ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Устимко Яна
2025.08.05 16:04
серпневе
по полю-овиду без краю
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня

у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти

Олена Побийголод
2025.08.05 14:37
Пес собачий (до 1998)
Із Бориса Заходера

Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,

С М
2025.08.05 11:11
Земна сіль (The Rolling Stones)
Хильни за працюючий піпол
Тих які уродились ніким
Пиймо ще за добро і за лихо
Чарку ще за оцю земну сіль

Помолися за простих піхотинців
За їх подвигання важкі
Діточок а також дружин їхніх

Борис Костиря
2025.08.04 21:42
* * *
Прощальна засмага на пляжі -
Останній осінній прибій,
Що тихо й незаймано ляже
На плечі жінок без надій.

Прощальний цілунок природи,
Що лине у безвість, як знак,
Який прокричить у пологах

Юрій Лазірко
2025.08.04 21:13
Як Моцно Грає Радіола -- Альбом Теревені від Зеня
Як моцно грає радіола.
Якогось... крутим рок-&-рола,
а злий зелений змій глаголит:
– Женись на ній, бодай жени!

Хай у Сірка вже буде буда,
у міру ситим гавкне людьом,
у міру – хвіст, мордяка й зуби,

Ольга Олеандра
2025.08.04 10:52
***
Вітру перешіптування з листям.
Що ти їм розказуєш, бродяго?
Знову нагасався десь та злишся
на свою невикорінну тягу
до буття у безперервних мандрах,
на свою неміряну бездомність,
знову їм, осілим, потай заздриш,
між гілля снуючи невгамовно?

Юрій Гундарєв
2025.08.04 09:28
Клаус Шульце, чаклун електронних звуків
серпня - день народження унікального німецького музиканта

Клаус Шульце (1947 - 2022) - композитор, клавішник, перкусист, один із піонерів ембієнту (дослівно - «навколишній») - цього напрямку електронної музики.

Батьки - письменник і балерина,
після

Олена Побийголод
2025.08.04 08:53
Кіт-філософ (до 1995)
Із Бориса Заходера

Крругом – мурра, мурра,
все – маррність та сумбурр,
а ти муррчи: «Урра-а!»
І більш – ані мур–мур!

(2025)

Олександр Сушко
2025.08.04 08:02
Не погашено свічу...
Для боїв із ворогами час настав.
Страх в Дніпро стікає по краплині...
Визріла чортополохом густо мста,
Вкрилось чорнотою небо синє.

Пелюстками осипаються роки,
Епілог дописує правиця.
У ходу сьогодні хрестики й вінки,

Ярослав Чорногуз
2025.08.04 02:40
Гейзер щастя
Оце ж вона - країна Доброти.
Для себе так відкрив її раптово.
Душа моя раділа веселково,
Коли зібрався я туди піти.

Це - світ чарівний, де немає зла,
Де сила - в ненав'язливому слові.
Де ти по вінця сповнений любові,

Іван Потьомкін
2025.08.03 23:39
Езо́п (давньогрецьке -Αἴσωπος, точніш Есоп)
Багатий і давно уже не раб,
Уславлений мудрістю повсюди,
Езоп де тільки вже не побував.
От тільки в Дельфах не довелося бути.
І ось він там. І як повсюди байкою частує.
Та якось тут не так, як всюди.
Слухати слухають дельфійці, а платити – ні.
Гада

Леся Горова
2025.08.03 22:31
Грушка
Тіні підсмажені вітер ворушить
В деку при стовбурі дикої груші,
Щоб не згоріли до чорного.
Сонце, підійняте липнем-хорунджим,
Прагне зеніту й рахує байдужо
Хмар незаповнені човники.

Берег рудіє травою сухою,

Борис Костиря
2025.08.03 21:53
* * *
Я шукаю істину в лісі,
де нічого не відбувається,
а насправді відбуваються
найважливіші події
у царстві духу.
Я шукаю слова, які загубилися,
звуки, які ввібралися в землю,
образи, які вкрилися листям.

Євген Федчук
2025.08.03 17:18
Як парубок на генеральській доньці одружився
Кажуть люди, а чи правда – як з чортом зв’язатись,
То у кінці життя можна й без душі зостатись.
Забере її чортяка, ледь полишить тіло,
Занесе до пекла, щоби в казані кипіла.
І буде вона там мучитись до Страшного суду.
Тому з чортом і не хочуть зв’язу

Олена Побийголод
2025.08.03 14:34
1962. Кицькине горе
Із Бориса Заходера

Плаче кішка в коридорі,
у бідняжки справжнє горе:
не дають жорстокі люди
вкрасти шмат печінки з блюда!

(2025)

С М
2025.08.03 06:06
Люде чужі (The Doors)
люде чужі
& сам ти чужинець
лиця потворні
у цій самоті

суспіль повії
жодних жінок тут
вулиці рівної
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші / "Горобина ніч" (1992)

 * * *
Катерино, ти знов приходила.
Катерино, ти щось приховуєш.
Щось тобою не договорено,
Щось тобою в листах не дописано,
Щось очима не доголублено,
Не долюблено –
Мною загублено.

