ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.04.07 19:48
Із дзеркала витікає смисл,
поступово, повільно, невблаганно.
Із дзеркала тече кров
воєн світу.
Свічадо показує язик
новітнім тенденціям і теоріям,
які порвав на шматки час.
Дзеркало стало відображувати

Ігор Шоха
2026.04.07 18:59
                    І
Менестрелі є. Вони існують
в цьому світі як мандрівники,
може бути, що не одесную,
та ошую де-не-де кочують
обіруч Господньої руки.
Отже, поки є чим дорожити,
ідемо попутно до кінця

Роксолана Вірлан
2026.04.07 18:43
І тільки уява є швидша за світло,
і тільки уяві підкорений простір,
як кориться глина- в теплі розімліла-
рукам гончаря - на майстерскім помості.

Як діва паліє під поглядом любка,
під помахом пензля злітають заграви -
так никнуть парсеки - до нест

Костянтин Ватульов
2026.04.07 18:36
Я хочу знов відчути море за вікном,
Не десь…на вістрі узбережжя Криму,
І просто до води, де сонечко зійшло
Крізь сад черешні преспокійно линуть.

Всміхаючись, сховавши в окулярах блиск
Очей, та йти по теплій плитці вулиць.
За стільки років, що майн

Іван Потьомкін
2026.04.07 11:50
Маленька, немічная ліра,
Неначе блюдце, скалка, що з тобою,
І на ній зіграть печалі світу,
Голосом її кричать од болю.
Непримітний голос, неврочистий,
Ледве чутний, і чужий на попит,
Ну і що! Та був би тільки чистий.
Ну а решта – це не мій вже кло

Віктор Кучерук
2026.04.07 08:51
Коротка ніч і довгий день,
І угорі - блакить небесна, -
І море радісних пісень
Переповняє світ чудесний.
І я святкую навесні
Всього народження й зростання, -
І рвуться пута на мені,
Щоб розпочав пересування

хома дідим
2026.04.06 19:03
не перевершити себе
до чого навіть намагатись
це усміхання де-не-де
не зовсім позначає радість
ту радість що усе підносить
і салютує бозна-чим
котрій ніколи не є досить
такий її бентежний чин

С М
2026.04.06 18:31
На улиці леви неспішні
Пси у жару, у сказі із піною
Звір, у серці міської кліті
Труп його матері
Гниє в літнім ґрунті
Із міста гайнув

На Південь курс, через кордон

С М
2026.04.06 18:31
не торкаться долу
сонця не узріть
анічого тільки
біг біг біг
біжім
біжім

дім на пагорбі

Костянтин Ватульов
2026.04.06 17:06
Коли я повернусь, перший сніг долетить до землі,
А старенький таксист довезе із вокзалу додому.
Я згадаю, як мама казала слова непрості,
Як стрічала мене на порозі в халаті м’якому.

Коли я повернусь, місто буде холодним, чужим.
Наплюю, що ось так п

Борис Костиря
2026.04.06 16:34
Столітній парк розорений, розбитий,
Осквернений вандалами, стоїть
У сотнях невловимих смолоскипах,
Де гасне час, перемагає мить.

Завзяті лиходії й тимчасовці
Спроможні потолочити красу.
Вони взялися погасити сонце

Олена Побийголод
2026.04.06 15:53
Сергій Островой (1911-2005)

У лісі наодинці
жила Зима в хатинці;
вона солила сніжки,
поклавши їх до діжки;

замети нагортала,

Юрій Гундарів
2026.04.06 11:35
лютого 2026 року в Україну повернули тисячу тіл (останків) загиблих захисників…

В безсонячний лютневий день
одна за одною машини:
колона траурна іде —
німі холодні домовини…

Нам повернули лиш тіла,

Юрій Гундарів
2026.04.06 11:24
…Як дні летять! Їх годі зупинити. І аркуші злітають стрімголов З календаря, мов невідчутні миті, Та крізь папери проступає кров. Зима, весна і літо пронесуться, Як марення, як навіжений сон. Крізь них прогляне невмолима сутність, Немов гучн

Артур Курдіновський
2026.04.06 09:22
Весна заграє радісну симфонію,
Акордами розпустяться бруньки.
Я теж хотів піти до філармонії,
Та в долі закінчилися квитки.

Закрила серце злим чотирикутником
Тверда холодна кам'яна стіна.
Я не завжди був тінню та відлюдником!

