P.S.
а не до тих, ховається під аватаркою=а не до тих, хто ховається під аватаркою.

Велике прохання до адміністрації!
Зверніть увагу на образи авторів з боку пана Гупала! Тут і за менші суперечки та образи виганяли із сайту....
Як знають усі, я жодного разу не просила адміна втрутитись. Нині мушу!

Шановна адміністраціє! Це бажання пані Софії та кількох аватарок. Надто я муляю їм. До пана Василя я звертався кілька разів,але він мовчить. Мабуть, десь далеко. Прочитайте мої коментарі, якщо я Василя ображаю, то поясніть мені, чому ви так вважаєте.Якщо моє коментування не таке, як потрібно, не вкладається ні в які рамки ПМ, то я буду коментувати інакше, як це стає традицією,на кшталт: "файно", "чудово", "гарно" і т.д. і т.п. Або ж зовсім мовчатиму. Я не думаю, що з появою десятка моїх коментарів - у ПМ з'явилася якась проблема.

Ой мовчіть, привиде! Ліпше не відповідайте!
Я навіть прошу - не згадуйте мене...

Ого! Пан Гупало вже й Редакцію Майстерень за привида має!))) Цікавооо...

Шановні пані та панове. Дорогі колеги. Я не закінчував літературного інституту, мені професори не ставили за вірші п’ятірки, я не складав іспитів і заліків із теорії і практики віршування і тому можу помилятися. Тому наперед прошу пробачення. Можу помилятися у коментарях, у пошуках рим, у неримованих віршах, у мініатюрах, у всьому, що роблю. Адже я не досконалий, я не той, хто досяг вершини і з її висоти може дозволити собі судити інших, виносити вирок, повчати. Кожен приходить у творчий процес маючи свої мотиви і власні спонуки, кожен іде своїм шляхом, своєю стежкою. Спотикаючись, падаючи, долаючи завали і урвища, природні і штучні… Незвіданих шляхів, не пройдених стежок у нашій літературі ще так багато, що жоден із нас не може завадити іншому йти своєю дорогою. Наші творчі долі перетинаються тільки для того, щоб ми могли порівняти себе з іншими, звіритися, збагатитися, надихнутися, окрилитися і піти далі. Я так думаю.
У коментарях до мого «іншого» вірша розгорілася дискусія. Дякую всім за небайдужість. Не буду відповідати кожному окремо, але загальні враження і роздуми з усіх приводів висловлю. Спочатку про «ніки» та «привиди». З цього приводу варто згадати псевдоніми українських та зарубіжних класиків: Леся Українка, Остап Вишня, Олександр Олесь, Джек Лондон… Хіба це привиди? Кожен автор має право вибирати собі те ім’я для публікації власних текстів з яким буде зручно йому і тільки йому. Різні причини сімейного, суспільного, особистісного планів спричиняють до того, що автори шукають собі псевдо. Але оцінювати потрібно не це, а якість і рівень тексту.
Про перехід на особистості. Це мені нагадує дитячий садочок: якщо ти зробив щось не так чи щось таке, що мені не подобається, то ти – «кака». Вдосконалюватися і шліфувати свою майстерність потрібно нам усім – це істина.
Видаляти чиїсь коменти я не буду. Кожен має право висловити свою думку там, де забажає. Цей сайт і придуманий для того, щоб усі ми ВИСЛОВЛЮВАЛИСЯ! Але гляньмо на себе збоку: жменька українських поетів довбають і гризуть один одного в той час, коли і нація ще не сформована, коли націєтворчі процеси призупиняють антиукраїнськими законами про регіональні мови, коли намагаються встановити диктатуру, знищити паростки свободи, повернутися у 37-й… Коли все це відбувається, а ми, замість того, щоб підтримати один одного… Але після нас залишаться тільки тексти.
І ще. Один і той самий текст можна сприймати по різному. Хтось побачив у моїх трьох рядках знущання над читачами, хтось додумав тему, дофантазував і побачив трагедію закоханої людини, яка не може поцілувати того, кого прагне, бо надто багато перешкод стоїть на шляху до здійснення мрії, бо надто багато очей воліли б спопелити цю любов. Мені дуже подобаються східні форми віршування за те, що вони дають можливість для польоту уяви…
Дякую Яфинці, Софії, Іванові, Олі, Ірині, Сергію Татчину, Тамарі, Марті, Юлії, В’ячеславу… Сергію, Олександру… дякую всім за розуміння і спроби до розуміння. І хочу запропонувати експеримент. Я опублікую на своїй сторінці через хвилину одне хайку. Спробуйте покритикувати його, висловити зауваження, пропозиції, розказати про те, що ви в цьому побачили… І продовжимо розмову там, поважаючи, цінуючи і шануючи один одного.

