Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.24
15:51
Безсніжна зима. Беззмістовний мороз.
Безрадісний вечір, безмовний світанок.
В повітрі - відлуння сумних лакримоз,
Сліди від порожніх палких обіцянок.
Беззахисне місто. Безсовісний світ.
Безбарвні думки та безплідна планета.
Свиней не відтягнеш від
Безрадісний вечір, безмовний світанок.
В повітрі - відлуння сумних лакримоз,
Сліди від порожніх палких обіцянок.
Беззахисне місто. Безсовісний світ.
Безбарвні думки та безплідна планета.
Свиней не відтягнеш від
2025.12.24
14:40
Ти бачив те, небачене ніким…
Забутий ним і згублений між ними.
Вдавав себе завбачливо глухим
Своїми (Господи, сприйми…) гучними.
В тобі ховалось сховане від сліз
З усіх доріг назбиране роками…
І ти як той у долі доле-віз,
Забутий ним і згублений між ними.
Вдавав себе завбачливо глухим
Своїми (Господи, сприйми…) гучними.
В тобі ховалось сховане від сліз
З усіх доріг назбиране роками…
І ти як той у долі доле-віз,
2025.12.24
12:14
Ці паростки весни проб'ються безумовно
Крізь кригу і сніги, крізь сумніви і страх.
Вони здолають підступи і мову,
Якою говорив зими старий монах.
Вони здолають забуття і змову
Ненависті і зла, потворної тюрми
І так здобудуть певну перемогу
Крізь кригу і сніги, крізь сумніви і страх.
Вони здолають підступи і мову,
Якою говорив зими старий монах.
Вони здолають забуття і змову
Ненависті і зла, потворної тюрми
І так здобудуть певну перемогу
2025.12.24
09:23
– Який пан товстий та негарний.
– О-о-о, у пана в животі – риба.
У риби всередині – ікра.
А ікра та – очі.
А очі то – світ.
Світ – то пан.
23–24 серпня 1996 р., Київ
– О-о-о, у пана в животі – риба.
У риби всередині – ікра.
А ікра та – очі.
А очі то – світ.
Світ – то пан.
23–24 серпня 1996 р., Київ
2025.12.24
06:54
Мов тополиний пух прилинув
На мерзлу землю за вікном, -
Рої сніжинок безупинно
Літали й вихрились кругом.
Кружляли, никли, шурхотіли
Навколо хати аж надмір
І світ ставав ще більше білим,
І білість вабила на двір.
На мерзлу землю за вікном, -
Рої сніжинок безупинно
Літали й вихрились кругом.
Кружляли, никли, шурхотіли
Навколо хати аж надмір
І світ ставав ще більше білим,
І білість вабила на двір.
2025.12.23
23:51
Ми ховались від холодного дощу чужих слів під чорною парасолькою віри. Барабанні постукування по натягнутому пружному шовку китайщини здавались нам то посмішкою Будди, то словами забутого пророка-халдея, то уривками сури Корану. Ми ховались від дощу чужих
2025.12.23
22:04
О докторе добрий – на поміч!
Там де серце було в мене – біль
Він тихий він б’ється
Можте вирвати і
У банці отій зберегти?
О мамо мені все недобре
І сьогодні не день а стрибок
Там де серце було в мене – біль
Він тихий він б’ється
Можте вирвати і
У банці отій зберегти?
О мамо мені все недобре
І сьогодні не день а стрибок
2025.12.23
21:12
Я прочитати дам вогню твої листи,
А фото покладу чим глибше до шухляди, –
І потім сам-на-сам для пані Самоти
Співати заведу мінорні серенади...
Хай полум’я горить, ковтаючи слова,
Що зранили навік понівечену душу, –
І запалає вмить від болю голова
А фото покладу чим глибше до шухляди, –
І потім сам-на-сам для пані Самоти
Співати заведу мінорні серенади...
