ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь і всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…

Віктор Кучерук
2025.12.15 06:33
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...

Тетяна Левицька
2025.12.15 00:20
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Долик (1965) / Вірші

 Очерет
У листопаді кольору какао
над озером, де смуток потонув,
гойдався очерет (такий зухвалий!) -
пишався гордо. Де ж йому до сну?

О, нині тільки він керує світом
і має силу - зиму простоїть!
Та налетів зненацька зимний вітер,
подер його на клапті... Мимохідь...

Погрався і пішов. А над озерцем
насіннячко прозоре, невагоме,
як сяйво - із розірваного серця -
шукає шлях додому...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-11-30 14:20:16
Переглядів сторінки твору 3327
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.082 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.027 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2022.11.13 19:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-11-30 15:11:48 ]
Дуже гарно, образно.
"веснУ" чи "веснИ" ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-11-30 16:02:26 ]
Проникливий погляд - усе бачить) Дякую, виправила)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2012-11-30 16:40:10 ]
Рвете серце листопадом, мила пані!
Вітання! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Берберфіш (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-30 17:06:03 ]
У другому рядку останнього катрену спотикнулася через зайву стопу, яка не додає мелодійності Вашому прекрасному віршеві. Але це лишень моя суб'єктивна думка. А загалом вірш чудовий. Легкий, проникливий, тонкий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-12-04 15:33:37 ]
Так, Маріє, тут свідомо залишено оце"спотикання". Можна було б полегшити стрічку, забравши слово "летить", такий варіант у мене був, проте в остаточному вигляді я таки слово "летить" залишила. Дякую за теплі слова і Вашу увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-11-30 19:27:06 ]
як сяйво - із розірваного серця -
шукає шлях додому...

чудові рядочки)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-12-04 15:34:14 ]
Щиро дякую, Ксеніє! Потепліло від Ваших посмішок)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-11-30 23:06:40 ]
Очерет вочевидь переоцінив свою силу... Таке трапляється. Тонко, Люб!
І майстерна зміна ритму вкінці - саме той випадок, коли оправдано і доречно (на мою думку)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-12-04 15:34:55 ]
Мене тішить, що зміна ритму таки сприймається оправдано, дякую, Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-12-01 21:01:31 ]
"У листопаді кольору какао..." - так листопад іще ніхто не називав... Тонко підмічено. І композиція чудова...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-12-04 15:35:34 ]
Дяка, пане Мирославе! Такий листопад дивився на мене з вікна маршрутки - таким мусила"м його виписати)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-03 12:05:28 ]
Тричі читала, цей вірш вигойданий, з глибиною і виразною зміною настроїв. Перша строфа - сила молодої людини, що не думає про смерть, гадає, що житиме вічно в тілі, друга - доля пошарпала і смерть взяла, третя - сум-туман, легкий, але без чорноти: діти залишаються після нас, а наші душі - мандрівники у вічність. Чудовий фінальний акорд. То треба вміти, щоб у дванадцяти рядках передати стільки. Браво, Любцю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-12-04 15:36:51 ]
Я аж зашарілася, Наталочко) Дякую!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2012-12-06 18:12:22 ]
Непомітно, потроху ідилістичний пейзаж переходить в іделізований портрет, чи не так, Любо?..)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-12-08 13:50:27 ]
Вітю, щось я не зовсім зрозуміла - чому ідеалізований портрет? дякую за посмішку)