ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.09.23 23:03
Село розбомблене під обрій,
Ридання чуть і дронів свист,
Не плачте, все в нас буде добре -
"Втішає" псевдооптиміст.

Поза кордоном діти, вдови,
Вже півнароду - хто куди.
Та буде все у них чудово --

С М
2025.09.23 18:14
У середу близько п’ятої ледь розвидниться
Нишком зачинить у спальню двері
Лишить листа, що все мовить за неї
І на кухню сходами, носовичка
стискаючи
Двері тихцем зачинивши вхідні
Ступить нарешті надвір

Леся Горова
2025.09.23 14:26
Мідну турку вгортає пелюстями синіми полум'я.
Синій ранок за шибою холодом першим вістить.
Починається осінь іще одна, стомлена й зболена.
Пробивається сонце в тумані остудженим променем.
Синій ранок ув очі вдивляється садом пустим.

Сну розкидані

Іван Потьомкін
2025.09.23 11:45
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Віктор Кучерук
2025.09.23 09:50
Холодні іскри зорепаду
Безслідно танули вгорі
Над потемнілим тужно садом
І німотою чагарів.
Вони з'являлись і зникали,
Як не приборкані думки
Про світлі радощі й печалі,
І швидко пройдені роки...

Борис Костиря
2025.09.22 22:25
У дитинстві я довго подорожував.
Що я шукав?
Я шукав те, чого не існує,
а знаходив лише порожнечу.
Із дитинства закріпилася звичка
шукання невідомих світів.
Я потрапляв у магму невідомості,
у в'язку речовину невизначеності,

Сергій СергійКо
2025.09.22 19:07
Сонет)

Четвертий рік вона приходить поспіль.
Колись весела,
А тепер сумна.
Розгублена нерозумінням Осінь.
Чом йде війна?

Тетяна Левицька
2025.09.22 16:58
Не гадаю наразі, що буде зі мною —
домовина соснова, чи сонця розмай?
Бач, вервечкою ходить біда за бідою,
без страждання гріхи не пускають у рай.

Ще не все допила із ґрааля терпіння
і не склала в дорогу валізу важку.
На краю океану збираю камін

Світлана Пирогова
2025.09.22 15:40
Літає павутина примою в повітрі,
Нюанс плете любові міражем.
І ллється бабиного літечка палітра,
Складає візерунок вітражем.

І швидко час злітає, мов легка пір'їна,
Вже осінь дефілює у вбранні.
Із золотого листя встелена перина,

Віктор Насипаний
2025.09.22 14:40
Згадаю я ті давні дні,
Коли з’явилась ти мені.
І я від тебе шаленів,
Кохання квітку сам приніс.

Приспів:
Хоч роки, як стрімка ріка,-
В моїй руці твоя рука.

Ольга Олеандра
2025.09.22 10:31
Спокуса щирістю найнебезпечніша з спокус.
Така солодка і така принадна.
Ти відчуваєш доторк її вуст?
Він дуже ніжний й неспростовно владний.

Він проникає у твоє єство,
запалює й розпалює все дужче.
Невже ти хочеш загасить його?

Віктор Кучерук
2025.09.22 10:11
Все швидше й швидше мчать літа,
Все більше й більше смутку в звуках, -
Знедавна втома й гіркота
Дороговказом стали мукам.
Зловісний стрій нових недуг
Вже приглядається до мене
І так ось топчеться навкруг,
Що пилом дихають легені.

Олександр Буй
2025.09.21 20:52
У життя мого блокноті для нотаток
Добігають чисті аркуші кінця
І останній вже готується прийняти
Завершальну епіграму від Творця.

Отче наш, пошаруди іще папером:
Переглянь Свої помітки на полях,
Що мені до бенефісу від прем’єри

Іван Потьомкін
2025.09.21 19:27
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.

С М
2025.09.21 17:17
О, ця жінка зо цвинтаря від мене має діти
Душевна, хай не всяк нас має видіти
Вона ангел звалища, є у неї їжа
Якщо я помиратиму, ти знаєш, хто саме накриє моє ліжко

Якщо трубопровід зламаний, на мості я приникнув
Чи їду з глузду на гайвеї недалік р

Євген Федчук
2025.09.21 16:12
В історії України скільки раз бувало,
Що самі ж і «верховоди» її продавали.
Хто відкрито її зрадив, хто дурно попхався,
Хотів слави. Замість того сорому набрався.
Ще і більше зробив шкоди, ніж доброї справи.
Тому то наша історія така і кривава.
Геть
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Михайло Десна (1967) / Вірші

 Петарда спогаду
Образ твору Не голова - гарячий лід!
Ялинка, іграшки, іскристе...
Хтось вихваляв моє намисто...
Не Іхтіандр, не Іпполіт...

Не пам'ятаю: щось було.
Ой! Як згадати... Як згадати!?
Здається, хтось, такий носатий,
зудів щось поруч про тепло...

А що було!? Граніт плечей,
а не волосся після ночі...
Ніяк не пригадають очі
ані свічок, ані людей.

Неначе прірва тут, пітьма.
А мушу, мушу... Стоп! Згадала...
Я ляльку Барбі одягала!
Немає ляльки. Я - сама.

09.01.2013




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-01-09 06:34:40
Переглядів сторінки твору 1563
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.211 / 5.5  (4.878 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.662 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.05.11 12:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-01-09 09:06:08 ]
Феєрично, Полковнику! (Навіть феєрверково!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-01-09 10:20:22 ]
А у Генерала краще....
Дяка!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-09 11:23:27 ]
Особисто мене вірш дуже вразив...
Мудрий вірш ....і сумний. Я так відчула.
Дякую за емоції, Михайле.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-01-09 16:50:09 ]
Будь ласка!
Сподіваюся, не образливо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-09 13:55:34 ]
Мені здається, що спостерігається якась штучність у підборі рим.
"Іскристе - намисто". Я більш ніж впевнений, що ця рима вже неодноразово була перевіреною часом, і напевне, успішно. А тут - я не можу сказать, що вона дорнечна. Хтось нахвалював намисто. І що з того? Яке намисто? і чи було що-небудь, крім нього?
Можливо, у цьому я погано роздививсь авторський закид на якісь особливі обставини. Літературну героїні роздягали, або вона сама зривал з себе все, що лише на собі носила. У студентських гуртожитках новорічні ночі мають одну сталу назву.
А у даному випадку ми маємо справу з тонкою алюзією на це саме ЩОСЬ, що трива з року в рік. І, певно, триватиме і надалі, доки існують особи протилежної статі і вино - шампнське чи ігристе.
Третя строфа мені видалась більш штучною за ту риму, з якої почались мої зупинки на деяких моментах. "ГраніТ Плечей, а не волосся". Відповіді на цю авторську загадку я не знайшов.
Такий читач я, виходить.
Мені б що-небудь простеньке :)
А тут такого нема.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-01-09 16:52:25 ]
Читати не перечитати...
Перебірливий читач пішов!)))
Дяка, Семене!
Десь там " в глубине души"... буде Вам "простеньке)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-01-09 18:04:56 ]
і філософський...гарно, іронічно-саркастично


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-01-12 01:01:17 ]
Дякую!