Василю, твоя доброта тебе колись погубить. Це _ думка вголос. Тепер і я висловлюся. Але в силу мого вибухового х_ру та емоційності, на жаль, не буду такою доброю і толерантною, як пан Кузан. Я чекала реакції РМ, але моя Шановна Редакція Майстерень вперто мовчить. Пане Володимире, чому Ви мовчите? Адже пан Дяченко дозволив собі у коментарі до мене перехід на особистості та погрози. Перехід на особистості дозволив собі і пан Гупало. І яке морально право пан Гупало мав написати про мене, що я _ НЕЩАСНЕ СТВОРІННЯ???? Хто дозволив цьому пану назвати мене ПРИВИДОМ? На ПМ діють КОНСТАНТИ, ПЕВНІ ПРАВИЛА, ЗАКОНИ, ВСТАНОВЛЕНІ ВАМИ, ПАНЕ ВОЛОДИМИРЕ. А Ви так легко даєте комусь розтоптати Ваш поважний поетичний сайт.

Продовжую далі. Думаю, що всіх авторів ПМ, а не тільки мене одну цікавить наступне: з якого такого дива Редакція Майстерень, перепрошую за сленг, прогнулася під пана Гупало? Маю на увазі статус R2. Лише тому , що пан Гупало закінчив літінститут ім. Горького і йому там за вірші ставили п'ятірки. На жаль, не навчили, що людина за будь_яких обставин, за словами В.Маяковського, має залишатися Людиною з Великої Букви. А Поет із таким статусом майстер_клас повинен бути взірцем, прикладом як у поезії, так само і у своїй поведінці. Дякую. З повагою Маріанна Шутко.

Дякую,Василю!
Не сприймаю тільки одне - щодо мого твердження про "привидів". У Вас дуже невдале порівняння з українськими класиками. Письменники, що видавалися під псевдонімами, спочатку були відомі у вузькому колі, а пізніше - кожен читач знав, хто видається-друкується під тим, а чи під іншим псевдонімом.Але видавець завжди знав реальну людину. А в ПМ редактори знають, хто під тим чи іншим ніком? Сумніваюсь? Якщо й дещо знають, то випадково...
Колись пасквілі й анонімки поширювалися на папері, тепер у віртуальному просторі. Порівнювати можливості(зокрема, технічні)- смішно. Про наслідки не варто й говорити. Тому я проти того, аби коментарі робили особи, що прикриваються нікнеймами. На місці адміністрації сайту я дозволив би цим засекреченим особам виставляти на обговорення власні твори, а коментувати заборонив би.Тому завжди видалятиму зі своїх сторінок коментарі "привидів".
Іще одне. Як бачу, багатьом муляє моя освіта. А по суті, великої різниці немає
між Літінститутом і філфаком. Я сказав би, що Літінститут - це поєднання журфаку з філфаком,з додатковими спеціальними предметами. Для чого про цей вуз повторювати поетам і поеткам, коли щось колюче кажуть мені? Якщо хтось бажає там вчитися - хай вступає. Одначе під ніком там не заховаєшся...
Остаточні висновки щодо творчої "аури" я зроблю за кілька днів. Цілком можливо, що й коментувати нікого не буду. ПМ від цього, напевно, нічого не втратить, і я нічого не втрачу. Всім буде "добре".
Хай пишуться в коментарях і надалі безликі "добре", "файно", "молодець", "прекрасно" і т.д. і т.п...

Я, шановний пане Гупало, не безлика і не привид. Це Ви вже прогнали словесний пронос. Мене знають на ПМ і під моїм власним прізвищем, і під літпсевдонімом Яфинка. І відома я не тільки на ПМ, але й на інших літпорталах поезія орг, проза ру, стіхі ру, клуб поезії. Мені не бракує ні слави, ні популярності у своєму рідному Ужгороді та загалом на Закарпатті. Видаю книги, моя позія є в багатьох альманахах, виграю літературні конкурси. А те, що я видалила свою поезію, новели, інтерв'ю з ПМ та змінила прізвище на нікнейм _ у мене на це були серйозні причини і Вам сповідатися не зобов'язана. А те, що Ви не знайомі зі мною, так це Ваші особистісні проблеми. Значить, не читаєте нікого, крім себе.

"А те, що Ви не знайомі зі мною, так це Ваші особистісні проблеми.."

Дивіться, привидко, бо від зазнайства впадете!

У мене немає
ніяких проблем через те, що я з вами не знайомий.
Як є, так і буде - коментарі боягузів, що ховаються під ніками, буду видаляти. Це моя тверда позиція.
Вважаю, що кожен із поетів(творців,митців) в ПМ має право це питання вирішувати по-своєму. Я ж -- не збираюся коментувати творів тих, хто з якихось причин заховався під ніком, і не хочу, аби вони коментували мої. Щоб все це реалізувалося, багато розуму не треба...

Пане Гупало, Ви дууужеее самодостатній. Таке враження, що Сергій Гупало _ це дитина перехідного віку. І щось не віриться, що Ви _ це Сергій Гупало. Ви зациклилися на ПРИВИДАХ! Може, Ви теж ПРИВИД, тільки взяли собі чиєсь чуже прізвище, як нікнейм. А тексти поцупили від когось! Бо велика невідповідність між Вашими віршами і коментами. У коментах Ви _ хлопченя. І не відповідаєте тому статусу, який Вам надала РМ. На жаль!

Знімаю капелюха перед твоєю толерантністю і витримкою, Друже Василю. Благородство притаманне сильним. Певно, його забагато не буває...