Ти приходиш до мене в сни
І шепочеш губами теплими:
«Я така нещаслива з ним.
Нещаслива така без тебе.
Мов на страту, під гострий ніж,
На подружню лягаю постелю,
А постеля – німа пустеля,
Де всі муки ховає ніч.
Солов'ї насміхаються ніби...
Він ревниво шука моїх губ.
А мені – все одно...
Мені би...
Краще б він... каменюкою... був!..»

Катерино! А сон втікає...
Де поділась ти, Катерино?
Чи сховалася за дверима,
Чи тебе взагалі немає?
Прокидаюсь. І марю веснами.
Риюсь в пам'яті, ніби в мотлосі.
І махаю руками,
Мов веслами,
В океані моєї самотності.


1962

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-01-23 22:18:43
Переглядів сторінки твору 2722
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 5.966 / 6  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.846
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Блюзу
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2013-01-23 22:47:51 ]
Знайомлюсь з Іваном і насолоджуюсь... мелодія.. легкість.. чудові сюжети і надзвичайна простота... Є чому вчитись!!!
і це завдяки пані Лесі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-23 23:08:21 ]
А мені, Миколо, затишно на душі від того, що татові вірші Вам подобаються :) Дякую!!!

Спасибі за Ваші слова на мою адресу.....я аж засоромилась...чесно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 00:52:44 ]
...гарно...
...душа моя - вже не пустеля навіть,
де муки всі ховає ніч...
в тім, не зустрілися віч-на-віч,
пліч-о-пліч наших протиріч...

мабуть, так треба було,
втікаємо самі від себе, наперед знаючи, що втікти від себе неможливо...

..гарний чуттєвий інтимний вірш. Прості слова, звичайні людські почуття...
і чомусь весь час хочеться сказати: "ну як про мене написано..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-24 01:05:56 ]
Так, Людочко....від себе не втечеш...і себе не обдуриш....
Дякую, що твоє серце відгукнулося.
Обіймаю ніжно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-24 07:17:11 ]
О. це так правдиво, як і є в житті...
майстерний штрих про Долі забаганки...щемно...(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 09:52:11 ]
І махаю руками,
Мов веслами,
В океані моєї самотності. - яка образність!!!
Чудова поезія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-01-24 10:07:43 ]
"А постеля – німа пустеля..." - як просто і ємко...
Дякую за прекрасну інтимну лірику...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-24 12:27:58 ]
Три останні рядки - супер!!! Чудова інтимна лірика.
Отримав задоволення від прочитання. Дякую, Лесю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 14:13:04 ]
А як Низовий ВІДЧУВАЄ жінку! Саме так воно й шепочеться...
Укотре взахваті!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-24 19:32:45 ]
Дякую, Роксолано. І мені щемить, коли читаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-24 19:35:53 ]
Володю, я, чесно, коли вперше побачила цей вірш, була вражена саме цими рядками...
Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-24 19:40:56 ]
Не хотіла б я опинитися на місці Катерини...
Дякую, пане Мирославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-24 19:45:31 ]
Так, Олександре, у цих трьох рядках таке страждання справжнього чоловіка...
Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-24 19:49:42 ]
Пані Любо, так приємно, що Ви це стверджуєте!
Я відчуваю гордість за тата. Виходить, він не помилявся...
Дуже вдячна!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 20:55:12 ]
Такий болючий вірш... Без ознак на краще...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-24 22:07:22 ]
Ви праві, пані Наталю. Вірш написано 1962 року...
А цей вірш - через 45 років:

Катерині

Ми не постаріли – згорювались
В цій розлуці довгій, в самоті:
Руки наші не переплітались,
Губи не зливались в люботі.
Ти цноту свою подарувала
Іншому - знічев’я чи зозла:
Умлівала плоть, та не співала
Приспана душа, і не цвіла.
Я також, напевно що, лукавив,
В насолоді казна що творив
З іншими жінками – я роками
Про святе гріховно говорив.
Сива моя ластівко найперша
І остання, в очі голубі,
Запізнілі сльози ніжно втерши,
Зазирну, зворушеній, тобі,
І скажу: проходить все, минає,
Сивиною криється, вмира,
Та ще довго відгомін лунає,
Струни пам’яті перебира...

2007


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дубініна (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-19 10:34:27 ]
Лесю, третій день перечитую цей вірш... Чимось зачепив він мене... Так боляче стає на душі, коли читаю його... Навіть не знаю, що сказати... Просто читаю і...
Дякую, що познайомили мене з творчістю Івана Низового!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-19 21:34:24 ]
Улянко, хочу вкотре подякувати Вам за небайдужість до творчості мого тата!
Я вже згадувала раніше, що Катерина була першим коханням батька... Дуже багато творів присвячено їй...

Я до тебе ніколи,
Ніколи уже не прийду,
Не знайду свого сліду
На стежці,
Забутій навіки.
Всі минулі роки,
Наче ріки,
Не перебреду,
Не питаючи броду, –
Пощезли і роки,
І ріки!
Все пощезло давно:
Ніч надій і безсонне вікно,
І вино почуттів перекисло –
Аж губи судомить...
Як давно це було,
Неймовірно, безжально давно –
Не згадати всього,
Не оплакати,
Не усвідомить!

1997