ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.22 06:38
* * *
І знову до рідної хати
Прямую селом навпростець, -
Несеться мене зустрічати
Запилений вкрай вітерець.
У теплі обійми приймає
І міцно цілує уста
В селі, де нікого немає,
Де хата батьківська пуста...

хома дідим
2026.09.21 22:54
* 209 *
похмурий вересневий день
докинь ще спалахів уяві
на ярмарку робочих тем
сенс розгортається безмежно
чому би ні що є то є
у цім житейськім поезійнім
топ-менеджер ти чи курєр
чарчину кави і до справи

Федір Паламар
2026.09.21 21:53
4. Начала
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! До вас глаголю і вас поучаю, обраних і довершених, котрі живуть у світі. Не будьте причастниками Тьми і возведіть очі свої вгору, до Дому Світла. Відлучіть себе від злого заради блага, від гріхів із Дому Т

Юрко Бужанин
2026.09.21 17:28
***
Лежу. Та сон не йде мені –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.

І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –

Борис Костиря
2026.09.21 13:28
Повноводне озеро
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.

Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л

Володимир Бойко
2026.09.21 12:19
Думки на поверхні
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим. Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями. Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню. Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії. Руйн

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
* * *
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 3)
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
* 208 *
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Франко. Три жінки
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Гексакварки іще не відкриті
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Третій радянський голод 1946-1947 років
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
* * *
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
ЙОНА
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
"Оце б весні хвалу співати..."
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
Гарольд Барило (Genesis)
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Кондратюк / Вірші

 Судний день
Судний день – сонце твого життя
розпадається на тисячі зірок-днів.
Якщо хоч один з твоїх днів
чорний, -
сонце назад не складеш…




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-01-09 09:28:51
Переглядів сторінки твору 3846
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.672 / 6  (4.753 / 5.28)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.562 / 5.09)
Оцінка твору автором 6
* Коефіцієнт прозорості: 0.633
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2022.10.04 19:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-01-09 12:49:25 ]
Даруйте, що знову Вас турбую. В жодному разі не хочу Вас нічим образити. Дуже мудре і витончене трактування "судного дня".
От тільки, як на мене, трішечки заважають деякі дрібнички.
Краще було б, мені здається, спростити:
Сонце твого життя
розпадається на тисячі зірок-днів.
Якщо хоч одна з твоїх зірок
почорніє -
сонце назад не складеш…

Оскільки "судний день" присутній у назві, то краще не повторювати його у творі, тим більше, малого розміру. А ще, "днів" замінила б на "зірок", тому що означення "дням" було наведено вище, то навіщо "псувати" взаємозв'язок "сонця" і "зірок"?
І хотілося б не так ствердно вживати: "Якщо хоч один з твоїх днів
чорний, -". Якось безнадійно-приречено. Ліпше, як на мене, вжити "почорніє" . Усі ж дні від початку світлі, чи не так?..

Просто думки з приводу Ваших думок. Втім, Ви знову можете мій комент знищити.