Хай полум’я горить, ковтаючи слова,
Що зранили навік понівечену душу, –
І запалає вмить від болю голова
2025.12.23
19:57
Я іду забутими стежками
У глухих, неходжених місцях.
Заблукав поміж двома віками,
Хоч порив небесний не зачах.
Заблукав у лісі чи у полі,
У далеких хащах наземних.
Я шукаю волі у неволі,
У глухих, неходжених місцях.
Заблукав поміж двома віками,
Хоч порив небесний не зачах.
Заблукав у лісі чи у полі,
У далеких хащах наземних.
Я шукаю волі у неволі,
2025.12.23
17:30
Перше моє прозвисько (в дитинстві) -- Євик, Свинопас, і пішло -- Сем, Кальок, Борода, Будулай, Татарин, Боніфацій, Лабух...
ПРИСВЯТА. ДЕЯКИМ:
Оптимістично налаштований, не згас…
Все те, що було придбане, з тобою.
Одне із прозвиськ, схожість, «свиноп
ПРИСВЯТА. ДЕЯКИМ:
Оптимістично налаштований, не згас…
Все те, що було придбане, з тобою.
Одне із прозвиськ, схожість, «свиноп
2025.12.23
17:18
Я босоніж пройду
по тонкому льоду —
не потону в сутужну хвилину.
А та біль, що в мені
пропаде навесні
у рожевім суцвітті люпину.
І не страшно іти,
по тонкому льоду —
не потону в сутужну хвилину.
А та біль, що в мені
пропаде навесні
у рожевім суцвітті люпину.
І не страшно іти,
2025.12.23
15:31
Ой, нема чого читати,
усе нецікаве,
кожен пише про те саме
іншими словами
Усі стали патріоти,
проклинають рашку,
бо без рашки гарно жити,
усе нецікаве,
кожен пише про те саме
іншими словами
Усі стали патріоти,
проклинають рашку,
бо без рашки гарно жити,
2025.12.23
11:38
Повертатися годі
з-під чужого крила.
На далекому сході
ти за себе була.
Там династії бились,
там точились бої,
там на тебе дивились
через очі твої.
з-під чужого крила.
На далекому сході
ти за себе була.
Там династії бились,
там точились бої,
там на тебе дивились
через очі твої.
2025.12.23
08:01
Шумить стривожено Дніпро,
Коли борвій здіймає хвилі, -
Коли лякається добро
У вир стрибнути з мокрих схилів.
Пропахле пилом і багном,
Воно боїться обмивати
Себе при світлі чи смерком,
Щоб оминало річку свято.
Коли борвій здіймає хвилі, -
Коли лякається добро
У вир стрибнути з мокрих схилів.
Пропахле пилом і багном,
Воно боїться обмивати
Себе при світлі чи смерком,
Щоб оминало річку свято.
2025.12.22
19:59
Видно не того любила,
розірвала, попалила
помаранчові вітрила.
Деревом вросла в землицю —
погляд гострий, серце — криця,
а душа, немов криниця:
милосердна, хлібосільна,
щира, горда, своєрідна,
розірвала, попалила
помаранчові вітрила.
Деревом вросла в землицю —
погляд гострий, серце — криця,
а душа, немов криниця:
милосердна, хлібосільна,
щира, горда, своєрідна,
2025.12.22
17:40
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський загарбник-мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Тере
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Проза
/
Теревені від Зеня. Жарти. :-)
А нинька Суботник. :-)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
А нинька Суботник. :-)
Була то середина 80-тих. Гримнув чєс "пєрєстойкі". Наше село здавалось ніби приклєєнем медичним чимсь до Бази. Там всьо крутилосі, як водорваний пропелєр гвинтокрила по пасіці Діда Гілька. От і про різні проблєми зачили людиска говорити не з під лоба, а в лоб. Ось і наш камандір теж перебудовувасі, але зачєв усе з низів, так як верхи могли і звйоздочку не то шо не дати, а й відорвати, як зуба, ржавов обценьгов. Профрував, як кодло голубів, Суботник. Зеньо здецидовавсі вперше, застосувавши силу критики, обговорити - як все ж перейшло мироприємство. Хрипнув гучнобалакач, прозвенівши перед промовою роздираючим вуха пискотінням:
- Кх-кх. Хм. Я вотово, вніманіє, вніманіє, о! (сподобалось певне, бо усміхнувся сам собі )
Читаю звіт про Суботник, але руки сі трясуть ніби день з отбойним молотком на фестівалі юних талантів лезбінку витанцьовував. Вибачєюсь. Стараюсь ввійти у резонанс махами голови у відповідність ду-па-перу (нічого з країнов Перу і задком спільного немає), але всьо нагадує молитву біля Стіни, ну як її - Реву у Єрусалимі (листок вібрує, голова доганєє).
