Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.28
07:46
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?
2026.07.28
07:35
Штрих III: Жозефіна. Ніжність проти закону
Музичний супровід:
Франц Ксавер Моцарт.
Фортепіанний концерт № 2 мі-бемоль мажор, ор. 25 (II. Andante espressivo)
«У присмерку лемберзьких салонів Жозефіна Кавалькабо з’являлася як тонка струна, що чекає
2026.07.28
00:35
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.
Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.
Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.
2026.07.27
22:06
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.
А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.
А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран
2026.07.27
21:12
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе
2026.07.27
17:11
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.
Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.
Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос
2026.07.27
16:21
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.
Піднеси на руках свою мрію
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.
Піднеси на руках свою мрію
2026.07.27
14:34
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.
2026.07.27
14:27
Величний колір кипарису
І в потяг доданий вагон,
Похилих крил, краї карнизів
І тінь минулого й бетон,
І справжній, мов животворящий
Не жах, не смуток – декаданс -
Рук неймовірних, мезальянсу,
І в потяг доданий вагон,
Похилих крил, краї карнизів
І тінь минулого й бетон,
І справжній, мов животворящий
Не жах, не смуток – декаданс -
Рук неймовірних, мезальянсу,
2026.07.27
13:16
Не знав я, що колись у цьому місті
Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.
Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини
Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.
Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини
2026.07.27
10:13
Шал емоцій! Гра у шахи!
Чую тіко охи й ахи
Від дружини. Я воскрес!
Але вию, наче пес,
Бо, чого гріха таїти -
Мушу "дещо" мавці гріти,
Але, з часом, це мине,
Чую тіко охи й ахи
Від дружини. Я воскрес!
Але вию, наче пес,
Бо, чого гріха таїти -
Мушу "дещо" мавці гріти,
Але, з часом, це мине,
2026.07.27
08:30
лови емоцію поете
лети на полум’я свічі
покинь усе що мало вмерти
нехай палає і шкварчить
у передмісті чи у центрі
життя не вимага причин
чимало є без тями впертих
атож у тебе інший чин
лети на полум’я свічі
покинь усе що мало вмерти
нехай палає і шкварчить
у передмісті чи у центрі
життя не вимага причин
чимало є без тями впертих
атож у тебе інший чин
2026.07.27
06:52
Лиш час німого супокою
Вповзе по гільзах у мій схрон,
То стане тиша після бою
Мене вганяти швидко в сон.
І в сні наївному отому,
Поміж обвуглених цеглин, -
Я побуваю врешті вдома
Якихось декілька годин.
Вповзе по гільзах у мій схрон,
То стане тиша після бою
Мене вганяти швидко в сон.
І в сні наївному отому,
Поміж обвуглених цеглин, -
Я побуваю врешті вдома
Якихось декілька годин.
2026.07.27
06:01
Штрих II: Маска великого імені
Музичний супровід:
Франц Ксавер Моцарт.
Варіації на тему української народної пісні «У сусіда хата біла», ор. 18
Минуло кілька років, і містом покотилася чутка. Лемберзькі музичні салони польської та австрійської
2026.07.27
01:40
Липню! Напишімо спільний вірш,
Поки ще твої лунають ноти!
Знаю, що вночі ти теж не спиш -
Тож запрошую! Сідай навпроти.
Тему обираємо удвох...
Хай позаздрять нашому альянсу!
В небеса відвертий діалог
Поки ще твої лунають ноти!
Знаю, що вночі ти теж не спиш -
Тож запрошую! Сідай навпроти.
Тему обираємо удвох...
Хай позаздрять нашому альянсу!
В небеса відвертий діалог
2026.07.27
00:13
Теслярі із Антананаріву
Гемблювали і косо і криво,
Все валилося з рук –
Баобаб і бамбук
Із-за пива в Антананаріву.
Через джунглі до міста Кіншаси
Прокладали взимі теплотрасу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Гемблювали і косо і криво,
Все валилося з рук –
Баобаб і бамбук
Із-за пива в Антананаріву.
