ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2026.06.14 11:25
Помилуй і спаси!
Анатолій Матвійчук

Найгірше - коли нездари судять Митця...

Плювати в спину Геніям не треба,
Коли вони за небокрай ідуть!
Бо душі їх здіймаються у Небо,
І в тім, напевно, є найвища суть.

Кока Черкаський
2026.06.14 11:13
Я-і-Бог
Я постукав в двері Бога,
Зранку, у неділю.
- Чи ти, Боже, віриш в мене?
Він спросоння:
- Ні, не вірю!

Ти є вигадка учених,
Пустота наполовину,

Вячеслав Руденко
2026.06.14 09:48
Діккенс і вовки
Пісок сховався у рогожу.
З’явились - Діккенс і вовки.
Жебрак гомілки сон тривожить,
Готує з кістки поплавки.
Гарцюють коники в коноплях
Промовлю я тобі: - Дивись!-
Вогонь вже їсть життя голоблю
І дим націлися кудись…

Тетяна Левицька
2026.06.14 07:48
Реквієм
Реквієм страждання
відлунало скерцо.
Стихнуло мовчанням
в порожнині серця.
Боже, як жахливо
втратити колишнє...
Ми ж були щасливі,
як буяли вишні

С М
2026.06.14 07:24
Алігатор (Grateful Dead)
Сонний алігатор у полуденнім сонці
Побіля річки як-ото зазвичай у сторонці (о ні)
Хоче своє віскі
Хоче свої чаї
Але хоч що завгодно та мене не хчи
О ні

О ні я бував там доволі

Віктор Кучерук
2026.06.14 06:25
* * *
Щоби стан покращивсь зранку -
Треба чаю випить склянку,
Бутерброда скуштувати,
Щоб порадувати матір
Дуже гарним апетитом
Та у школі бути ситим.
14.06.26

Роман Миронов
2026.06.13 21:40
Пісок
Зиму я цю намацав,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.

Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,

хома дідим
2026.06.13 20:36
* 111 *
іконостас твоїх ікон
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних

Марія Дем'янюк
2026.06.13 16:21
Літенько
Літо з квітами жасмину,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.

Он щебече соловейко —
Зупинилася,

Світлана Пирогова
2026.06.13 14:46
Ніч колишеться над левадою
Ніч колишеться над левадою —
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.

Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,

Борис Костиря
2026.06.13 13:24
Музика
Чи може музика звучати
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?

Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали

Артур Курдіновський
2026.06.13 12:25
Я Тобі присвячую...
Я Тобі присвячую бузок,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.

Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,

Охмуд Песецький
2026.06.13 09:54
Дилема
Зафарбовує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж не проти, щоб я милувався з тобою.

Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, календарн

Віктор Кучерук
2026.06.13 07:01
* * *
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.12 22:23
Невипадково
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.

Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла

хома дідим
2026.06.12 20:11
* 110 *
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Кондратюк / Вірші

 Судний день
Судний день – сонце твого життя
розпадається на тисячі зірок-днів.
Якщо хоч один з твоїх днів
чорний, -
сонце назад не складеш…




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-01-09 09:28:51
Переглядів сторінки твору 3763
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.672 / 6  (4.753 / 5.28)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.562 / 5.09)
Оцінка твору автором 6
* Коефіцієнт прозорості: 0.633
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2022.10.04 19:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-01-09 12:49:25 ]
Даруйте, що знову Вас турбую. В жодному разі не хочу Вас нічим образити. Дуже мудре і витончене трактування "судного дня".
От тільки, як на мене, трішечки заважають деякі дрібнички.
Краще було б, мені здається, спростити:
Сонце твого життя
розпадається на тисячі зірок-днів.
Якщо хоч одна з твоїх зірок
почорніє -
сонце назад не складеш…

Оскільки "судний день" присутній у назві, то краще не повторювати його у творі, тим більше, малого розміру. А ще, "днів" замінила б на "зірок", тому що означення "дням" було наведено вище, то навіщо "псувати" взаємозв'язок "сонця" і "зірок"?
І хотілося б не так ствердно вживати: "Якщо хоч один з твоїх днів
чорний, -". Якось безнадійно-приречено. Ліпше, як на мене, вжити "почорніє" . Усі ж дні від початку світлі, чи не так?..

Просто думки з приводу Ваших думок. Втім, Ви знову можете мій комент знищити.