- То, же Гриця Буцім не було з нами - то ніц. У нього сєкретна місія - він троха поважно, троха впідскок зо шмайсером, пішов зніматися у совітське кіно (часи такі - кожен гріш зара тра) - буде косити під Мересьєва і повзти від смт. Кривосуки до Радехівського Воєнкомату. Але так як вся зйомочна група в дубель п`яна, то він посилено вивчеє коливно-хитальний рух з точкою опори ніжки "табуретка-зємля". Поки ті артиста прийдут до себе то сі сніг зтопит, ну а нам того й тра, бо йнакше тра було би по сценарію чікі-чікі (обрізаніє) нижче паска робити, а так нехай ті німаки спочєтку його найдут (нам головне же би за аренду голови - капало конкретно). (задумався, мало не заснув)
- Во, шо я то казов? А. (шкобає себе по ду-і)
Суботник пройшов у стилі "разброда і шатанія".
Хто казов вам шалапаї в музеї Революції на броньовик свастику домальовувати? А шо з Лєніним зробилисти? Тож була Панорама про Лєніна Суботник, а не ваш. Нашо було бревно у нього виривати і замінєти його на пустий 10-ти літровий бутель від самогони? Ше й флєшку зпід Тархуна до кепки приштуцовувати з трубков прамо в писок. Нашо було знімати з його маринарку і мешти, та надівати лапті з комплектом брігадіра механізатора без руля. Нафіга було йому фінгал на лобі ставити, зпілений з бугая Буйного рог, приклєювати на потилицю - це шо за чорнобильський циклопа вам - чи ге-ге- ( пчихає ) гемон? Дєкую, Холєра той нашморк (Дує носа, як до рури)! Ніс помадою вишмаруваний, а зпід паху журнал Плєбоя встромлений. Хто йому у ширінку кубинську сигару вліпив у презервативі? Хто поправив лозунг "Ми не раби - раби не ми!" на " Ми не раби - рабині ми!"? А єнший лозунг - хто слово "гегемон" на "бегемот" замінив? Ну прибрали то прибрали... З панорами тіко Лєнін добре же лишився. Де Сталіна ділисьти батяри? - то ж анти-кваріат!
Зеньо забуває вимкнути мікрофону, тому відлеглий репортаж уривками іде на всю Базу, бо на дєжурну вишку повзе незрозуміле щось:
- А шо я Вам казов, не курити сухий спірт, настоєний на апсценті?
Негайно несіт Сталіна (руки на місці?), видите - стадо не дуже мирно настроєних пенсіонерів розхитує вишку поступово несеметричними рухами у такт реміксу "Інтернаціоналу" і "Рузі-бузі дай" в приприжку на роскалєх. - Мене тяготіння на землю просит, але у них зуби вставні і жалізні, щей клацают. Тут чути щирі прагнення Зеня: "Tікай Сірко, тікай - як добре потиснусь - то прикрию!" (добре тисниться - прикриває - летять мати і інша непотреб - вставні щелепи збиваються з такту і вибивають че-чьотку).
- Кнедлик, то не Горбачов на стенді, то електро-монтьор Стоьпа Голуб... бачите п`ятно? - то від потуги закручування жарівок головов (а вчора єдна попалась без скафандра - то його так і закосило).
