ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.03.18 22:08
***
Якось трапивсь папуасам
Отакий журнал «Плейбой».
Племенем вивчають, разом, -
Лише чути: - йой та йой.

Граціознії постави
І фігурки, бюсти пишні.
Папуасам все цікаве -

Оксана Дністран
2026.03.18 21:01
ПЕРЕМОВЧИ МЕНЕ…
Перемовчи, перетерпи,
Перелюби мою печаль,
Коли розхристані вітри
Крізь мене мчатимуть у даль,
Коли відступниця зима
Мене полишить на весну,
Коли давитиме вина
Холодним потом після сну,

В Горова Леся
2026.03.18 20:36
Весняного зачаття дух тонкий
Весняного зачаття дух тонкий
Несе світання поспіхом несмілим.
Де снігу нерозталі п'ятаки
Дивацьким слідом поміж трав осіли,

Збігаючись до півночі у тінь.
Так схожі на потріпані мачули.
Обабіч них струмок прохлюпотів,

Олена Побийголод
2026.03.18 19:12
1935. Пісня про Щорса (в скороченні)
Михайло Голодний (1903-1949; народився й провів юність в Україні)

Йшов загін над берегом
    в цокоті підків,
на коні під прапором
    командир сидів.

Голова зав’язана,

Марія Дем'янюк
2026.03.18 19:05
Золоте телятко
Молочний місяць — золоте телятко,
Візьму тебе на руці й пригорну...
Одвічна на Землі для всіх загадка:
Хто це говорить зорями «Люблю»?
Чому стежина в небесах ясніє?
Хто йде по ній і одночасно мріє?
Чому сопілки музика бринить,
Коли, здається, все д

Іван Потьомкін
2026.03.18 19:04
"Любій Учительці від неслухняного учня"
Я був майже в приятельських стосунках з Іваном Дзюбою, Євгеном Сверстюком – чоловими шістдесятниками, чиєю думкою дорожив кожний з причетних до красного письменства. Не раз і не два, відвідуючи Євгена Сверстюка в Інституті ботаніки, чув від нього: «Оце н

Борис Костиря
2026.03.18 13:24
* * *
Народжується ранок, як оргазм.
Народжується у вогні страждань.
І кожен промінь, наче богомаз,
У первісному вихорі жадань.

Проміння пронесеться крізь пітьму,
Немов крізь павутиння і полон,
Крізь пустку ошелешену й німу,

Юлія Щербатюк
2026.03.18 13:14
Маки цвітом в полях облетіли
Маки цвітом в полях облетіли,
Скоро в вікна загляне зима.
І природа слаба і безсила
Вже не схожа на себе сама.

По самотніх і голих алеях,
Там, де шурхіт опалих пожеж.
Голови не покривши своєї,

Юрій Гундарів
2026.03.18 09:47
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Василь Сліпак
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп

Віктор Кучерук
2026.03.18 06:36
* * *
Сірі котики вербові
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.

Ірина Вовк
2026.03.18 06:35
Княжна козацького степу: Епілог Пам’яті. Троянда і Полин
Не шукайте її в холодних реєстрах, у переліку дат чи в тесаному камені. Вона розчинилася в Рашківському тумані, там, де Дністер зупиняє свій біг, зачувши шерех княжих подолів. Її могила – не пагорб із хрестом, а простір між козацьким степом і молдавськи

С М
2026.03.17 22:01
За чуттями (Jefferson Airplane)
За чуттями як-от бити фарфор
Або сміятися
Бий фарфор, сміючись
Бий фарфор, сміючись, сміючись

За чуттями, як-от падолист
Або усміхання
Падай листям усміхаючись

Ірина Вовк
2026.03.17 19:35
Княжна козацького степу: Намисто султана -- прокляття і любов (продовження 3)
…У скринях окованих, серед шовків і смирни, лежало в о н о – дарунок зі Сходу, важкий і сліпучий. Намисто султана, де кожен алмаз – як сльоза, і кожен рубін – наче крапля крові пекучої. Господар Васіле Лупул надів його доньці на шию в день шлюбу: «Носи, Р

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
***
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
На межі терпіння
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
Мій читацький денник. Юрій Яновський
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Долик (1965) / Вірші

 Зимова казка
Пухнасте диво сиплеться з небес
І тишею вкриває землю чорну.
Буденний гомін раптом дівся десь
У мить таку чудову, неповторну.

У біле марево закутала зима
Людські оселі і поля мовчазні.
Все стихло, і мовчанка ця німа
Заворожила хащі непролазні

У зачарованім, прадавнім лісі,
Що цілий рік шумів, бурчав, гудів.
Там Вовчик-братик разом з хитрим Лисом
Впіймати зайчика маленького хотів.

Там дядечко Ведмідь,що любить мед найбільше,
Там хаточка стара на курячій нозі.
А в ній - той чорний кіт і сірі миші,
Що спати не дають Бабунечці-Язі.

