Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.16
13:18
Знати про дарунки мав би вчасно
І про красну мову бранзолет -
То й кохання ватрище б не згасло,
Щастя поривалось би на злет.
Ну окей, життя іде - як шоу,
Без вагань послухай і прикинь.
Повертайсь, побачимося знову,
І про красну мову бранзолет -
То й кохання ватрище б не згасло,
Щастя поривалось би на злет.
Ну окей, життя іде - як шоу,
Без вагань послухай і прикинь.
Повертайсь, побачимося знову,
2026.04.16
13:01
Ледь чутні промені ранкові
Проб'ють могутню німоту,
Знайшовши ті слова у мові,
Які ословлять пустоту.
Тендітні промені пробудять
Від сну тяжких, лихих століть,
Штовхнувши у нудотні будні
Проб'ють могутню німоту,
Знайшовши ті слова у мові,
Які ословлять пустоту.
Тендітні промені пробудять
Від сну тяжких, лихих століть,
Штовхнувши у нудотні будні
2026.04.16
12:52
Міняються і віра, і пенати,
і ніби рідне здалеку село...
у пам’яті прив’ялене зело
і кетяги калини біля хати.
І це минає. Тяжко поміняти
зло на добро або добро на зло.
Не меншає колег, але обняти
і ніби рідне здалеку село...
у пам’яті прив’ялене зело
і кетяги калини біля хати.
І це минає. Тяжко поміняти
зло на добро або добро на зло.
Не меншає колег, але обняти
2026.04.15
19:44
І
Знову охопила ейфорія
голови одурених людей.
З огляду на світові події
мало клепок і всихає ґлей
в авторів словесної стихії
вичахлих теорій та ідей.
На землі, опаленій війною,
Знову охопила ейфорія
голови одурених людей.
З огляду на світові події
мало клепок і всихає ґлей
в авторів словесної стихії
вичахлих теорій та ідей.
На землі, опаленій війною,
2026.04.15
16:59
квіти троянди квіти лілії
гіацинти
змальовані на цераті
на столі за яким сидиш
що анічого не важить
вір мені синку
але тобі хотілося
ще сотворити вірш
гіацинти
змальовані на цераті
на столі за яким сидиш
що анічого не важить
вір мені синку
але тобі хотілося
ще сотворити вірш
2026.04.15
16:13
Сію дні крізь сито –
аж трясуться груди.
Ніде правди діти –
буде час мій, буде.
Виросте на дріжджах
вимішане тісто,
й пиріжечка діждем,
аж трясуться груди.
Ніде правди діти –
буде час мій, буде.
Виросте на дріжджах
вимішане тісто,
й пиріжечка діждем,
2026.04.15
12:46
Голос віків звучить
із шухляди столу,
із далекої кімнати,
із потаємних глибин.
Голос віків охрип.
Будь-який забутий голос
зливається з голосом віків.
Голос віків розпадеться,
із шухляди столу,
із далекої кімнати,
із потаємних глибин.
Голос віків охрип.
Будь-який забутий голос
зливається з голосом віків.
Голос віків розпадеться,
2026.04.15
10:44
Цвітуть: конвалії, бузки,
аж млосно понад кручею,
та я плету терпкі думки
із будяка колючого.
Черемха грона снігові
розвіяла по щебеню.
Холодні хмари угорі
перини стелять лебедю.
аж млосно понад кручею,
та я плету терпкі думки
із будяка колючого.
Черемха грона снігові
розвіяла по щебеню.
Холодні хмари угорі
перини стелять лебедю.
2026.04.15
06:41
Костянтин Ваншенкін (1925-2012)
Ти любиме, життя,
люди здавна ведуть про це мову.
Ти любиме, життя,
я люблю тебе знову і знову!
Що несе майбуття?
Ти любиме, життя,
люди здавна ведуть про це мову.
Ти любиме, життя,
я люблю тебе знову і знову!
