Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.22
07:05
ІV. ОСТАННЄ ПРОРОЦТВО ТІБЕРІЯ
У підвалі старого інсулі – багатоповерхового будинку для бідноти на окраїні Помпей – пахло вологою, дешевою оливковою олією та свіжоспеченим ячмінним хлібом. Тіберій, чоловік із поріділим волоссям та глибокими, спокійними
2026.09.22
06:38
І знову до рідної хати
Прямую селом навпростець, -
Несеться мене зустрічати
Запилений вкрай вітерець.
У теплі обійми приймає
І міцно цілує уста
В селі, де нікого немає,
Де хата батьківська пуста...
Прямую селом навпростець, -
Несеться мене зустрічати
Запилений вкрай вітерець.
У теплі обійми приймає
І міцно цілує уста
В селі, де нікого немає,
Де хата батьківська пуста...
2026.09.21
22:54
похмурий вересневий день
докинь ще спалахів уяві
на ярмарку робочих тем
сенс розгортається безмежно
чому би ні що є то є
у цім житейськім поезійнім
топ-менеджер ти чи курєр
чарчину кави і до справи
докинь ще спалахів уяві
на ярмарку робочих тем
сенс розгортається безмежно
чому би ні що є то є
у цім житейськім поезійнім
топ-менеджер ти чи курєр
чарчину кави і до справи
2026.09.21
21:53
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому!
До вас глаголю і вас поучаю, обраних і довершених, котрі живуть у світі. Не будьте причастниками Тьми і возведіть очі свої вгору, до Дому Світла. Відлучіть себе від злого заради блага, від гріхів із Дому Т
2026.09.21
17:28
Лежу. Та сон не йде мені –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.
І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.
І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –
2026.09.21
13:28
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.
Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.
Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л
2026.09.21
12:19
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим.
Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями.
Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню.
Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії.
Руйн
2026.09.21
06:07
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з
2026.09.21
05:41
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ
У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон
2026.09.20
23:24
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях
2026.09.20
21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.
Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.
Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,
2026.09.20
19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.
Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.
Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге
2026.09.20
17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч
2026.09.20
13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.
Куди не поїдь, повертатися знову
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.
Куди не поїдь, повертатися знову
2026.09.20
12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен
2026.09.20
12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.
І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.
І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Проза
/
Теревені від Зеня. Жарти. :-)
А нинька Суботник. :-)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
А нинька Суботник. :-)
Була то середина 80-тих. Гримнув чєс "пєрєстойкі". Наше село здавалось ніби приклєєнем медичним чимсь до Бази. Там всьо крутилосі, як водорваний пропелєр гвинтокрила по пасіці Діда Гілька. От і про різні проблєми зачили людиска говорити не з під лоба, а в лоб. Ось і наш камандір теж перебудовувасі, але зачєв усе з низів, так як верхи могли і звйоздочку не то шо не дати, а й відорвати, як зуба, ржавов обценьгов. Профрував, як кодло голубів, Суботник. Зеньо здецидовавсі вперше, застосувавши силу критики, обговорити - як все ж перейшло мироприємство. Хрипнув гучнобалакач, прозвенівши перед промовою роздираючим вуха пискотінням:
- Кх-кх. Хм. Я вотово, вніманіє, вніманіє, о! (сподобалось певне, бо усміхнувся сам собі )
Читаю звіт про Суботник, але руки сі трясуть ніби день з отбойним молотком на фестівалі юних талантів лезбінку витанцьовував. Вибачєюсь. Стараюсь ввійти у резонанс махами голови у відповідність ду-па-перу (нічого з країнов Перу і задком спільного немає), але всьо нагадує молитву біля Стіни, ну як її - Реву у Єрусалимі (листок вібрує, голова доганєє).
- То, же Гриця Буцім не було з нами - то ніц. У нього сєкретна місія - він троха поважно, троха впідскок зо шмайсером, пішов зніматися у совітське кіно (часи такі - кожен гріш зара тра) - буде косити під Мересьєва і повзти від смт. Кривосуки до Радехівського Воєнкомату. Але так як вся зйомочна група в дубель п`яна, то він посилено вивчеє коливно-хитальний рух з точкою опори ніжки "табуретка-зємля". Поки ті артиста прийдут до себе то сі сніг зтопит, ну а нам того й тра, бо йнакше тра було би по сценарію чікі-чікі (обрізаніє) нижче паска робити, а так нехай ті німаки спочєтку його найдут (нам головне же би за аренду голови - капало конкретно). (задумався, мало не заснув)
- Во, шо я то казов? А. (шкобає себе по ду-і)
Суботник пройшов у стилі "разброда і шатанія".
