ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.02 21:31
Пожовкле листя падає в обличчя,
Як сон віків похмурий і страшний.
І довга сукня осені не личить.
Вона сховає від страждань земних.

Пожовкле листя хоче говорити
Зі мною мовою повільних рік.
І більше пекло годі нам створити,

Світлана Пирогова
2025.11.02 20:59
Слова сліпі, тавровані тобою
У дощ, що перекреслив всі надії.
То ж не було хвилини супокою,
Хилились хризантем промоклі вії.

І падолист. і вітер, і печалі -
Усе змішалось у гіркім коктейлі
Зів*яли восени колишні чари.

В Горова Леся
2025.11.02 20:29
Розгулявся північний, та так уже крепко і пристрасно!
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав, і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.

Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли

Іван Потьомкін
2025.11.02 18:46
Я люблю не стільки з кимось чи з комп’ютером грати, скільки відтворювати партії майстрів з шахів. Для мене це щось схоже на читання цікавої книжки чи прослуховування класичної музики. І ось серед інших видатних майстрів сициліанського захисту я натрапи

Євген Федчук
2025.11.02 15:21
Прочитав Василько книжку про Лєвшу Лєскова.
Про те, як Лєвша спромігся блоху підкувати.
Та і став тоді бабусі своєї питати:
- Що то за звір – блоха ота? Щось для мене нове.
- То комаха. Така мала, навіть менше мухи.
І стрибає, й кусається. Зараз то ї

Микола Дудар
2025.11.02 08:48
Звучить дочасно і потужно…
А дефіцит завис в коморі
Но є надія… є Залужний
І Закарпаття чемний говір
Демократична послідовність
Гуртує спокою контракти
І зупиняється у Львові…
Принаймні, висловились «Факти»

Борис Костиря
2025.11.01 22:04
Ми дивимось на світло,
якого немає, -
світло погаслих зірок.
Але так само згасає світло
від людей, воно поглинається
киплячою магмою небуття.
Ми дивимося на світло
домівок, але потрібних людей

С М
2025.11.01 20:33
Усе на ліпше хоч би як
І я божеволів у школі
Мої вчителі були кволі
Мене зупиняли й
Усе загортали
У правила щодо & щоби

Та й визнав, що усе на ліпше

Світлана Пирогова
2025.11.01 20:10
Не напишу про тебе мемуари,
Хоча мотиви вже робили кроки.
Ще від Кармен звучало стільки арій,
І павутинням заплітались роки.

Не напишу про тебе мемуари.
Приходить розуміння надто пізно.
Не збудувати тріумфальну арку.

Іван Потьомкін
2025.11.01 19:34
До подиху останнього збережи для мене, Боже,
незмірну тугу й біль за тих дітей Твоїх,
що й на схилку літ не в змозі позабути,
як їх в палеоліт війна триклята вкинула.
Там кременем-кресалом добувавсь вогонь,
поживою єдиною, а не дієтою, лобода була,

Микола Дудар
2025.11.01 13:17
Піврічне немовля з матусею і татком…
Якби ж по своїй волі майнули в небеса…
Якби ж прийдешня ніч цікавилась малятком —
З очей текли б не сльози, а сонячна роса…

Якби ж то сприйняла задіяне свідомість,
Я б малював це світ з пошкоджень і пожеш… і
Ні

Володимир Мацуцький
2025.11.01 12:28
Братам по крові і братам по духу

Ми білі ворони
у цьому суспільстві,
ми сіль України,
йдемо звідусіль.
Із возом моїм
поєднається віз твій,

Борис Костиря
2025.10.31 21:49
Стоїш на крутому березі,
дивишся у воду
і опускаєш у неї
пожовкле листя і квіти,
як листи в невідомість.
Чи дістануться вони адресата?
Хто буде цим адресатом?
Бог чи зруйноване обличчя часу?

Сергій СергійКо
2025.10.31 21:06
Сприймай її надійним обладунком,
Бо й у речей складні бувають ролі –
Стають, зненацька, цінним подарунком.
Тому – моя, як приклад, парасоля.
Мене охороняла від негоди
Багато років, віддано служила,
Долаючи зі мною перешкоди,
Та вже мене частинку ст

Юрій Лазірко
2025.10.31 20:53
Я пригадую - розчиняюся у думках...
Неприковані, млосні спомини... вічний блюз...
Ніжні дотики, затамовані на устах...
і не знаю я - чи ще дихаю, бо боюсь:
розгубити тебе намистинами пасії,
перекроїти час - зодягнутися в згаслого дим...
Я сумую і су

Ярослав Чорногуз
2025.10.31 17:23
Нарешті я ізнову на Природі,
Колише тишу ніжний вітерець.
Вистукує морзянку на колоді
Завзято-щемно дятел-молодець.

