ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.22 19:59
Видно не того любила,
розірвала, попалила
помаранчові вітрила.
Деревом вросла в землицю —
погляд гострий, серце — криця,
а душа, немов криниця:
милосердна, хлібосільна,
щира, горда, своєрідна,

Іван Потьомкін
2025.12.22 17:40
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський загарбник-мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Тере

Борис Костиря
2025.12.22 15:26
Ліс як віддзеркалення
твоєї особистості.
Ліс як відбиття
твоїх думок.
З ким ще говорити,
як не з лісом?
Ти стоїш із ним
віч-на-віч.

Олена Побийголод
2025.12.22 13:54
Із Олександра Васильовича Некрасова *

Зміст
Глава перша
Глава друга
Глава третя
Глава четверта
Глава п’ята

Сергій Губерначук
2025.12.22 13:39
Дама. Вино.
У цих Броварах за кожним столом
грають у дурня!
А як до кишені за козирем!
А як переможно сміються!
Дотепність!
Дотепність!
Цілуйте чемпіона!

Віктор Кучерук
2025.12.22 09:43
Сліди імперської сваволі
Рясніють досі навкруги,
Бо заганяють у неволю
Нас знов неправедні торги.
Вчуваю ясно силу впливу
Боліт на дії та думки,
Коли читаю директиви
Про те, куди нам йти з руки.

В Горова Леся
2025.12.22 07:16
Пройшло сьогодні найкоротший шлях,
Торкаючись верхівок, сонце срібне,
Й занурилось у жовте сяйво німба,
Який за лісом підіймався, ніби
Фантомна позолота із гіллЯ.

А стовбурів увіткнуті списИ
Врізалися у небо, рвали хустя

Володимир Бойко
2025.12.21 22:38
Політиків із бездоганною репутацією не буває, є недостатньо скомпрометовані. Спільні вороги об’єднують надійніше, аніж спільні друзі. Люди приручаються набагато краще за тварин завдяки розвиненим товарно-грошовим відносинам. Інстинкт самознищенн

Ігор Терен
2025.12.21 18:35
А ми на мапі світу трохи інші.
Воюємо, не вішаємо ніс
як і раніше...
та у моно більше
спецоперацій, бо у них безвіз.

***
А бути дурнями відомими

Артур Курдіновський
2025.12.21 16:13
Самотня ніч. Холодне підвіконня.
Зима в душі, негода за вікном.
Гостей немає. Тиша безпардонна
Заволоділа дійсністю та сном.

Покрились льодом почуття бездонні,
Зів'яв букет яскравих еустом.
Тепер мій світ - безбарвне царство сонне,

Ігор Шоха
2025.12.21 16:03
А на кону – на видимому фронті
ніякої містерії нема.
Тяжка робота
бити ідіотів,
бо їх уже не тисячі, а тьма.

***
А у раю не яблуко дешеве,

Світлана Пирогова
2025.12.21 15:44
Туман заполонив собою
Усе, що бачив, охопив.
Жупан невидимого крою
Затьмарив стільки див.
Ідеш ліворуч чи праворуч,
Ледь-ледь щось видно в пелені.
Земля свою шепоче сповідь,
Їй теж не хочеться війни.

Борис Костиря
2025.12.21 14:56
Ця сльота так трагічно зимова
Увірвалась з незнаних глибин,
Відібрала провісницьке слово,
Мов дарунок таємних вершин.

Ця сльота розчинила всі мислі,
Розчинила і радість, і сум.
І сніги наповзають невтішні,

Віктор Насипаний
2025.12.21 14:47
Задали дітям в школі творчу вправу,
Щоб загадку придумали цікаву.
Якщо її ніхто не відгадає,
Отой оцінку гарну, звісно, має.
Не було часу в мами з татом в Юлі,
Пішла мала спитати у бабулі.
Старенька мудра, всяке- різне знала,
Одну хитреньку загадк

Сергій Рожко
2025.12.21 13:55
Світ оцей завеликий, та тихо, дитинко, не плач,
не торкнеться тебе буревій світової толоки,
тато й мама завжди будуть поруч з тобою, допоки
скатертиною неба колує духмяний калач.
Іграшковий ведмедик – з усіх, самий відданий друг,
берегтиме твої потає

Микола Дудар
2025.12.21 13:04
Те саме знову без кінця.
Одне й те саме… все спочатку.
І та мелодія, і ця —
Тобі й мені, обом на згадку…
У кадрі наш з тобою зріст.
Зростали ми там без зупинки.
А в ньому вальс, а ньому твіст
І сна безрадісні уривки…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші / "Горобина ніч" (1992)

 * * *
Катерино, ти знов приходила.
Катерино, ти щось приховуєш.
Щось тобою не договорено,
Щось тобою в листах не дописано,
Щось очима не доголублено,
Не долюблено –
Мною загублено.

