ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.10.04 05:29
У тих краях, де цвітом чистим
Сади квітують навесні, -
Колись у сутінках імлистих
Мені не вимовили "ні".
А далі - всюди відмовляли
І не дотримували слів,
Тому, окрім садів опалих,
Ніяких інших не зустрів.

Борис Костиря
2025.10.03 22:31
Куди я біжу? Навіщо?
Чи більше я намагаюся
відірватися від місця втечі,
тим більше наближаюся
до нього. Подорожній,
який мені трапиться,
також біжить від чогось?
Від своїх гризот,

Володимир Мацуцький
2025.10.03 20:50
Зелені ягоди калини,
життя криваві береги.
Шануй історію країни,
якщо збагнути до снаги…
Коли ж ті ягоди поспіють?
Чи, може, то з чужих калин?
Коли ворожу зграю спинить
народ? Змужніє він коли?

Артур Курдіновський
2025.10.03 17:17
Вересню холодний!
Прірву чи безодню
Створиш у пораненій душі?
Дихають алеї
Ямбом і хореєм...
Ти, поете, слухай та пиши!

Вересень сльозливий

Марія Дем'янюк
2025.10.03 12:22
Осінні ружі - відгомін літа,
Жовті троянди - сонцеві квіти,
І хризантеми, немов королеви,
Сонцепроміння золотить дерева,
Клени вдягають жовті хустини,
Відблиски сонця - янтарні модрини,
Сяйво фарбує гору жовточолу,
Світло тече водограєм до долу,

С М
2025.10.03 12:21
О цей експрес поштовий, бейбі
Де взяти чуттів
Усю ніч не спав
На підвіконні висів
Якщо я помру
То на пагорбові
А якщо я не встигну
Бейбі рада усім

Юрій Гундарєв
2025.10.03 11:53
Цей поетичний ужинок присвячено нашим героям.
Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі…
І тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу.


ВІЙНА ВБИВАЄ.
ЗЕМЛЯ ЗМУЧЕНА СТОГНЕ.
БАГРЯНА ТРАВА.

Віктор Кучерук
2025.10.03 06:52
Прискорилась бійня скажена,
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...

Борис Костиря
2025.10.02 22:32
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,

Сергій СергійКо
2025.10.02 20:26
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.

Тетяна Левицька
2025.10.02 19:43
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.

Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,

Світлана Майя Залізняк
2025.10.02 17:28
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а

Євген Федчук
2025.10.02 16:56
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П

Іван Потьомкін
2025.10.02 13:17
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж

Ярослав Чорногуз
2025.10.02 12:06
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.

І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,

Віктор Кучерук
2025.10.02 11:47
Дощем навіяна печаль
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Кондратюк / Вірші

 Судний день
Судний день – сонце твого життя
розпадається на тисячі зірок-днів.
Якщо хоч один з твоїх днів
чорний, -
сонце назад не складеш…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-01-09 09:28:51
Переглядів сторінки твору 3551
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.672 / 6  (4.753 / 5.28)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.562 / 5.09)
Оцінка твору автором 6
* Коефіцієнт прозорості: 0.633
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2022.10.04 19:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-01-09 12:49:25 ]
Даруйте, що знову Вас турбую. В жодному разі не хочу Вас нічим образити. Дуже мудре і витончене трактування "судного дня".
От тільки, як на мене, трішечки заважають деякі дрібнички.
Краще було б, мені здається, спростити:
Сонце твого життя
розпадається на тисячі зірок-днів.
Якщо хоч одна з твоїх зірок
почорніє -
сонце назад не складеш…

Оскільки "судний день" присутній у назві, то краще не повторювати його у творі, тим більше, малого розміру. А ще, "днів" замінила б на "зірок", тому що означення "дням" було наведено вище, то навіщо "псувати" взаємозв'язок "сонця" і "зірок"?
І хотілося б не так ствердно вживати: "Якщо хоч один з твоїх днів
чорний, -". Якось безнадійно-приречено. Ліпше, як на мене, вжити "почорніє" . Усі ж дні від початку світлі, чи не так?..

Просто думки з приводу Ваших думок. Втім, Ви знову можете мій комент знищити.

