William Wordsworth

Inside of King's College Chapel, Cambridge

Tax not the royal Saint with vain expense,
With ill-matched aims the Architect who planned –
Albeit labouring for a scanty band
Of white-robed Scholars only – this immense
And glorious Work of fine intelligence!
Give all thou canst; high Heaven rejects the lore
Of nicely-calculated less or more;
So deemed the man who fashioned for the sense
These lofty pillars, spread that branching roof
Self-poised, and scooped into ten thousand cells,
Where light and shade repose, where music dwells
Lingering – and wandering on as loth to die;
Like thoughts whose very sweetness yieldeth proof
That they were born for immortality.

Є, на жаль, необов"язкові збіги приголосних. Ви їх свідомо вживаєте? "коли(сь с)поруду", "почуття(м м)итець", "(в в)исочінь", а так симпатично...

Доброго дня! Дякую за висловлені зауваження. З необов'язковими збігами приголосних намагаюся боротися, у будь-якому разі без них краще. В цілому,я вважаю, що для художнього перекладу головне - передача змісту. Погоджуюсь з В.Левіком, що мистецтво перекладу - це мистецтво втрат. Якщо обирати, чим жертвувати, то, на мій погляд, збіги приголосних - "найменше зло" у порівнянні з неправильними наголосами чи порушенням ритму