ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.08.12 22:40
Без кори й коріння
Про дерево не варто говорить.
Кора як одянка надійна:
Зірвуть плоди, лист облетить
І дерева, як близнюків родина.
Кора і в чоловіка, певно ж, є:
Засмагла й ніжна шкіра.
Плоди, як і в деревв,-різні:

Борис Костиря
2025.08.12 21:49
На стадіоні перемог і втрат
Стоїш, як початківець перед боєм,
І дивишся на сонце із-за брам,
Що не дають наповнитись собою.

Попереду ще стільки рубежів,
Поразок, зрад, тріумфів і трагедій.
І доля піднімає на ножі

Світлана Майя Залізняк
2025.08.12 17:09
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Наголоси позна

Юрко Бужанин
2025.08.12 17:00
Промені сонця пестливо
Перебирають листя груші.
Поблизу рясніє слива
Гілками необтрушеними

І персики на осонні.
Рум’яняться гордовито.
Немов пастораль-симфонія,

Світлана Пирогова
2025.08.12 13:47
Загубились удвох,
як волошки у полі пшеничнім.
Чи це яв, а чи, може, їм сниться.
Гріє сонце обох.

Доторкнувсь до чола
і ні слова, ні звука, цілунки.
Ніби той же юнак, і та юнка.

Юрій Гундарєв
2025.08.12 10:06
У червні 2023 року російські окупанти в Бердянську вбили двох підлітків - 16-річних Тиграна Оганнісяна
та Микиту Ханганова, яких підозрювали у підготовці диверсії на залізниці.
Відважних друзів застрелили снайпери: Микита був вбитий пострілом у голову,

С М
2025.08.12 07:33
на годиннику час коли зачиняють
і треба йти і я це знаю
але оттак сидів би до ранку
повзуть автівки усі в очах
сяє ліхтарний порожній блиск
замер у мозку німий одчай
це ж єдине місце
це ж єдине місце

Артур Курдіновський
2025.08.12 07:30
МАГІСТРАЛ

Ось тут, на майданчику, серед панельних будинків,
Зустріли ми квітень. Хай стане він принцом казковим!
Легким амфібрахієм, ніжним, замріяним словом
Альтанку весна подарує, неначе з картинки.

В реальності лавки нема і тепла - ні краплинк

Юрій Лазірко
2025.08.12 01:23
Асю - в сільмазі і на матраці.
Касю - де Асю, відходячи з каси.
Валю - на валі і сіновалі.
Віку - без ліку та без базіку.
Ніку - як Віку, тільки з базіком.
Жанну - у ванні дуже старанно.
Янку - у ґанку ще з позаранку.
Іру - так щиро, без... і без м

Ярослав Чорногуз
2025.08.12 01:16
Не кажи, не проси, не кляни --
Знову осінь іде до порога.
Як від миру йдемо до війни --
Так підемо в свій час і до Бога.

Може нам, навпаки, порадіть,
Що у пору достиглу вступаєм.
Мудродумання в нас мимохіть

Борис Костиря
2025.08.11 21:29
Я шукаю тебе у далеких жінках,
Як загублений час у далеких віках.

Впізнаю твої риси в далеких, чужих
Чарівницях на крайній життєвій межі.

Хоч би скільки тинявся у пошуках тих,
Все одно повертаюсь до рідних твоїх

Борис Костиря
2025.08.10 21:55
Мій телефон вимкнувся.
Я подаю сигнали "SOS!"
лише своєю енергетикою.
Мене неможливо
запеленгувати. Я - риба,
яка заплила у найбільші
глибини океану.
Я втратив сутність

Володимир Невесенко
2025.08.10 15:59
Я не чекаю дива. Дав би Бог
дійти до Бога праведно і чесно
крізь метушню, де світ живе облесно
від тайних перемов до перемог,
де чорні тіні безсловесно
ведуть із Сатаною діалог.

Я не чекаю дива. Дав би Бог,

Євген Федчук
2025.08.10 15:46
Поляки – гонорові та часто так бувало:
За гонором уроки минулі забували.
Події в сорок третім трагічні на Волині
Хвилюють українців з поляками донині.
Десятки тисяч люду загинули невинно,
Які жили віками на землях України.
В час, як на Україну знов

Артур Сіренко
2025.08.10 15:37
Країна, де помер вітер,
І воскрес серед паростків жита,
Де сталеві ножі дозрівають мов яблука
На дереві пізнання добра і зла –
На старій яблуні радості.
Весталки розпалюють ватру
Серед глупої ночі осінніх гусей,
Зачиняючи вікна минулого,

Тамара Ганенко
2025.08.10 07:36
Десь твоє серце далеко
Неприкаяне
Піврозчахнуте
Дике
Горде
Домашнє
Умиротворене
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Кондратюк / Вірші

 Судний день
Судний день – сонце твого життя
розпадається на тисячі зірок-днів.
Якщо хоч один з твоїх днів
чорний, -
сонце назад не складеш…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-01-09 09:28:51
Переглядів сторінки твору 3523
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.672 / 6  (4.753 / 5.28)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.562 / 5.09)
Оцінка твору автором 6
* Коефіцієнт прозорості: 0.633
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2022.10.04 19:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-01-09 12:49:25 ]
Даруйте, що знову Вас турбую. В жодному разі не хочу Вас нічим образити. Дуже мудре і витончене трактування "судного дня".
От тільки, як на мене, трішечки заважають деякі дрібнички.
Краще було б, мені здається, спростити:
Сонце твого життя
розпадається на тисячі зірок-днів.
Якщо хоч одна з твоїх зірок
почорніє -
сонце назад не складеш…

Оскільки "судний день" присутній у назві, то краще не повторювати його у творі, тим більше, малого розміру. А ще, "днів" замінила б на "зірок", тому що означення "дням" було наведено вище, то навіщо "псувати" взаємозв'язок "сонця" і "зірок"?
І хотілося б не так ствердно вживати: "Якщо хоч один з твоїх днів
чорний, -". Якось безнадійно-приречено. Ліпше, як на мене, вжити "почорніє" . Усі ж дні від початку світлі, чи не так?..