З повагою,
Мирослава




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-01-09 21:05:33 ]
Мирославо, дякую за коментарі.
По-перше Ви на мою сторінку завітали вперше."Даруйте, що знову Вас турбую" не доречно.
Заходьте, турбуйте...
Всеодно виправляти не буду...
З підказками чи без...
А в цьому вірші тим більше...
Вірш з книжки "Рубаї думок Ікара перед польотом".
Він тоді був дуже в контексті книжки. Книжка була досить концептуальною і сюрреалістичною. (Останні вірші на цій сторінці з неї).
Перечитав тільки-що ще раз і ще раз не погоджуюся щось міняти.
Я і зараз так думаю (хоча пройшло 10 років).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-01-10 07:35:38 ]
Ну, звісно, як можна було помітити мої коментарі... :) Я вже двічі до цього писала Вам, але Ви двічі знищували і ті вірші, а заразом і коментарі. Я було подумала, що чимось Вас образила, тому завжди, якщо навіть і хочеться про щось Ваше висловитись, то просто стримуюсь і обходжу стороною. :) А відтепер, з Вашого дозволу, долучатимусь своїми думками до Вашої творчості.
Я в жодному разі не змушую Вас щось виправляти, лише розповідаю про своє сприйняття. Вам же не байдуже те, як сприймають Ваші твори читачі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-01-10 08:29:41 ]
Вибачте, Мирославо. То трохи мій настрій, а трохи і погляди такі. Я дійсно не забирав Ваших коментарів. Хоч можливо і зло відповідаю, але коментарі, слово критики, слово колеги дуже ціную.
А взагалі на "філософському рівні" подобається чи не подобається як сприймають мої "стіхи" я навіть не думав. Я ловлю кайф від самого письма, від того коли пишеться, коли виливається ... Це внутрішнє.
Все інше то вже то вже зовнішнє. Амбіції і все інше...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-01-10 08:38:46 ]
Поезія штука дуже субьєктивна. Я окреслюю в своїх словах якусь свою думку в даний час, в даному стані. Це мій погляд. Поезія тим мабуть і цінна що це часто своєрідний субьєктивний погляд людини на світ. А в реальності (і досить часто в коментарях) хтось інший пробує одягнути на себе чужу думку (досить часто не вірно) і починає давати поради як змінити вірш. Але то вже буде інший вірш...
Я слідкую за багатьма іншими авторами. Я якраз кусючий і огризаюсь.
Доречі мені дуже подобаєть відношення до цього Лариси Вировець. Вона ніколи не править думку, її поради не зачіпають первинну авторську суть вірша. Вона завжди коректна.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-01-10 12:35:22 ]
Мирославо, сонечко!
Я вибачаюсь за свою кусючість. Та я не мав на увазі цей конкретний випадок, а загальні тенденції. Щодо "не зовсім правильно ставити думку Майстра вище над усіма без права опротестування іншими", то мені здається не треба бути таким категоричним. Звертати увагу слід, та не слід йти "на поводу".
Ще теплий випадок, як приклад, згадався. Недавно читав я інтервю з Макаревичем (люблю дуже) і він роздумував над хронічною для нього проблемою. Глядач- слухач хронічно вимагає старі добре відомі добрі шлягери. Зрозуміло що не так категорично і всі, і відразу... Але я сам був на концертах нераз. І бачив як мало слухають що робить поет, а багато вже знають як і що, і коли, і куди, і т.д.
Якби Далі слухав порадників він ніколи не став би Далі. Я в цьому впевнений!
Я Вас дуже прошу не сприймайте мої слова субьективно і категорично до Вас. Вони з самого початку - мій загальний погляд на речі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-01-10 14:00:57 ]
Кусайтеся на здоров'я, якщо для Вас у цьому є потреба! :)
А звідки Ви знаєте, що Далі таки нікого не слухав? Тільки він знав і більше ніхто достеменно відповіді на це запитання. Але не в тому річ. Лише людина обирає сама для себе сприймати щось зі сторонньої допомоги чи ні. І такими чи іншими діями вона формується в особистість - піддатливу, хитру, всепрощаючу, підлу, доброзичливу чи ще якусь. Так і у творчості. Невже не буває, що Ви повертаєтесь до свого давнього твору аби з часом щось в ньому змінити? А ніщо не відбувається без стороннього втручання. Кожен слід будь-кого чи будь-чого змінює майбутнє. Хтось на полюванні підстрелив косулю, а я побачила її пораненою і народився вірш болю. Так на кожному кроці. Не лише пряма мова вчить чи підказує подивитись по-іншому, а й речі, які хтось зробив без нас, та які нас зачіпають. Як висновок, хочу сказати, що у всьому ми шукаємо себе через свої відчуття, своє ставлення, сприйняття. Тільки так можемо наблизитись до всього - через себе...
Лише моя думка, через яку я підходжу до всього.
Зовсім не сприймаю Ваших слів категорично. Рада спілкуванню. Чіплятимусь до Вас і надалі.

З повагою.