ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Вітрами ПМ

 "Назвавшись груздем..."

«Яночко, а Ви мені й зазирнути на сторіночку пародії заборонили) Ну що ж - Ваша воля...)»

Леся Геник

Образ твору Один «хоробрий лицар» одягся в «обладунки»,
ударив із-за рогу й сховався за лаштунки.
Кричить: «Усе за жанром, я виглядаю круто,
на недосяжність право у мене має бути!»
Якщо боїшся здачі, не сунься перший, друже,
якщо боїшся бруду, не стрибай у калюжу,
як пишеш епіграми – не закривай сторінку:
так роблять недолицарі і яночки устимко.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-11-17 14:21:16
Переглядів сторінки твору 11384
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-11-19 20:10:30 ]
Шкода, Таню, що після Вашого офіційного закриття розмови ще вставляю декілька своїх слів, та мушу... Хоча б тому, що коли має місце свідоме чи несвідоме викривдження правди - то така річ вже не є припустимою!
Отож, мабуть я таким чином деаргументую деякі аргументи:
по-перше, дискусія справді взяла початок зі сторіночок чудової Поетеси з багаторічним досвідом віршування і багаторазовими видруками у шанованих літературних виданнях, п. Валі Савелюк, якій почали в не надто коректній формі рекомендувати внести зміни до свого твору. На що п.Валя відреагувала по-своєму, а ця реакція в свою чергу сподобалась далеко не всім. Так вже я приходжу до висновку, що й п. Яні Устимко не припало до смаку щось на тих сторіночках, бо у відповідь вона написала дошкульну пародію на Валин вірш. Коби дошкульний - нічого, та певно була перегнута палиця у проведенні неприпустимих порівняльних паралелей ,що мають пряме відношення до приниження Людської Гідності! А це - вже надто... Отож, п. Яна і не витримала, що до пародії не усі підійшли за принципом оспіваного нею "усі-пусі"... У числі останніх була і я, за що вже маю клопоту - ого-го! І це - прикро...
по-друге, щодо мого вірша, котрий так багатьом не прийшовся до смаку, та аж так, що пам"ятається досі, повторю ще раз - написаний він ні для Яни, ні для будь-кого іншого, і не до конкретної події, а ще за місяць часу до цього дисонансу у поетичній світлиці ПМ! Просто опублікувала його , так би мовити, до події) Та, метою не було образити, а закликати шукати у собі висоту, терпимість до іншого! Мабуть, у мене вийшло це не в належній формі, якщо до сих пір має місце ця неприємна дискусія... Отож, якщо образила когось, я щиро перепрошую і, як вже висловлювалася вгорі п.Світлана, каюся в... і зарікаюся що...
по-третє, щодо закриття сторінок. Я сторінок не закривала ні від кого і, думаю, наявність Яниною низької оцінки мого твору власне на моїй сторінці якнайяскравіше свідчить про це! Отож говорити, що я там комусь обмежувала доступ - чистої води наклеп! Справді свою сторіночку для багатьох блокувала п. Валя, то чи не плутає Яна не тільки прізвища людей, а й взагалі деякі події, що мають місце в тому чи іншому місці? Так, що слова п. Яни "першою сторінку від мене закрила пані Геник, перед тим написавши гнівний коментар" є неправдивими і абсолютно безпідставними!
І нарешті, мені шкода, що мушу тут писати все це і ніби то "оправдовуватися" не знаю за що? Та й, дорога Яночко, у Вашій епіграмі ані в одному слові чи то на жаль, чи на щастя не впізнаю себе)))) Єдине, що там має стосунок до мене - це зведене до "загального" моє ім"я!
Таню, перепрошую, за цей вир емоцій і слів, та, як на мене, краще говорити в "лице" аніж за спиною! І перепрошую за пізність реагування - оскільки певний час не могла мати доступу до інтернету...)
Вам особисто дякую за точку зору і відвагу торкати найнедоступніших глибин серця - певно таким чином вимальовується велика мудрість і несхитність власне Ваших поглядів!
Вам буду рада на своїх сторінках і з критикою, і з добрими словами похвали, якщо заслуговуватиму їх...
З повагою і щирим вибаченням за пізнє втручання Л.Г.

1   2   3   Переглянути все