ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.05.30 20:32
Зимова ніч спустилася на ліс.
Сніг припинився, але що від того?
Усе біліло навкруги від нього,
Лежав на гіллі сосен і беріз.
У верховіттях вітер завивав,
Дарма старався між дерев сховатись.
Ліс не збирався вниз його пускати.
Тож він сердито голос п

Микола Соболь
2024.05.30 14:08
Струмки шукають виходу із ринв,
збігаються до склепу річки Либідь,
не чує небо молитовних злив,
якщо не чує, певно, і не треба.
Почайна обернулася на Стікс,
ріка Монашка всохла у скорботі,
скоро й Дніпро поверне не в той бік,
стає тісніше і душі у

Володимир Каразуб
2024.05.30 09:40
Вам тут сподобається. На вибір багато міст.

Безліч вулиць, кафе, філософських концепцій, танців.

До пари – поети, злочинці, верховні правителі,
Посадовці із міністерств,

Чи хтось із демократичної більшості.

Іван Потьомкін
2024.05.30 08:50
Відтоді, як Україна стала
Лиш чеканням стрічі,
Де б не довелося бути,
Шукаю гору, на яку зійти спроможен.
З літами нижча вона й нижча,
Але незмінно одна й та ж – Чернеча.
І коли сходжу на ту гору,
Дозбирую думки про Україну,

Віктор Кучерук
2024.05.30 05:00
Хоч мав безліч інших справ, –
Лікувальний душ прийняв,
Адже мав надію,
Що волосся відросте
Кучеряве та густе,
Й чорне, як на віях.
Потім дощик – кап-кап-кап
На відкритий мій пікап

Ілахім Поет
2024.05.30 02:13
Моє терпіння стегнами її,
Здається, спокушає сам диявол.
Спокійна зовні, хоч веде бої
З собою без пощади та без правил.

Де битий шлях в нікуди з усіма,
Їй ближче одиноке бездоріжжя.
Яскраве світло, затишна пітьма…

Артур Курдіновський
2024.05.30 00:37
Зелений оксамит... Він міг би стати
Обкладинкою, сутністю та змістом,
Настільки неспаплюженим та чистим,
Що налякав би злодія чи ката.
Нав'язливий, оманливий туман
Перемогла б нечувана прозорість,
Коханням міг завершитись роман.

Борис Костиря
2024.05.29 22:05
Вічне повернення, вічне повернення.
Бог покладе на ті ж самі місця
Атоми гніву і атоми ствердження.
Атоми серця в долонях митця.

Вічне повернення в обрії вічності,
Де розпадається вся марнота.
І на полях первозданної вірності

Юрій Гундарєв
2024.05.29 21:53
Редакціє! З огляду на вашу підтримку тих авторів ПМ, які протягом тривалого часу дозволяють собі вкрай некоректні вислови на мою адресу (на превеликий жаль, не тільки мою, а й інших колег, зокрема жінок), прошу вас: - більше не розміщувати моїх творів

Ігор Шоха
2024.05.29 21:48
                        І
Ідуть одні за одними роки
і плентаються у майбутнє люди,
якого і немає, і не буде
у течії усохлої ріки,
де ми ще доживаємо, таки,
до перемоги і бодай – до суду.
                        ІІ

Галина Кучеренко
2024.05.29 21:27
Я не знаю, де ночує день,
Чи проводить ніч яскраві дні.
Ниций кат винищує людей…
Хтось шукає в цьому праведність…

Може сонце сходить уночі?
Чи щасливе в темряві життя?
До причастя черга покручів,

Роксолана Вірлан
2024.05.29 14:18
Навчи мене, моє Крислате Древо,
висотувати з прірви цятку тверді,
як ти черпаєш зо земського чрева -
глибокі сили – тайності одверті,

як тягнешся коріннями цупкими
до втаєного в надрах водочару,
хай і мені – поміж сухої рими –

Світлана Пирогова
2024.05.29 09:06
Розлітався білястий пух тополиний -
Повівав літній вітер-пустун.
Серед квітів бджолине чулось гудіння,
Джміль мохнатий над ними чаклун.

І світилась душа від літньої днини.
Ти "кохаю" сказав уперше.
Незабутнього дня щаслива хвилина,

Леся Горова
2024.05.29 07:32
А знаєш, де вітер гніздиться? У вОсковім листі
Старих осокорів, що хмарам почухують боки,
Коли ті, буває, затягують небо імлисто.
А він просинається, і вилітає зі свистом,
І падає з тріскотом долу гніздів'я високе -
Обламане глянцеве гілля, що люля

Микола Соболь
2024.05.29 07:13
Нехай сьогодні пахне миром
війною зранена земля
і сонечко орієнтиром
з небес ясних слугує для
натомлених сердець звитяжців,
які рятують білий світ
наразі труд бійців найтяжчий
і найпотрібніший з усіх.

Віктор Кучерук
2024.05.29 04:52
Я люблю береги придніпрові
І дніпрові глибини люблю
За натхнення оце загадкове,
Що підкорює волю мою.
Вздовж ріки ідучи обережно,
Й позіхаючи ледь після сну, -
Я вслухаюся в шум прибережний
Та вглядаюся в далеч ясну.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Татьяна Квашенко (1972) / Вірші / переклади

 Богдан Манюк. Современное купальское
Образ твору Поблёскивает ночь. Намечена река.
Все чудеса твои меня повыше ростом.
Русалочью печаль печатью на венках
вылавливают те, кто в меру небогости.
Багряным колдунам багрянцы наших дней,
ежесекундно ног босые вертикали.
Смеешься, будто звон. Душа твоя на дне:
вокруг народу тьма – наверное, украли б.


