
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.21
14:46
Із Бориса Заходера
Збитошник оселивсь у нас,
й подія це страшна!
Ми потерпаємо весь час
від цього пустуна.
І скарги йдуть навперебій:
Збитошник оселивсь у нас,
й подія це страшна!
Ми потерпаємо весь час
від цього пустуна.
І скарги йдуть навперебій:
2025.08.21
09:57
Над усе хлопець любив плавать. Одчайдух був і всяким там настановам батьків бути обережним запливав хоч і «по-собачому», надто на спині, далеченько. Аж поки було видно берег.
От і цього разу плив і од насолоди аж заплющив очі. І не зуздрився, як потрапи
2025.08.21
06:10
Які грузькі дороги,
Які слизькі стежки, –
Утратиш осторогу
І гепнеш навзнаки.
Та і нема охоти
Вмоститись десь на схил, –
Зробилися болотом
Усі земні шляхи.
Які слизькі стежки, –
Утратиш осторогу
І гепнеш навзнаки.
Та і нема охоти
Вмоститись десь на схил, –
Зробилися болотом
Усі земні шляхи.
2025.08.20
21:49
Скелети дерев - як легіон,
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі
2025.08.20
18:16
У кожному дереві –
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –
2025.08.20
10:34
як морський штиль узявся до зброї
а похмурі та зрізані течії
наплодять монстрів
вітрильнику смерть!
ця незграбність
а тоді перша тварина за бортом
ніг шалене биття
а похмурі та зрізані течії
наплодять монстрів
вітрильнику смерть!
ця незграбність
а тоді перша тварина за бортом
ніг шалене биття
2025.08.20
09:32
серпня - День народження письменника світового рівня, одного з останніх могікан-шістдесятників,
майстра психологічної і готичної прози, яскравого інтерпретатора українського літературного бароко
Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешев
майстра психологічної і готичної прози, яскравого інтерпретатора українського літературного бароко
Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешев
2025.08.20
05:55
Я вірю не кожному слову,
Бо сумніви маю, що ти
Сховаєшся в сутінках знову
І зможеш до мене прийти.
А поки збираєшся звідси
Податися в рідні краї, –
Світання блакитного відсвіт
Забарвив зіниці твої.
Бо сумніви маю, що ти
Сховаєшся в сутінках знову
І зможеш до мене прийти.
А поки збираєшся звідси
Податися в рідні краї, –
Світання блакитного відсвіт
Забарвив зіниці твої.
2025.08.20
05:02
Я тебе не зустрів, і не треба красивих метафор,
Це заїжджене "потім" нічого мені не дає.
Незачинені двері, забутий опущений прапор,
Приховають сьогодні і щастя, і горе моє.
Я тебе не зустрів. Не судилося. Що тут казати!
У самотності тихо минають
Це заїжджене "потім" нічого мені не дає.
Незачинені двері, забутий опущений прапор,
Приховають сьогодні і щастя, і горе моє.
Я тебе не зустрів. Не судилося. Що тут казати!
У самотності тихо минають
2025.08.19
22:24
Цвіте сонях,
повитий крученими паничами.
Сонячно й вітряно.
Гойдаються квіти
моєї маленької
України коло хати.
Півколо синього неба
пише серпневу симфонію
повитий крученими паничами.
Сонячно й вітряно.
Гойдаються квіти
моєї маленької
України коло хати.
Півколо синього неба
пише серпневу симфонію
2025.08.19
21:27
Природа виявила геніальність
У тому, що створила цей шедевр, -
Твою красу, не схожу на банальність,
У миготінні первісних дерев.
Твоя душа, напевно, теж прекрасна,
Як і твоя небачена краса,
Яка мене заглибила у щастя,
У тому, що створила цей шедевр, -
Твою красу, не схожу на банальність,
У миготінні первісних дерев.
Твоя душа, напевно, теж прекрасна,
Як і твоя небачена краса,
Яка мене заглибила у щастя,
2025.08.19
14:42
Не думай люба і кохана,
Я не забув про тебе, ні.
Життям придавлений і гнаний,
Я вірю, вірю в кращі дні.
Я вірю в те, що все печальне,
Облишить нас хоча б на мить.
Хоч горе тисне так навально,
Я не забув про тебе, ні.
Життям придавлений і гнаний,
Я вірю, вірю в кращі дні.
Я вірю в те, що все печальне,
Облишить нас хоча б на мить.
Хоч горе тисне так навально,
2025.08.19
13:45
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Ассоль
М
Ассоль
М
2025.08.19
13:10
Із Бориса Заходера
Пішов Сергійко в перший клас.
Школяр, як не крути!
Він рахувати вміє в нас
уже до десяти!
Такий учений, загалом,
Пішов Сергійко в перший клас.
Школяр, як не крути!
Він рахувати вміє в нас
уже до десяти!
Такий учений, загалом,
2025.08.19
13:02
Лідери думки... оті, що вгорі –
параноїчні тирани-царі
мають ходулі і мешти...
перевзуваються поводирі,
ну і тому є нові і старі
парадоксальні ефекти.
ІІ
параноїчні тирани-царі
мають ходулі і мешти...
