ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.22
05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
2024.11.22
04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
2024.11.21
23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце»)
Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо
2024.11.21
22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
2024.11.21
20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
2024.11.21
19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
2024.11.21
18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
2024.11.21
17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.11.19
2024.11.16
2024.11.11
2024.11.02
2024.11.01
2024.10.30
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Альона Саховська (1986) /
Вірші
Новорічна казка для дорослих
Автор.
День новий дарує свято,
І прийшло нас всіх багато.
Дружно сіли за столи,
Всю закуску розмели.
А де скажіть наш Дід мороз?
Погоди не сприятливий прогноз.
Завіяло і закружило.
Його жегулик снігом заліпило.
Гості.
Та ні, та осі він вже сидить.
І у руках бокал тремтить.
Напевне хоче щось нам побажати,
Отож дозвольте дідові сказати.
Дід мороз.
Я йшов до вас і вже втомився,
Але на свято не спізнився.
Тому бажаю вам усім,
Здоровя ну перед усім.
Щоб у кишенях не гуляли вітерці,
Пошвах тріщали гаманці.
Забути про печалі і турботи,
Ніколи не томитись від роботи.
А так і ще чого додати,
Звичайно збільшення зарплати.
Автор.
Ну дідусю і сказали,
Стільки всього побажали.
Але де скажіть снігурку діли?
В лісі темнім загубили,
Чи пішла від вас сама.
Ну і де тепер вона?
Снігурка.
Та ні, та покище я тут,
Але як справи так підуть.
Як у душі буде обіда,
Піду до іншого я діда.
Але до цього є бажання,
Малесеньке зовсім прохання.
Добрий ти дідусь мороз,
Борода із вати.
Все сама собі куплю,
Хочу збільшення зарплати.
Баба йожка.
Ну хотіти ти хочи,
Але краще помовчи.
Я то більше працювала,
Спокою зовсім не знала.
Цілий рік трудилась дуже.
От тепер мій милий друже,
Першій підніми зарплати,
А то буду нервувати.
Фінансовий директор.
Знову черті розшумілись,
Ну вже дуже потомились!
Та без мене ви куди?
Ні туди і ні сюди.
Я зарплати піднімаю,
І тепер я точно знаю,
Свято зіпсувать не дам,
Краще випейте сто грам,
Помиріться, обніміться.
Годі за столом свариться.
Автор.
Ох розумно ви сказали,
Та нічо не побажали,
Ну хто ж вже хоче тост сказати
Довго нам іще чекати…
Язиката хвеська.
Я звичайно, я скажу,
Я гостями дорожу.
Нехай рік новий усім,
Принесе достатку в дім.
Хай здійсняться всі бажання
І звичайно всім кохання.
Вороги нехай тікають,
Діла хай до нас не мають.
Всім скажу ви добрі люди.
Хай щастить вам скрізь і всюди.
Чортиня
Що ж наш Дедушка мороз борода із вати.
Ти постав мені в гараж BMW-X5-тий.
І талонів на бензин років так на сто,
Та іще хорошій виграш можна в спорт лото.
Дід Мороз
Ти від скромноті скажи, не помреш ні як,
Та у ніч цю новорічну хай вже буде так.
В магазині на пульту купим тобі цяцю
Ти на більш не заслужив, за сумлінну працю.
Батарейки сам купуй, це вже твоє діло.
Та дивись кермуй тепер дуже, дуже вміло.
Автор
Ну і що розговорились, святкувать коли
А ну бистро всі розсілись, за оці столи.
Розпочнемо вже нарешті дружно святкувати.
Тож дозвольте вже тепер всім поналивати.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Новорічна казка для дорослих
Автор.
День новий дарує свято,
І прийшло нас всіх багато.
Дружно сіли за столи,
Всю закуску розмели.
А де скажіть наш Дід мороз?
Погоди не сприятливий прогноз.
Завіяло і закружило.
Його жегулик снігом заліпило.
Гості.
Та ні, та осі він вже сидить.
І у руках бокал тремтить.
Напевне хоче щось нам побажати,
Отож дозвольте дідові сказати.
Дід мороз.
Я йшов до вас і вже втомився,
Але на свято не спізнився.
Тому бажаю вам усім,
Здоровя ну перед усім.
Щоб у кишенях не гуляли вітерці,
Пошвах тріщали гаманці.
Забути про печалі і турботи,
Ніколи не томитись від роботи.
А так і ще чого додати,
Звичайно збільшення зарплати.
Автор.
Ну дідусю і сказали,
Стільки всього побажали.
Але де скажіть снігурку діли?
В лісі темнім загубили,
Чи пішла від вас сама.
Ну і де тепер вона?
Снігурка.
Та ні, та покище я тут,
Але як справи так підуть.
Як у душі буде обіда,
Піду до іншого я діда.
Але до цього є бажання,
Малесеньке зовсім прохання.
Добрий ти дідусь мороз,
Борода із вати.
Все сама собі куплю,
Хочу збільшення зарплати.
Баба йожка.
Ну хотіти ти хочи,
Але краще помовчи.
Я то більше працювала,
Спокою зовсім не знала.
Цілий рік трудилась дуже.
От тепер мій милий друже,
Першій підніми зарплати,
А то буду нервувати.
Фінансовий директор.
Знову черті розшумілись,
Ну вже дуже потомились!
Та без мене ви куди?
Ні туди і ні сюди.
Я зарплати піднімаю,
І тепер я точно знаю,
Свято зіпсувать не дам,
Краще випейте сто грам,
Помиріться, обніміться.
Годі за столом свариться.
Автор.
Ох розумно ви сказали,
Та нічо не побажали,
Ну хто ж вже хоче тост сказати
Довго нам іще чекати…
Язиката хвеська.
Я звичайно, я скажу,
Я гостями дорожу.
Нехай рік новий усім,
Принесе достатку в дім.
Хай здійсняться всі бажання
І звичайно всім кохання.
Вороги нехай тікають,
Діла хай до нас не мають.
Всім скажу ви добрі люди.
Хай щастить вам скрізь і всюди.
Чортиня
Що ж наш Дедушка мороз борода із вати.
Ти постав мені в гараж BMW-X5-тий.
І талонів на бензин років так на сто,
Та іще хорошій виграш можна в спорт лото.
Дід Мороз
Ти від скромноті скажи, не помреш ні як,
Та у ніч цю новорічну хай вже буде так.
В магазині на пульту купим тобі цяцю
Ти на більш не заслужив, за сумлінну працю.
Батарейки сам купуй, це вже твоє діло.
Та дивись кермуй тепер дуже, дуже вміло.
Автор
Ну і що розговорились, святкувать коли
А ну бистро всі розсілись, за оці столи.
Розпочнемо вже нарешті дружно святкувати.
Тож дозвольте вже тепер всім поналивати.
Кумедний сценарій для новорічного корпоративу.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію