ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.16 06:58
Мій війною утомлений слух знов налякано ловить
Монотонне дзижчання "шахеда" в загуслій пітьмі.
Його тінь смертоносна несеться вздовж схилів Дніпрових,
Маневруючи звично, а іноді лиш по прямій.
А за мить мій напружений слух чує радісно тишу
І тремтл

Ольга Садкова
2026.09.15 23:58
Знайомі скрипалі —
квартет —
мелодію заграли:
була глибінь, а потім — злет,
сум з радістю в спіралі,
лелечий голос з-під небес,
русалчин тихий з моря.
В любові вмер хтось і воскрес,

хома дідим
2026.09.15 22:44
твої стосунки із пеклом
нічим вони не інакші
ніж у віршарів типових
нехай собі гумористів
якщо не хочеться кави
нормально попити чаю
простої води лигнути
чому би не з водогону

Володимир Бойко
2026.09.15 17:57
Чоловік пішов до лісу
Грибів позбирати,
Аж на нього стриб – гадюка
Й ну його кусати.

Душу й тіло змордувала,
До серця дістала,
Нижче пояса вкусила

Борис Костиря
2026.09.15 17:53
Новітній сніг пішов для нас неждано,
Укривши сподівання на весну.
Новітній сніг, як істина жадана,
Яка покрила душу вогняну.

Літопис тиші пише ця негода,
Хорали душ, поеми небуття.
Романи вічності здобули гордість

Віктор Кучерук
2026.09.15 09:45
Прохолода вечорова,
Шурхіт підошов, -
То спалахує розмова,
То тьмяніє знов.
Мов троянда червонієш
Поруч юна ти, -
Радість, смуток і надію -
Все пізнати встиг.

Вячеслав Руденко
2026.09.15 08:33
Від брам солоних і строкатих
І Ромоданівського тракту
Тікаю, ніби справжній Гудвін*, —
Раптово серцем ставши в п’ятах.

Корній тримається коріння,
Місцина місячна — вологи,
Щур — гарбузового насіння,

хома дідим
2026.09.14 23:49
комусь цікаві теми
глобальні
та космічні
логічні піруети
на фоні чорних дір
хтось
обирає розпач
межуючий із відчаєм

Борис Костиря
2026.09.14 13:54
Безсоння випалює розум.
Пустеля, якою йде Ромул.
Побачимо розуму розмах.
Небачена сила і розмір.
Пізнаю глибокі закони
Свідомості без перепони.
Не знають шляхи заборони,
Долаючи всі забобони.

Вячеслав Руденко
2026.09.14 12:13
Сірий дощик кропить — буде бабі клопіт:
Осінь через тиждень знов зайде в село.
Дід на дворі босий смалить папіросу,
Мокра чорна кішка моститься в відро.

А сусідка Мотря варить юшку вкотре,
І не тільки юшку — ще й густий куліш.
До вдовиці Мотрі в т

Олена Побийголод
2026.09.14 09:55
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Каска сяє у сонячній ласці,
на всі боки проміння ллючи;
у тій мідній начищеній касці
ходить милий мій на каланчі.

Він пожежник украй діловитий,

Віктор Кучерук
2026.09.14 07:16
З-під вій - блакить небесна,
З-під вій - волошок синь, -
З-під вій принада весен
І магія краси.
З-під вій - жаги ознаки
І поклики з-під вій
Роздмухують всілякі
Жариночки надій.

Ольга Садкова
2026.09.13 23:01
Погожа розкрилена днина
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.

Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,

хома дідим
2026.09.13 22:17
при цім гармидері сучаснім
у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет

Віктор Насипаний
2026.09.13 19:43
Вже вечір жде, як бузьок, на одній нозі.
На берег місяця втікають хвилі зір.
В багатті листя клен палає молодий.
Вдягає швидко сутінь все у холоди.

Удвох, як в давнеч, ловкі, смілі дітлахи,
Зриваєм враз , як стиглі яблука, зірки.
Ростем, як трави,

Мирон Шагало
2026.09.13 19:22
Між вікон холодних людиномашин,
де від сірості день зачах,
мене зігріває той погляд один —
з бурштиновим теплом в очах.

Як прагнеться сильно такого тепла,
щоб воно все було й було,
щоб світлою барвою осінь текла
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тарас Кремінь (1978) / Вірші

 СТАРИЙ ЛІХТАР
Ранкове світло як старий ліхтар
Де голос твій і лине, і тріпоче.
Перегорни настінний календар.
Що він тобі у вічності пророчить?
А час іде неспинно, як потік.
І з головою будеш ти в потоці.
Ти – на землі, а крила вже обпік.
Ти бачив: плями й на самому сонці?
Нектар життя й амброзія секунд, -
Отруєння від щастя і скорботи.
Мій світ помер. Куди його несуть
У напрямку без стопів й поворотів?
…А дощ піде. Старий ліхтар – помре.
Лише ковчег в фатальнім порятунку.
На голос твій постане інший день:
Твоє життя - у дзьобику голубки.