Через джунглі до міста Кіншаси
Прокладали взимі теплотрасу,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Проза
/
Теревені від Зеня. Жарти. :-)
А нинька Суботник. :-)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
А нинька Суботник. :-)
Була то середина 80-тих. Гримнув чєс "пєрєстойкі". Наше село здавалось ніби приклєєнем медичним чимсь до Бази. Там всьо крутилосі, як водорваний пропелєр гвинтокрила по пасіці Діда Гілька. От і про різні проблєми зачили людиска говорити не з під лоба, а в лоб. Ось і наш камандір теж перебудовувасі, але зачєв усе з низів, так як верхи могли і звйоздочку не то шо не дати, а й відорвати, як зуба, ржавов обценьгов. Профрував, як кодло голубів, Суботник. Зеньо здецидовавсі вперше, застосувавши силу критики, обговорити - як все ж перейшло мироприємство. Хрипнув гучнобалакач, прозвенівши перед промовою роздираючим вуха пискотінням:
- Кх-кх. Хм. Я вотово, вніманіє, вніманіє, о! (сподобалось певне, бо усміхнувся сам собі )
Читаю звіт про Суботник, але руки сі трясуть ніби день з отбойним молотком на фестівалі юних талантів лезбінку витанцьовував. Вибачєюсь. Стараюсь ввійти у резонанс махами голови у відповідність ду-па-перу (нічого з країнов Перу і задком спільного немає), але всьо нагадує молитву біля Стіни, ну як її - Реву у Єрусалимі (листок вібрує, голова доганєє).
- То, же Гриця Буцім не було з нами - то ніц. У нього сєкретна місія - він троха поважно, троха впідскок зо шмайсером, пішов зніматися у совітське кіно (часи такі - кожен гріш зара тра) - буде косити під Мересьєва і повзти від смт. Кривосуки до Радехівського Воєнкомату. Але так як вся зйомочна група в дубель п`яна, то він посилено вивчеє коливно-хитальний рух з точкою опори ніжки "табуретка-зємля". Поки ті артиста прийдут до себе то сі сніг зтопит, ну а нам того й тра, бо йнакше тра було би по сценарію чікі-чікі (обрізаніє) нижче паска робити, а так нехай ті німаки спочєтку його найдут (нам головне же би за аренду голови - капало конкретно). (задумався, мало не заснув)
- Во, шо я то казов? А. (шкобає себе по ду-і)
Суботник пройшов у стилі "разброда і шатанія".
Хто казов вам шалапаї в музеї Революції на броньовик свастику домальовувати? А шо з Лєніним зробилисти? Тож була Панорама про Лєніна Суботник, а не ваш. Нашо було бревно у нього виривати і замінєти його на пустий 10-ти літровий бутель від самогони? Ше й флєшку зпід Тархуна до кепки приштуцовувати з трубков прамо в писок. Нашо було знімати з його маринарку і мешти, та надівати лапті з комплектом брігадіра механізатора без руля. Нафіга було йому фінгал на лобі ставити, зпілений з бугая Буйного рог, приклєювати на потилицю - це шо за чорнобильський циклопа вам - чи ге-ге- ( пчихає ) гемон? Дєкую, Холєра той нашморк (Дує носа, як до рури)! Ніс помадою вишмаруваний, а зпід паху журнал Плєбоя встромлений. Хто йому у ширінку кубинську сигару вліпив у презервативі? Хто поправив лозунг "Ми не раби - раби не ми!" на " Ми не раби - рабині ми!"? А єнший лозунг - хто слово "гегемон" на "бегемот" замінив? Ну прибрали то прибрали... З панорами тіко Лєнін добре же лишився. Де Сталіна ділисьти батяри? - то ж анти-кваріат!
Зеньо забуває вимкнути мікрофону, тому відлеглий репортаж уривками іде на всю Базу, бо на дєжурну вишку повзе незрозуміле щось:
- А шо я Вам казов, не курити сухий спірт, настоєний на апсценті?
