ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.10.27 09:17
Крок за кроком
Крок за кроком… Слово в слово
Нога в ногу… свій маршрут
Лиш малесенька обмова:
Вони там, а я ще тут…
В кожнім ритмі музиченьки
В кожнім подиху вітри
Не такий щоб я маленький
Але, звісно, до пори…

Світлана Пирогова
2025.10.27 08:32
Крихкі і зболені бредуть надії
Накрила ніч все темною габою,
Гуляє вітер одиноким звіром.
А чи зустрінемось іще з тобою?
Лойовий каганець тріщить, мов віра.

Ми якось розійшлися по-англійськи,
Немов блукаємо у мутнім меві,
А почуттів ще теплий гріє ліжник,

Віктор Кучерук
2025.10.27 06:13
Десна
Споконвіку невдержима,
Жвава, осяйна, -
Грає хвилями дзвінкими
Гомінка Десна.
Неглибока, неширока,
Має стільки сил,
Що розрізує потоком
Світлий виднокіл.

Ірина Білінська
2025.10.27 00:05
***
Рідне Слово моє —
ти і слабкість, і сила.
Ти і сонце розпечене,
і пустота.
Ти даруєш політ
моїм раненим крилам,
у простори нові
прочиняєш врата.

С М
2025.10.26 22:22
Циганські очі (The Jimi Hendrix Experience)
мов на мене раптом навели туман
я циганські очі покохав
циганські очі покохав о так

ей
циганко

на самоті усівшись біля вогнища

Борис Костиря
2025.10.26 21:36
Спекотне літо
Це дуже спекотне літо,
Як втілене пекло землі.
І висохле море в молитві
Не вмістить нові кораблі.

Це дуже спекотне літо
Спалило вселенські думки.
І янгол упав із орбіти,

Іван Потьомкін
2025.10.26 21:12
КОРНІЙ
Зазвичай блукати там, де тільки заманеться (Що взяти з того, в кого не всі дома?), Зійшов Корній на гору край села І бачить куряву, і незвичний гуркіт чує. «Ти староста?–гукнув передній з мотоциклу.- А де ж обіцяні хліб-сіль?» «Та ж хліб ми вже здал

Вячеслав Руденко
2025.10.26 18:54
Протяги часу
Був лицарський сон і минув непорядний,
Був панцир із мушлі і голос ошатний,
Була попередня історій гомілка -
Кошлата як кішка, тремтлива як бджілка.
Пропали без вісті далеке і доля,
Пробуджені хвилі, солодка сваволя.
Втекли!
Захо

Володимир Бойко
2025.10.26 17:41
Без моралізаторства (За мотивами Бориса Костирі)
Вона поїхала у далеч невідому –
Не витримавши жаху самоти.
Коли під сорок і сама удома
Із розуму так важко не зійти.

А хто він там – інтелігент чи бидло,
Що меле душу вщент, немов тартак…
Насамперед кохання. Й неважливо,

Сергій СергійКо
2025.10.26 16:29
Не відчув
Не відчув він тепла середземних країн,
Незнайомі Берлін, Люксембург.
Що Брюссель чи Париж – навіть Києвом він
Не блукав, та й ніколи не був!
Засмагав він під сонцем донецьких степів,
Соледар у підвалах вивчав.
Хоч за віком було йому 20 років –
Ще к

Ніна Виноградська
2025.10.26 15:27
До сьомого коліна
Прадавнина з мого роду) 1 Повертався солдат зі служби у далекому Петербурзі в шістдесятих роках дев’ятнадцятого століття. Їхав на коні, бачив навкруг вишневу заметіль і радів, що йо

Євген Федчук
2025.10.26 15:13
Бій біля Гайворона 20 жовтня 1668 року
Сидять в корчмі над шляхом козаки.
Димлять їх люльки, що аж ріже очі.
Корчмар до них підходить неохоче,
Бо вже добряче випили-таки.
Як козак випив, краще не чіпать,
Бо з’їздить кулацюгою у вухо.
Чи й шаблею… Нікого не послуха.
Отож корчмар, аби не

Володимир Ляшкевич
2025.10.26 14:35
Симфонія природи
І на останок зникнуть обрії і далі,
і твердю висушеному єству, в запалі
ще усього минулого свого,- як води -
спадуть, відкриються забутні насолоди.

Пребудь, хоча б тепер, у дійснім світі!
Почуйся птахою, щасливим квітом в житі,
стрімкою рибою у о

Тетяна Левицька
2025.10.26 06:06
Ридала мати...
Ридала мати: «Вбили сина!»
І проклинала Україну,
І рвала коси на собі.
Колола серце гостра голка,
В труні лежав її Миколка,
В якого очі голубі.

«Тебе ж, — волала рідна мати, —

Віктор Кучерук
2025.10.26 05:33
* * *
У могилах, у руїнах
Рідна сторона, -
Кривду робить Україні
Проклята війна.
Вбивства, болі та страждання,
Де б я не ходив, -
Не існує заклинання
В світі од біди.