перевзуваються поводирі,
ну і тому є нові і старі
парадоксальні ефекти.
ІІ
2025.08.19
12:36
Стерня навколо їжачиться,
над нею хмари білі - не знамена.
Ряхтять перед очима числа,
і поступово тане літня сцена.
А далі як? Вітри на гривах
дерев, що скинули плоди додолу,
сиренний сплін, доба розбита?
Вирішує лише ґаздиня-доля.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...над нею хмари білі - не знамена.
Ряхтять перед очима числа,
і поступово тане літня сцена.
А далі як? Вітри на гривах
дерев, що скинули плоди додолу,
сиренний сплін, доба розбита?
Вирішує лише ґаздиня-доля.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2024.11.26
2024.05.17
2023.04.01
2022.03.19
2022.01.12
2021.12.22
2021.10.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Іншомовна поезія
Псалом 139-й
Для диригента. Псалом Давидів
Ти пізнав і вивчив мене, Господе,
Знаєш, коли сідаю і коли встаю,
Наміри знаєш мої оддалік.
Ще слова немає на язиці моїм,
А Ти уже, Господе, все знаєш.
Позаду і спереду Ти осягаєш мене
І кладеш на мене Свою долоню.
Дивовижна мудрість Твоя -
Недосяжна для мене.
Куди подінусь од Духа Твого
І куди втечу від лиця Твойого?
Підіймусь в небеса – там уже Ти,
Постелюся в пеклі – і там Ти.
Здіймуся на крилах зорі,
Оселюсь на краю моря,-
Там також Твоя рука,
Поведе мене й утрима Твоя правиця.
І сказав я: «Тільки імла сховає мене
І ніч, як день, для мене».
Але й імла не сховає од Тебе.
І ніч, як день, світить, імла – як світло.
Ти нирки створив мої,
Зіткав мене в череві материнськім.
Славлю Тебе, бо дивно створений я.
Дивовижні діла Твої,
І душа моя віда про це напевне.
Не сховалась од Тебе і суть моя,
Хоч і в таїні мене створено,
В глибинах землі надано форму.
Бовваном бачили мене очі Твої
І в книзі Твоїй записано всі дні,
Що створені будуть,
І один Ти призначив мені.
Які дорогі мені Твої помисли, Боже,
Яка ж їх сила-силенна!..
Намагаюся полічить,
А їх набагато більше, аніж піску.
Прокидаюсь – це значить, що я з Тобою.
Якби нечестивого Ти, Боже, вбив.
Кровожерці, одступіться од мене!
Злі речі вони говорять,
Вимовляють ім’я Твоє всує.
Тих, хто ненавидить Тебе,
Ненавиджу й я.
Хто ж виступа проти Тебе, з тим б’юся.
Лютою ненавистю ненавиджу їх,
Бо вони вороги й для мене.
Випробуй мене, Боже,
Пізнай моє серце й помилуй мене.
Пізнай і думки мої та побач,
Чи не йду шляхом печалі?
На вічну настанови дорогу.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Псалом 139-й
Для диригента. Псалом Давидів
Ти пізнав і вивчив мене, Господе,
Знаєш, коли сідаю і коли встаю,
Наміри знаєш мої оддалік.
Ще слова немає на язиці моїм,
А Ти уже, Господе, все знаєш.
Позаду і спереду Ти осягаєш мене
І кладеш на мене Свою долоню.
Дивовижна мудрість Твоя -
Недосяжна для мене.
Куди подінусь од Духа Твого
І куди втечу від лиця Твойого?
Підіймусь в небеса – там уже Ти,
Постелюся в пеклі – і там Ти.
Здіймуся на крилах зорі,
Оселюсь на краю моря,-
Там також Твоя рука,
Поведе мене й утрима Твоя правиця.
І сказав я: «Тільки імла сховає мене
І ніч, як день, для мене».
Але й імла не сховає од Тебе.
І ніч, як день, світить, імла – як світло.
Ти нирки створив мої,
Зіткав мене в череві материнськім.
Славлю Тебе, бо дивно створений я.
Дивовижні діла Твої,
І душа моя віда про це напевне.
Не сховалась од Тебе і суть моя,
Хоч і в таїні мене створено,
В глибинах землі надано форму.
Бовваном бачили мене очі Твої
І в книзі Твоїй записано всі дні,
Що створені будуть,
І один Ти призначив мені.
Які дорогі мені Твої помисли, Боже,
Яка ж їх сила-силенна!..
Намагаюся полічить,
А їх набагато більше, аніж піску.
Прокидаюсь – це значить, що я з Тобою.
Якби нечестивого Ти, Боже, вбив.
Кровожерці, одступіться од мене!
Злі речі вони говорять,
Вимовляють ім’я Твоє всує.
Тих, хто ненавидить Тебе,
Ненавиджу й я.
Хто ж виступа проти Тебе, з тим б’юся.
Лютою ненавистю ненавиджу їх,
Бо вони вороги й для мене.
Випробуй мене, Боже,
Пізнай моє серце й помилуй мене.
Пізнай і думки мої та побач,
Чи не йду шляхом печалі?
На вічну настанови дорогу.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію