ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2026.09.19 16:37
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...

1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.

Артур Курдіновський
2026.09.19 15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б

Борис Костиря
2026.09.19 15:16
Поет стирався, ніби крейда,
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.

Артур Сіренко
2026.09.19 12:39
Сонце рудою хвостатою білкою
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг

Вячеслав Руденко
2026.09.19 09:33
У імлі протилежних сторін,
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,

Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів

Віктор Кучерук
2026.09.19 06:51
Над мною схилившись, чекаєш звитяги
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн

Ірина Вовк
2026.09.19 06:28
І. ДОКИ НЕ ЗГАСЛО СОНЦЕ «Коли небо затягне вогняна ніч і камінь стане дощем, єдиним надійним сховком залишаться обійми тих, кого ти любиш». Ранок у домі Авла починався як зазвичай. Сонце м’яко освітлювало мармуровий внутрішній дворик-атріум, де у фо

С М
2026.09.18 21:13
Якби міг я спростувати
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз

Мирон Шагало
2026.09.18 20:46
Звільняючи пам’ять від клопотів сажі,
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.

Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув

хома дідим
2026.09.18 18:50
розмінний ендшпіль затяжний
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри

Ольга Береза
2026.09.18 17:10
Він любив, коли місто стихало,
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками

Ольга Садкова
2026.09.18 14:18
Хлопчаки ішли зі школи.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.

Борис Костиря
2026.09.18 13:32
Я хочу прийти, та закриті ворота.
Шукаю я вихід до інших світів.
Шукаю я тіні кота Бегемота,
Шукаю до Іншого точних мостів.

Шукаю я стежку лихого безумства,
Шляхи в невідомість, безодню, туман.
Шукаю я шифри книжок богохульства,

Володимир Бойко
2026.09.18 12:09
Брешуть завжди, а правду кажуть тоді, коли вигідно. Для законослухняних закони, а для всіх інших - підзаконні акти. Чесні судді здебільшого є малочесними і малочисельними. Фіговий листок запровадили, аби захиститися від голої правди. У панібра

Вячеслав Руденко
2026.09.18 09:52
У кістки, що вище лоба,
Б’ють талановиті духи
Заповідного етеру,
Залучивши потеруху
З тих, хто твердь хита небесну
Чи глибоке синє море
В час непевний, невід’ємний,
Як ритмічне справжнє горе

Ірина Вовк
2026.09.18 07:05
сюжетів з життя мешканців римського міста, навіяних знаменитим полотном КАРЛА БРЮЛЛОВА «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ» ПЕРЕДСЛОВО: Заклинання тіней (задум авторки) Коли ми дивимося на величне і трагічне полотно Карла Брюллова «Останній день Помпеї», нас з
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Долик (1965) / Вірші

 Зимова казка
Пухнасте диво сиплеться з небес
І тишею вкриває землю чорну.
Буденний гомін раптом дівся десь
У мить таку чудову, неповторну.

У біле марево закутала зима
Людські оселі і поля мовчазні.
Все стихло, і мовчанка ця німа
Заворожила хащі непролазні

У зачарованім, прадавнім лісі,
Що цілий рік шумів, бурчав, гудів.
Там Вовчик-братик разом з хитрим Лисом
Впіймати зайчика маленького хотів.

Там дядечко Ведмідь,що любить мед найбільше,
Там хаточка стара на курячій нозі.
А в ній - той чорний кіт і сірі миші,
Що спати не дають Бабунечці-Язі.

Там сірі гуси, що Івасика украли,
над золотом чорніє Змій Кощій,
а гуслі там уміють грати славно,
струмок води цілющий там, живий!

Ось раптом ліс цей, дивний, заворожений
затих, замовк у подиві німому -
Бо в гості, снігом білим запорошена,
Прийшла Снігуронька - у казочку, додому!

Вона усіх запрошує на свято,
на уродини зимоньки-зими,
– Приходьте, милі друзі, танцювати
співати дзвінко будемо всі ми!

... Я знову подивилася на небо.
Сніжинки падали і падали униз.
Як хочеться мені – напевно, треба –
Щоб жив десь Вовчик-братик, хитрий Лис.

Щоби хоч у хвилини ці святкові,
Коли надворі віхола мете,
До нас вернулось з лісу чарівного
Дитинство – наче сонце золоте!


