ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
* * *
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 3)
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
* 208 *
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Франко. Три жінки
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Гексакварки іще не відкриті
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Третій радянський голод 1946-1947 років
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
* * *
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
ЙОНА
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
"Оце б весні хвалу співати..."
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
Гарольд Барило (Genesis)
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 2)
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
* * *
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
* 207 *
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Трагедія
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
***
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
"У блакитнім просторі безмежнім..."
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Світлий (1968) / Вірші

 Відповідь побратиму по перу…

Поезія -
така богемна шлюха,
що зраджує,
як правило,
своїх.

Вітер Ночі (http://www.maysterni.com/publication.php?id=81911)

Брате-Вітре, не суди суворо,
Не принижуй Божої краси.
Так і є, - ця пані гонорова,
Donna-Rose, а не навпаки.
Інша річ - обрамленні дзеркала
Із великим рівнем кривини,
Для таких поезія - шалава*,
А вони - кобіти і тузи.
А Поезія - це «завжди неповторність»
І «безсмертний дотик до душі»**!
І дарма ти, братику, даремно,
Пригвіздив усі крапки над "і".

* Шалава (від слова пустувати) - жаргонна назва повії, а також невірної подруги або зрадниці, лайка.

** Поезія - це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі (із поезії Ліни Костенко).








Найвища оцінка Тетяна Флора Мілєвська 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Вітер Ночі 5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-09-09 14:24:55
Переглядів сторінки твору 6714
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.160 / 5.38  (4.886 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.709 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.817
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.04.09 14:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-09-09 21:14:10 ]
..і довго, Васю, "гонявся" за вітром?)))

мададєц!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-09-09 21:52:30 ]
Миттєво, Михайле, миттєво. Пора вже би знати, що швидкість світла у вакуумі на десять порядків перевищує швидкість нічного вітру :)))

Дзень-кую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-09 21:16:33 ]
:) Річ у тім, що Поезія - жінка, а поети - чоловіки,- бачать у ній те, що здатні бачити: хто - королеву, хто - шлюху, хто - коханку, хто - законну дружину. Хтось використовує для задоволення власних амбіцій, хтось затоплює непомірними лестощами, хтось принижує, хтось просто любить...Відповідно до цього і мають те, що мають. Come pagazio - così pitazio, - казав один римський маляр ( шось подібне до російського "как аукнется - так и откликнется" ) ( так роздумувала собі Нібаба, погойдуючись у кріслі-гойдалці та нюхаючи солі від мігрені :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2012-09-09 21:22:47 ]
Бабі браво за комент!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2012-09-09 21:39:39 ]
Хочеш солі, Соня?.. Я тобі відсиплю, підставляй руку. На мене завжди напада мігрень, як хлопці чубляться. Потім обіжаюцця, покидають сайт, повертаються назад, римуються, братаються, чаркуються, знову чубляцця... А перепадає Поезії - то синець під правим оком, то під лівим, то амфібрахій барахлить, то дактиль випадає. Як тим римам не перехрещуватися? Який сонет таке витримає? хіба який лімерик, і то...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-09-09 22:00:05 ]
Бабі браво за комент, а мені де комплімент...
:(((з сумом покидає ПМ.... аж до завтра :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-09-09 22:03:15 ]
Ну шо ви таке, бабусю, наговорюєте таке на чоловіків - чубляться. Лише відстоюють свої позиції. Надто ми вже дрібненькі, щоб тут такий галас здійняти...

Малі таланти як мала краса –
Кому ти ними перейдеш дорогу ?
Нехай акули чубляться пера,
А ми дрібну ковтнемо насолоду.

Ось шось таки на думалося...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-09-09 22:07:35 ]
Ось вже ті очі....

Завтра тре до окуліста зайти.
А комент, як у римського маляра, широкого вжитку.


Дяка, що завітали і скільки всього розказали.
Тепер биту годину доведеться "переварювати".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-09-09 21:30:58 ]
Таких вихрових летючих поетів, як Вітер Ночі і Чорногуз - заносить буває, на поворотах. Поезія - по-різному, коли зраджує, коли - лікує, коли - підносить, коли - кидає об землю з розмаху. Але ж загалом - це та Богиня, якій ми поклоняємось і служимо кожен в міру своїх здібностей! Так мені здається! Спасибі, пане Василю, Ви - освітлили ПОЕЗІЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-09-09 22:10:54 ]
Не варто дякувати, пане Ярославе.
Це така у мене робота - освітлювати :))

А коментар змістовний. Заслухався. Дякую, що завітали.