ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.06.21 05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.

Борис Костиря
2025.06.20 21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,

С М
2025.06.20 15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво

Світлана Майя Залізняк
2025.06.20 15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.



Панно Фа

Козак Дума
2025.06.20 14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.

Віктор Кучерук
2025.06.20 07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.

Борис Костиря
2025.06.19 21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,

Євген Федчук
2025.06.19 20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні

Світлана Пирогова
2025.06.19 12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.

Віктор Кучерук
2025.06.19 09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.

Світлана Майя Залізняк
2025.06.18 22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Рожеві метел

Борис Костиря
2025.06.18 21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.

Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж

Іван Потьомкін
2025.06.18 19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Асорті Пиріжкарня
2025.06.18 14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами. Коментарі свого часу сподобались, як сві

Віктор Кучерук
2025.06.18 05:43
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі

С М
2025.06.17 22:00
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах

Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30

Тея ТектоНічна
2025.04.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші / "Горобина ніч" (1992)

 * * *
Катерино, ти знов приходила.
Катерино, ти щось приховуєш.
Щось тобою не договорено,
Щось тобою в листах не дописано,
Щось очима не доголублено,
Не долюблено –
Мною загублено.

Ти приходиш до мене в сни
І шепочеш губами теплими:
«Я така нещаслива з ним.
Нещаслива така без тебе.
Мов на страту, під гострий ніж,
На подружню лягаю постелю,
А постеля – німа пустеля,
Де всі муки ховає ніч.
Солов'ї насміхаються ніби...
Він ревниво шука моїх губ.
А мені – все одно...
Мені би...
Краще б він... каменюкою... був!..»

Катерино! А сон втікає...
Де поділась ти, Катерино?
Чи сховалася за дверима,
Чи тебе взагалі немає?
Прокидаюсь. І марю веснами.
Риюсь в пам'яті, ніби в мотлосі.
І махаю руками,
Мов веслами,
В океані моєї самотності.


1962

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-01-23 22:18:43
Переглядів сторінки твору 2678
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 5.966 / 6  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.846
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Блюзу
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2013-01-23 22:47:51 ]
Знайомлюсь з Іваном і насолоджуюсь... мелодія.. легкість.. чудові сюжети і надзвичайна простота... Є чому вчитись!!!
і це завдяки пані Лесі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-23 23:08:21 ]
А мені, Миколо, затишно на душі від того, що татові вірші Вам подобаються :) Дякую!!!

Спасибі за Ваші слова на мою адресу.....я аж засоромилась...чесно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 00:52:44 ]
...гарно...
...душа моя - вже не пустеля навіть,
де муки всі ховає ніч...
в тім, не зустрілися віч-на-віч,
пліч-о-пліч наших протиріч...

мабуть, так треба було,
втікаємо самі від себе, наперед знаючи, що втікти від себе неможливо...

..гарний чуттєвий інтимний вірш. Прості слова, звичайні людські почуття...
і чомусь весь час хочеться сказати: "ну як про мене написано..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-24 01:05:56 ]
Так, Людочко....від себе не втечеш...і себе не обдуриш....
Дякую, що твоє серце відгукнулося.
Обіймаю ніжно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-24 07:17:11 ]
О. це так правдиво, як і є в житті...
майстерний штрих про Долі забаганки...щемно...(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 09:52:11 ]
І махаю руками,
Мов веслами,
В океані моєї самотності. - яка образність!!!
Чудова поезія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-01-24 10:07:43 ]
"А постеля – німа пустеля..." - як просто і ємко...
Дякую за прекрасну інтимну лірику...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-24 12:27:58 ]
Три останні рядки - супер!!! Чудова інтимна лірика.
Отримав задоволення від прочитання. Дякую, Лесю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 14:13:04 ]
А як Низовий ВІДЧУВАЄ жінку! Саме так воно й шепочеться...
Укотре взахваті!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-24 19:32:45 ]
Дякую, Роксолано. І мені щемить, коли читаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-24 19:35:53 ]
Володю, я, чесно, коли вперше побачила цей вірш, була вражена саме цими рядками...
Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-24 19:40:56 ]
Не хотіла б я опинитися на місці Катерини...
Дякую, пане Мирославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-24 19:45:31 ]
Так, Олександре, у цих трьох рядках таке страждання справжнього чоловіка...
Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-24 19:49:42 ]
Пані Любо, так приємно, що Ви це стверджуєте!
Я відчуваю гордість за тата. Виходить, він не помилявся...
Дуже вдячна!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 20:55:12 ]
Такий болючий вірш... Без ознак на краще...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-24 22:07:22 ]
Ви праві, пані Наталю. Вірш написано 1962 року...
А цей вірш - через 45 років:

Катерині

Ми не постаріли – згорювались
В цій розлуці довгій, в самоті:
Руки наші не переплітались,
Губи не зливались в люботі.
Ти цноту свою подарувала
Іншому - знічев’я чи зозла:
Умлівала плоть, та не співала
Приспана душа, і не цвіла.
Я також, напевно що, лукавив,
В насолоді казна що творив
З іншими жінками – я роками
Про святе гріховно говорив.
Сива моя ластівко найперша
І остання, в очі голубі,
Запізнілі сльози ніжно втерши,
Зазирну, зворушеній, тобі,
І скажу: проходить все, минає,
Сивиною криється, вмира,
Та ще довго відгомін лунає,
Струни пам’яті перебира...

2007


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дубініна (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-19 10:34:27 ]
Лесю, третій день перечитую цей вірш... Чимось зачепив він мене... Так боляче стає на душі, коли читаю його... Навіть не знаю, що сказати... Просто читаю і...
Дякую, що познайомили мене з творчістю Івана Низового!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-19 21:34:24 ]
Улянко, хочу вкотре подякувати Вам за небайдужість до творчості мого тата!
Я вже згадувала раніше, що Катерина була першим коханням батька... Дуже багато творів присвячено їй...

Я до тебе ніколи,
Ніколи уже не прийду,
Не знайду свого сліду
На стежці,
Забутій навіки.
Всі минулі роки,
Наче ріки,
Не перебреду,
Не питаючи броду, –
Пощезли і роки,
І ріки!
Все пощезло давно:
Ніч надій і безсонне вікно,
І вино почуттів перекисло –
Аж губи судомить...
Як давно це було,
Неймовірно, безжально давно –
Не згадати всього,
Не оплакати,
Не усвідомить!

1997