Нарешті літо бабине всміхнулось,
І золотом обсипало мене.
І дивовижним шумовинням чулим
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Семен Санніков (1955 - 2020) / Вірші

 ***
Образ твору
(2012)

Початок серіалу тут:
http://maysterni.com/publication.php?id=81044
http://maysterni.com/publication.php?id=81332


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-08-24 22:06:21
Переглядів сторінки твору 3764
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0.811 / 5.5  (3.719 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.311 / 5.5)
Оцінка твору автором -
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
ГЕОГРАФІЯ
Автор востаннє на сайті 2025.07.17 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Галузкевич (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-26 19:27:54 ]
Чому повтікали батьки й дітвора?

А вітер повітряні хвилі здійма -

оте "а вітер" і далі по тексту налаштовує на продовження запитання...
чому усі повтікали і чому вітер здіймає хвилі




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-27 09:44:07 ]
Бо я звик бачить труби та напівтруби, усілякі драбини та східці з балюстрадами, коли вони існують у складі ансамблю аквапарку - одного чи другого, у Ніцці, чи у Броварях (у останньому я ще не був), а цей ансамбль, за який йдеться, я побачив на Столичному шосе нашої столиці. Це був цеметний завод, вкритий курявою. Природно, шо ніяких дітей та батьків там не могло бути. Це - підприємство, яке своїми трубами нагадує здалеку аквапарк, бо кому шо, а курці просо :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-27 11:56:46 ]
А чому аквапарк саме у Ніцці? До речі, він там точно є? А в Києві - хіба ні? Останній рядок незрозумілий - звідки загар і біль у сідницях? :)

Щодо технічної сторони, то зауважу, що весь вірш мав би бути в одному ритмі. Тут же в першій строфі - чергування парокситонних та окситонних рим і перехресне римування, в другій - навпаки і кільцеве, в третій - знову перехресне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-27 12:03:40 ]
До речі, загар - русизм, українською - засмага.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-27 14:05:09 ]
Дякую за пораду.
Та й "загар і завгар" мені доводилось нерідко чуть на теренах нашої держави.
Ці атракціони, що, як Ви зазначили, в Києві або у Броварах, якась помпезна підробка під них, бо бракує головного атрибуту - сонця. А наковтатись хлорованої води можна і без цих аквапарків закритого типу. У будь-якій лікарні карболки та хлорки - хоч греблю гати.
Сідниці можна набить, якщо незручно всістись на спеціяльне сідало, на якому по черзі з]їзжають усі, хто бажає. А існують атракціони, де цих кругів нема. До того ж ніхто не забороняє, якщо не встигає встежити, додавать самому собі стартового прискорення. Спостерігачі з обслуги більш за все дивляться за дітьми. А я відштовхувався і вилітав мало не на середину басейну - туди, куди жодна инша буржуазна особа не долітала. А політ і приземлення частково впливає на сідниці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-27 15:04:11 ]
Можливо, на теренах нашої (?) держави скоро й не почуєш української мови. Залишиться лиш регіональна. І завгари з загаром.)

Щодо останнього рядка пояснення вичерпне, але ж у вірші його немає. А навмисне затуманювання змісту говорить, звісно ж, не на користь автора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-27 15:05:08 ]
Я його допишу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-27 15:06:28 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-27 13:49:22 ]
Він неподалік від Ніцци, бо ці аквапарки на відкритому повітрі. Там за один день можна впіймать таку, як Ви кажете, засмагу, що у аквапарках павільйонного типу не впіймати за тиждень або за усе життя.
Європейські аквапарки або парки водних атракціонів розташовуються так, що частково використовується природний ландшафт, також на їхніх теріторіях ростуть сосни, у затінку яких можна відпочити на газоні. Це у нас газони існують для табличок "по газонам не ходить", вигулу собак, щоб ти було куди накеренити, або паркування автомашин тих автовласників, у яких нема ні гаражів, ні совісті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-27 15:04:59 ]
ОК, дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-27 15:10:08 ]
Так само як існують китайські автомобілі, ззовні подібні до "Мерседесів", "Лексусів" і т.д. і т.п., існують і такі аквапарки, де можна так само активно відпочить, якщо орієнтуватись на стрибки та швидке переміщення цими трубами та напівтрубами у тверезому чи нетверезому вигляді. І Київське море - це не Середземне, і народне щастя - це далеко як не всенародне.