2012

Богдан Манюк
СУЧАСНЕ КУПАЛЬСЬКЕ
http://maysterni.com/publication.php?id=82012

Висвічується ніч. Засвідчено ріку.
Усі твої дива від мене вищі ростом.
Русалчина печаль на кожному вінку,
що упіймають ті, хто в міру небогості.
Багряним чаклунам багрянці наших діб
і ніг прудких щомить летючі вертикалі.
Смієшся, наче дзвін. Ховаєш серце й німб:
така довкруг юрба – без сумніву, украли б.




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-09-13 17:53:38
Переглядів сторінки твору 3292
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.05.12 15:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-09-13 18:52:59 ]
ось тут Марта , і Богдан,
красою в парі зблисукують)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-13 20:46:15 ]
первый случай когда русский текст превзошел по текучести каким-то чудесным чудом украинский оригинал. тут ещё эта текучесть и в контексте заложена - получается очень цельно. удивительно прекрасная зарисовка. восхищаюсь мастерством Автора, сумевшем в прекрасной мелодике соединить пейзаж, мистику действа, места и времени, философию и чувственность - и все это практически одним штрихом. браво Богдану! Тане - СПАСИБО!!!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-09-13 20:48:29 ]
це означає, ваш автор, Марто,повне суголосся)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-09-13 22:17:01 ]
Марто, я в захопленні від Вашої творчої роботи!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-14 07:58:48 ]
это взаимно, Богдан:) благодарю вас


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-09-14 07:44:42 ]
Гарно...
Але в оригіналі - закінчення більш вражаюче...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-14 08:00:12 ]
Люба, спасибо, но если можно - подробнее
(хочу сделать небольшую оговорку наперёд - слово "наверное" здесь употреблено в его исконном значении "наверняка")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-09-14 16:46:08 ]
Ховаєш серце й німб:
така довкруг юрба – без сумніву, украли б.

Душа твоя на дне:
вокруг народу тьма – наверное, украли б.

Можливо, це суто на рівні мого сприйняття, Марто...
Але видається мені, що оте "ховаєш" у Богдана відіграє дуже важливу роль, воно передає рух і порух (жест, емоція, спонтанність тощо)... Воно відкриває цілий візуальний ряд почуттів, описаних автором.
Про серце не скажу, а німб - дуже шкода, що його немає у перекладі. Це теж цікавий штрих...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-14 17:48:11 ]
благодарю!
я думала об этом. был вариант "и прячешь нимб на дне"
но без лишнего глагола мы облегчили конструктивно стихо
без нимба - стало легче в звуке
семантика ДУШИ объединила в себе сердце и нимб. прятание предполагается заляганием на дно)
но вообщем, конечно - это мое авторское вторжение и мое субъективное восприятие музыки стиха.
спасибо, Люба!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-09-14 18:25:53 ]
Душа твоя на дне: -
надто розмито і заплутує читача, адже напочатку йдеться про ріку...
Але ж тут не мається на увазі дно ріки?
Ця подвійність дна робить віршеві ведмежу послугу, як на мене, звісно )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-14 18:43:45 ]
спасибо)
а по мне - наоборот связывает все в один узел и придает цельности)
восприятие - штука индивидуальнейшая. не перестаю удивляться всему многообразию его проявлений


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-09-14 19:00:18 ]
І ще одне, Марто:
"Без сумніву" і "наверное" - мають дещо різний присмак )
Це я не критикую (розумію і здогоадуюсь про всі "прелести", що супроводжують нелегкий труд перекладання). Я просто продовжую перелік "подробиць" до свого першого коментаря (за Вашим прохвнням)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-14 19:47:40 ]
без сомнения = наверняка, ну а присмак тут конечно мой уже). наверняка ломает ритмически. можно было бы использовать "конечно же", но это слишком упрощает.
спасибо, Люба. приятно ваше неповерхностное прочтение и желание разделить свое впечатление с автором.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-09-14 19:53:16 ]
народ - і юрба
теж дещо відрізняються забарвленням (перелік продовжується)))

А чому б не наблизитись до оригіналу? -

Вокруг толпа - наверняка украли б.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-14 20:25:35 ]
ритмически не ложится в оригинал, и размерно меньше
а тут все чудеса мои - его повыше ростом)
и потому толпа превращается в народ (сердце в душу, схованки в ДНО, и перечень продолжается)

тут не собственно народ. тут тьма народу) = та самая "толпа"
по ситуации там как раз многолюдно, а не ТОЛПА как таковая.
я не вижу здесь отхода от оригинала в семантике, + привношу характерно русскую окраску, выигрываю фонетически, при этом остаюсь в размере и ритмике оригинала.
чтобы вы сказали, если бы я не прописала вот это "в меру"?) а я очень не хотела его прописывать) но пришлось - такая философия авторская.
а уж в остальном тут искать у меня погрешности смысловые - это не в меру придирчиво), я бы сказало. все эти полутона ваши меня не убедили. я отвечаю здесь за каждое слово, Люба. и грош цена переводчику, если он не заставит играть стихо при переходе через языковой рубеж новыми красками.
однако,-таки - СПАСИБО!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-09-15 03:26:41 ]
Але ж стержень вірша,- його дух і заряд настроєвий - гарно передані.Присмак претаємничий і сучасно-купальський, Таню, як і у Богдановому вірші.
Хай щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-15 06:17:01 ]
дякую, Лась - навзаєм!:)