Негайно несіт Сталіна (руки на місці?), видите - стадо не дуже мирно настроєних пенсіонерів розхитує вишку поступово несеметричними рухами у такт реміксу "Інтернаціоналу" і "Рузі-бузі дай" в приприжку на роскалєх. - Мене тяготіння на землю просит, але у них зуби вставні і жалізні, щей клацают. Тут чути щирі прагнення Зеня: "Tікай Сірко, тікай - як добре потиснусь - то прикрию!" (добре тисниться - прикриває - летять мати і інша непотреб - вставні щелепи збиваються з такту і вибивають че-чьотку).
- Кнедлик, то не Горбачов на стенді, то електро-монтьор Стоьпа Голуб... бачите п`ятно? - то від потуги закручування жарівок головов (а вчора єдна попалась без скафандра - то його так і закосило).
- Матко Бозка, то-то все шо позостало з мого льокатора запасів етилу протівніка методом продуву? Розберусь, як не зб`ють на квасне ябко.
- Пам`ятник тащіт, тащіт говорю - а не тащіться з його фуражки... то так має бути, та не малюйте ж йому крижиків... вуса нашо брити?
- Беріт гирю, шо за хлівом і пиляйте лобзіком, шоби іскра пішла - приготуємо шось, бо не весь час же уху.. їсти.
Чути як Зеньо набирає нумер (трах-тах-тах-тах, трах-тах-тах...)
- Альо, Кнедлик наблю-блю-дадаю Вас. В льорнеті писок недовольного красноармійця. Дивлюсь я, де Кнедлик, і думу гадаю, шо то за холєру на шлєках він пхає. Кнедюля - дивисі не вкинь Сталіна собі на ногу, бо у нас на Базі 50-го розтоптаного не завозят - кажут же тіко для кловунів.
- Скоріше би. Пенсіонери звіріют - поздоймали щелепи і крутєт ними гайки. (кидає трубу об підлогу)
- І чого би то я зєнітку, бабуля, солярков змазував? Га? Вона ж не горит... альо, бійтисі Бога... я Вам за те... за те... карочє - Вам коли-небуть хтось зкопував город протівотанковов??? Та не дєкуйте, нема ше за шо... тіко би хлів потім з виходку не здоймати...
- Дед, а дідуля - лапай лімонку і лічи до 10-ть - то зобачиш то шо я, а то і вище...
- Нє стареють душой партізани...і нє здаюся теж доречі. Спокійно селяни - зємля зара попливйот. Нєа, не злізу... на дєжурці я... поняв - коник горбунець тобі арахісом по ягодиці.
Лохорадочно набирає другий нумер:
- Альо, Місько, то не ти на стенді про Чевоноармійців Котовському і його коневі яйці, шо з минулої Паски, понаклєював... я розумію шо то сюр-реалізм, але нафіг було плякат чіплєти зі словами Висоцького "Ох где ж бил я вчера... Не пріпомню ні..." А тоди так нецензурно "как как как".
-А для чого було Чапаєву і його коньови голови переставлєти місцєма? Червоно-армійцям замість штиків - граблі і вила, хе - одному паяльну лампу замість будьонівки прив`язали і написали - "Перший Вогнеоприскувач - Петро Паливода".
- А з Анокою шо зробилисти? - не стояла вона на тім стенді раком обернена до корита з кукурудзяними палочками і з лопастями, прикрученими до сідниці... я Вам дам праобраз Карлсона...і чого це до неї взвод красно-армейців на карачках чимчикує - це ж ті самі жовніри, шо були на іншому стенді про ранєних після Куліковського здається.
- Я вам дам свиней привєзувати до крісел засіданє Ставки...
- Ню всьо - одна надія - як вишка впаде - то хоч би на виходок. Амінь.
Знову виторохкує нумер:
- Ви там тіко кіп`ятком не тово, там у Вашому керунку біжит напів-дика гурма зі слоїками соляри, дуже забита та поколінчасто-грижата. Я там троха лімонками жонглював, то єдна так вгатила в ящік зі цьвоками, шо наші ветірани залишились без біноклів на носах і всі як йожіки, котрі ніби тіко но з абразури Матросова стєгували - так шо біжуть на запах.
- Совітую падати на землю та імітувати Сірка, за єдно може й накормлят, тіко Ви ногу на Сталіна не закидуйте, бо нафаршируют дустом.
