ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.22 22:25
У дитинстві я довго подорожував.
Що я шукав?
Я шукав те, чого не існує,
а знаходив лише порожнечу.
Із дитинства закріпилася звичка
шукання невідомих світів.
Я потрапляв у магму невідомості,
у в'язку речовину невизначеності,

Тетяна Левицька
2025.09.22 16:58
Не гадаю наразі, що буде зі мною —
домовина соснова, чи сонця розмай?
Бач, вервечкою ходить біда за бідою,
без страждання гріхи не пускають у рай.

Ще не все допила із ґрааля терпіння
і не склала в дорогу валізу важку.
На краю океану збираю камін

Світлана Пирогова
2025.09.22 15:40
Літає павутина примою в повітрі,
Нюанс плете любові міражем.
І ллється бабиного літечка палітра,
Складає візерунок вітражем.

І швидко час злітає, мов легка пір'їна,
Вже осінь дефілює у вбранні.
Із золотого листя встелена перина,

Віктор Насипаний
2025.09.22 14:40
Згадаю я ті давні дні,
Коли з’явилась ти мені.
І я від тебе шаленів,
Кохання квітку сам приніс.

Приспів:
Хоч роки, як стрімка ріка,-
В моїй руці твоя рука.

Ольга Олеандра
2025.09.22 10:31
Спокуса щирістю найнебезпечніша з спокус.
Така солодка і така принадна.
Ти відчуваєш доторк її вуст?
Він дуже ніжний й неспростовно владний.

Він проникає у твоє єство,
запалює й розпалює все дужче.
Невже ти хочеш загасить його?

Віктор Кучерук
2025.09.22 10:11
Все швидше й швидше мчать літа,
Все більше й більше смутку в звуках, -
Знедавна втома й гіркота
Дороговказом стали мукам.
Зловісний стрій нових недуг
Вже приглядається до мене
І так ось топчеться навкруг,
Що пилом дихають легені.

Олександр Буй
2025.09.21 20:52
У життя мого блокноті для нотаток
Добігають чисті аркуші кінця
І останній вже готується прийняти
Завершальну епіграму від Творця.

Отче наш, пошаруди іще папером:
Переглянь Свої помітки на полях,
Що мені до бенефісу від прем’єри

Іван Потьомкін
2025.09.21 19:27
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.

С М
2025.09.21 17:17
О, ця жінка зо цвинтаря від мене має діти
Душевна, хай не всяк нас має видіти
Вона ангел звалища, є у неї їжа
Якщо я помиратиму, ти знаєш, хто саме накриє моє ліжко

Якщо трубопровід зламаний, на мості я приникнув
Чи їду з глузду на гайвеї недалік р

Євген Федчук
2025.09.21 16:12
В історії України скільки раз бувало,
Що самі ж і «верховоди» її продавали.
Хто відкрито її зрадив, хто дурно попхався,
Хотів слави. Замість того сорому набрався.
Ще і більше зробив шкоди, ніж доброї справи.
Тому то наша історія така і кривава.
Геть

Віктор Насипаний
2025.09.21 15:37
Хоч нема вже літа наче.
Сонце й досі.
А мене у гості кличе
Тиха осінь

приспів
Теплі дні ясні, чудові.
Світ, мов красень.

Світлана Пирогова
2025.09.21 13:13
Ти сонце золотаве із промінням,
Що лагідно торкається обличчя.
Я чую твоє тихе шепотіння.
На зустріч радісну кохання кличе.

Твої вуста зливаються з моїми,
Мов річка, що впадає в тепле море.
І ніжно поцілунками п'янкими

Олександр Сушко
2025.09.21 10:50
Полиці пам'яті наповнені ущерть
Осмученими спогадами юні...
Вже тричі серце стискувала смерть,
Вливала тьму в роки мої безжурні.

Охороняла неня. Брала біль
На себе. А тепер її немає...
Вона тепер блука між Лети хвиль,

Віктор Кучерук
2025.09.21 09:35
Минулого немає, майбутнє - не настало, -
Невпинним сьогоденням живу собі помалу, -
В садочку клопочуся, з онуками вожуся
І корисні поради накручую на вуса.
Копійку кожну зважую та лаюся сердито
На тих, що і на старості перешкоджає жити.
Але наперек

Володимир Ляшкевич
2025.09.20 17:31
Гей, там, в тилу,
в квартирі, чи в своєму домі,
ти депресуєш у страху.
чи сохнеш у якійсь утомі!
Лишай те все, - на передку,
в бронежилеті, у шоломі,
ти на покликанні шляху,
а не в переляку полоні!