Що несе майбуття?
2026.04.15
05:39
В березні та квітні
Проліски блакитні
Рясно зацвітають у лісах, -
І знедавна вітер
Духом первоцвітів
Швидко та без опору пропах.
І стоїть в повітрі,
В березні та квітні, -
Проліски блакитні
Рясно зацвітають у лісах, -
І знедавна вітер
Духом первоцвітів
Швидко та без опору пропах.
І стоїть в повітрі,
В березні та квітні, -
2026.04.14
22:09
У тому квітні молодість співала,
Цвіт абрикосовий п'янив і дихав,
Хоча оплутали доріг спіралі,
Але запало в серце цвіту диво.
Корона сонця задивлялась. Тепло
тобі і їй у пелюстковім танці.
Позаду залишились лози, терни,
Цвіт абрикосовий п'янив і дихав,
Хоча оплутали доріг спіралі,
Але запало в серце цвіту диво.
Корона сонця задивлялась. Тепло
тобі і їй у пелюстковім танці.
Позаду залишились лози, терни,
2026.04.14
13:30
У Мангровій Долині ухопивши промінь сонця
Усе коливається від бейбі до ци
Бейбі бейбі чому би не вівторок
О давній демон лиє ром у чаї
Бейбі мила кажи мені що треба
У чому річ кажи мені що за біда
Кажи чому не вернешся додому о
Кажи у чім причина я
Усе коливається від бейбі до ци
Бейбі бейбі чому би не вівторок
О давній демон лиє ром у чаї
Бейбі мила кажи мені що треба
У чому річ кажи мені що за біда
Кажи чому не вернешся додому о
Кажи у чім причина я
2026.04.14
13:14
Досить складним видався переклад, бо текст був, а з консультантів – лише скупі дані в Інтернеті, підкріплені ексклюзивом давніх свідчень.
І ми вже знаємо, що плем'я було маловідомим, і якщо траплявся на узбережжі хто-небудь з нього, то це було не щод
2026.04.14
12:38
У душевному багатті
ми згораєм, Боже!
Пообіч гробків розп'яття
на Голгофу схоже.
Цвинтар тулиться барвінком
до кори земної.
Навкруги голосять дзвінко
матері Героїв,
ми згораєм, Боже!
Пообіч гробків розп'яття
на Голгофу схоже.
Цвинтар тулиться барвінком
до кори земної.
Навкруги голосять дзвінко
матері Героїв,
2026.04.14
11:55
О, скільки непрочитаних книжок
У двері стукають, летять у вікна!
Із царства необхідності стрибок
Здійсниться, ніби полум'я велике.
Книжки стоять, мов роти і полки,
Готові йти у бій за честь і правду.
У них спресовані тяжкі віки,
У двері стукають, летять у вікна!
Із царства необхідності стрибок
Здійсниться, ніби полум'я велике.
Книжки стоять, мов роти і полки,
Готові йти у бій за честь і правду.
У них спресовані тяжкі віки,
2026.04.14
11:14
Розкажи всім, Конотопе,
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Проза
/
Теревені від Зеня. Жарти. :-)
А нинька Суботник. :-)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
А нинька Суботник. :-)
Була то середина 80-тих. Гримнув чєс "пєрєстойкі". Наше село здавалось ніби приклєєнем медичним чимсь до Бази. Там всьо крутилосі, як водорваний пропелєр гвинтокрила по пасіці Діда Гілька. От і про різні проблєми зачили людиска говорити не з під лоба, а в лоб. Ось і наш камандір теж перебудовувасі, але зачєв усе з низів, так як верхи могли і звйоздочку не то шо не дати, а й відорвати, як зуба, ржавов обценьгов. Профрував, як кодло голубів, Суботник. Зеньо здецидовавсі вперше, застосувавши силу критики, обговорити - як все ж перейшло мироприємство. Хрипнув гучнобалакач, прозвенівши перед промовою роздираючим вуха пискотінням:
- Кх-кх. Хм. Я вотово, вніманіє, вніманіє, о! (сподобалось певне, бо усміхнувся сам собі )
Читаю звіт про Суботник, але руки сі трясуть ніби день з отбойним молотком на фестівалі юних талантів лезбінку витанцьовував. Вибачєюсь. Стараюсь ввійти у резонанс махами голови у відповідність ду-па-перу (нічого з країнов Перу і задком спільного немає), але всьо нагадує молитву біля Стіни, ну як її - Реву у Єрусалимі (листок вібрує, голова доганєє).
