
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.07
21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена
2025.08.07
19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені у глибині
Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені у глибині
Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно
2025.08.07
19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його
2025.08.07
16:29
Із Бориса Заходера
– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)
– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)
2025.08.07
02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.
Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.
Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.
Лишилися тепер без адресата.
Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.
Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.
2025.08.06
22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".
2025.08.06
21:25
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися.
Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють.
На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші.
Колиш
2025.08.06
11:19
Із Бориса Заходера
Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!
Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!
2025.08.06
00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.
2025.08.05
23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.
2025.08.05
21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,
2025.08.05
20:32
На Ярославовім Валу
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.
В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.
В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я
2025.08.05
16:04
по полю-овиду без краю
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня
у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня
у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти
2025.08.05
14:37
Із Бориса Заходера
Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,
Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,
2025.08.05
11:11
Хильни за працюючий піпол
Тих які уродились ніким
Пиймо ще за добро і за лихо
Чарку ще за оцю земну сіль
Помолися за простих піхотинців
За їх подвигання важкі
Діточок а також дружин їхніх
Тих які уродились ніким
Пиймо ще за добро і за лихо
Чарку ще за оцю земну сіль
Помолися за простих піхотинців
За їх подвигання важкі
Діточок а також дружин їхніх
2025.08.04
21:42
Прощальна засмага на пляжі -
Останній осінній прибій,
Що тихо й незаймано ляже
На плечі жінок без надій.
Прощальний цілунок природи,
Що лине у безвість, як знак,
Який прокричить у пологах
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останній осінній прибій,
Що тихо й незаймано ляже
На плечі жінок без надій.
Прощальний цілунок природи,
Що лине у безвість, як знак,
Який прокричить у пологах
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.07.17
2025.06.27
2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
2025.05.15
2025.05.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Татьяна Квашенко (1972) /
Вірші
/
переклади
cпроби перекладу Омара Хайяма
Я гибну, объятый бессонной тоской.
Считаю утраты, теряю покой.
Всевышний, Ты отнял земные услады,
Но беды всегда у меня под рукой.
***
Я гину, в обіймах безсоння з журбою.
Рахую утрати, не маю спокóю.
Всевишній, забрав Ти земні насолоди,
а лиха – назáвжди ви поруч зі мною.
_____________________________________________
Для чего суетится, бороться за власть,
Если вечность разинула алчную пасть.
Что тебе предначертано, то и получишь.
Без Творца даже яблоку вниз не упасть.
***
Як за владу змагатися, наче за приз,
тим, хто - їжа для вічності, долі каприз?
Що вона нам несе, те і будемо мати.
Без Творця не впаде навіть яблуко вниз.
______________________________________________
Враг вписал меня в общество еретиков.
Но Всевышний-то знает, что я не таков.
Да и сам я, пришедший в обитель печали,
Знаю, кто я. А домыслы – для дураков.
***
Приписав мене ворог до єретиків.
А Всевишній-бо знає, що я не із них.
Ось і я, що прийшов ув обитель печалі,
знаю, хто я. А домисли – то для дурних.
_____________________________________________
Вплетен мой пыл вот в эти завитки.
Вот эти губы – розы лепестки.
В вине – румянец щёк. А эти серьги –
Уколы совести моей – они легки…
***
Мій зАпал вплетений в оці ось завитки.
Оці ось губи – ружі пелюстки.
В вині – рум’янець щік. А ці сережки -
Уколи совісті моєї, що легкі…
_____________________________________________
В словах Корана многое умно,
Но учит той же мудрости вино.
На каждом Кубке – жизненная пропись:
«Прильни устами и увидишь дно!»
***
Чимало мудрості в Корані нам дано.
Навчає того ж розуму вино.
На Кубку кожному – життя курсивний напис:
«Пристань вустами – та побачиш дно!»
_____________________________________________
Та, что сердце мое увела без труда,
Вновь надеждой меня одарила, когда
Жаркий бросила взор, словно камешек в чашу:
Он остыл, но зато закипела вода.
***
Та, що серце моє увела без труда,
знов надію мені дарувала (біда!),
погляд кинувши, наче камінчиком в чашу:
охолов він, але закипіла вода.
______________________________________________
Любовь вначале - ласкова всегда.
В воспоминаньях – ласкова всегда.
А любишь – боль! И с жадностью друг друга
Терзаем мы и мучаем – всегда.
***
Кохання спершу – лагідне завжди.