Артур Сіренко
2025.09.20 12:33
Осіння новела,
Що написана на поверхні озера
(А хтось називав його дзеркалом),
Слова,
Що виводили не бузиновим чорнилом,
А жовтим листям, що падало
На сіру ртуть спокою,
Повість про народ човнів, яку
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші / "Калини жар на полотні снігів" (2007)

 * * *

Катерині

Поберемося вже посмертно,
раз не випало за життя,
бо ж була ти занадто вперта,
бо ж надміру і я затявсь.

В різні сторони мчали коні
наших доль, наперегінці
з ураганом...

На сиві скроні,
на пошерхлі вже пагінці
ляже траурна тінь розлуки
цьогосвітньої,
а затим,
в потойбіччі
пов’яжуть руки
рушником-перевеслом святим...

І попереду – безкінечність...




2006

(с) Низовий Іван Данилович
«Калини жар на полотні снігів» (поезії)
Луганськ: Глобус. – 2007. – 168 с. – С. 81


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-01-04 19:53:43
Переглядів сторінки твору 3326
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 5.229 / 6  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.723
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Блюзу
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-01-04 20:08:05 ]
Розганяю мурах...
Дякую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-04 20:22:56 ]
Щиро дякую, пані Любо! У мене теж була така реакція... Катерина з верхосульського села - перша любов...і, думаю, мрія всього життя...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-01-04 21:45:30 ]
Сильно надзвичайно!
Розумію, Лесь, недоречність, але мені прочиталося далі:
І попереду – безкінечність...
В ній вже разом змахнем крильми.
Впертість, впертість, проклята впертість -
Чим тобі завинили ми?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-04 21:48:39 ]
Іване, дякую! І дуже доречно. Батько б оцінив!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-01-04 22:23:19 ]
Сміливі мазки, широкий лет, яскраві тони, - тут можна додати ще безліч компліментів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-04 22:39:12 ]
Дякую, пане Вікторе! Щиро-щиро!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Швед (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-05 08:02:36 ]
Так щиро й зворушливо до сліз!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-05 08:38:38 ]
Немає слів. Просто чудово!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-05 12:37:09 ]
Дуже приємно, Ірино, що Ви відгукнулися!!!
Я на Вашу сторінку кинула вірш - Ви зрозумієте...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-05 12:43:47 ]
Дякую, Олександре!!!


Катерині

Не покида й на мить передчуття,
Що зрештою, бодай хоч на хвилину,
Наприкінці самотнього життя
Я обніму єдину Катерину –
Дівчатко з верхосульського села
Із неймовірно синіми очима...

Вона ж для мене Всесвітом була,
Цілющим джерелом надій і чимось
Безмірно більшим за реальний світ!

А я прожив у вигаданім світі
Півсотні літ; фантазії політ
Завершився прозрінням на орбіті:
Це все – несправжнє!
Справжнє – на землі,
Де ми росли і вперше полюбили,
Дівча у верхосульському селі
З очима неймовірно голубими.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-01-05 16:41:42 ]
...є - безкінечність. Попереду життя!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-05 16:51:49 ]
Дякую, сонечко, що не забуваєш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-05 19:27:46 ]
Мої літгерої часто теж мають настрій, як у ЛГ цього вірша. Правда, вони ще не вміють так вміло висловлювати свої думки.
Чудово, Лесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-05 20:05:24 ]
Дякую, Володю! Щодо Катерини, якій присвячено вірш, у батька часто був такий настрій... Перше кохання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-05 20:21:26 ]
Я про те ж саме...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-05 20:54:35 ]
Бажаю щастя, Володю! )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-01-06 00:02:48 ]
Поберемося вже посмертно,
раз не випало за життя,
бо ж була ти занадто вперта,
бо ж надміру і я затявсь.

Сильно, аж до болю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-06 13:15:28 ]
Дякую, Анатолію! На мене цей вірш дуже вплинув...