ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Буй
2025.09.21 20:52
У життя мого блокноті для нотаток
Добігають чисті аркуші кінця
І останній вже готується прийняти
Завершальну епіграму від Творця.

Отче наш, пошаруди іще папером:
Переглянь Свої помітки на полях,
Що мені до бенефісу від прем’єри

Іван Потьомкін
2025.09.21 19:27
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.

Євген Федчук
2025.09.21 16:12
В історії України скільки раз бувало,
Що самі ж і «верховоди» її продавали.
Хто відкрито її зрадив, хто дурно попхався,
Хотів слави. Замість того сорому набрався.
Ще і більше зробив шкоди, ніж доброї справи.
Тому то наша історія така і кривава.
Геть

Віктор Насипаний
2025.09.21 15:37
Хоч нема вже літа наче.
Сонце й досі.
А мене у гості кличе
Тиха осінь

приспів
Теплі дні ясні, чудові.
Світ, мов красень.

Світлана Пирогова
2025.09.21 13:13
Ти сонце золотаве із промінням,
Що лагідно торкається обличчя.
Я чую твоє тихе шепотіння.
На зустріч радісну кохання кличе.

Твої вуста зливаються з моїми,
Мов річка, що впадає в тепле море.
І ніжно поцілунками п'янкими

Олександр Сушко
2025.09.21 10:50
Полиці пам'яті наповнені ущерть
Осмученими спогадами юні...
Вже тричі серце стискувала смерть,
Вливала тьму в роки мої безжурні.

Охороняла неня. Брала біль
На себе. А тепер її немає...
Вона тепер блука між Лети хвиль,

Віктор Кучерук
2025.09.21 09:35
Минулого немає, майбутнє - не настало, -
Невпинним сьогоденням живу собі помалу, -
В садочку клопочуся, з онуками вожуся
І корисні поради накручую на вуса.
Копійку кожну зважую та лаюся сердито
На тих, що і на старості перешкоджає жити.
Але наперек

Володимир Ляшкевич
2025.09.20 17:31
Гей, там, в тилу,
в квартирі, чи в своєму домі,
ти депресуєш у страху.
чи сохнеш у якійсь утомі!
Лишай те все, - на передку,
в бронежилеті, у шоломі,
ти на покликанні шляху,
а не в переляку полоні!

Артур Сіренко
2025.09.20 12:33
Осіння новела,
Що написана на поверхні озера
(А хтось називав його дзеркалом),
Слова,
Що виводили не бузиновим чорнилом,
А жовтим листям, що падало
На сіру ртуть спокою,
Повість про народ човнів, яку

Юрій Гундарєв
2025.09.20 10:11
«Злотоцінний» - це метафорічне слово пішло у світ із легкої руки геніального Павла Тичини, з якого я й хочу почати свою оповідь про видатних діячів української культури. Але це не просто традиційна поезія. Коли пишеш про таких неабияких людей, будь-яка тр

Борис Костиря
2025.09.19 22:35
Повертаюсь по колу в свої рубежі,
Стоячи на новій небезпечній межі,
Де уже не лякають старі міражі,
Де і страхи тікають, немовби вужі.

І цей рух по спіралі, прадавній закон,
Він мене закував у цепи заборон,
Де не пройде вродлива тендітна Ман

Ярослав Чорногуз
2025.09.19 21:36
Чарівниця осінь сіє жовте листя,
Що, мов по спіралі, спурхує з гілля.
І співає птаство жваве, голосисте
І усе навколо співом звеселя.

ПРИСПІВ:
Вересневе літо, вересневе літо –
Трішки прохолодна зелень у меду.

Олена Побийголод
2025.09.19 16:14
Із Олександра Пушкіна. Досі не перекладалося.

1.
Ось, перешедши міст Кокушкін,
уперши дупу в парапет,
з мосьє Онєгіним сам Пушкін
стоїть, дивіться, тет-а-тет.

Борис Костиря
2025.09.18 22:26
Краще говорити мовою жестів,
на дні якої - крик, відчай.
Ліпше говорити мовою очей,
на дні якої - пристрасть.
Худий, виснажений ізгой
гримить кайданами
порожніми вулицями.
І його ніхто не чує.

Світлана Пирогова
2025.09.18 21:16
Тендітні вії додолу опускаю,
У подумках з тобою я лечу.
Мені до болю тебе не вистачає,
Я, ніби полум'я свічі, тремчу.

Чекаю, що покличеш знову ти мене.
І без вагань я швидко прибіжу
Кохання , мов іскринка, до душі торкне.

Євген Федчук
2025.09.18 19:05
Жив в одного пана старець, ходив, побирався
Доки й помер і до Бога чи в пекло подався.
Залишилась після нього тільки одна свита.
Та погана, що і бідний погидує вдіти.
Двірник свиту, навіть, в руки не схотів узяти,
Тож підняв її на вила й закинув на х
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Татьяна Квашенко (1972) / Вірші / переклади

 Богдан Манюк. Современное купальское
Образ твору Поблёскивает ночь. Намечена река.
Все чудеса твои меня повыше ростом.
Русалочью печаль печатью на венках
вылавливают те, кто в меру небогости.
Багряным колдунам багрянцы наших дней,
ежесекундно ног босые вертикали.
Смеешься, будто звон. Душа твоя на дне:
вокруг народу тьма – наверное, украли б.