У спогадах - теж лагідне завжди.
Кохаєш – одне одного до болю
Терзаєш та знущаєшся – завжди.
________________________________________________
Жаркий лал в синеве небосклона – любовь.
Бирюзой напоенная крона – любовь.
И не стон соловья над поляной зелёной,
А когда умираешь без стона – любовь.
***
Діаманти проміння в блакиті – любов.
Бірюзою напóєна крона – любов.
Та не зойк солов’я над поляною в лісі,
а коли ти без стогону гинеш – любов.
_______________________________________________
Я знаю мир: в нём вор сидит на воре;
Мудрец всегда проигрывает в споре
С глупцом, бесчестный честного стыдит,
А капля счастья тонет в море горя.
***
Я знаю світ: тут чесним не до сміху;
з безглуздям в суперечках мудрий тихим
залишиться, лжеці соромлять правду,
а крапля щастя тоне в морі лиха.
………………………………………………………………………………………..
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
cпроби перекладу Омара Хайяма
русский перевод И.Евса

Считаю утраты, теряю покой.
Всевышний, Ты отнял земные услады,
Но беды всегда у меня под рукой.
***
Я гину, в обіймах безсоння з журбою.
Рахую утрати, не маю спокóю.
Всевишній, забрав Ти земні насолоди,
а лиха – назáвжди ви поруч зі мною.
_____________________________________________
Для чего суетится, бороться за власть,
Если вечность разинула алчную пасть.
Что тебе предначертано, то и получишь.
Без Творца даже яблоку вниз не упасть.
***
Як за владу змагатися, наче за приз,
тим, хто - їжа для вічності, долі каприз?
Що вона нам несе, те і будемо мати.
Без Творця не впаде навіть яблуко вниз.
______________________________________________
Враг вписал меня в общество еретиков.
Но Всевышний-то знает, что я не таков.
Да и сам я, пришедший в обитель печали,
Знаю, кто я. А домыслы – для дураков.
***
Приписав мене ворог до єретиків.
А Всевишній-бо знає, що я не із них.
Ось і я, що прийшов ув обитель печалі,
знаю, хто я. А домисли – то для дурних.
_____________________________________________
Вплетен мой пыл вот в эти завитки.
Вот эти губы – розы лепестки.
В вине – румянец щёк. А эти серьги –
Уколы совести моей – они легки…
***
Мій зАпал вплетений в оці ось завитки.
Оці ось губи – ружі пелюстки.
В вині – рум’янець щік. А ці сережки -
Уколи совісті моєї, що легкі…
_____________________________________________
В словах Корана многое умно,
Но учит той же мудрости вино.
На каждом Кубке – жизненная пропись:
«Прильни устами и увидишь дно!»
***
Чимало мудрості в Корані нам дано.
Навчає того ж розуму вино.
На Кубку кожному – життя курсивний напис:
«Пристань вустами – та побачиш дно!»
_____________________________________________
Та, что сердце мое увела без труда,
Вновь надеждой меня одарила, когда
Жаркий бросила взор, словно камешек в чашу:
Он остыл, но зато закипела вода.
***
Та, що серце моє увела без труда,
знов надію мені дарувала (біда!),
погляд кинувши, наче камінчиком в чашу:
охолов він, але закипіла вода.
______________________________________________
Любовь вначале - ласкова всегда.
В воспоминаньях – ласкова всегда.
А любишь – боль! И с жадностью друг друга
Терзаем мы и мучаем – всегда.
***
Кохання спершу – лагідне завжди.
У спогадах - теж лагідне завжди.
Кохаєш – одне одного до болю
Терзаєш та знущаєшся – завжди.
________________________________________________
Жаркий лал в синеве небосклона – любовь.
Бирюзой напоенная крона – любовь.
И не стон соловья над поляной зелёной,
А когда умираешь без стона – любовь.
***
Діаманти проміння в блакиті – любов.
Бірюзою напóєна крона – любов.
Та не зойк солов’я над поляною в лісі,
а коли ти без стогону гинеш – любов.
_______________________________________________
Я знаю мир: в нём вор сидит на воре;
Мудрец всегда проигрывает в споре
С глупцом, бесчестный честного стыдит,
А капля счастья тонет в море горя.
***
Я знаю світ: тут чесним не до сміху;
з безглуздям в суперечках мудрий тихим
залишиться, лжеці соромлять правду,
а крапля щастя тоне в морі лиха.
………………………………………………………………………………………..
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію