ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.11.06 21:53
Не певен, що якби Мойсей
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…

Борис Костиря
2025.11.06 21:39
Я простягаю до тебе руки
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,

Євген Федчук
2025.11.06 21:22
Як перейшов я у четвертий клас
І стали ми історію вивчати,
То довелось ім’я його стрічати.
Він представлявся, як «герой» для нас.
Бо вміло з ворогами воював,
В Червоній Армії був знаним командиром.
Ми вірили тим побрехенькам щиро,
Бо хто ж тоді про

В Горова Леся
2025.11.06 17:57
Вереміями, вереміями
Плач із радістю межував.
Все перебрано, перевіяно,
Перелущено по жнивах.

Чи пробачило спрагу літові
Те, що вижило у зимі?
Від морозу і спеки - мітини,

Артур Курдіновський
2025.11.06 17:15
Вкривають землю втомлену тумани,
Народжуючи зболені рядки.
Чи варто будувати точні плани,
Коли у долі власні є думки?

Можливо, осінь рубіконом стане,
Напише світлі, райдужні казки.
З пейзажу прибираю все погане,

Артур Сіренко
2025.11.06 15:34
Скажи осіннім квітам*:
Вітрила осені давно роздерті**,
Сірі хмари стали вином
У келиху старчика Фідія***
(Він будував Колізей –
Думав, що то окраса,
Думав, що то капелюх,
Що загубив дивак Аполлон,

Іван Потьомкін
2025.11.06 13:26
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топиться?
Чом ти голову схилила, вії опустила?
Може, кращого від мене, бува, полюбила?..
...Не розказуй, голубонько. В словах нема нужди,
Бо ж на личеньку твоєму заквітають руж

Микола Дудар
2025.11.06 09:46
Хороший привід: досі в справі
Як режисер над усіма…
І не важливо на підставі
Чи усерйоз, чи жартома
Цікаво буде споглядати —
До прозвиськ всучать: театрал!?
Не по одинці, з ніжним матом…
Ну, що поробиш… ритуал.

Віктор Насипаний
2025.11.06 01:04
З молитви тихо виростає небо,
І сонця голос будить вороння.
А на душі ще світло, та жовтнево.
Між берегами листя човен дня.

Вже розплітає сонце дні й дороги,
Вітри на шаблях ділять листя мідь.
Але думки, мов блазні – скоморохи,

Борис Костиря
2025.11.05 21:38
Вірш, написаний уві сні,
і вірш, забутий уві сні,
можливо, був найкращим
із моїх віршів, але він
назавжди втрачений.
Він потонув, як кораловий риф
у морі, як алмаз
у болотній жижі.

Юрій Лазірко
2025.11.05 17:58
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
невагому мить
яким солодким

С М
2025.11.05 15:16
не повіриш
ріка промовила
ледь відчутно
чи ти утримаєш мене

вільно пада потік
не спиняє хід
вдихай цю воду скільки є

Микола Дудар
2025.11.05 09:26
Знов пливу за течією…
Від безвихіддя пливу
Поза часом… нічією
Збоку, зверху весь в диму…
Відмовляюсь. Терапія...
Верби кланяються вслід.
Попереду, мама мія,
Обізнався, то сусід…

Артур Курдіновський
2025.11.05 02:51
Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.

А я ходив і витирав
Підлогу та відкриту душу.
Вже відобразив поліграф,

Борис Костиря
2025.11.04 22:11
Із рокера він став перукарем,
його поглинула проза життя,
він став підкаблучником
у домашніх капцях.
Жалюгідне видовище!
Музика більше не б'ється
об його серце, ніби прибій.
Його душа вкривається пилом,

Федір Паламар
2025.11.04 21:58
Кволі у полі тополі,
В Полі доволі квасолі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші / "Душа перецвіта" (1999)

 * * *
Здається, обдурив судьбу,
Й без тіні каяття:
Відвоював іще добу
У смерті – для життя.

Я цю добу, вважай, прожив
На повен зріст і лет:
Вважай, нікому не служив
І кожним словом дорожив,
Як дорожить поет.
Себе –
За давністю років
Не милував – судив:
Вродило що з твоїх рядків?
В чужих полях своїх підків
Ти, часом, не губив?
Чого навчав своїх дітей
Під знаком «зло – добро»?
Які річки,
Мов кров з грудей,
Твоїх подвижницьких ідей
Текли у наш Дніпро?

За все спитав.
І відповів
На сотню запитань
Відверто й чесно,
Як зумів,
Без блискотворячих громів
Не перейшов за грань…

Я обдурив свою судьбу –
Себе ж не обдурив:
У відвойовану добу
Несу на власному горбу
Усе, що натворив!




12 – 13.01.1999

(с) Низовий Іван Данилович
«Душа перецвіта» (лірика)
Луганськ, 1999. – 130 с. – С. 65 – 66


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-12-20 14:23:36
Переглядів сторінки твору 2204
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 5.025 / 6  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.689
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2012-12-20 14:28:33 ]
У кожного з нас свій хрест. Дякую! Світла пам'ять такому чудовому поету!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-12-20 16:10:21 ]
Іван Низовий/Збірка "Осмути сивої сувій"

Й померти хочу незалежним,
Зберігши честь і коругов...

На березі на протилежнім
Нехай зостануться любов,
І тихі ревнощі, і ревні
Прокляттям зрадникам, -
Все'дно
Понад усе для мене древні
Священні віно і вино!
Гріхи замоляться
Й провини
Наразі спишуться в архів
На світлий покуть Батьківщини
Зайду я чистий, без гріхів...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-20 20:19:41 ]
Дякую, шановна Таїсіє, що відгукнулися!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-20 20:23:22 ]
Ксеню, дуже-дуже дякую!

Можливо, я
Колись уже під осінь,
Задумавшись над зошитом вночі,
Признаюся собі, що я і досі,
Що я і досі серед шукачів.
Але, здолавши сумніви й тривоги,
Ітиму я, прискорюючи крок,
Допоки й не відмовлять мені ноги,
Допоки не схолоне в жилах кров.
Нехай в очах померкнуть п’єдестали
І славу не докличешся глуху...
Та люди
Все ж сміятися не стали б
З людини, що упала на шляху.

(Збірка "Народжуються квіти", 1964)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-21 07:49:28 ]
У ТАЛАНОВИТИХ людей "Хрест життя" дуже важкий, низький уклін ПОЕТОВІ - ІВАНУ НИЗОВОМУ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-21 18:17:42 ]
Якби я щоденно читала вірші батька, коли ми ще були разом...протягом усіх років життя (ЩАСЛИВОГО!!! Сьогодні для МЕНЕ головне визначення щастя - це живі і здорові близькі люди!), я би багато чого не зробила... У віршах він розкривав своє серце, біль, а в спілкуванні зі мною і мамою жалів нас... Я знала, що тато романтичний, добрий, емоційний і дуже вразливий, що він страшенно любить Україну, але щоб НАСТІЛЬКИ!
Світла пам"ять нашим батькам!

Дякую Вам за те, що Ви увічнюєте пам"ять Вашого роду, шановна пані Надіє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-12-21 23:04:23 ]
...і знову - простота і відвертість. Людське, близьке, зрозуміле.