- То, же Гриця Буцім не було з нами - то ніц. У нього сєкретна місія - він троха поважно, троха впідскок зо шмайсером, пішов зніматися у совітське кіно (часи такі - кожен гріш зара тра) - буде косити під Мересьєва і повзти від смт. Кривосуки до Радехівського Воєнкомату. Але так як вся зйомочна група в дубель п`яна, то він посилено вивчеє коливно-хитальний рух з точкою опори ніжки "табуретка-зємля". Поки ті артиста прийдут до себе то сі сніг зтопит, ну а нам того й тра, бо йнакше тра було би по сценарію чікі-чікі (обрізаніє) нижче паска робити, а так нехай ті німаки спочєтку його найдут (нам головне же би за аренду голови - капало конкретно). (задумався, мало не заснув)
- Во, шо я то казов? А. (шкобає себе по ду-і)
Суботник пройшов у стилі "разброда і шатанія".
Хто казов вам шалапаї в музеї Революції на броньовик свастику домальовувати? А шо з Лєніним зробилисти? Тож була Панорама про Лєніна Суботник, а не ваш. Нашо було бревно у нього виривати і замінєти його на пустий 10-ти літровий бутель від самогони? Ше й флєшку зпід Тархуна до кепки приштуцовувати з трубков прамо в писок. Нашо було знімати з його маринарку і мешти, та надівати лапті з комплектом брігадіра механізатора без руля. Нафіга було йому фінгал на лобі ставити, зпілений з бугая Буйного рог, приклєювати на потилицю - це шо за чорнобильський циклопа вам - чи ге-ге- ( пчихає ) гемон? Дєкую, Холєра той нашморк (Дує носа, як до рури)! Ніс помадою вишмаруваний, а зпід паху журнал Плєбоя встромлений. Хто йому у ширінку кубинську сигару вліпив у презервативі? Хто поправив лозунг "Ми не раби - раби не ми!" на " Ми не раби - рабині ми!"? А єнший лозунг - хто слово "гегемон" на "бегемот" замінив? Ну прибрали то прибрали... З панорами тіко Лєнін добре же лишився. Де Сталіна ділисьти батяри? - то ж анти-кваріат!
Зеньо забуває вимкнути мікрофону, тому відлеглий репортаж уривками іде на всю Базу, бо на дєжурну вишку повзе незрозуміле щось:
- А шо я Вам казов, не курити сухий спірт, настоєний на апсценті?
Негайно несіт Сталіна (руки на місці?), видите - стадо не дуже мирно настроєних пенсіонерів розхитує вишку поступово несеметричними рухами у такт реміксу "Інтернаціоналу" і "Рузі-бузі дай" в приприжку на роскалєх. - Мене тяготіння на землю просит, але у них зуби вставні і жалізні, щей клацают. Тут чути щирі прагнення Зеня: "Tікай Сірко, тікай - як добре потиснусь - то прикрию!" (добре тисниться - прикриває - летять мати і інша непотреб - вставні щелепи збиваються з такту і вибивають че-чьотку).
- Кнедлик, то не Горбачов на стенді, то електро-монтьор Стоьпа Голуб... бачите п`ятно? - то від потуги закручування жарівок головов (а вчора єдна попалась без скафандра - то його так і закосило).