Хто казов вам шалапаї в музеї Революції на броньовик свастику домальовувати? А шо з Лєніним зробилисти? Тож була Панорама про Лєніна Суботник, а не ваш. Нашо було бревно у нього виривати і замінєти його на пустий 10-ти літровий бутель від самогони? Ше й флєшку зпід Тархуна до кепки приштуцовувати з трубков прамо в писок. Нашо було знімати з його маринарку і мешти, та надівати лапті з комплектом брігадіра механізатора без руля. Нафіга було йому фінгал на лобі ставити, зпілений з бугая Буйного рог, приклєювати на потилицю - це шо за чорнобильський циклопа вам - чи ге-ге- ( пчихає ) гемон? Дєкую, Холєра той нашморк (Дує носа, як до рури)! Ніс помадою вишмаруваний, а зпід паху журнал Плєбоя встромлений. Хто йому у ширінку кубинську сигару вліпив у презервативі? Хто поправив лозунг "Ми не раби - раби не ми!" на " Ми не раби - рабині ми!"? А єнший лозунг - хто слово "гегемон" на "бегемот" замінив? Ну прибрали то прибрали... З панорами тіко Лєнін добре же лишився. Де Сталіна ділисьти батяри? - то ж анти-кваріат!
Зеньо забуває вимкнути мікрофону, тому відлеглий репортаж уривками іде на всю Базу, бо на дєжурну вишку повзе незрозуміле щось:
- А шо я Вам казов, не курити сухий спірт, настоєний на апсценті?
Негайно несіт Сталіна (руки на місці?), видите - стадо не дуже мирно настроєних пенсіонерів розхитує вишку поступово несеметричними рухами у такт реміксу "Інтернаціоналу" і "Рузі-бузі дай" в приприжку на роскалєх. - Мене тяготіння на землю просит, але у них зуби вставні і жалізні, щей клацают. Тут чути щирі прагнення Зеня: "Tікай Сірко, тікай - як добре потиснусь - то прикрию!" (добре тисниться - прикриває - летять мати і інша непотреб - вставні щелепи збиваються з такту і вибивають че-чьотку).
- Кнедлик, то не Горбачов на стенді, то електро-монтьор Стоьпа Голуб... бачите п`ятно? - то від потуги закручування жарівок головов (а вчора єдна попалась без скафандра - то його так і закосило).
- Матко Бозка, то-то все шо позостало з мого льокатора запасів етилу протівніка методом продуву? Розберусь, як не зб`ють на квасне ябко.
- Пам`ятник тащіт, тащіт говорю - а не тащіться з його фуражки... то так має бути, та не малюйте ж йому крижиків... вуса нашо брити?
- Беріт гирю, шо за хлівом і пиляйте лобзіком, шоби іскра пішла - приготуємо шось, бо не весь час же уху.. їсти.
Чути як Зеньо набирає нумер (трах-тах-тах-тах, трах-тах-тах...)
- Альо, Кнедлик наблю-блю-дадаю Вас. В льорнеті писок недовольного красноармійця. Дивлюсь я, де Кнедлик, і думу гадаю, шо то за холєру на шлєках він пхає. Кнедюля - дивисі не вкинь Сталіна собі на ногу, бо у нас на Базі 50-го розтоптаного не завозят - кажут же тіко для кловунів.
- Скоріше би. Пенсіонери звіріют - поздоймали щелепи і крутєт ними гайки. (кидає трубу об підлогу)
- І чого би то я зєнітку, бабуля, солярков змазував? Га? Вона ж не горит... альо, бійтисі Бога... я Вам за те... за те... карочє - Вам коли-небуть хтось зкопував город протівотанковов??? Та не дєкуйте, нема ше за шо... тіко би хлів потім з виходку не здоймати...
- Дед, а дідуля - лапай лімонку і лічи до 10-ть - то зобачиш то шо я, а то і вище...
- Нє стареють душой партізани...і нє здаюся теж доречі. Спокійно селяни - зємля зара попливйот. Нєа, не злізу... на дєжурці я... поняв - коник горбунець тобі арахісом по ягодиці.
Лохорадочно набирає другий нумер:
- Альо, Місько, то не ти на стенді про Чевоноармійців Котовському і його коневі яйці, шо з минулої Паски, понаклєював... я розумію шо то сюр-реалізм, але нафіг було плякат чіплєти зі словами Висоцького "Ох где ж бил я вчера... Не пріпомню ні..." А тоди так нецензурно "как как как".
-А для чого було Чапаєву і його коньови голови переставлєти місцєма? Червоно-армійцям замість штиків - граблі і вила, хе - одному паяльну лампу замість будьонівки прив`язали і написали - "Перший Вогнеоприскувач - Петро Паливода".
