ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.07.31 06:05
Коли ви вправно клавіші торкали, -
Стихав навколо гомін балачок
І сам рояль у танцювальній залі
Готовий був пуститися в
танок.
І радістю світилася естрада
Від кількості мелодій і тонів,
А я в кутку стояв і слухав радо

Ірина Вовк
2026.07.31 05:55
до 120-ліття від дня народження Олени Теліги) …Остання ніч перед вічністю. Камера смертників № 34 у підвалах київського гестапо на Короленка. Лютий 1942 року. За кілька годин до розстрілу в Бабиному Ярі поетка Олена Теліга та її чоловік Михайло опиня

Сергій Губерначук
2026.07.30 16:11
У 2026 р. творчий спадок Сергія Губерначука продовжує жити, зокрема світ побачили нові музичні сингли на його вірші на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured), публікуються коментарі та цикли його поезій на літературних рес

Євген Федчук
2026.07.30 16:11
Іде війна. Україна вся кров’ю стікає,
А поляки гріхи давні все нам пред‘являють.
Про Волинську «різанину» забути не можуть.
Їх постійно якісь сили накручують, схоже.
Галасують про сто тисяч, начебто убитих,
Бандерівців обзивають, що вони бандити.
Ск

Артур Курдіновський
2026.07.30 14:39
Помилки ще не пробачені,
На вікні рослина сохне.
Я святу приймаю спадщину -
Наш родинний тихий вогник.

У собі ховаю мрійника -
Вже його не повернути.
Від плити до рукомийника

Вячеслав Руденко
2026.07.30 13:20
Наче перший Адам підбираєш назви
Для відкритих речей - гадюк і лілій...
Забагато курного в землі вцілілій,
Щоб одразу скласти з піску всі пазли.

І тому вирушаєш ,куди добачиш –
Шлях до раю то черга з гробів і храмів,
Про яке каяття ти у черзі п

Борис Костиря
2026.07.30 12:54
Забрів у юність, у провулок тихий,
Де спів птахів, далекі голоси.
Під жовтим листям причаїлось лихо
В обіймах споконвічної краси.

Забрів подалі від кайданів міста
До первісних мелодій і казок.
Не виліплений із глевкого тіста,

Віктор Кучерук
2026.07.30 06:50
В. К. Осиповій

За рікою, поза лісом,
Поле, всіяне залізом,
Ще шурхоче сумовито
До цих пір незжатим житом.
За рікою, поза лісом,
Воювати достобіса

Ірина Вовк
2026.07.30 06:41
Фінальний акорд розлуки Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Шість полонезів для фортепіано, ор. 17 (Полонез № 3 фа мінор) «Жозефіна ступала бруківкою Лємберга так, наче кожен її крок відгукувався Adagio в його змученій душі. Баронеса з очима

Іван Потьомкін
2026.07.29 21:57
Серед зими, як горобці поснули,
І пітьма по кімнаті залягла,
Балконні двері стиха прочинились,
І на порозі... батько стали...
Оце так стріча!.. Шукаю все життя...
Ми Брамса слухали удвох
І мені закортіло спитати батька:
«Як так сталось, що на від

Ольга Садкова
2026.07.29 21:05
Вже втрачаю у Тебе віру,
та й не маю вірити чим, —
мов згоріла душа допіру.
Отче, Отче… А чи вітчим?

Що Ти бачиш отам, із неба?
Як усотує поле кров?
Не усім, не всім як потребу,

Олена Побийголод
2026.07.29 17:03
Соломон Фогельсон (1910-1994)

Під зливу ввечері, ввечері, ввечері,
коли пілоти бити байдики приречені, –
приземлимось ми за столом,
щоб не скучати загалом,
і нашу пісню заспіваємо гуртом:

М Менянин
2026.07.29 14:40
Баба деда присмотрела
много лет тому назад.
С ним творила что хотела,
дед же не был тому рад.

А когда попалась рыбка
в мрежу ловчего сетей
стала править дедом шибко,

Борис Костиря
2026.07.29 14:05
Не хочеться зранку вставати
І йти у збурунені дні,
Долаючи стіни і ґрати
І буднів задавнені пні.
Просвітлені янгольські чати
Пробудять тебе у вогні.

Не хочеться зранку вставати

Артур Сіренко
2026.07.29 13:57
Я відчиняю скриню мовчання
Через плече зазирає і блимає
Очима сумними синіми (наче квіти цикорію)
Козлоногий рогатий Пан флейтист,
Що забув яка вона – посмішка,
Бо знає: я ловив зозулю над прірвою:
Не так зозулю, як її крик,
Бачив на вербі зозулині

Вячеслав Руденко
2026.07.29 12:10
Що є загрозою тьюторам* кліру?
Бо на початку ніхто не губився!-
В конях кінця, у потоках ефіру,
Не допускаючи в серце спіритів.

Втім миті меркли … жита колосились…
Потай загорнуті в ковдру яскраву,
Довго дивились на хвилі ковили
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Єрох / Вірші

 Пий козаче
Пий козаче, пий козаче, пий козаче,
І нехай твоя дружина й донька плаче,
І нехай старенька мати помирає,
І в холодній хаті сина не чекає.

Пий козаче, пий козаче, пий козаче,
Вже давно Дніпро-Славучич з горя плаче
Від ганьби та бруду, сивий, помирає
І на грізне твоє слово не чекає.

Пий козаче, пий козаче, пий козаче,
Зажурилась Україна наша й плаче
І нехай в біді та зраді помирає,
І на лицаря такого не чекає.