2000

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-12-13 11:00:35
Переглядів сторінки твору 5481
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.082 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (5.027 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.08.01 01:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-12-13 11:09:18 ]
Друзі, прошу строго не судити - це із моїх перших поетичних спроб... Просто хотілося подарувати вам гарний казковий настрій в очікуванні дива (велика дяка за спогад про цей вірш Олесі Овчар).
Велике прохання до Редакції Майстерень - не знімайте цей вірш з головної сторінки, будь ласка! Мені відомі всі його недоліки, і дієслівні і рими і т.д., проте - хай побуде у якості спогаду...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-12-13 20:55:28 ]
дякую, Любо, настрій і справді таємничо-казковий,
а ще - відкрию вам таємницю:
я скопіювала вірш, і думаю ви не будете проти,
для Новорічної казки в школі)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-12-14 09:39:50 ]
О. я буду тільки дуже втішена! Дякую за гарну звістку, Ксеніє)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-12-13 11:09:21 ]
Не можу не знімати, - збіги... Все інше, то таке, але збіги дуже легко виправити. До речі, кожен серйозний автор, як мені здається, перед новим виданням старих творів править їх...
Словом, дорога Любо, як лише виправите, так відразу і поновлю. І, перепрошую, це - одне для всіх.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-12-13 16:30:50 ]
Шановна Редакціє! Я певно щось пропустила у правилах публікацій на ПМ, бо не розумію появи-непояви на головній сторінці, вірніше - у колонці анонсів. Там вказано тільки авторський рейтинг - 5,26. А чому ж тоді пані Люби вірша нема? Тим паче, зважаючи на її прохання,самокритичну оцінку і світле бажання. Адже ПМ - це не лише майстерні, а й можливість щирого доброго розумного спілкування. За що я їх так ціную і люблю.
Як на мене, це надто строго. Адже це всього лише колонка анонсів, а не список гідних уваги творів. Зрештою, це можливість побачити, хто "є живий" на сайті, до кого можна зазирнути-поспілкуватися. Та й зрештою, обмінятися щиро конструктивною критикою (а почитавши чиюсь і самому щось зрозуміти). То, може, все ж таки "оживити" колонку анонсів? А вірш пані Люби... є така пісня "если женщина просит"))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-12-13 16:21:53 ]
Сердечно дякую, пані Любо, за такий теплий відгук і з юажання подарувати казковий настрій. Таке бажання виникає рідко в кого. Ще раз дякую Вам за нього!!!
Дитинство - справді наче золоте сонце. Як на мене. це фундамент усього подальшого життя. Еееех, це дуже довга тема. але тішуся, що ми з Вами на одній хвилі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2012-12-13 16:32:00 ]
Вибачте, будь ласка, за опечатки. Так схвилювали враження, бажання поділитися, та й ще дещо)))) (читай вище)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-12-14 09:39:18 ]
Олесю, сонечко, щиро дякую за таке тепле сприйняття і підтримку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-12-14 16:53:24 ]
Такий файнюсінький віршик! Допоки Вовчик-братик, хитрий Лис, Бабунечка-Яга (про Івасика вже й не кажу)з нами - то з нами і наше дитинство, "сонце золоте". Мило.Дуже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-12-14 18:47:18 ]
Дякую щиро! Ти правий, Іване, світ довкола нас такий, яким є світ усередині кожного з нас...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-16 18:34:06 ]
Читала цей віршик Любцю на Фб, тут стільки безпосередньості і зворушливості, що не дивлячись на ніщо щиро хвилює, бо мабуть кожному у цей передріздвяний час хочеться повернутися у казку дитинства...))
І ще, тут сама Ти, твоя світла душа. :)
Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-12-16 20:37:08 ]
Дякую,Оленочко, за твоє тепло!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-12-20 13:23:55 ]
Любо, мені хотілося чогось оригінального до шкільного новорічного сценарію - завітав до Вас і знайшов (як і Ксенія), але вірш настільки реально і щемно повертає в дитинство, що жити йому не тільки у шкільних сценаріях чи у збірці - у серцях дітей і дорослих, бо і діти, і дорослі знайдуть у ньому щось своє, вагоме.