- Матко Бозка, то-то все шо позостало з мого льокатора запасів етилу протівніка методом продуву? Розберусь, як не зб`ють на квасне ябко.
- Пам`ятник тащіт, тащіт говорю - а не тащіться з його фуражки... то так має бути, та не малюйте ж йому крижиків... вуса нашо брити?
- Беріт гирю, шо за хлівом і пиляйте лобзіком, шоби іскра пішла - приготуємо шось, бо не весь час же уху.. їсти.
Чути як Зеньо набирає нумер (трах-тах-тах-тах, трах-тах-тах...)
- Альо, Кнедлик наблю-блю-дадаю Вас. В льорнеті писок недовольного красноармійця. Дивлюсь я, де Кнедлик, і думу гадаю, шо то за холєру на шлєках він пхає. Кнедюля - дивисі не вкинь Сталіна собі на ногу, бо у нас на Базі 50-го розтоптаного не завозят - кажут же тіко для кловунів.
- Скоріше би. Пенсіонери звіріют - поздоймали щелепи і крутєт ними гайки. (кидає трубу об підлогу)
- І чого би то я зєнітку, бабуля, солярков змазував? Га? Вона ж не горит... альо, бійтисі Бога... я Вам за те... за те... карочє - Вам коли-небуть хтось зкопував город протівотанковов??? Та не дєкуйте, нема ше за шо... тіко би хлів потім з виходку не здоймати...
- Дед, а дідуля - лапай лімонку і лічи до 10-ть - то зобачиш то шо я, а то і вище...
- Нє стареють душой партізани...і нє здаюся теж доречі. Спокійно селяни - зємля зара попливйот. Нєа, не злізу... на дєжурці я... поняв - коник горбунець тобі арахісом по ягодиці.
Лохорадочно набирає другий нумер:
- Альо, Місько, то не ти на стенді про Чевоноармійців Котовському і його коневі яйці, шо з минулої Паски, понаклєював... я розумію шо то сюр-реалізм, але нафіг було плякат чіплєти зі словами Висоцького "Ох где ж бил я вчера... Не пріпомню ні..." А тоди так нецензурно "как как как".
-А для чого було Чапаєву і його коньови голови переставлєти місцєма? Червоно-армійцям замість штиків - граблі і вила, хе - одному паяльну лампу замість будьонівки прив`язали і написали - "Перший Вогнеоприскувач - Петро Паливода".
- А з Анокою шо зробилисти? - не стояла вона на тім стенді раком обернена до корита з кукурудзяними палочками і з лопастями, прикрученими до сідниці... я Вам дам праобраз Карлсона...і чого це до неї взвод красно-армейців на карачках чимчикує - це ж ті самі жовніри, шо були на іншому стенді про ранєних після Куліковського здається.
- Я вам дам свиней привєзувати до крісел засіданє Ставки...
- Ню всьо - одна надія - як вишка впаде - то хоч би на виходок. Амінь.
Знову виторохкує нумер:
- Ви там тіко кіп`ятком не тово, там у Вашому керунку біжит напів-дика гурма зі слоїками соляри, дуже забита та поколінчасто-грижата. Я там троха лімонками жонглював, то єдна так вгатила в ящік зі цьвоками, шо наші ветірани залишились без біноклів на носах і всі як йожіки, котрі ніби тіко но з абразури Матросова стєгували - так шо біжуть на запах.
- Совітую падати на землю та імітувати Сірка, за єдно може й накормлят, тіко Ви ногу на Сталіна не закидуйте, бо нафаршируют дустом.
- Можете так само імітувати музейний експонат "Ленін в шалаші зпилює Сталіну ногті лобзіком", або "Нє пойманий собака нє Сталін!" (не пам`ятаю де коми тіко ставити), "Сталін посилає пролетаріат і пролетаріат упираючись устроює БАМ (Браство Анонімних Мазохістів)".