Просто думки з приводу Ваших думок. Втім, Ви знову можете мій комент знищити.

З повагою,
Мирослава




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-01-09 21:05:33 ]
Мирославо, дякую за коментарі.
По-перше Ви на мою сторінку завітали вперше."Даруйте, що знову Вас турбую" не доречно.
Заходьте, турбуйте...
Всеодно виправляти не буду...
З підказками чи без...
А в цьому вірші тим більше...
Вірш з книжки "Рубаї думок Ікара перед польотом".
Він тоді був дуже в контексті книжки. Книжка була досить концептуальною і сюрреалістичною. (Останні вірші на цій сторінці з неї).
Перечитав тільки-що ще раз і ще раз не погоджуюся щось міняти.
Я і зараз так думаю (хоча пройшло 10 років).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-01-10 07:35:38 ]
Ну, звісно, як можна було помітити мої коментарі... :) Я вже двічі до цього писала Вам, але Ви двічі знищували і ті вірші, а заразом і коментарі. Я було подумала, що чимось Вас образила, тому завжди, якщо навіть і хочеться про щось Ваше висловитись, то просто стримуюсь і обходжу стороною. :) А відтепер, з Вашого дозволу, долучатимусь своїми думками до Вашої творчості.
Я в жодному разі не змушую Вас щось виправляти, лише розповідаю про своє сприйняття. Вам же не байдуже те, як сприймають Ваші твори читачі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-01-10 08:29:41 ]
Вибачте, Мирославо. То трохи мій настрій, а трохи і погляди такі. Я дійсно не забирав Ваших коментарів. Хоч можливо і зло відповідаю, але коментарі, слово критики, слово колеги дуже ціную.
А взагалі на "філософському рівні" подобається чи не подобається як сприймають мої "стіхи" я навіть не думав. Я ловлю кайф від самого письма, від того коли пишеться, коли виливається ... Це внутрішнє.
Все інше то вже то вже зовнішнє. Амбіції і все інше...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-01-10 08:38:46 ]
Поезія штука дуже субьєктивна. Я окреслюю в своїх словах якусь свою думку в даний час, в даному стані. Це мій погляд. Поезія тим мабуть і цінна що це часто своєрідний субьєктивний погляд людини на світ. А в реальності (і досить часто в коментарях) хтось інший пробує одягнути на себе чужу думку (досить часто не вірно) і починає давати поради як змінити вірш. Але то вже буде інший вірш...
Я слідкую за багатьма іншими авторами. Я якраз кусючий і огризаюсь.
Доречі мені дуже подобаєть відношення до цього Лариси Вировець. Вона ніколи не править думку, її поради не зачіпають первинну авторську суть вірша. Вона завжди коректна.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-01-10 12:35:22 ]
Мирославо, сонечко!
Я вибачаюсь за свою кусючість. Та я не мав на увазі цей конкретний випадок, а загальні тенденції. Щодо "не зовсім правильно ставити думку Майстра вище над усіма без права опротестування іншими", то мені здається не треба бути таким категоричним. Звертати увагу слід, та не слід йти "на поводу".
Ще теплий випадок, як приклад, згадався. Недавно читав я інтервю з Макаревичем (люблю дуже) і він роздумував над хронічною для нього проблемою. Глядач- слухач хронічно вимагає старі добре відомі добрі шлягери. Зрозуміло що не так категорично і всі, і відразу... Але я сам був на концертах нераз. І бачив як мало слухають що робить поет, а багато вже знають як і що, і коли, і куди, і т.д.
Якби Далі слухав порадників він ніколи не став би Далі. Я в цьому впевнений!
Я Вас дуже прошу не сприймайте мої слова субьективно і категорично до Вас. Вони з самого початку - мій загальний погляд на речі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-01-10 14:00:57 ]
Кусайтеся на здоров'я, якщо для Вас у цьому є потреба! :)
А звідки Ви знаєте, що Далі таки нікого не слухав? Тільки він знав і більше ніхто достеменно відповіді на це запитання. Але не в тому річ. Лише людина обирає сама для себе сприймати щось зі сторонньої допомоги чи ні. І такими чи іншими діями вона формується в особистість - піддатливу, хитру, всепрощаючу, підлу, доброзичливу чи ще якусь. Так і у творчості. Невже не буває, що Ви повертаєтесь до свого давнього твору аби з часом щось в ньому змінити? А ніщо не відбувається без стороннього втручання. Кожен слід будь-кого чи будь-чого змінює майбутнє. Хтось на полюванні підстрелив косулю, а я побачила її пораненою і народився вірш болю. Так на кожному кроці. Не лише пряма мова вчить чи підказує подивитись по-іншому, а й речі, які хтось зробив без нас, та які нас зачіпають. Як висновок, хочу сказати, що у всьому ми шукаємо себе через свої відчуття, своє ставлення, сприйняття. Тільки так можемо наблизитись до всього - через себе...
Лише моя думка, через яку я підходжу до всього.
Зовсім не сприймаю Ваших слів категорично. Рада спілкуванню. Чіплятимусь до Вас і надалі.

З повагою.