ілюзії у світу не просив,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.

Я жодної ілюзії не цінував,

Вячеслав Руденко
2026.09.17 08:51
Містичне
хто бачив світ, примружуючи очі,
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.

давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.

Віктор Кучерук
2026.09.17 06:19
* * *
Втекти б звідсіль від обстрілів щоденних,
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем

хома дідим
2026.09.16 23:43
* 204 *
заманулося приблуді
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши

Олена Балера
2026.09.16 21:49
***
Спека безглузда розпечене місто тримає в лещатах.
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.

Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни

Ольга Садкова
2026.09.16 18:50
Проникнення осені
А вересень, мов злодій,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,

Вячеслав Руденко
2026.09.16 17:31
В креветках, у сріблі…
Дубова карета та пара волів —
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?

Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,

Ігор Шоха
2026.09.16 16:34
Репост прозріння
                  І
Закони – альфа і омеґа
конституційності, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про барdак.
Та не сміємося наразі,
бо наші буки та ази:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Леся Геник (1982) / Вірші

 ***
Загойдую тебе, лиха́ годино,
Щоб спала добре - як у тиху ніч,
Щоб не торкала подиху полинно,
Не лізла темним розпачем до віч...

Вплітаю колискову молитовну
В косу своїх сандалових надій,
Щоб світ душі зазнав тебе лиш сонну
Коли збунтує не бджолиний рій...

Коли, мов хижа птаха, пронесеться
Здуріла доля гучно по дахах -
Щоб не стриножила ти мого серця
На вік тоді, годинонько лиха́!
(10.08.12)


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2012-08-10 20:54:21
Переглядів сторінки твору 4097
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.631 / 5.25  (5.032 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.560 / 5.25  (5.068 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.12.06 12:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-08-10 23:10:26 ]
Легкоспівний, красивий вірш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 15:10:31 ]
Дякую, Роксолано, за теплий коментар...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-08-10 23:54:14 ]
Оригінальне і нестандартне вирішення теми.
Вдало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 15:10:57 ]
Вдячна, п.Василю...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Бур'ян (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-11 08:19:08 ]
Нехай омина лиха година Ваші думи і серце, і душу...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 15:11:36 ]
Дякую, п.Василю...
Від всього серця - і Вам того ж!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-08-11 10:04:34 ]
Звукопис, дорога Лесю, і ще раз звукопис. Є проблеми. Це, як на мою скромну думку, зараз для вас найголовніше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 15:13:30 ]
Як казав один майстерний віршотворець: "Натхнення і дотримання певних правил віршування!"
Дякую, шановна Редакціє...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-11 14:18:37 ]
Дуже гарно, Лесінько! Ех, якби ж то й справді можна заколисати лихо, тоді і хаті було б тихо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 15:14:27 ]
І то правда... Невсидюче те лихо... А заколихати його - й поготів!(
Дякую Вам, п.Наталю

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-08-11 22:34:19 ]
... не згодна щодо - "красивий!"... по змісту ... знаєте, не дуже вдало - вигойдувати лиху годину... не треба її вигойдувати. це мінус!
вигойдують дитину, любов, щирість, добро, але тільки, боронь, Вас, Боже!!! Ви ж не того прагнете (у останніх рядках!) :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 15:18:58 ]
О, скільки емоції словесної!
Та, проте, дозволю собі з Вами непогодитись... Не щодо ознаменування "красивий" (знаєте, краса - поняття взагалі, мабуть,найвідносніше з усіх), а щодо погляду на проблему втихомирення лихої години... Можна відганяти її - скільки стане духу, та, коли вона вже вірна твоя супутниця, то найкращий вихід - вигойдати її надіний сон...
Та це як на мене... Ви маєте право на іншу думку, як і я, як і будь-хто!
З повагою Л.Г.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 03:51:27 ]
Ще раз повернуся на сторіночку до Лесі, адже,п. Людмилочко, слово "красивий" зазвучало саме у моєму коментарі і, власне, красивим вважаю цей вірш
за нестандартне та оригінальне вирішення теми- як сказав п. Кузан- згідна з ним.

Щодо змістової забарвлення, - то бачиться мені оте "вигойдування", як, саме, і пояснює автор: аби "лихо" спало добре і не будилося:
"Вигойдую тебе, лиха́ годино,
Щоб спала добре - як у тиху ніч" - адже "вигойдую" - не у значенні "вирощую", "викохую", а у значенні "заколисую". Чи так я розумію?
З повагою до автора та читачів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 15:21:35 ]
Дорога Роксолано, можу тільки бути втішена правильним розумінням, можливо нестандартного чи й неправильного підходу до даного питання...
Дякую Вам прещиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-08-12 15:26:49 ]
Гадаю, до зауваження пані Людмили таки варто прислухатись, Лесю:
ВИГОЙДАТИ, аю, аєш, док., розм. Гойдаючи, доглядаючи, виростити, виховати кого-небудь. З колискою, у якій бабу вигойдали, у якій вона Горпину колихала, у якій онуків ночами й днями гойдала, чалапала [баба] по мокрому весняному шляху (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 63).
Том 11, стор. 672.

Вигойдати (виростити) лихо - не найкращий вихід... Подумайте над значенням цього слова, словосполучення... чи воно Вам потрібне... без емоцій, це просто дружня порада, підказка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 15:51:17 ]
Розумію, п.Любо, і Ваше непогодження з цим словом...
Та, можливо, я вживаю його тут у не звично словниковому значенні...
"Вигойдати" - тут у значенні загойдати. Крім того, "вигойдую" в даному разі можна розуміти і як укладення певного примирення з тою "лихою годиною", умовляння її не непокоїти серця і спати собі мирно-мирно...
Дякую за щиро-конструктивну уважність з Вашого боку...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-08-12 16:04:36 ]
... то може, тоді, "загойдую"? - щоб не збивати читачів з пантелику. Адже перше слово - як заспів...
(Вибачайте за настирливісь. Певне, вона зайва...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 18:31:44 ]
Пригадавши мудру народну приповідку: "Вода й камінь точить"... я скидаю свої оборонні лати...)
Мабуть, маєте рацію...
Дякую щиро...