З повагою,
Мирослава




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-01-09 21:05:33 ]
Мирославо, дякую за коментарі.
По-перше Ви на мою сторінку завітали вперше."Даруйте, що знову Вас турбую" не доречно.
Заходьте, турбуйте...
Всеодно виправляти не буду...
З підказками чи без...
А в цьому вірші тим більше...
Вірш з книжки "Рубаї думок Ікара перед польотом".
Він тоді був дуже в контексті книжки. Книжка була досить концептуальною і сюрреалістичною. (Останні вірші на цій сторінці з неї).
Перечитав тільки-що ще раз і ще раз не погоджуюся щось міняти.
Я і зараз так думаю (хоча пройшло 10 років).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-01-10 07:35:38 ]
Ну, звісно, як можна було помітити мої коментарі... :) Я вже двічі до цього писала Вам, але Ви двічі знищували і ті вірші, а заразом і коментарі. Я було подумала, що чимось Вас образила, тому завжди, якщо навіть і хочеться про щось Ваше висловитись, то просто стримуюсь і обходжу стороною. :) А відтепер, з Вашого дозволу, долучатимусь своїми думками до Вашої творчості.
Я в жодному разі не змушую Вас щось виправляти, лише розповідаю про своє сприйняття. Вам же не байдуже те, як сприймають Ваші твори читачі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-01-10 08:29:41 ]
Вибачте, Мирославо. То трохи мій настрій, а трохи і погляди такі. Я дійсно не забирав Ваших коментарів. Хоч можливо і зло відповідаю, але коментарі, слово критики, слово колеги дуже ціную.
А взагалі на "філософському рівні" подобається чи не подобається як сприймають мої "стіхи" я навіть не думав. Я ловлю кайф від самого письма, від того коли пишеться, коли виливається ... Це внутрішнє.
Все інше то вже то вже зовнішнє. Амбіції і все інше...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-01-10 08:38:46 ]
Поезія штука дуже субьєктивна. Я окреслюю в своїх словах якусь свою думку в даний час, в даному стані. Це мій погляд. Поезія тим мабуть і цінна що це часто своєрідний субьєктивний погляд людини на світ. А в реальності (і досить часто в коментарях) хтось інший пробує одягнути на себе чужу думку (досить часто не вірно) і починає давати поради як змінити вірш. Але то вже буде інший вірш...
Я слідкую за багатьма іншими авторами. Я якраз кусючий і огризаюсь.
Доречі мені дуже подобаєть відношення до цього Лариси Вировець. Вона ніколи не править думку, її поради не зачіпають первинну авторську суть вірша. Вона завжди коректна.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-01-10 12:35:22 ]
Мирославо, сонечко!
Я вибачаюсь за свою кусючість. Та я не мав на увазі цей конкретний випадок, а загальні тенденції. Щодо "не зовсім правильно ставити думку Майстра вище над усіма без права опротестування іншими", то мені здається не треба бути таким категоричним. Звертати увагу слід, та не слід йти "на поводу".
Ще теплий випадок, як приклад, згадався. Недавно читав я інтервю з Макаревичем (люблю дуже) і він роздумував над хронічною для нього проблемою. Глядач- слухач хронічно вимагає старі добре відомі добрі шлягери. Зрозуміло що не так категорично і всі, і відразу... Але я сам був на концертах нераз. І бачив як мало слухають що робить поет, а багато вже знають як і що, і коли, і куди, і т.д.
Якби Далі слухав порадників він ніколи не став би Далі. Я в цьому впевнений!
Я Вас дуже прошу не сприймайте мої слова субьективно і категорично до Вас. Вони з самого початку - мій загальний погляд на речі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-01-10 14:00:57 ]
Кусайтеся на здоров'я, якщо для Вас у цьому є потреба! :)
А звідки Ви знаєте, що Далі таки нікого не слухав? Тільки він знав і більше ніхто достеменно відповіді на це запитання. Але не в тому річ. Лише людина обирає сама для себе сприймати щось зі сторонньої допомоги чи ні. І такими чи іншими діями вона формується в особистість - піддатливу, хитру, всепрощаючу, підлу, доброзичливу чи ще якусь. Так і у творчості. Невже не буває, що Ви повертаєтесь до свого давнього твору аби з часом щось в ньому змінити? А ніщо не відбувається без стороннього втручання. Кожен слід будь-кого чи будь-чого змінює майбутнє. Хтось на полюванні підстрелив косулю, а я побачила її пораненою і народився вірш болю. Так на кожному кроці. Не лише пряма мова вчить чи підказує подивитись по-іншому, а й речі, які хтось зробив без нас, та які нас зачіпають. Як висновок, хочу сказати, що у всьому ми шукаємо себе через свої відчуття, своє ставлення, сприйняття. Тільки так можемо наблизитись до всього - через себе...
Лише моя думка, через яку я підходжу до всього.
Зовсім не сприймаю Ваших слів категорично. Рада спілкуванню. Чіплятимусь до Вас і надалі.

З повагою.