- Можете так само імітувати музейний експонат "Ленін в шалаші зпилює Сталіну ногті лобзіком", або "Нє пойманий собака нє Сталін!" (не пам`ятаю де коми тіко ставити), "Сталін посилає пролетаріат і пролетаріат упираючись устроює БАМ (Браство Анонімних Мазохістів)".
- Кароче всім решта атбой. I ні звука... і чого це мене від сушені сушит?
- Кх-кх. Хм. Я вотово, вніманіє, вніманіє, о! (сподобалось певне, бо усміхнувся сам собі )
Читаю звіт про Суботник, але руки сі трясуть ніби день з отбойним молотком на фестівалі юних талантів лезбінку витанцьовував. Вибачєюсь. Стараюсь ввійти у резонанс махами голови у відповідність ду-па-перу (нічого з країнов Перу і задком спільного немає), але всьо нагадує молитву біля Стіни, ну як її - Реву у Єрусалимі (листок вібрує, голова доганєє).
- То, же Гриця Буцім не було з нами - то ніц. У нього сєкретна місія - він троха поважно, троха впідскок зо шмайсером, пішов зніматися у совітське кіно (часи такі - кожен гріш зара тра) - буде косити під Мересьєва і повзти від смт. Кривосуки до Радехівського Воєнкомату. Але так як вся зйомочна група в дубель п`яна, то він посилено вивчеє коливно-хитальний рух з точкою опори ніжки "табуретка-зємля". Поки ті артиста прийдут до себе то сі сніг зтопит, ну а нам того й тра, бо йнакше тра було би по сценарію чікі-чікі (обрізаніє) нижче паска робити, а так нехай ті німаки спочєтку його найдут (нам головне же би за аренду голови - капало конкретно). (задумався, мало не заснув)
- Во, шо я то казов? А. (шкобає себе по ду-і)
Суботник пройшов у стилі "разброда і шатанія".
Хто казов вам шалапаї в музеї Революції на броньовик свастику домальовувати? А шо з Лєніним зробилисти? Тож була Панорама про Лєніна Суботник, а не ваш. Нашо було бревно у нього виривати і замінєти його на пустий 10-ти літровий бутель від самогони? Ше й флєшку зпід Тархуна до кепки приштуцовувати з трубков прамо в писок. Нашо було знімати з його маринарку і мешти, та надівати лапті з комплектом брігадіра механізатора без руля. Нафіга було йому фінгал на лобі ставити, зпілений з бугая Буйного рог, приклєювати на потилицю - це шо за чорнобильський циклопа вам - чи ге-ге- ( пчихає ) гемон? Дєкую, Холєра той нашморк (Дує носа, як до рури)! Ніс помадою вишмаруваний, а зпід паху журнал Плєбоя встромлений. Хто йому у ширінку кубинську сигару вліпив у презервативі? Хто поправив лозунг "Ми не раби - раби не ми!" на " Ми не раби - рабині ми!"? А єнший лозунг - хто слово "гегемон" на "бегемот" замінив? Ну прибрали то прибрали... З панорами тіко Лєнін добре же лишився. Де Сталіна ділисьти батяри? - то ж анти-кваріат!
Зеньо забуває вимкнути мікрофону, тому відлеглий репортаж уривками іде на всю Базу, бо на дєжурну вишку повзе незрозуміле щось:
- А шо я Вам казов, не курити сухий спірт, настоєний на апсценті?
Негайно несіт Сталіна (руки на місці?), видите - стадо не дуже мирно настроєних пенсіонерів розхитує вишку поступово несеметричними рухами у такт реміксу "Інтернаціоналу" і "Рузі-бузі дай" в приприжку на роскалєх. - Мене тяготіння на землю просит, але у них зуби вставні і жалізні, щей клацают. Тут чути щирі прагнення Зеня: "Tікай Сірко, тікай - як добре потиснусь - то прикрию!" (добре тисниться - прикриває - летять мати і інша непотреб - вставні щелепи збиваються з такту і вибивають че-чьотку).