- Кароче всім решта атбой. I ні звука... і чого це мене від сушені сушит?
- Кх-кх. Хм. Я вотово, вніманіє, вніманіє, о! (сподобалось певне, бо усміхнувся сам собі )
Читаю звіт про Суботник, але руки сі трясуть ніби день з отбойним молотком на фестівалі юних талантів лезбінку витанцьовував. Вибачєюсь. Стараюсь ввійти у резонанс махами голови у відповідність ду-па-перу (нічого з країнов Перу і задком спільного немає), але всьо нагадує молитву біля Стіни, ну як її - Реву у Єрусалимі (листок вібрує, голова доганєє).
- То, же Гриця Буцім не було з нами - то ніц. У нього сєкретна місія - він троха поважно, троха впідскок зо шмайсером, пішов зніматися у совітське кіно (часи такі - кожен гріш зара тра) - буде косити під Мересьєва і повзти від смт. Кривосуки до Радехівського Воєнкомату. Але так як вся зйомочна група в дубель п`яна, то він посилено вивчеє коливно-хитальний рух з точкою опори ніжки "табуретка-зємля". Поки ті артиста прийдут до себе то сі сніг зтопит, ну а нам того й тра, бо йнакше тра було би по сценарію чікі-чікі (обрізаніє) нижче паска робити, а так нехай ті німаки спочєтку його найдут (нам головне же би за аренду голови - капало конкретно). (задумався, мало не заснув)
- Во, шо я то казов? А. (шкобає себе по ду-і)
Суботник пройшов у стилі "разброда і шатанія".
Хто казов вам шалапаї в музеї Революції на броньовик свастику домальовувати? А шо з Лєніним зробилисти? Тож була Панорама про Лєніна Суботник, а не ваш. Нашо було бревно у нього виривати і замінєти його на пустий 10-ти літровий бутель від самогони? Ше й флєшку зпід Тархуна до кепки приштуцовувати з трубков прамо в писок. Нашо було знімати з його маринарку і мешти, та надівати лапті з комплектом брігадіра механізатора без руля. Нафіга було йому фінгал на лобі ставити, зпілений з бугая Буйного рог, приклєювати на потилицю - це шо за чорнобильський циклопа вам - чи ге-ге- ( пчихає ) гемон? Дєкую, Холєра той нашморк (Дує носа, як до рури)! Ніс помадою вишмаруваний, а зпід паху журнал Плєбоя встромлений. Хто йому у ширінку кубинську сигару вліпив у презервативі? Хто поправив лозунг "Ми не раби - раби не ми!" на " Ми не раби - рабині ми!"? А єнший лозунг - хто слово "гегемон" на "бегемот" замінив? Ну прибрали то прибрали... З панорами тіко Лєнін добре же лишився. Де Сталіна ділисьти батяри? - то ж анти-кваріат!
Зеньо забуває вимкнути мікрофону, тому відлеглий репортаж уривками іде на всю Базу, бо на дєжурну вишку повзе незрозуміле щось:
- А шо я Вам казов, не курити сухий спірт, настоєний на апсценті?
Негайно несіт Сталіна (руки на місці?), видите - стадо не дуже мирно настроєних пенсіонерів розхитує вишку поступово несеметричними рухами у такт реміксу "Інтернаціоналу" і "Рузі-бузі дай" в приприжку на роскалєх. - Мене тяготіння на землю просит, але у них зуби вставні і жалізні, щей клацают. Тут чути щирі прагнення Зеня: "Tікай Сірко, тікай - як добре потиснусь - то прикрию!" (добре тисниться - прикриває - летять мати і інша непотреб - вставні щелепи збиваються з такту і вибивають че-чьотку).
- Кнедлик, то не Горбачов на стенді, то електро-монтьор Стоьпа Голуб... бачите п`ятно? - то від потуги закручування жарівок головов (а вчора єдна попалась без скафандра - то його так і закосило).