Пий козаче, пий козаче, пий козаче,
Над твоєю головою безлад кряче,
Вже життя твоє мов свічка догорає,
Бо і мови в тебе рідної немає.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-01-04 13:50:46
Переглядів сторінки твору 5035
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.939 / 5  (4.599 / 5.16)
* Рейтинг "Майстерень" 4.917 / 5  (4.573 / 5.15)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.842
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2010.02.04 14:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-04 14:03:11 ]
Сильно. Гостро. Вчасно.

Проте я прошу "Не пропий і не згуби !" -
"Україна, друже, в нас одна!
Як душа, як ненька і як доля!
Не пропий її за келихом вина!
Не згуби, як вітер, в сивім полі..."
Оксана Яблонська "Україну, друже, бережи".

Бо що, як прочитає лише "Пий козаче, пий козаче, пий козаче,..." і використає, як черговий тост?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Єрох (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-04 14:16:38 ]
Дякую вам Оксано, перший рядок сказаний з іронією, думаю що як тост його використовувати не будуть.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-04 14:35:33 ]
Та я зрозуміла Вашу іронію Олександре :) Кажу ж, гостро і вчасно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Єрох (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-04 16:43:01 ]
Дякую Вам Оксано. Це добре, що ми з Вами порозумілися, я працюю недалеко від Голосієво, ми майже сусіди...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-05 07:51:52 ]
Виставляйте фото - подивлюсь на майже сусіда :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2007-01-05 08:12:25 ]
Не знаю, що й відповісти...

Відносно мого вірша - залишу все як є(вже звик).

А твій, про козацтво...
Саме написання "кульгає", в тому плані, що в рядочках пов"язаних між собою римою немає відповідної рівності по кількості складів.
А там де така відповідність є, то не відповідна розстановка наголошених і ненаголошених складів.
Наприклад:

Эта река возвращается в древнее русло,
влагу даря пересохшей долине, и снова
сладкие корни аира растут через ступни,
острые стебли осоки царапают щёки,
вьюн оплетает живот как античную урну.
«Пальцы» Андрей Дитцель

В качестве примера приведен белый стих (концовки строк не зарифмованы). Но насколько красиво он звучит! В том числе и благодаря своему скелету. В строфе пять строк. В каждой строке четырнадцать слогов. Метр выдержан идеально. Если отделить слоги символом «/», безударные слоги обозначить «-», а ударные «`», то получится следующая картина:

/`/-/-/`/-/-/`/-/-/`/-/-/`/-/
/`/-/-/`/-/-/`/-/-/`/-/-/`/-/
/`/-/-/`/-/-/`/-/-/`/-/-/`/-/
/`/-/-/`/-/-/`/-/-/`/-/-/`/-/
/`/-/-/`/-/-/`/-/-/`/-/-/`/-/

Це, що стосується правил віршування...

А відносно змісту... Тут потрібно спочатку визначитися яке-ж, власне, твоє ставлення до козацтва. Бо зі змісту це важко зрозуміти.
Наприклад:

"Зажурилась Україна наша й плаче
І нехай в біді та зраді помирає,
І на лицаря ТАКОГО не чекає...."

Слово "такого". Гідного, очікуваного, або нездару
непотрібного? Якого, власне?...

Що стосується мене, то я далекий від того, щоб
зневажати козаків і саме козацтво. Цей період є найбільш яскравим в усій історіїї України.
Якщо здалося, що мій вірш про козаків є зневажливим, то це не так. Він, скоріш, сумний.
Вони жили - як уміли, як могли, як змушували них
до того обставини. Можна довго говорити про те
скільки лиха наробило оте метання "між ханом і паном". Коли поперемінно воювали з "ляхами" проти татар, а потім з татарами проти "ляхів", а потім з
"москалями" - проти тих і інших... А потім зі шведами вже проти "москаля"... Така вже видно наша природа, що не маємо постійності і розуму.
Козацька старшина, як тоді, так і зараз - крає Україну розбратами і зверхнім ставленням до простого "сірого" козака і хлібороба (гречкосія, як тоді них називали).
А якщо вже казати про нас, "сіроманців", то в тому наслідуванні козацтву, яке зараз спостерігається в Україні, вже й не знаєш чого більше - чи смішного, чи гіркого?...
Ось, наприклад, Чорномирдіну дали звання козацького полковника...
Мають свої регалії, амуніцію...
Тільки не зрозуміло де-ж та Січ...
Та зневажати цей стан речей я не берусь. Зрештою - то моя країна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Єрох (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-05 09:25:53 ]
Дякую Володимире за відповідь, але цей вірш про сучасних людей, а не про козацтво взагалі, можна було написати пий пан, чи пий товариш... про все інше говорити рано, я його тільки вчора написав, треба перепочити і подивитися на все це з іншого кута...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-05 10:16:38 ]
Олександре, якщо замінити "ТАКОГО" лицаря на "СВОГО", то виявиться зовсім інший зміст - власне той, який і задумувався, судячи зі змісту твору :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-05 10:18:43 ]
Владимир Замшанский, дякую за гарний урок римування :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Єрох (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-05 10:36:30 ]
Оксано лицар це захистник. Саме такий захистник як може бути захистником... Вніс я деякі зміни. Я був якось в селі і старий дід привітався зі мною добрий день козаче... я був на сьомому небі... Вірш повинен був закінчитися нічого в тебе сятого немає... та не вийшло в мене так. Всім вам дуже дякую за допомогу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-01-09 01:19:27 ]
живимо у 21, а пишемо у 19 ст