2012

Богдан Манюк
СУЧАСНЕ КУПАЛЬСЬКЕ
http://maysterni.com/publication.php?id=82012

Висвічується ніч. Засвідчено ріку.
Усі твої дива від мене вищі ростом.
Русалчина печаль на кожному вінку,
що упіймають ті, хто в міру небогості.
Багряним чаклунам багрянці наших діб
і ніг прудких щомить летючі вертикалі.
Смієшся, наче дзвін. Ховаєш серце й німб:
така довкруг юрба – без сумніву, украли б.




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-09-13 17:53:38
Переглядів сторінки твору 3746
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 11:16
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-09-13 18:52:59 ]
ось тут Марта , і Богдан,
красою в парі зблисукують)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-13 20:46:15 ]
первый случай когда русский текст превзошел по текучести каким-то чудесным чудом украинский оригинал. тут ещё эта текучесть и в контексте заложена - получается очень цельно. удивительно прекрасная зарисовка. восхищаюсь мастерством Автора, сумевшем в прекрасной мелодике соединить пейзаж, мистику действа, места и времени, философию и чувственность - и все это практически одним штрихом. браво Богдану! Тане - СПАСИБО!!!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-09-13 20:48:29 ]
це означає, ваш автор, Марто,повне суголосся)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-09-13 22:17:01 ]
Марто, я в захопленні від Вашої творчої роботи!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-14 07:58:48 ]
это взаимно, Богдан:) благодарю вас


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-09-14 07:44:42 ]
Гарно...
Але в оригіналі - закінчення більш вражаюче...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-14 08:00:12 ]
Люба, спасибо, но если можно - подробнее
(хочу сделать небольшую оговорку наперёд - слово "наверное" здесь употреблено в его исконном значении "наверняка")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-09-14 16:46:08 ]
Ховаєш серце й німб:
така довкруг юрба – без сумніву, украли б.

Душа твоя на дне:
вокруг народу тьма – наверное, украли б.

Можливо, це суто на рівні мого сприйняття, Марто...
Але видається мені, що оте "ховаєш" у Богдана відіграє дуже важливу роль, воно передає рух і порух (жест, емоція, спонтанність тощо)... Воно відкриває цілий візуальний ряд почуттів, описаних автором.
Про серце не скажу, а німб - дуже шкода, що його немає у перекладі. Це теж цікавий штрих...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-14 17:48:11 ]
благодарю!
я думала об этом. был вариант "и прячешь нимб на дне"
но без лишнего глагола мы облегчили конструктивно стихо
без нимба - стало легче в звуке
семантика ДУШИ объединила в себе сердце и нимб. прятание предполагается заляганием на дно)
но вообщем, конечно - это мое авторское вторжение и мое субъективное восприятие музыки стиха.
спасибо, Люба!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-09-14 18:25:53 ]
Душа твоя на дне: -
надто розмито і заплутує читача, адже напочатку йдеться про ріку...
Але ж тут не мається на увазі дно ріки?
Ця подвійність дна робить віршеві ведмежу послугу, як на мене, звісно )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-14 18:43:45 ]
спасибо)
а по мне - наоборот связывает все в один узел и придает цельности)
восприятие - штука индивидуальнейшая. не перестаю удивляться всему многообразию его проявлений


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-09-14 19:00:18 ]
І ще одне, Марто:
"Без сумніву" і "наверное" - мають дещо різний присмак )
Це я не критикую (розумію і здогоадуюсь про всі "прелести", що супроводжують нелегкий труд перекладання). Я просто продовжую перелік "подробиць" до свого першого коментаря (за Вашим прохвнням)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-14 19:47:40 ]
без сомнения = наверняка, ну а присмак тут конечно мой уже). наверняка ломает ритмически. можно было бы использовать "конечно же", но это слишком упрощает.
спасибо, Люба. приятно ваше неповерхностное прочтение и желание разделить свое впечатление с автором.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-09-14 19:53:16 ]
народ - і юрба
теж дещо відрізняються забарвленням (перелік продовжується)))

А чому б не наблизитись до оригіналу? -

Вокруг толпа - наверняка украли б.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-14 20:25:35 ]
ритмически не ложится в оригинал, и размерно меньше
а тут все чудеса мои - его повыше ростом)
и потому толпа превращается в народ (сердце в душу, схованки в ДНО, и перечень продолжается)

тут не собственно народ. тут тьма народу) = та самая "толпа"
по ситуации там как раз многолюдно, а не ТОЛПА как таковая.
я не вижу здесь отхода от оригинала в семантике, + привношу характерно русскую окраску, выигрываю фонетически, при этом остаюсь в размере и ритмике оригинала.
чтобы вы сказали, если бы я не прописала вот это "в меру"?) а я очень не хотела его прописывать) но пришлось - такая философия авторская.
а уж в остальном тут искать у меня погрешности смысловые - это не в меру придирчиво), я бы сказало. все эти полутона ваши меня не убедили. я отвечаю здесь за каждое слово, Люба. и грош цена переводчику, если он не заставит играть стихо при переходе через языковой рубеж новыми красками.
однако,-таки - СПАСИБО!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-09-15 03:26:41 ]
Але ж стержень вірша,- його дух і заряд настроєвий - гарно передані.Присмак претаємничий і сучасно-купальський, Таню, як і у Богдановому вірші.
Хай щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-09-15 06:17:01 ]
дякую, Лась - навзаєм!:)