Микола Дудар
2025.10.26 00:27
"Моя хата скраю"
Не все в цім світі українське…
З найважливіших запитань
Чому на смак, як мед, злодійське
І в шані виблядки і срань…
Чому нарід шанує панство
Можливо досить а, нарід?
Суцільно виключно зухвальство
Ми ж — джерело своїх же бід…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тарас Кремінь (1978) / Вірші

 СТАРИЙ ЛІХТАР
Ранкове світло як старий ліхтар
Де голос твій і лине, і тріпоче.
Перегорни настінний календар.
Що він тобі у вічності пророчить?
А час іде неспинно, як потік.
І з головою будеш ти в потоці.
Ти – на землі, а крила вже обпік.
Ти бачив: плями й на самому сонці?
Нектар життя й амброзія секунд, -
Отруєння від щастя і скорботи.
Мій світ помер. Куди його несуть
У напрямку без стопів й поворотів?
…А дощ піде. Старий ліхтар – помре.
Лише ковчег в фатальнім порятунку.
На голос твій постане інший день:
Твоє життя - у дзьобику голубки.




Найвища оцінка Ірина Пиріг 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-01-13 19:17:23
Переглядів сторінки твору 7794
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.624 / 5.45  (4.800 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 4.435 / 5.25  (4.777 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.712
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.10.28 19:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-13 19:24:13 ]
А "твоє життя у дзьобику голубки"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-01-13 19:25:10 ]
Який варіант тобі до вподоби?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-13 19:31:06 ]
Змінився Ваш настрій - змінилися строфи. Але мені не подобається зміни в тій поезії, де на Вас одягають лише сорочку, а "наше завтра, наше завжди"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-01-13 19:37:57 ]
Розумію тебе. Це одна зі спроб оновити власну лірику.
Добре, що ти виступаєш на її захист! Значить, не все так погано у нашому домі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-13 19:45:39 ]
У Вашому домі ніколи не було погано, тим паче зараз. Мені, просто, шкода тих прекрасних рядків, які Ви викинули на смітник. Але це моя особиста думка: мені ще з Вами на п'ятому курсі зустрічатись:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-01-13 19:48:50 ]
До того курсу ще далеко, а до понеділка - близько.
Голубка принесла радість кожному і повернулася додому: у власну поетичну домівку.
Дякую, Тобі, Юліє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-13 20:00:34 ]
У мене теж настрій піднявся. Дякую Вам. Я навіть термін з біології знаю - симбіоз:) Але він у нас творчий. Все буде добре, бо добре - це не погано, а погано - не для нас. Якщо Ми Є - це вже перемога. На першому курсі Ви сказали, що чим складніше йти, тим цікавіше. Біль корисний тим, що змушує рухатись далі. Деякі Ваші слова я з часом переосмислюю. Мушу бігти.Вкотре долати силу опору. Інакше не можу. Прізвище не дозволяє:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-13 23:28:52 ]
Які у Вас гарні і сильні прізвища, Юліє і Тарасе :) Ви все здолаєте, бо сила Вашого духу міцна, як кремінь :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-13 23:35:52 ]
Чомусь я те саме сьогодні подумала...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-13 23:47:28 ]
А я уже і не дивуюся, що ми з Іринкою Пиріг однаково думаємо :) Просто, ми мислимо на одній хвилі - це я так називаю відчуття одне одного, відчуття рідної душі :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-01-13 23:49:57 ]
Дякую. На тій самій хвилі є ще одна душа. Ймення того, хто причетний до неї, Вам відоме.
Дякую за щедрі слова Щедрого вечора!
Щасти Вам, дорогі мої! Нехай нам усім усміхнеться доля! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-14 00:14:43 ]
Щедрого вечора і Вам, пане Тарасе !
Хай Бог щедро насипле Вам усіх гараздів і щедрої долі :))
Дякую за побажання :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-14 01:18:49 ]
І я бажаю рідним душам миру і добра!.. Вдячна "Майстерням" за такі миттєвості... За те, що зустріла тут світлих людей...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-16 13:35:23 ]
Люди і,справді, світлі. Хочеться вірити, що світла у нашому світі ще достатньо,аби не прокидатися в темряві.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-16 13:39:21 ]
Дякую за повернений із небуття рядок. Рада, що він не загубився у поросі Ваших шухляд.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-17 19:14:29 ]
На хорошу поезію і голубок злетілось доста!
І в кожної в дзьобику - по життю...
Кому воно дістанеться?.. (*!*)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-01-27 00:34:44 ]
Пробачте, шановний, що турбую. Ви зникли... Куди? Невже так далеко, що забули про мене? Хоча в Вашому житті є досить багато моїх тезок. Прикро, що ми з Вами на моєму 5 курсі не зустрінемось. Життя настільки примхлива штука, що навіть важко думати про це.
"Якщо людина потрібна, то вона поряд". Прикро...
Цією людиною стала (в певний час) я. Для Вас :-(

Дякую за увагу!
Я зникаю!

P.S.Мій світ помер...
Амінь

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-27 00:53:04 ]
Хіба може зникнути Сучасна жінка ? Чи ви зникаєте, щоб відродитися із піни морської ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-01-02 23:40:43 ]
Задум та композиція - доволі гарні!
Сподобалось і закінчення.
В деталях, можливо, слід би ще й підшліфувати, зокрема:
У напрямку без стопів й поворотів? - що несуть без стопів і поворотів - то зрозуміло але ж про напрямок - ні слова. А для чого ж тоді вжито воно, те слово? стопіВ Й Поворотів - читати важко.
У куплеті:
А час іде неспинно, як потік.
І з головою будеш ти в потоці.
Ти – на землі, а крила вже обпік.
Ти бачив: плями й на самому сонці? - можливо занадто різнопланово написано.
Щиро - Нечуйвітер.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2009-01-04 18:54:15 ]
Дякую. колего, за коментарі. Будемо працювати над окремими деталями поетичної версії сенсу такого незвіданого світу.