Найвища оцінка Ірина Пиріг 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-01-13 19:17:23
Переглядів сторінки твору 8319
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.624 / 5.45  (4.800 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 4.435 / 5.25  (4.777 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.712
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.10.28 19:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-13 19:24:13 ]
А "твоє життя у дзьобику голубки"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-01-13 19:25:10 ]
Який варіант тобі до вподоби?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-13 19:31:06 ]
Змінився Ваш настрій - змінилися строфи. Але мені не подобається зміни в тій поезії, де на Вас одягають лише сорочку, а "наше завтра, наше завжди"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-01-13 19:37:57 ]
Розумію тебе. Це одна зі спроб оновити власну лірику.
Добре, що ти виступаєш на її захист! Значить, не все так погано у нашому домі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-13 19:45:39 ]
У Вашому домі ніколи не було погано, тим паче зараз. Мені, просто, шкода тих прекрасних рядків, які Ви викинули на смітник. Але це моя особиста думка: мені ще з Вами на п'ятому курсі зустрічатись:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-01-13 19:48:50 ]
До того курсу ще далеко, а до понеділка - близько.
Голубка принесла радість кожному і повернулася додому: у власну поетичну домівку.
Дякую, Тобі, Юліє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-13 20:00:34 ]
У мене теж настрій піднявся. Дякую Вам. Я навіть термін з біології знаю - симбіоз:) Але він у нас творчий. Все буде добре, бо добре - це не погано, а погано - не для нас. Якщо Ми Є - це вже перемога. На першому курсі Ви сказали, що чим складніше йти, тим цікавіше. Біль корисний тим, що змушує рухатись далі. Деякі Ваші слова я з часом переосмислюю. Мушу бігти.Вкотре долати силу опору. Інакше не можу. Прізвище не дозволяє:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-13 23:28:52 ]
Які у Вас гарні і сильні прізвища, Юліє і Тарасе :) Ви все здолаєте, бо сила Вашого духу міцна, як кремінь :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-13 23:35:52 ]
Чомусь я те саме сьогодні подумала...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-13 23:47:28 ]
А я уже і не дивуюся, що ми з Іринкою Пиріг однаково думаємо :) Просто, ми мислимо на одній хвилі - це я так називаю відчуття одне одного, відчуття рідної душі :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-01-13 23:49:57 ]
Дякую. На тій самій хвилі є ще одна душа. Ймення того, хто причетний до неї, Вам відоме.
Дякую за щедрі слова Щедрого вечора!
Щасти Вам, дорогі мої! Нехай нам усім усміхнеться доля! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-14 00:14:43 ]
Щедрого вечора і Вам, пане Тарасе !
Хай Бог щедро насипле Вам усіх гараздів і щедрої долі :))
Дякую за побажання :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-14 01:18:49 ]
І я бажаю рідним душам миру і добра!.. Вдячна "Майстерням" за такі миттєвості... За те, що зустріла тут світлих людей...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-16 13:35:23 ]
Люди і,справді, світлі. Хочеться вірити, що світла у нашому світі ще достатньо,аби не прокидатися в темряві.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-16 13:39:21 ]
Дякую за повернений із небуття рядок. Рада, що він не загубився у поросі Ваших шухляд.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-17 19:14:29 ]
На хорошу поезію і голубок злетілось доста!
І в кожної в дзьобику - по життю...
Кому воно дістанеться?.. (*!*)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-01-27 00:34:44 ]
Пробачте, шановний, що турбую. Ви зникли... Куди? Невже так далеко, що забули про мене? Хоча в Вашому житті є досить багато моїх тезок. Прикро, що ми з Вами на моєму 5 курсі не зустрінемось. Життя настільки примхлива штука, що навіть важко думати про це.
"Якщо людина потрібна, то вона поряд". Прикро...
Цією людиною стала (в певний час) я. Для Вас :-(

Дякую за увагу!
Я зникаю!

P.S.Мій світ помер...
Амінь

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2007-01-27 00:53:04 ]
Хіба може зникнути Сучасна жінка ? Чи ви зникаєте, щоб відродитися із піни морської ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-01-02 23:40:43 ]
Задум та композиція - доволі гарні!
Сподобалось і закінчення.
В деталях, можливо, слід би ще й підшліфувати, зокрема:
У напрямку без стопів й поворотів? - що несуть без стопів і поворотів - то зрозуміло але ж про напрямок - ні слова. А для чого ж тоді вжито воно, те слово? стопіВ Й Поворотів - читати важко.
У куплеті:
А час іде неспинно, як потік.
І з головою будеш ти в потоці.
Ти – на землі, а крила вже обпік.
Ти бачив: плями й на самому сонці? - можливо занадто різнопланово написано.
Щиро - Нечуйвітер.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2009-01-04 18:54:15 ]
Дякую. колего, за коментарі. Будемо працювати над окремими деталями поетичної версії сенсу такого незвіданого світу.