ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.06.30 18:55
Крим
серпня 1692 року з дикого соснового пралісу, що біля Іскоростеня вийшов бородатий чоловік в подертій свиті на ймення Іван Коса. Брудний, нечесаний, з втомленими синіми очима. Він більше двох місяців блукав лісами, їв, що вдалося в знайти, зловити чи вполю

Борис Костиря
2026.06.30 12:52
Полон лісів
Здаюся у полон лісів.
В поліфонії голосів,
У зіткненні епох, часів
На плечі мудрий крук присів.

Здаюся у полон тополь,
Мов ніжних і величних доль.
Шукаю від кори пароль,

хома дідим
2026.06.30 10:27
* 127 *
дивись
бо що лишається
дивитися
через банальну дич
і смертний жах
у лиця
що не лики ангельські
не пики

Ірина Вовк
2026.06.30 10:12
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 9)
Розділ Х. ЛІСОВИЙ ЗАМОК КРЕПІ: ПРИХИСТОК ЗАКОХАНИХ ВОВКІВ Далеко на північ від Парижа, там, де вікові дуби замку Крепі вростали корінням у саму глибину галльської землі, панував зовсім інший світ. Тут не було золоченої розкоші Парижа, але був дух во

Охмуд Песецький
2026.06.30 09:06
Зустрічне чтиво
Літо, сонце і засмага не з тобою, а проти, якщо розповідаєш, який ти крутий Сіндбад, і що тобі дали ті зароблені валюти, які для тебе – ніщо, бо тобі потрібні лише моря з океанами – простір, вільний від будь-яких семафорів твого шляху. Вусате обличчя стр

Віктор Кучерук
2026.06.30 07:20
* * *
Знову літо, знову море,
Знову ледь помітний бриз, -
Знову далеч неозора
І щодня - блакитна вись.
Знов дозвілля цілий місяць
Без повітряних тривог, -
Знов я вибрав гарне місце,
Де купатись будем вдвох.

Роксолана Вірлан
2026.06.30 00:40
Маонака - " Нестертими слідами"
Сутносте вітрова, дика безупряжна, вільна,
було б мені дослухатись твоїх научань:
бігти прозоро крізь вістря натикані щільно,
не обдиратись гілками до рваних - до ран.

Духу вогневий, було мені яро палати-
іскрою витися до Пачамами висот.
Бач, блід

Сергій Губерначук
2026.06.29 17:04
Анжеліка
Серпень згадаю я тільки у лютому,
тільки у лютому оці твоєму.
Крізь Казахстан, Киргизстан поміж юртами
вітер мене пронесе до гарему.

Франціє! Азія! – очі ці – Азія!
Шкіра ця – шовк і гаряча пустеля.
Груди – це літо, де знов, мов у сказі я

Ірина Вовк
2026.06.29 14:07
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 8)
Розділ ІХ: ГРОЗОВІ ХМАРИ НАД ПАЛАЦОМ СІТЕ Новина про зникнення Королеви-матері вибухнула в Парижі, мов удар грому серед ясного неба. Коли мисливці повернулися без Анни, а вартові Рауля де Крепі відкрито оголосили, що Королева-вдова перебуває під захис

Борис Костиря
2026.06.29 13:30
* * *
Поступово нас час затирає
В порохно, у ніщо, в пустоту.
Волосина від пекла до раю
Народила нову німоту.

Поступово у нас забирає
Час усе найдорожче, коли
Нам читає прокислі моралі

Вячеслав Руденко
2026.06.29 12:16
Вкрита золотом зламана вічність
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.06.29 10:59
Гонить літо — суховій
Гонить літо — суховій,
Віражем по колу.
Не твоя і ти не мій —
Не зійтись ніколи.

Заблукала, не знайти
Стежку на осонні.
Хай ідуть, під три чорти,

хома дідим
2026.06.29 10:45
* 126 *
барабан розбився на синкопи
грає слепом фанковий басист
хай воно подібне до хіп-хопу
бог не видасть а свиня не з’їсть
караван що у дамаск ішов був
зупинивсь а дехто і осліп
ще поету віднімає мову
йди руками заробляй на хліб

Віктор Кучерук
2026.06.29 07:20
* * *
Хоч співало далі про кохання
Двійко невгамовних солов'їв, -
Вдосвіта підкралося світання
І щербатий місяць потьмянів.
І клуби туману обгорнули
Береги півсонної ріки, -
І шугнули радісно в минуле
Любощами зроджені думки.