Там сірі гуси, що Івасика украли,
над золотом чорніє Змій Кощій,
а гуслі там уміють грати славно,
струмок води цілющий там, живий!

Ось раптом ліс цей, дивний, заворожений
затих, замовк у подиві німому -
Бо в гості, снігом білим запорошена,
Прийшла Снігуронька - у казочку, додому!

Вона усіх запрошує на свято,
на уродини зимоньки-зими,
– Приходьте, милі друзі, танцювати
співати дзвінко будемо всі ми!

... Я знову подивилася на небо.
Сніжинки падали і падали униз.
Як хочеться мені – напевно, треба –
Щоб жив десь Вовчик-братик, хитрий Лис.

Щоби хоч у хвилини ці святкові,
Коли надворі віхола мете,
До нас вернулось з лісу чарівного
Дитинство – наче сонце золоте!


2000

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-12-13 11:00:35
Переглядів сторінки твору 5193
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.082 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (5.027 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.02.13 00:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-12-13 11:09:18 ]
Друзі, прошу строго не судити - це із моїх перших поетичних спроб... Просто хотілося подарувати вам гарний казковий настрій в очікуванні дива (велика дяка за спогад про цей вірш Олесі Овчар).
Велике прохання до Редакції Майстерень - не знімайте цей вірш з головної сторінки, будь ласка! Мені відомі всі його недоліки, і дієслівні і рими і т.д., проте - хай побуде у якості спогаду...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-12-13 20:55:28 ]
дякую, Любо, настрій і справді таємничо-казковий,
а ще - відкрию вам таємницю:
я скопіювала вірш, і думаю ви не будете проти,
для Новорічної казки в школі)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-12-14 09:39:50 ]
О. я буду тільки дуже втішена! Дякую за гарну звістку, Ксеніє)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-12-13 11:09:21 ]
Не можу не знімати, - збіги... Все інше, то таке, але збіги дуже легко виправити. До речі, кожен серйозний автор, як мені здається, перед новим виданням старих творів править їх...
Словом, дорога Любо, як лише виправите, так відразу і поновлю. І, перепрошую, це - одне для всіх.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-12-13 16:30:50 ]
Шановна Редакціє! Я певно щось пропустила у правилах публікацій на ПМ, бо не розумію появи-непояви на головній сторінці, вірніше - у колонці анонсів. Там вказано тільки авторський рейтинг - 5,26. А чому ж тоді пані Люби вірша нема? Тим паче, зважаючи на її прохання,самокритичну оцінку і світле бажання. Адже ПМ - це не лише майстерні, а й можливість щирого доброго розумного спілкування. За що я їх так ціную і люблю.
Як на мене, це надто строго. Адже це всього лише колонка анонсів, а не список гідних уваги творів. Зрештою, це можливість побачити, хто "є живий" на сайті, до кого можна зазирнути-поспілкуватися. Та й зрештою, обмінятися щиро конструктивною критикою (а почитавши чиюсь і самому щось зрозуміти). То, може, все ж таки "оживити" колонку анонсів? А вірш пані Люби... є така пісня "если женщина просит"))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-12-13 16:21:53 ]
Сердечно дякую, пані Любо, за такий теплий відгук і з юажання подарувати казковий настрій. Таке бажання виникає рідко в кого. Ще раз дякую Вам за нього!!!
Дитинство - справді наче золоте сонце. Як на мене. це фундамент усього подальшого життя. Еееех, це дуже довга тема. але тішуся, що ми з Вами на одній хвилі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-12-13 16:32:00 ]
Вибачте, будь ласка, за опечатки. Так схвилювали враження, бажання поділитися, та й ще дещо)))) (читай вище)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-12-14 09:39:18 ]
Олесю, сонечко, щиро дякую за таке тепле сприйняття і підтримку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-12-14 16:53:24 ]
Такий файнюсінький віршик! Допоки Вовчик-братик, хитрий Лис, Бабунечка-Яга (про Івасика вже й не кажу)з нами - то з нами і наше дитинство, "сонце золоте". Мило.Дуже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-12-14 18:47:18 ]
Дякую щиро! Ти правий, Іване, світ довкола нас такий, яким є світ усередині кожного з нас...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-16 18:34:06 ]
Читала цей віршик Любцю на Фб, тут стільки безпосередньості і зворушливості, що не дивлячись на ніщо щиро хвилює, бо мабуть кожному у цей передріздвяний час хочеться повернутися у казку дитинства...))
І ще, тут сама Ти, твоя світла душа. :)
Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-12-16 20:37:08 ]
Дякую,Оленочко, за твоє тепло!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-12-20 13:23:55 ]
Любо, мені хотілося чогось оригінального до шкільного новорічного сценарію - завітав до Вас і знайшов (як і Ксенія), але вірш настільки реально і щемно повертає в дитинство, що жити йому не тільки у шкільних сценаріях чи у збірці - у серцях дітей і дорослих, бо і діти, і дорослі знайдуть у ньому щось своє, вагоме.