- Матко Бозка, то-то все шо позостало з мого льокатора запасів етилу протівніка методом продуву? Розберусь, як не зб`ють на квасне ябко.
- Пам`ятник тащіт, тащіт говорю - а не тащіться з його фуражки... то так має бути, та не малюйте ж йому крижиків... вуса нашо брити?
- Беріт гирю, шо за хлівом і пиляйте лобзіком, шоби іскра пішла - приготуємо шось, бо не весь час же уху.. їсти.
Чути як Зеньо набирає нумер (трах-тах-тах-тах, трах-тах-тах...)
- Альо, Кнедлик наблю-блю-дадаю Вас. В льорнеті писок недовольного красноармійця. Дивлюсь я, де Кнедлик, і думу гадаю, шо то за холєру на шлєках він пхає. Кнедюля - дивисі не вкинь Сталіна собі на ногу, бо у нас на Базі 50-го розтоптаного не завозят - кажут же тіко для кловунів.
- Скоріше би. Пенсіонери звіріют - поздоймали щелепи і крутєт ними гайки. (кидає трубу об підлогу)
- І чого би то я зєнітку, бабуля, солярков змазував? Га? Вона ж не горит... альо, бійтисі Бога... я Вам за те... за те... карочє - Вам коли-небуть хтось зкопував город протівотанковов??? Та не дєкуйте, нема ше за шо... тіко би хлів потім з виходку не здоймати...
- Дед, а дідуля - лапай лімонку і лічи до 10-ть - то зобачиш то шо я, а то і вище...
- Нє стареють душой партізани...і нє здаюся теж доречі. Спокійно селяни - зємля зара попливйот. Нєа, не злізу... на дєжурці я... поняв - коник горбунець тобі арахісом по ягодиці.
Лохорадочно набирає другий нумер:
- Альо, Місько, то не ти на стенді про Чевоноармійців Котовському і його коневі яйці, шо з минулої Паски, понаклєював... я розумію шо то сюр-реалізм, але нафіг було плякат чіплєти зі словами Висоцького "Ох где ж бил я вчера... Не пріпомню ні..." А тоди так нецензурно "как как как".
-А для чого було Чапаєву і його коньови голови переставлєти місцєма? Червоно-армійцям замість штиків - граблі і вила, хе - одному паяльну лампу замість будьонівки прив`язали і написали - "Перший Вогнеоприскувач - Петро Паливода".
- А з Анокою шо зробилисти? - не стояла вона на тім стенді раком обернена до корита з кукурудзяними палочками і з лопастями, прикрученими до сідниці... я Вам дам праобраз Карлсона...і чого це до неї взвод красно-армейців на карачках чимчикує - це ж ті самі жовніри, шо були на іншому стенді про ранєних після Куліковського здається.
- Я вам дам свиней привєзувати до крісел засіданє Ставки...
- Ню всьо - одна надія - як вишка впаде - то хоч би на виходок. Амінь.
Знову виторохкує нумер:
- Ви там тіко кіп`ятком не тово, там у Вашому керунку біжит напів-дика гурма зі слоїками соляри, дуже забита та поколінчасто-грижата. Я там троха лімонками жонглював, то єдна так вгатила в ящік зі цьвоками, шо наші ветірани залишились без біноклів на носах і всі як йожіки, котрі ніби тіко но з абразури Матросова стєгували - так шо біжуть на запах.
- Совітую падати на землю та імітувати Сірка, за єдно може й накормлят, тіко Ви ногу на Сталіна не закидуйте, бо нафаршируют дустом.
- Можете так само імітувати музейний експонат "Ленін в шалаші зпилює Сталіну ногті лобзіком", або "Нє пойманий собака нє Сталін!" (не пам`ятаю де коми тіко ставити), "Сталін посилає пролетаріат і пролетаріат упираючись устроює БАМ (Браство Анонімних Мазохістів)".
- Кароче всім решта атбой. I ні звука... і чого це мене від сушені сушит?