- Матко Бозка, то-то все шо позостало з мого льокатора запасів етилу протівніка методом продуву? Розберусь, як не зб`ють на квасне ябко.
- Пам`ятник тащіт, тащіт говорю - а не тащіться з його фуражки... то так має бути, та не малюйте ж йому крижиків... вуса нашо брити?
- Беріт гирю, шо за хлівом і пиляйте лобзіком, шоби іскра пішла - приготуємо шось, бо не весь час же уху.. їсти.
Чути як Зеньо набирає нумер (трах-тах-тах-тах, трах-тах-тах...)
- Альо, Кнедлик наблю-блю-дадаю Вас. В льорнеті писок недовольного красноармійця. Дивлюсь я, де Кнедлик, і думу гадаю, шо то за холєру на шлєках він пхає. Кнедюля - дивисі не вкинь Сталіна собі на ногу, бо у нас на Базі 50-го розтоптаного не завозят - кажут же тіко для кловунів.
- Скоріше би. Пенсіонери звіріют - поздоймали щелепи і крутєт ними гайки. (кидає трубу об підлогу)
- І чого би то я зєнітку, бабуля, солярков змазував? Га? Вона ж не горит... альо, бійтисі Бога... я Вам за те... за те... карочє - Вам коли-небуть хтось зкопував город протівотанковов??? Та не дєкуйте, нема ше за шо... тіко би хлів потім з виходку не здоймати...
- Дед, а дідуля - лапай лімонку і лічи до 10-ть - то зобачиш то шо я, а то і вище...
- Нє стареють душой партізани...і нє здаюся теж доречі. Спокійно селяни - зємля зара попливйот. Нєа, не злізу... на дєжурці я... поняв - коник горбунець тобі арахісом по ягодиці.
Лохорадочно набирає другий нумер:
- Альо, Місько, то не ти на стенді про Чевоноармійців Котовському і його коневі яйці, шо з минулої Паски, понаклєював... я розумію шо то сюр-реалізм, але нафіг було плякат чіплєти зі словами Висоцького "Ох где ж бил я вчера... Не пріпомню ні..." А тоди так нецензурно "как как как".
-А для чого було Чапаєву і його коньови голови переставлєти місцєма? Червоно-армійцям замість штиків - граблі і вила, хе - одному паяльну лампу замість будьонівки прив`язали і написали - "Перший Вогнеоприскувач - Петро Паливода".
- А з Анокою шо зробилисти? - не стояла вона на тім стенді раком обернена до корита з кукурудзяними палочками і з лопастями, прикрученими до сідниці... я Вам дам праобраз Карлсона...і чого це до неї взвод красно-армейців на карачках чимчикує - це ж ті самі жовніри, шо були на іншому стенді про ранєних після Куліковського здається.
- Я вам дам свиней привєзувати до крісел засіданє Ставки...
- Ню всьо - одна надія - як вишка впаде - то хоч би на виходок. Амінь.
Знову виторохкує нумер:
- Ви там тіко кіп`ятком не тово, там у Вашому керунку біжит напів-дика гурма зі слоїками соляри, дуже забита та поколінчасто-грижата. Я там троха лімонками жонглював, то єдна так вгатила в ящік зі цьвоками, шо наші ветірани залишились без біноклів на носах і всі як йожіки, котрі ніби тіко но з абразури Матросова стєгували - так шо біжуть на запах.
- Совітую падати на землю та імітувати Сірка, за єдно може й накормлят, тіко Ви ногу на Сталіна не закидуйте, бо нафаршируют дустом.
- Можете так само імітувати музейний експонат "Ленін в шалаші зпилює Сталіну ногті лобзіком", або "Нє пойманий собака нє Сталін!" (не пам`ятаю де коми тіко ставити), "Сталін посилає пролетаріат і пролетаріат упираючись устроює БАМ (Браство Анонімних Мазохістів)".
- Кароче всім решта атбой. I ні звука... і чого це мене від сушені сушит?
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
