ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Альона Саховська (1986) / Вірші

 Новорічна казка для дорослих

Автор.
День новий дарує свято,
І прийшло нас всіх багато.
Дружно сіли за столи,
Всю закуску розмели.
А де скажіть наш Дід мороз?
Погоди не сприятливий прогноз.
Завіяло і закружило.
Його жегулик снігом заліпило.

Гості.
Та ні, та осі він вже сидить.
І у руках бокал тремтить.
Напевне хоче щось нам побажати,
Отож дозвольте дідові сказати.

Дід мороз.
Я йшов до вас і вже втомився,
Але на свято не спізнився.
Тому бажаю вам усім,
Здоровя ну перед усім.
Щоб у кишенях не гуляли вітерці,
Пошвах тріщали гаманці.
Забути про печалі і турботи,
Ніколи не томитись від роботи.
А так і ще чого додати,
Звичайно збільшення зарплати.


Автор.
Ну дідусю і сказали,
Стільки всього побажали.
Але де скажіть снігурку діли?
В лісі темнім загубили,
Чи пішла від вас сама.
Ну і де тепер вона?

Снігурка.
Та ні, та покище я тут,
Але як справи так підуть.
Як у душі буде обіда,
Піду до іншого я діда.
Але до цього є бажання,
Малесеньке зовсім прохання.
Добрий ти дідусь мороз,
Борода із вати.
Все сама собі куплю,
Хочу збільшення зарплати.

Баба йожка.
Ну хотіти ти хочи,
Але краще помовчи.
Я то більше працювала,
Спокою зовсім не знала.
Цілий рік трудилась дуже.
От тепер мій милий друже,
Першій підніми зарплати,
А то буду нервувати.

Фінансовий директор.
Знову черті розшумілись,
Ну вже дуже потомились!
Та без мене ви куди?
Ні туди і ні сюди.
Я зарплати піднімаю,
І тепер я точно знаю,
Свято зіпсувать не дам,
Краще випейте сто грам,
Помиріться, обніміться.
Годі за столом свариться.

Автор.
Ох розумно ви сказали,
Та нічо не побажали,
Ну хто ж вже хоче тост сказати
Довго нам іще чекати…

Язиката хвеська.
Я звичайно, я скажу,
Я гостями дорожу.
Нехай рік новий усім,
Принесе достатку в дім.
Хай здійсняться всі бажання
І звичайно всім кохання.
Вороги нехай тікають,
Діла хай до нас не мають.
Всім скажу ви добрі люди.
Хай щастить вам скрізь і всюди.

Чортиня
Що ж наш Дедушка мороз борода із вати.
Ти постав мені в гараж BMW-X5-тий.
І талонів на бензин років так на сто,
Та іще хорошій виграш можна в спорт лото.

Дід Мороз
Ти від скромноті скажи, не помреш ні як,
Та у ніч цю новорічну хай вже буде так.
В магазині на пульту купим тобі цяцю
Ти на більш не заслужив, за сумлінну працю.
Батарейки сам купуй, це вже твоє діло.
Та дивись кермуй тепер дуже, дуже вміло.
Автор
Ну і що розговорились, святкувать коли
А ну бистро всі розсілись, за оці столи.
Розпочнемо вже нарешті дружно святкувати.
Тож дозвольте вже тепер всім поналивати.










Кумедний сценарій для новорічного корпоративу.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2012-12-17 21:22:00
Переглядів сторінки твору 6639
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.559 / 5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.559 / 5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.05.13 00:03
Автор у цю хвилину відсутній