- Кх-кх. Хм. Я вотово, вніманіє, вніманіє, о! (сподобалось певне, бо усміхнувся сам собі )
Читаю звіт про Суботник, але руки сі трясуть ніби день з отбойним молотком на фестівалі юних талантів лезбінку витанцьовував. Вибачєюсь. Стараюсь ввійти у резонанс махами голови у відповідність ду-па-перу (нічого з країнов Перу і задком спільного немає), але всьо нагадує молитву біля Стіни, ну як її - Реву у Єрусалимі (листок вібрує, голова доганєє).
- То, же Гриця Буцім не було з нами - то ніц. У нього сєкретна місія - він троха поважно, троха впідскок зо шмайсером, пішов зніматися у совітське кіно (часи такі - кожен гріш зара тра) - буде косити під Мересьєва і повзти від смт. Кривосуки до Радехівського Воєнкомату. Але так як вся зйомочна група в дубель п`яна, то він посилено вивчеє коливно-хитальний рух з точкою опори ніжки "табуретка-зємля". Поки ті артиста прийдут до себе то сі сніг зтопит, ну а нам того й тра, бо йнакше тра було би по сценарію чікі-чікі (обрізаніє) нижче паска робити, а так нехай ті німаки спочєтку його найдут (нам головне же би за аренду голови - капало конкретно). (задумався, мало не заснув)
- Во, шо я то казов? А. (шкобає себе по ду-і)
Суботник пройшов у стилі "разброда і шатанія".
Хто казов вам шалапаї в музеї Революції на броньовик свастику домальовувати? А шо з Лєніним зробилисти? Тож була Панорама про Лєніна Суботник, а не ваш. Нашо було бревно у нього виривати і замінєти його на пустий 10-ти літровий бутель від самогони? Ше й флєшку зпід Тархуна до кепки приштуцовувати з трубков прамо в писок. Нашо було знімати з його маринарку і мешти, та надівати лапті з комплектом брігадіра механізатора без руля. Нафіга було йому фінгал на лобі ставити, зпілений з бугая Буйного рог, приклєювати на потилицю - це шо за чорнобильський циклопа вам - чи ге-ге- ( пчихає ) гемон? Дєкую, Холєра той нашморк (Дує носа, як до рури)! Ніс помадою вишмаруваний, а зпід паху журнал Плєбоя встромлений. Хто йому у ширінку кубинську сигару вліпив у презервативі? Хто поправив лозунг "Ми не раби - раби не ми!" на " Ми не раби - рабині ми!"? А єнший лозунг - хто слово "гегемон" на "бегемот" замінив? Ну прибрали то прибрали... З панорами тіко Лєнін добре же лишився. Де Сталіна ділисьти батяри? - то ж анти-кваріат!
Зеньо забуває вимкнути мікрофону, тому відлеглий репортаж уривками іде на всю Базу, бо на дєжурну вишку повзе незрозуміле щось:
- А шо я Вам казов, не курити сухий спірт, настоєний на апсценті?
Негайно несіт Сталіна (руки на місці?), видите - стадо не дуже мирно настроєних пенсіонерів розхитує вишку поступово несеметричними рухами у такт реміксу "Інтернаціоналу" і "Рузі-бузі дай" в приприжку на роскалєх. - Мене тяготіння на землю просит, але у них зуби вставні і жалізні, щей клацают. Тут чути щирі прагнення Зеня: "Tікай Сірко, тікай - як добре потиснусь - то прикрию!" (добре тисниться - прикриває - летять мати і інша непотреб - вставні щелепи збиваються з такту і вибивають че-чьотку).
- Кнедлик, то не Горбачов на стенді, то електро-монтьор Стоьпа Голуб... бачите п`ятно? - то від потуги закручування жарівок головов (а вчора єдна попалась без скафандра - то його так і закосило).
