ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Друг
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Ненависть і любов
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Омана реінкарнації
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
* * *
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Епітафія (King Crimson)
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Збіг обставин
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Страшний Суд
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись...
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…

Кока Черкаський
2025.12.13 23:44
******
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…


Борис Костиря
2025.12.13 21:01
* * *
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.

В Горова Леся
2025.12.13 16:56
Ближче до ранку
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.

Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н

Микола Дудар
2025.12.13 12:09
***
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…

Пиріжкарня Асорті
2025.12.13 08:57
Чого могло не бути знову
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів. І от що ми маємо в результаті. Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорід

Тетяна Левицька
2025.12.13 08:13
Природа почуття
Ти ще мене не розлюбив,
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.

Юрій Лазірко
2025.12.13 00:28
Пісня Про Св. Миколая --- музика родинного свята
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.

Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай

Борис Костиря
2025.12.12 22:21
* * *
Безсніжна зима, ніби чудо природи,
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.

Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тарас Кремінь (1978) / Вірші

 СТАРИЙ ЛІХТАР
Ранкове світло як старий ліхтар
Де голос твій і лине, і тріпоче.
Перегорни настінний календар.
Що він тобі у вічності пророчить?
А час іде неспинно, як потік.
І з головою будеш ти в потоці.
Ти – на землі, а крила вже обпік.
Ти бачив: плями й на самому сонці?
Нектар життя й амброзія секунд, -
Отруєння від щастя і скорботи.
Мій світ помер. Куди його несуть
У напрямку без стопів й поворотів?
…А дощ піде. Старий ліхтар – помре.
Лише ковчег в фатальнім порятунку.
На голос твій постане інший день:
Твоє життя - у дзьобику голубки.




Найвища оцінка Ірина Пиріг 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-01-13 19:17:23
Переглядів сторінки твору 7832
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.624 / 5.45  (4.800 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 4.435 / 5.25  (4.777 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.712
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.10.28 19:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-13 19:24:13 ]
А "твоє життя у дзьобику голубки"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-01-13 19:25:10 ]
Який варіант тобі до вподоби?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-13 19:31:06 ]
Змінився Ваш настрій - змінилися строфи. Але мені не подобається зміни в тій поезії, де на Вас одягають лише сорочку, а "наше завтра, наше завжди"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-01-13 19:37:57 ]
Розумію тебе. Це одна зі спроб оновити власну лірику.
Добре, що ти виступаєш на її захист! Значить, не все так погано у нашому домі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-13 19:45:39 ]
У Вашому домі ніколи не було погано, тим паче зараз. Мені, просто, шкода тих прекрасних рядків, які Ви викинули на смітник. Але це моя особиста думка: мені ще з Вами на п'ятому курсі зустрічатись:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-01-13 19:48:50 ]
До того курсу ще далеко, а до понеділка - близько.
Голубка принесла радість кожному і повернулася додому: у власну поетичну домівку.
Дякую, Тобі, Юліє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-13 20:00:34 ]
У мене теж настрій піднявся. Дякую Вам. Я навіть термін з біології знаю - симбіоз:) Але він у нас творчий. Все буде добре, бо добре - це не погано, а погано - не для нас. Якщо Ми Є - це вже перемога. На першому курсі Ви сказали, що чим складніше йти, тим цікавіше. Біль корисний тим, що змушує рухатись далі. Деякі Ваші слова я з часом переосмислюю. Мушу бігти.Вкотре долати силу опору. Інакше не можу. Прізвище не дозволяє:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-13 23:28:52 ]
Які у Вас гарні і сильні прізвища, Юліє і Тарасе :) Ви все здолаєте, бо сила Вашого духу міцна, як кремінь :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-13 23:35:52 ]
Чомусь я те саме сьогодні подумала...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-13 23:47:28 ]
А я уже і не дивуюся, що ми з Іринкою Пиріг однаково думаємо :) Просто, ми мислимо на одній хвилі - це я так називаю відчуття одне одного, відчуття рідної душі :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-01-13 23:49:57 ]
Дякую. На тій самій хвилі є ще одна душа. Ймення того, хто причетний до неї, Вам відоме.
Дякую за щедрі слова Щедрого вечора!
Щасти Вам, дорогі мої! Нехай нам усім усміхнеться доля! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-14 00:14:43 ]
Щедрого вечора і Вам, пане Тарасе !
Хай Бог щедро насипле Вам усіх гараздів і щедрої долі :))
Дякую за побажання :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-14 01:18:49 ]
І я бажаю рідним душам миру і добра!.. Вдячна "Майстерням" за такі миттєвості... За те, що зустріла тут світлих людей...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-16 13:35:23 ]
Люди і,справді, світлі. Хочеться вірити, що світла у нашому світі ще достатньо,аби не прокидатися в темряві.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-16 13:39:21 ]
Дякую за повернений із небуття рядок. Рада, що він не загубився у поросі Ваших шухляд.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-17 19:14:29 ]
На хорошу поезію і голубок злетілось доста!
І в кожної в дзьобику - по життю...
Кому воно дістанеться?.. (*!*)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-01-27 00:34:44 ]
Пробачте, шановний, що турбую. Ви зникли... Куди? Невже так далеко, що забули про мене? Хоча в Вашому житті є досить багато моїх тезок. Прикро, що ми з Вами на моєму 5 курсі не зустрінемось. Життя настільки примхлива штука, що навіть важко думати про це.
"Якщо людина потрібна, то вона поряд". Прикро...
Цією людиною стала (в певний час) я. Для Вас :-(

Дякую за увагу!
Я зникаю!

P.S.Мій світ помер...
Амінь

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-27 00:53:04 ]
Хіба може зникнути Сучасна жінка ? Чи ви зникаєте, щоб відродитися із піни морської ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-01-02 23:40:43 ]
Задум та композиція - доволі гарні!
Сподобалось і закінчення.
В деталях, можливо, слід би ще й підшліфувати, зокрема:
У напрямку без стопів й поворотів? - що несуть без стопів і поворотів - то зрозуміло але ж про напрямок - ні слова. А для чого ж тоді вжито воно, те слово? стопіВ Й Поворотів - читати важко.
У куплеті:
А час іде неспинно, як потік.
І з головою будеш ти в потоці.
Ти – на землі, а крила вже обпік.
Ти бачив: плями й на самому сонці? - можливо занадто різнопланово написано.
Щиро - Нечуйвітер.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2009-01-04 18:54:15 ]
Дякую. колего, за коментарі. Будемо працювати над окремими деталями поетичної версії сенсу такого незвіданого світу.