- Кнедлик, то не Горбачов на стенді, то електро-монтьор Стоьпа Голуб... бачите п`ятно? - то від потуги закручування жарівок головов (а вчора єдна попалась без скафандра - то його так і закосило).
- Матко Бозка, то-то все шо позостало з мого льокатора запасів етилу протівніка методом продуву? Розберусь, як не зб`ють на квасне ябко.
- Пам`ятник тащіт, тащіт говорю - а не тащіться з його фуражки... то так має бути, та не малюйте ж йому крижиків... вуса нашо брити?
- Беріт гирю, шо за хлівом і пиляйте лобзіком, шоби іскра пішла - приготуємо шось, бо не весь час же уху.. їсти.
Чути як Зеньо набирає нумер (трах-тах-тах-тах, трах-тах-тах...)
- Альо, Кнедлик наблю-блю-дадаю Вас. В льорнеті писок недовольного красноармійця. Дивлюсь я, де Кнедлик, і думу гадаю, шо то за холєру на шлєках він пхає. Кнедюля - дивисі не вкинь Сталіна собі на ногу, бо у нас на Базі 50-го розтоптаного не завозят - кажут же тіко для кловунів.
- Скоріше би. Пенсіонери звіріют - поздоймали щелепи і крутєт ними гайки. (кидає трубу об підлогу)
- І чого би то я зєнітку, бабуля, солярков змазував? Га? Вона ж не горит... альо, бійтисі Бога... я Вам за те... за те... карочє - Вам коли-небуть хтось зкопував город протівотанковов??? Та не дєкуйте, нема ше за шо... тіко би хлів потім з виходку не здоймати...
- Дед, а дідуля - лапай лімонку і лічи до 10-ть - то зобачиш то шо я, а то і вище...
- Нє стареють душой партізани...і нє здаюся теж доречі. Спокійно селяни - зємля зара попливйот. Нєа, не злізу... на дєжурці я... поняв - коник горбунець тобі арахісом по ягодиці.
Лохорадочно набирає другий нумер:
- Альо, Місько, то не ти на стенді про Чевоноармійців Котовському і його коневі яйці, шо з минулої Паски, понаклєював... я розумію шо то сюр-реалізм, але нафіг було плякат чіплєти зі словами Висоцького "Ох где ж бил я вчера... Не пріпомню ні..." А тоди так нецензурно "как как как".
-А для чого було Чапаєву і його коньови голови переставлєти місцєма? Червоно-армійцям замість штиків - граблі і вила, хе - одному паяльну лампу замість будьонівки прив`язали і написали - "Перший Вогнеоприскувач - Петро Паливода".
- А з Анокою шо зробилисти? - не стояла вона на тім стенді раком обернена до корита з кукурудзяними палочками і з лопастями, прикрученими до сідниці... я Вам дам праобраз Карлсона...і чого це до неї взвод красно-армейців на карачках чимчикує - це ж ті самі жовніри, шо були на іншому стенді про ранєних після Куліковського здається.
- Я вам дам свиней привєзувати до крісел засіданє Ставки...
- Ню всьо - одна надія - як вишка впаде - то хоч би на виходок. Амінь.
Знову виторохкує нумер:
- Ви там тіко кіп`ятком не тово, там у Вашому керунку біжит напів-дика гурма зі слоїками соляри, дуже забита та поколінчасто-грижата. Я там троха лімонками жонглював, то єдна так вгатила в ящік зі цьвоками, шо наші ветірани залишились без біноклів на носах і всі як йожіки, котрі ніби тіко но з абразури Матросова стєгували - так шо біжуть на запах.
- Совітую падати на землю та імітувати Сірка, за єдно може й накормлят, тіко Ви ногу на Сталіна не закидуйте, бо нафаршируют дустом.
- Можете так само імітувати музейний експонат "Ленін в шалаші зпилює Сталіну ногті лобзіком", або "Нє пойманий собака нє Сталін!" (не пам`ятаю де коми тіко ставити), "Сталін посилає пролетаріат і пролетаріат упираючись устроює БАМ (Браство Анонімних Мазохістів)".
- Кароче всім решта атбой. I ні звука... і чого це мене від сушені сушит?
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