- А з Анокою шо зробилисти? - не стояла вона на тім стенді раком обернена до корита з кукурудзяними палочками і з лопастями, прикрученими до сідниці... я Вам дам праобраз Карлсона...і чого це до неї взвод красно-армейців на карачках чимчикує - це ж ті самі жовніри, шо були на іншому стенді про ранєних після Куліковського здається.
- Я вам дам свиней привєзувати до крісел засіданє Ставки...
- Ню всьо - одна надія - як вишка впаде - то хоч би на виходок. Амінь.
Знову виторохкує нумер:
- Ви там тіко кіп`ятком не тово, там у Вашому керунку біжит напів-дика гурма зі слоїками соляри, дуже забита та поколінчасто-грижата. Я там троха лімонками жонглював, то єдна так вгатила в ящік зі цьвоками, шо наші ветірани залишились без біноклів на носах і всі як йожіки, котрі ніби тіко но з абразури Матросова стєгували - так шо біжуть на запах.
- Совітую падати на землю та імітувати Сірка, за єдно може й накормлят, тіко Ви ногу на Сталіна не закидуйте, бо нафаршируют дустом.
- Можете так само імітувати музейний експонат "Ленін в шалаші зпилює Сталіну ногті лобзіком", або "Нє пойманий собака нє Сталін!" (не пам`ятаю де коми тіко ставити), "Сталін посилає пролетаріат і пролетаріат упираючись устроює БАМ (Браство Анонімних Мазохістів)".
- Кароче всім решта атбой. I ні звука... і чого це мене від сушені сушит?
- Кх-кх. Хм. Я вотово, вніманіє, вніманіє, о! (сподобалось певне, бо усміхнувся сам собі )
Читаю звіт про Суботник, але руки сі трясуть ніби день з отбойним молотком на фестівалі юних талантів лезбінку витанцьовував. Вибачєюсь. Стараюсь ввійти у резонанс махами голови у відповідність ду-па-перу (нічого з країнов Перу і задком спільного немає), але всьо нагадує молитву біля Стіни, ну як її - Реву у Єрусалимі (листок вібрує, голова доганєє).
- То, же Гриця Буцім не було з нами - то ніц. У нього сєкретна місія - він троха поважно, троха впідскок зо шмайсером, пішов зніматися у совітське кіно (часи такі - кожен гріш зара тра) - буде косити під Мересьєва і повзти від смт. Кривосуки до Радехівського Воєнкомату. Але так як вся зйомочна група в дубель п`яна, то він посилено вивчеє коливно-хитальний рух з точкою опори ніжки "табуретка-зємля". Поки ті артиста прийдут до себе то сі сніг зтопит, ну а нам того й тра, бо йнакше тра було би по сценарію чікі-чікі (обрізаніє) нижче паска робити, а так нехай ті німаки спочєтку його найдут (нам головне же би за аренду голови - капало конкретно). (задумався, мало не заснув)
- Во, шо я то казов? А. (шкобає себе по ду-і)
Суботник пройшов у стилі "разброда і шатанія".
Хто казов вам шалапаї в музеї Революції на броньовик свастику домальовувати? А шо з Лєніним зробилисти? Тож була Панорама про Лєніна Суботник, а не ваш. Нашо було бревно у нього виривати і замінєти його на пустий 10-ти літровий бутель від самогони? Ше й флєшку зпід Тархуна до кепки приштуцовувати з трубков прамо в писок. Нашо було знімати з його маринарку і мешти, та надівати лапті з комплектом брігадіра механізатора без руля. Нафіга було йому фінгал на лобі ставити, зпілений з бугая Буйного рог, приклєювати на потилицю - це шо за чорнобильський циклопа вам - чи ге-ге- ( пчихає ) гемон? Дєкую, Холєра той нашморк (Дує носа, як до рури)! Ніс помадою вишмаруваний, а зпід паху журнал Плєбоя встромлений. Хто йому у ширінку кубинську сигару вліпив у презервативі? Хто поправив лозунг "Ми не раби - раби не ми!" на " Ми не раби - рабині ми!"? А єнший лозунг - хто слово "гегемон" на "бегемот" замінив? Ну прибрали то прибрали... З панорами тіко Лєнін добре же лишився. Де Сталіна ділисьти батяри? - то ж анти-кваріат!
Зеньо забуває вимкнути мікрофону, тому відлеглий репортаж уривками іде на всю Базу, бо на дєжурну вишку повзе незрозуміле щось:
- А шо я Вам казов, не курити сухий спірт, настоєний на апсценті?