Ольга Олеандра
2026.04.06 08:54
Втрачені сенси неможливо відновити.
Можна виростити інші – через ціннісне сито
просіяти коштовне зерня від лушпіння та інших видів сміття –
перетворивши втрату на зачин для нового життя.

Сенси, які загинули, мали базові вади:
приховані, замаскова
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Ти теж

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-11-01 21:40:20
Переглядів сторінки твору 9406
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-11-01 21:50:58 ]
Симпатично, Олю. Можливо вам цікавим видасться "спізніло багряних"? І останній рядок
" В тебе вічність авансом,
В мене те ж…"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-11-01 21:56:35 ]
за "спізніло багряних" - дякую! справді краще,
а переставляти тебе-мене не хочу, бо це була дуже проста розмова :)) яку я тут просто поетично передала. Погрішу проти істини :))
Дякую, Редакціє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-01 21:58:17 ]
Прегарно.

Дві долоньки тепла прикладу

Грані ранку морозом шліфують
листочки червоні,
а дерева бояться своїх кришталевих одеж

і все інше теж


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-11-01 22:12:10 ]
спочатку думала - запишу для себе, щоб не забулося :))
щиро дякую, пані Тамаро!
/стежу звідси за вашим ураганом :))/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-01 22:58:27 ]
Не впізнали свої перлиночки? ))

Чудовий вірш.

А ураган купу біди наробив, страшельно...

Мене не зачепив безпосередньо - вашими всіх молитвами. Щиро в це вірю, бо в ту ніч я довго була на цім сайті, окутана щільно енергетикою чистих ваших душ поетичних.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-11-02 09:22:05 ]
То я ввечері спросоння, схоже, не так висловилася :))
просто коли починала писати цей вірш, не думала, що щось путнє вийде :))
А з ураганом… видно, це у американців такий бадьорий менталітет – навіть стихії дали красиве ім'я – Сенді.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-03 02:56:50 ]
так, країна роздольна, весела:)

А імена, в основному, жіночі чомусь все дають ураганам, очевидно, традиційно чи що - тра буде розібратися чому :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-11-01 22:30:54 ]
Файно, Оль!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-11-02 09:23:28 ]
дякую, Іване! дуже рада вашому теплому слову :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-11-01 22:51:21 ]
Класно))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-11-02 09:23:59 ]
дякую, Таню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-02 00:29:23 ]
Щемно гарно...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-11-02 09:25:55 ]
дякую, Оксано :) ось колись виросту і, може, стану серйозною і солідною – буде що згадувати :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-11-02 00:37:37 ]
зворушливо... по-дитячому світло... :о)





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-11-02 09:29:32 ]
діти такі оптимісти! :)) дякую, До!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-11-02 09:58:13 ]
Літо бабине – вітром ущент
безнадійні тенета,
і неквапно услід невблаганний осінній кортеж.
Поцілую тривогу в очах:
– В тебе доля поета…
– В тебе теж…

:о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-11-02 10:52:49 ]
до речі, про долю :) якраз останні дні ходила і думала - звідки вона береться і що вона таке взагалі… напевне, той, хто нас придумав і випустив у світ не міг не придумати і якоїсь мети… з одного боку, доля – це наче базис, подарований скарб, і ми можемо розпорядитися ним по-різному, наприклад, взяти як хрест, – і в цьому плані Любин переклад Гумільова звучить досить яскраво :) – а з іншого боку (я все шукаю оце "з іншого боку" :) – це щось таке, від чого ми могли б відштовхнутися, задаток на непроявлений потенціал чи що… :) і тут – ха! виникає питання, чого ж його так страшно проявити…
(багато наплела :)))) дякую, До...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-11-02 14:20:32 ]
гм... доля така програма - яку можна (в)зламати, можна вірусів начіпляти, знищити... а можна сприймати як комп. гру - броділку-ганялку - і вилізти на верхній рівень, щоб потім перейти - на вищий щабель :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-03 00:08:51 ]
Олю, тут варіант "знав би прикуп, жив би в Сочі" )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-11-03 10:41:11 ]
я ще іноді думаю, Юлю, що знав би прикуп - можливо, розхотілося б і в Сочі жити :))

мені в комп. іграх, найбільше подобається, як прийнято обходитися з ворогами :)) так безкомпромісно! :))