ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –

Леся Горова
2025.07.01 22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,

Борис Костиря
2025.07.01 21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.

Данько Фарба
2025.07.01 21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це -  вперед. 
Я краще все перетворю на сміх і попіл. 
Забуду ключ від усіх своїх дверей. 
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.

Закриюся від натовпу плащем. 
Пройду як ніж через вершкове масло. 
Залишуся заручни

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Людмила Калиновська (1968) / Вірші

 ***




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-11-11 17:36:54
Переглядів сторінки твору 7088
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.903 / 5.5  (5.057 / 5.56)
* Рейтинг "Майстерень" 4.804 / 5.5  (4.893 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2015.12.27 04:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2012-11-11 18:13:14 ]
пронизливо написано, Людмило. і це прекрасно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-11-11 18:28:13 ]
дякую, Нікусю, саме такий настрій сьогодні... не знаю чому...:( осінь помирає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Басанець (Л.П./М.К.) [ 2012-11-11 19:05:23 ]
Прийшов подякувати вам за вірш, Людмило. Вважатиму, що це найкраще з прочитаного мною сьогодні на сайті. І нехай тут, може, є технічні огріхи у вигляді неточних рим тощо. Але це саме той випадок, про який я часто згадую у розмовах з авторами. Це той випадок, коли техніка відходить на задній план, переможена емоцією. На жаль, емоцію, почуття не можна ні довести, ні спростувати – є вона, чи немає. Впевнений, що в цьому вірші вона є, розкута і багата відтінками.
Не можу не додати, що ви дуже майстерно використовуєте службові частини мови. Та й саме випростування полотна тексту напрочуд природне і мимовільне.
Дякую за вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-11-11 19:16:25 ]
Дякую, Андрійку! ...неточні рими мають право на життя, а життя... ну, бачте, так уже співпало... природність мене надихає на життя і... додає сили жити... коли її (природності) немає я просто мовчу. Дякую за відвідини! Успіху Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-11 19:53:33 ]
...горнятком кави, що на двох одно... - так ємко. Як і весь вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-11-11 19:58:19 ]
..а так іноді буває, Мирославчику..:)! Дякую за відвідини..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-11 20:07:19 ]
справді, цьому тексту віриш: і мелодії, і словам )
Людмило, подумалось, "а нам його, згадай, було так мало" - якщо замість "так" використати "все", з"являється більш заглиблений погляд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-11-11 20:10:33 ]
..дякую, Юль, вдало буде і технічно і... глибоко!..:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2012-11-11 21:44:28 ]
Ич, очиці злющі, ручиці загребущі - все мало їм!.. :)) Яблука чи яблуні без листу?
Чистої, сонячної, блакитної осені!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-11-11 22:13:40 ]
Світланочко, міркувала і так, і так, але чогось таки зупинилася на яблуках... просто бачила таке колись пізьньої осені - яблука на голих гілка...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-11-11 22:03:49 ]
Завершальна строфа суперова! Дуже сподобалося, Людмило!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-11-11 22:14:41 ]
дякую, п. Іване!Дякую щиро...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-12 00:43:12 ]
Гарно-гарно! Приємно читати ці рядочки!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-11-12 06:57:17 ]
Дякую, Роксоланочко, за те, що завітали. Хай щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-11-12 01:10:40 ]
Ані спогади ні очиці не заходять хай гостем злим
ні у серце і ні у душу, і ні в якому разі в дім.
А приходить хай гість жаданий, і додасться хай мрій і сил,
днини світлої, вітру свіжого і попутного до вітрил…

Я теж найбільше від останньої строфи у захваті…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-11-12 06:58:31 ]
гарно як, Тетянко! Дякую Вам на доброму слові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-12 03:55:14 ]
Як гарно, щемко. Скільки б не писали про любов, а простір все ж - безмежний. Сподобалась рима блакитну - рокити, - така проста й така чудова..
Щасти Вам,
Тамара.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-11-12 06:59:17 ]
Дякую, Тамарочко! І Вам - щастя!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-11-12 10:31:01 ]
дуже лірично, співається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-11-12 15:29:39 ]
Дякую, Янусь..! чесно кажучи, воно просто виплакалося...:)