Негайно несіт Сталіна (руки на місці?), видите - стадо не дуже мирно настроєних пенсіонерів розхитує вишку поступово несеметричними рухами у такт реміксу "Інтернаціоналу" і "Рузі-бузі дай" в приприжку на роскалєх. - Мене тяготіння на землю просит, але у них зуби вставні і жалізні, щей клацают. Тут чути щирі прагнення Зеня: "Tікай Сірко, тікай - як добре потиснусь - то прикрию!" (добре тисниться - прикриває - летять мати і інша непотреб - вставні щелепи збиваються з такту і вибивають че-чьотку).
- Кнедлик, то не Горбачов на стенді, то електро-монтьор Стоьпа Голуб... бачите п`ятно? - то від потуги закручування жарівок головов (а вчора єдна попалась без скафандра - то його так і закосило).
- Матко Бозка, то-то все шо позостало з мого льокатора запасів етилу протівніка методом продуву? Розберусь, як не зб`ють на квасне ябко.
- Пам`ятник тащіт, тащіт говорю - а не тащіться з його фуражки... то так має бути, та не малюйте ж йому крижиків... вуса нашо брити?
- Беріт гирю, шо за хлівом і пиляйте лобзіком, шоби іскра пішла - приготуємо шось, бо не весь час же уху.. їсти.
Чути як Зеньо набирає нумер (трах-тах-тах-тах, трах-тах-тах...)
- Альо, Кнедлик наблю-блю-дадаю Вас. В льорнеті писок недовольного красноармійця. Дивлюсь я, де Кнедлик, і думу гадаю, шо то за холєру на шлєках він пхає. Кнедюля - дивисі не вкинь Сталіна собі на ногу, бо у нас на Базі 50-го розтоптаного не завозят - кажут же тіко для кловунів.
- Скоріше би. Пенсіонери звіріют - поздоймали щелепи і крутєт ними гайки. (кидає трубу об підлогу)
- І чого би то я зєнітку, бабуля, солярков змазував? Га? Вона ж не горит... альо, бійтисі Бога... я Вам за те... за те... карочє - Вам коли-небуть хтось зкопував город протівотанковов??? Та не дєкуйте, нема ше за шо... тіко би хлів потім з виходку не здоймати...
- Дед, а дідуля - лапай лімонку і лічи до 10-ть - то зобачиш то шо я, а то і вище...
- Нє стареють душой партізани...і нє здаюся теж доречі. Спокійно селяни - зємля зара попливйот. Нєа, не злізу... на дєжурці я... поняв - коник горбунець тобі арахісом по ягодиці.
Лохорадочно набирає другий нумер:
- Альо, Місько, то не ти на стенді про Чевоноармійців Котовському і його коневі яйці, шо з минулої Паски, понаклєював... я розумію шо то сюр-реалізм, але нафіг було плякат чіплєти зі словами Висоцького "Ох где ж бил я вчера... Не пріпомню ні..." А тоди так нецензурно "как как как".
-А для чого було Чапаєву і його коньови голови переставлєти місцєма? Червоно-армійцям замість штиків - граблі і вила, хе - одному паяльну лампу замість будьонівки прив`язали і написали - "Перший Вогнеоприскувач - Петро Паливода".
- А з Анокою шо зробилисти? - не стояла вона на тім стенді раком обернена до корита з кукурудзяними палочками і з лопастями, прикрученими до сідниці... я Вам дам праобраз Карлсона...і чого це до неї взвод красно-армейців на карачках чимчикує - це ж ті самі жовніри, шо були на іншому стенді про ранєних після Куліковського здається.
- Я вам дам свиней привєзувати до крісел засіданє Ставки...
- Ню всьо - одна надія - як вишка впаде - то хоч би на виходок. Амінь.
Знову виторохкує нумер:
- Ви там тіко кіп`ятком не тово, там у Вашому керунку біжит напів-дика гурма зі слоїками соляри, дуже забита та поколінчасто-грижата. Я там троха лімонками жонглював, то єдна так вгатила в ящік зі цьвоками, шо наші ветірани залишились без біноклів на носах і всі як йожіки, котрі ніби тіко но з абразури Матросова стєгували - так шо біжуть на запах.
- Совітую падати на землю та імітувати Сірка, за єдно може й накормлят, тіко Ви ногу на Сталіна не закидуйте, бо нафаршируют дустом.
- Можете так само імітувати музейний експонат "Ленін в шалаші зпилює Сталіну ногті лобзіком", або "Нє пойманий собака нє Сталін!" (не пам`ятаю де коми тіко ставити), "Сталін посилає пролетаріат і пролетаріат упираючись устроює БАМ (Браство Анонімних Мазохістів)".
- Кароче всім решта атбой. I ні звука... і чого це мене від сушені сушит?
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