С М
2026.06.28 22:22
Мертві квіти (The Rolling Stones)
десь отам, де твій альков
на крісла набитий шовк
ти жартуєш із багатими
чи тобі потрібен я
улична компанія
одиноким я не буду, ні

збав мене, мила сюзі, збав мене

Іван Потьомкін
2026.06.28 21:11
***
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 обожненим на згадку
loneliness жінки
яких обожнював
не набивалися у коханки
а брали за серце
і краяли
наче до столу буханку
тримали
тримаючись обіч
не опліч
і не за плечима
стріляли очима
нечасто
невиразно
і без причини
зникали назавжди
з’являлися настом
на місці пропажі
веснили обличчям підсніжним
окутаним у макіяж
і
мій сон розпускали
нічними нитками
в’язали розмови
вино заплітали винозно у кров
і
ховались у слово
лишали себе
здригатись непрошено в зморшках
на згадку
про згублений час
про сковзання панчіх
і шалашну кімнатку
вони не лягали
лише прилягали
неначе краватка
коли відшивали
тоді пришивались
медовому татку
то погляд ховали при зустрічі
никли в гордині торішній
то просто минали
долішню губу прикусивши поспішно
і думали певно
який цей пройдисвіт
безгрішно-безбожний
та й хто він такий
з такими іти за край світу не можна
не можна
не треба
навіщо міняти нагріте
на хвищі
і сміх вигинався веселкою
певність за кроками нищив
мене пригубляли
а так випивали
тілесні потоки
мов карму води
що набралася кави
із нутрощів моки

у вуличні вузлики стягнуте
крутиться серце-шарманка
жінками
божницями ночі
з очима
бійницями ранку

4 Грудня 2012




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-12-05 06:22:26
Переглядів сторінки твору 3640
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.928 / 5.5  (5.079 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.142 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.30 01:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-05 10:38:23 ]
ого..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-05 14:43:55 ]
я прям заперечитывалась..тянет меня на откровенность, Юр) она мне вовред обычно оборачивается) но только ж не с тобой - проверено)
такое ощущение, что ты пишешь - и не можешь остановиться..и потому конца - его как-бы и нет. он смазан. он слаб на фоне всего предыдущего. а ведь не тебе мне объяснять какую нагрузку финальные строчки несут. но это для обычных, емкостных что ли, стихов, наверное. у тебя что-то сверхобъема, сверхмерное, как будто зачерпнули души - кто чем мог, и все оно вот в горсти - безначальное, бесконечное..такое вот, бесконечно твоё..
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-05 15:08:18 ]
Дякую, Сонечко Січнево-Ясне!
Абсолютно погоджуюсь з тобою - фан_фари відсутні :(
От як лилося - записував, а перестало - не став додумувати фін-акорд, залишаючи вірш пораненим умовними домальовками, але , здається, живим...
Це відбиток на момент написання серця.
Не хотіло воно фанфар - ненза.
А може продовженню бути...
Ніжно,ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-12-05 11:27:37 ]
дон-жуанно :о)

заЛЮблено!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-05 15:12:56 ]
Спасибі, Домі
Кепський з мого літ-гера Дон-Жуан:)
У Севільї є йому пам'ятник - стояв біля нього, навіть десь фотка є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2012-12-05 16:27:13 ]
"не набивалися в коханки"
або
"не набивались у коханки".
Мені так краще читається. Ви не проти, якщо я читатиму собі саме так?
"окутанім" - красиво читається, навіть якось діалектично, а мені звично "окутаним".
Про макіяж мені теж сподобалось. Мені все, за великим рахунком, подобається.
Жива поезія, цікава образність, ритміка -
Все зачаровує.
Щасти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-06 02:35:32 ]
"окутаним" - виправив - ЯК ЗАВЖДИ ВЕЛИКЕ СПАСИБІ, Друже!
Коли забрати "у" - тоді складу не вистарчає - нестрашно? бо коли скласти
дворядками то виходить по 18ть на рядок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-12-05 20:27:34 ]
: ) У якомусь сенсі це підручник з чоловічої психології . Більшість не задумуючись віддадуть серце тій, що змушує страждати, крає серце і стискає за горло… А хтось же потім зшиває оте все до купки, вчить дихати і йде за край світу… але то так буденно… :) Це так, супутні думки. А стан душі ЛГ передано зі стовідсотковою точністю. Він невиправний… і тим привабливий… хочеться, щоб йому пощастило зустріти ту, що поєднає у собі всі потрібні йому якості, хоча такі – рідкість. Мені подобається, що немає остаточної крапки. Крапка – це мораль, а багатовимірність життя не визнає однозначності… Та й твори, що залишають ЛГ на роздоріжжі, викарбовують глибші сліди у душі читача…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-06 02:42:15 ]
ми - це ходячі рідкості - неперевершені творіння, що здатні творити
знайти ідеал є неможливо, але л-г завжди був наповнений позитивом
і цінує те що має...
Ви чудово розбираєтесь у ситуації - браво!
...і дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-12-05 21:06:38 ]
Вгадується неабиякий життєвий досвід:)
А от:
"у вуличні вузлики стягнуте
крутиться серце-шарманка
жінками
божницями ночі
з очима
бійницями ранку" -
гарна знахідка...
Подальшого успіху і знахідок!)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-06 02:43:55 ]
досвіду вистарчає
але бракує серця
Спасибі,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-12-06 06:03:01 ]
завжди знала, що тільки не набиваючись,- вкраяти можна і залишитися в обожнених...:)))
така одвертість від шарманного серця:) вражена:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-09 06:58:52 ]
отакі ви дівчатка
усе ви знаєте коли серце каєте :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-12-06 18:21:39 ]
цікавезно.
:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-09 06:59:27 ]
Дякую, Яночко