ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2025.11.18 15:05
Мініода пішохода
Бачиш, скільки автомобілів
їде на червоне світло?
Дорога є – а перейти не можна.

І річ не в тім, що кількість дебілів
зростає помітно,
а в тім, що забита дорога кожна.

Артур Курдіновський
2025.11.18 14:41
Почути
У будь-якому віці,
У лісі, біля гаю
Так хочеться почути
Омріяне "кохаю".

Палкі плекати вірші,
Підказані Пегасом.
І відчувати поруч

Борис Костиря
2025.11.17 22:04
Промерзла трава
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.

Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.

Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.

Тетяна Левицька
2025.11.17 20:06
Розірвала...
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?

У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,

Олександр Сушко
2025.11.17 18:09
Нарешті...
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.

Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Сонце та місяць
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
Без тебе
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Горе та Біда
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені...
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонце...Місяць...
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Із підтримкою друзів (The Beatles)
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
* * *
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
Куди поділися гриби?
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Співай про все
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, тепер...
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Пам'ятай
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Кондратюк / Вірші

 Судний день
Судний день – сонце твого життя
розпадається на тисячі зірок-днів.
Якщо хоч один з твоїх днів
чорний, -
сонце назад не складеш…




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-01-09 09:28:51
Переглядів сторінки твору 3588
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.672 / 6  (4.753 / 5.28)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.562 / 5.09)
Оцінка твору автором 6
* Коефіцієнт прозорості: 0.633
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2022.10.04 19:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-01-09 12:49:25 ]
Даруйте, що знову Вас турбую. В жодному разі не хочу Вас нічим образити. Дуже мудре і витончене трактування "судного дня".
От тільки, як на мене, трішечки заважають деякі дрібнички.
Краще було б, мені здається, спростити:
Сонце твого життя
розпадається на тисячі зірок-днів.
Якщо хоч одна з твоїх зірок
почорніє -
сонце назад не складеш…

Оскільки "судний день" присутній у назві, то краще не повторювати його у творі, тим більше, малого розміру. А ще, "днів" замінила б на "зірок", тому що означення "дням" було наведено вище, то навіщо "псувати" взаємозв'язок "сонця" і "зірок"?
І хотілося б не так ствердно вживати: "Якщо хоч один з твоїх днів
чорний, -". Якось безнадійно-приречено. Ліпше, як на мене, вжити "почорніє" . Усі ж дні від початку світлі, чи не так?..

Просто думки з приводу Ваших думок. Втім, Ви знову можете мій комент знищити.

З повагою,
Мирослава




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-01-09 21:05:33 ]
Мирославо, дякую за коментарі.
По-перше Ви на мою сторінку завітали вперше."Даруйте, що знову Вас турбую" не доречно.
Заходьте, турбуйте...
Всеодно виправляти не буду...
З підказками чи без...
А в цьому вірші тим більше...
Вірш з книжки "Рубаї думок Ікара перед польотом".
Він тоді був дуже в контексті книжки. Книжка була досить концептуальною і сюрреалістичною. (Останні вірші на цій сторінці з неї).
Перечитав тільки-що ще раз і ще раз не погоджуюся щось міняти.
Я і зараз так думаю (хоча пройшло 10 років).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-01-10 07:35:38 ]
Ну, звісно, як можна було помітити мої коментарі... :) Я вже двічі до цього писала Вам, але Ви двічі знищували і ті вірші, а заразом і коментарі. Я було подумала, що чимось Вас образила, тому завжди, якщо навіть і хочеться про щось Ваше висловитись, то просто стримуюсь і обходжу стороною. :) А відтепер, з Вашого дозволу, долучатимусь своїми думками до Вашої творчості.
Я в жодному разі не змушую Вас щось виправляти, лише розповідаю про своє сприйняття. Вам же не байдуже те, як сприймають Ваші твори читачі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-01-10 08:29:41 ]
Вибачте, Мирославо. То трохи мій настрій, а трохи і погляди такі. Я дійсно не забирав Ваших коментарів. Хоч можливо і зло відповідаю, але коментарі, слово критики, слово колеги дуже ціную.
А взагалі на "філософському рівні" подобається чи не подобається як сприймають мої "стіхи" я навіть не думав. Я ловлю кайф від самого письма, від того коли пишеться, коли виливається ... Це внутрішнє.
Все інше то вже то вже зовнішнє. Амбіції і все інше...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-01-10 08:38:46 ]
Поезія штука дуже субьєктивна. Я окреслюю в своїх словах якусь свою думку в даний час, в даному стані. Це мій погляд. Поезія тим мабуть і цінна що це часто своєрідний субьєктивний погляд людини на світ. А в реальності (і досить часто в коментарях) хтось інший пробує одягнути на себе чужу думку (досить часто не вірно) і починає давати поради як змінити вірш. Але то вже буде інший вірш...
Я слідкую за багатьма іншими авторами. Я якраз кусючий і огризаюсь.
Доречі мені дуже подобаєть відношення до цього Лариси Вировець. Вона ніколи не править думку, її поради не зачіпають первинну авторську суть вірша. Вона завжди коректна.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-01-10 12:35:22 ]
Мирославо, сонечко!
Я вибачаюсь за свою кусючість. Та я не мав на увазі цей конкретний випадок, а загальні тенденції. Щодо "не зовсім правильно ставити думку Майстра вище над усіма без права опротестування іншими", то мені здається не треба бути таким категоричним. Звертати увагу слід, та не слід йти "на поводу".
Ще теплий випадок, як приклад, згадався. Недавно читав я інтервю з Макаревичем (люблю дуже) і він роздумував над хронічною для нього проблемою. Глядач- слухач хронічно вимагає старі добре відомі добрі шлягери. Зрозуміло що не так категорично і всі, і відразу... Але я сам був на концертах нераз. І бачив як мало слухають що робить поет, а багато вже знають як і що, і коли, і куди, і т.д.
Якби Далі слухав порадників він ніколи не став би Далі. Я в цьому впевнений!
Я Вас дуже прошу не сприймайте мої слова субьективно і категорично до Вас. Вони з самого початку - мій загальний погляд на речі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-01-10 14:00:57 ]
Кусайтеся на здоров'я, якщо для Вас у цьому є потреба! :)
А звідки Ви знаєте, що Далі таки нікого не слухав? Тільки він знав і більше ніхто достеменно відповіді на це запитання. Але не в тому річ. Лише людина обирає сама для себе сприймати щось зі сторонньої допомоги чи ні. І такими чи іншими діями вона формується в особистість - піддатливу, хитру, всепрощаючу, підлу, доброзичливу чи ще якусь. Так і у творчості. Невже не буває, що Ви повертаєтесь до свого давнього твору аби з часом щось в ньому змінити? А ніщо не відбувається без стороннього втручання. Кожен слід будь-кого чи будь-чого змінює майбутнє. Хтось на полюванні підстрелив косулю, а я побачила її пораненою і народився вірш болю. Так на кожному кроці. Не лише пряма мова вчить чи підказує подивитись по-іншому, а й речі, які хтось зробив без нас, та які нас зачіпають. Як висновок, хочу сказати, що у всьому ми шукаємо себе через свої відчуття, своє ставлення, сприйняття. Тільки так можемо наблизитись до всього - через себе...
Лише моя думка, через яку я підходжу до всього.
Зовсім не сприймаю Ваших слів категорично. Рада спілкуванню. Чіплятимусь до Вас і надалі.

З повагою.