ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість

Вячеслав Руденко
2026.11.16 14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер

Кока Черкаський
2026.11.16 13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.

Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Геник (1982) / Вірші

 Вже не чекаю…
Вже не чекаю... Осені печаль
Вповила серце в неозору сутінь.
Дрижить на склі сполохано кришталь,
Мов за́вода моєї каламуті.

Старий годинник цокає дарма,
Хвилини відпускаючи в минуле.
Хтось листопад затіяв жартома,
Коли у са́ду яблуні поснули.

А я любила їх догрішний плід,
Я так плекала сонячні рум’янці...
Тьмяніє між гіля́чок інший світ,
Немов пелюстка вицвіла на пальці.

Чи в’яла тінь, коли під ноги - сніг
І до душі - надламана покора.
Вже не чекаю... Ясночолі дні
Зостались там, де балювало вчора...
(12.11.12)






    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2012-11-21 23:17:57
Переглядів сторінки твору 4233
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.032 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.068 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.12.06 12:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-11-22 10:40:31 ]
Сподобалося! Печально, надламано і... ясночоло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-11-23 22:14:22 ]
Дякую,Іване... А за тепле слово підтримки - й поготів... Щасти Вам!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-11-22 12:39:41 ]
Ностальгіно_музикально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-11-23 22:15:03 ]
Приємно, якщо між словами засіялась музика))))
Дякую,п.Уляно)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-22 13:30:12 ]
Елегійно-осінньо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-11-23 22:15:23 ]
Дякую, п. Мирославе. Рада Вам!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-11-22 14:08:02 ]
Іще чекаю дива з-поміж див...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-11-23 22:16:15 ]
Хіба опісля Твоїх чудових рядків можливе інакше? Таки чекаю...)
Дякую, Аделечко!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-11-22 14:53:22 ]
Дуже гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-11-23 22:16:39 ]
Дякую, п. Богдане. Рада, що вподобали...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-11-22 16:08:06 ]
"
А я любила їх догрішний плід,
Я так плекала сонячні рум’янці..." - оце особливо зазвучало. Мелодика вірш- ясночола!
Гарно, Лесю!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-11-23 22:17:09 ]
Дякую Вам, Роксоланочко. Тепло дякую...)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-11-22 19:23:08 ]
Гарно !


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-11-23 22:17:34 ]
Щиро дякую, п.Василю)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-22 20:26:33 ]
Вчора завжди здається кращим...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-11-23 22:18:41 ]
Чи завжди - не знаю, та інколи й справді так видається...
Дякую, п. Тамаро,рада Вам!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-23 10:33:15 ]
Гарний вірш...
А не погніваєтесь на кілька зауважень, Лесю? Спочатку прості, технічні.
Коли у саду яблуні поснули - Коли в саду всі яблуні поснули - можна уникнути авторського наголосу.
Схоже і тут: Тьмяніє між гіллячок інший світ - Тьмяніє поміж гілля інший світ.
А якщо глибше копнути, то мені трохи забагато прикрас, вітієватості. Це там, де скло з кришталем і завода каламуті - наче ледь понад міру. Однак лише в отих двох рядках відчувається легка зайвина, інші - прегарні, витончені. Дякую Вам за настроєвий вірш, Лесю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-11-23 22:26:14 ]
Ваша пропозиція щодо усунення авторських наголосів дуже влучна, п. Наталю... Ба, більше того - правильна) Та, мабуть, така вже я прихильниця, та ще й вперта, тих наголосів не там)))) І чомусь не хочеться присипляти геть усіх яблуньок, а "гіллячок" якось звучить мені мелодійніше чи що... Хоча, звісно, це є тільки моя думка...
Щодо надмірності чи то пак витіюватості, сказати не можу нічого, можливо збоку видніше)))
І зовсім не гніваюсь, не ображаюсь і ще там чого, ба більше того - дякую, що звернули увагу на недоліки... Обіцяю помізкувати!
Дякую і щиро Вам рада)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-24 08:51:45 ]
...а мені якраз те, що у сАду яблуні заснули, - подобається:) То як - у мами діти поснули, - той самий принцип...