З повагою,
Мирослава




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-01-09 21:05:33 ]
Мирославо, дякую за коментарі.
По-перше Ви на мою сторінку завітали вперше."Даруйте, що знову Вас турбую" не доречно.
Заходьте, турбуйте...
Всеодно виправляти не буду...
З підказками чи без...
А в цьому вірші тим більше...
Вірш з книжки "Рубаї думок Ікара перед польотом".
Він тоді був дуже в контексті книжки. Книжка була досить концептуальною і сюрреалістичною. (Останні вірші на цій сторінці з неї).
Перечитав тільки-що ще раз і ще раз не погоджуюся щось міняти.
Я і зараз так думаю (хоча пройшло 10 років).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-01-10 07:35:38 ]
Ну, звісно, як можна було помітити мої коментарі... :) Я вже двічі до цього писала Вам, але Ви двічі знищували і ті вірші, а заразом і коментарі. Я було подумала, що чимось Вас образила, тому завжди, якщо навіть і хочеться про щось Ваше висловитись, то просто стримуюсь і обходжу стороною. :) А відтепер, з Вашого дозволу, долучатимусь своїми думками до Вашої творчості.
Я в жодному разі не змушую Вас щось виправляти, лише розповідаю про своє сприйняття. Вам же не байдуже те, як сприймають Ваші твори читачі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-01-10 08:29:41 ]
Вибачте, Мирославо. То трохи мій настрій, а трохи і погляди такі. Я дійсно не забирав Ваших коментарів. Хоч можливо і зло відповідаю, але коментарі, слово критики, слово колеги дуже ціную.
А взагалі на "філософському рівні" подобається чи не подобається як сприймають мої "стіхи" я навіть не думав. Я ловлю кайф від самого письма, від того коли пишеться, коли виливається ... Це внутрішнє.
Все інше то вже то вже зовнішнє. Амбіції і все інше...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-01-10 08:38:46 ]
Поезія штука дуже субьєктивна. Я окреслюю в своїх словах якусь свою думку в даний час, в даному стані. Це мій погляд. Поезія тим мабуть і цінна що це часто своєрідний субьєктивний погляд людини на світ. А в реальності (і досить часто в коментарях) хтось інший пробує одягнути на себе чужу думку (досить часто не вірно) і починає давати поради як змінити вірш. Але то вже буде інший вірш...
Я слідкую за багатьма іншими авторами. Я якраз кусючий і огризаюсь.
Доречі мені дуже подобаєть відношення до цього Лариси Вировець. Вона ніколи не править думку, її поради не зачіпають первинну авторську суть вірша. Вона завжди коректна.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-01-10 12:35:22 ]
Мирославо, сонечко!
Я вибачаюсь за свою кусючість. Та я не мав на увазі цей конкретний випадок, а загальні тенденції. Щодо "не зовсім правильно ставити думку Майстра вище над усіма без права опротестування іншими", то мені здається не треба бути таким категоричним. Звертати увагу слід, та не слід йти "на поводу".
Ще теплий випадок, як приклад, згадався. Недавно читав я інтервю з Макаревичем (люблю дуже) і він роздумував над хронічною для нього проблемою. Глядач- слухач хронічно вимагає старі добре відомі добрі шлягери. Зрозуміло що не так категорично і всі, і відразу... Але я сам був на концертах нераз. І бачив як мало слухають що робить поет, а багато вже знають як і що, і коли, і куди, і т.д.
Якби Далі слухав порадників він ніколи не став би Далі. Я в цьому впевнений!
Я Вас дуже прошу не сприймайте мої слова субьективно і категорично до Вас. Вони з самого початку - мій загальний погляд на речі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-01-10 14:00:57 ]
Кусайтеся на здоров'я, якщо для Вас у цьому є потреба! :)
А звідки Ви знаєте, що Далі таки нікого не слухав? Тільки він знав і більше ніхто достеменно відповіді на це запитання. Але не в тому річ. Лише людина обирає сама для себе сприймати щось зі сторонньої допомоги чи ні. І такими чи іншими діями вона формується в особистість - піддатливу, хитру, всепрощаючу, підлу, доброзичливу чи ще якусь. Так і у творчості. Невже не буває, що Ви повертаєтесь до свого давнього твору аби з часом щось в ньому змінити? А ніщо не відбувається без стороннього втручання. Кожен слід будь-кого чи будь-чого змінює майбутнє. Хтось на полюванні підстрелив косулю, а я побачила її пораненою і народився вірш болю. Так на кожному кроці. Не лише пряма мова вчить чи підказує подивитись по-іншому, а й речі, які хтось зробив без нас, та які нас зачіпають. Як висновок, хочу сказати, що у всьому ми шукаємо себе через свої відчуття, своє ставлення, сприйняття. Тільки так можемо наблизитись до всього - через себе...
Лише моя думка, через яку я підходжу до всього.
Зовсім не сприймаю Ваших слів категорично. Рада спілкуванню. Чіплятимусь до Вас і надалі.

З повагою.