- Матко Бозка, то-то все шо позостало з мого льокатора запасів етилу протівніка методом продуву? Розберусь, як не зб`ють на квасне ябко.
- Пам`ятник тащіт, тащіт говорю - а не тащіться з його фуражки... то так має бути, та не малюйте ж йому крижиків... вуса нашо брити?
- Беріт гирю, шо за хлівом і пиляйте лобзіком, шоби іскра пішла - приготуємо шось, бо не весь час же уху.. їсти.
Чути як Зеньо набирає нумер (трах-тах-тах-тах, трах-тах-тах...)
- Альо, Кнедлик наблю-блю-дадаю Вас. В льорнеті писок недовольного красноармійця. Дивлюсь я, де Кнедлик, і думу гадаю, шо то за холєру на шлєках він пхає. Кнедюля - дивисі не вкинь Сталіна собі на ногу, бо у нас на Базі 50-го розтоптаного не завозят - кажут же тіко для кловунів.
- Скоріше би. Пенсіонери звіріют - поздоймали щелепи і крутєт ними гайки. (кидає трубу об підлогу)
- І чого би то я зєнітку, бабуля, солярков змазував? Га? Вона ж не горит... альо, бійтисі Бога... я Вам за те... за те... карочє - Вам коли-небуть хтось зкопував город протівотанковов??? Та не дєкуйте, нема ше за шо... тіко би хлів потім з виходку не здоймати...
- Дед, а дідуля - лапай лімонку і лічи до 10-ть - то зобачиш то шо я, а то і вище...
- Нє стареють душой партізани...і нє здаюся теж доречі. Спокійно селяни - зємля зара попливйот. Нєа, не злізу... на дєжурці я... поняв - коник горбунець тобі арахісом по ягодиці.
Лохорадочно набирає другий нумер:
- Альо, Місько, то не ти на стенді про Чевоноармійців Котовському і його коневі яйці, шо з минулої Паски, понаклєював... я розумію шо то сюр-реалізм, але нафіг було плякат чіплєти зі словами Висоцького "Ох где ж бил я вчера... Не пріпомню ні..." А тоди так нецензурно "как как как".
-А для чого було Чапаєву і його коньови голови переставлєти місцєма? Червоно-армійцям замість штиків - граблі і вила, хе - одному паяльну лампу замість будьонівки прив`язали і написали - "Перший Вогнеоприскувач - Петро Паливода".
- А з Анокою шо зробилисти? - не стояла вона на тім стенді раком обернена до корита з кукурудзяними палочками і з лопастями, прикрученими до сідниці... я Вам дам праобраз Карлсона...і чого це до неї взвод красно-армейців на карачках чимчикує - це ж ті самі жовніри, шо були на іншому стенді про ранєних після Куліковського здається.
- Я вам дам свиней привєзувати до крісел засіданє Ставки...
- Ню всьо - одна надія - як вишка впаде - то хоч би на виходок. Амінь.
Знову виторохкує нумер:
- Ви там тіко кіп`ятком не тово, там у Вашому керунку біжит напів-дика гурма зі слоїками соляри, дуже забита та поколінчасто-грижата. Я там троха лімонками жонглював, то єдна так вгатила в ящік зі цьвоками, шо наші ветірани залишились без біноклів на носах і всі як йожіки, котрі ніби тіко но з абразури Матросова стєгували - так шо біжуть на запах.
- Совітую падати на землю та імітувати Сірка, за єдно може й накормлят, тіко Ви ногу на Сталіна не закидуйте, бо нафаршируют дустом.
- Можете так само імітувати музейний експонат "Ленін в шалаші зпилює Сталіну ногті лобзіком", або "Нє пойманий собака нє Сталін!" (не пам`ятаю де коми тіко ставити), "Сталін посилає пролетаріат і пролетаріат упираючись устроює БАМ (Браство Анонімних Мазохістів)".
- Кароче всім решта атбой. I ні звука... і чого це мене від сушені сушит?
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