Ти приходиш до мене в сни
І шепочеш губами теплими:
«Я така нещаслива з ним.
Нещаслива така без тебе.
Мов на страту, під гострий ніж,
На подружню лягаю постелю,
А постеля – німа пустеля,
Де всі муки ховає ніч.
Солов'ї насміхаються ніби...
Він ревниво шука моїх губ.
А мені – все одно...
Мені би...
Краще б він... каменюкою... був!..»

Катерино! А сон втікає...
Де поділась ти, Катерино?
Чи сховалася за дверима,
Чи тебе взагалі немає?
Прокидаюсь. І марю веснами.
Риюсь в пам'яті, ніби в мотлосі.
І махаю руками,
Мов веслами,
В океані моєї самотності.


1962

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-01-23 22:18:43
Переглядів сторінки твору 2899
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 5.966 / 6  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.846
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Блюзу
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2013-01-23 22:47:51 ]
Знайомлюсь з Іваном і насолоджуюсь... мелодія.. легкість.. чудові сюжети і надзвичайна простота... Є чому вчитись!!!
і це завдяки пані Лесі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-23 23:08:21 ]
А мені, Миколо, затишно на душі від того, що татові вірші Вам подобаються :) Дякую!!!

Спасибі за Ваші слова на мою адресу.....я аж засоромилась...чесно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 00:52:44 ]
...гарно...
...душа моя - вже не пустеля навіть,
де муки всі ховає ніч...
в тім, не зустрілися віч-на-віч,
пліч-о-пліч наших протиріч...

мабуть, так треба було,
втікаємо самі від себе, наперед знаючи, що втікти від себе неможливо...

..гарний чуттєвий інтимний вірш. Прості слова, звичайні людські почуття...
і чомусь весь час хочеться сказати: "ну як про мене написано..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-24 01:05:56 ]
Так, Людочко....від себе не втечеш...і себе не обдуриш....
Дякую, що твоє серце відгукнулося.
Обіймаю ніжно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2013-01-24 07:17:11 ]
О. це так правдиво, як і є в житті...
майстерний штрих про Долі забаганки...щемно...(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 09:52:11 ]
І махаю руками,
Мов веслами,
В океані моєї самотності. - яка образність!!!
Чудова поезія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-01-24 10:07:43 ]
"А постеля – німа пустеля..." - як просто і ємко...
Дякую за прекрасну інтимну лірику...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-24 12:27:58 ]
Три останні рядки - супер!!! Чудова інтимна лірика.
Отримав задоволення від прочитання. Дякую, Лесю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 14:13:04 ]
А як Низовий ВІДЧУВАЄ жінку! Саме так воно й шепочеться...
Укотре взахваті!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-24 19:32:45 ]
Дякую, Роксолано. І мені щемить, коли читаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-24 19:35:53 ]
Володю, я, чесно, коли вперше побачила цей вірш, була вражена саме цими рядками...
Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-24 19:40:56 ]
Не хотіла б я опинитися на місці Катерини...
Дякую, пане Мирославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-24 19:45:31 ]
Так, Олександре, у цих трьох рядках таке страждання справжнього чоловіка...
Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-24 19:49:42 ]
Пані Любо, так приємно, що Ви це стверджуєте!
Я відчуваю гордість за тата. Виходить, він не помилявся...
Дуже вдячна!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 20:55:12 ]
Такий болючий вірш... Без ознак на краще...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-24 22:07:22 ]
Ви праві, пані Наталю. Вірш написано 1962 року...
А цей вірш - через 45 років:

Катерині

Ми не постаріли – згорювались
В цій розлуці довгій, в самоті:
Руки наші не переплітались,
Губи не зливались в люботі.
Ти цноту свою подарувала
Іншому - знічев’я чи зозла:
Умлівала плоть, та не співала
Приспана душа, і не цвіла.
Я також, напевно що, лукавив,
В насолоді казна що творив
З іншими жінками – я роками
Про святе гріховно говорив.
Сива моя ластівко найперша
І остання, в очі голубі,
Запізнілі сльози ніжно втерши,
Зазирну, зворушеній, тобі,
І скажу: проходить все, минає,
Сивиною криється, вмира,
Та ще довго відгомін лунає,
Струни пам’яті перебира...

2007


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дубініна (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-19 10:34:27 ]
Лесю, третій день перечитую цей вірш... Чимось зачепив він мене... Так боляче стає на душі, коли читаю його... Навіть не знаю, що сказати... Просто читаю і...
Дякую, що познайомили мене з творчістю Івана Низового!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-19 21:34:24 ]
Улянко, хочу вкотре подякувати Вам за небайдужість до творчості мого тата!
Я вже згадувала раніше, що Катерина була першим коханням батька... Дуже багато творів присвячено їй...

Я до тебе ніколи,
Ніколи уже не прийду,
Не знайду свого сліду
На стежці,
Забутій навіки.
Всі минулі роки,
Наче ріки,
Не перебреду,
Не питаючи броду, –
Пощезли і роки,
І ріки!
Все пощезло давно:
Ніч надій і безсонне вікно,
І вино почуттів перекисло –
Аж губи судомить...
Як давно це було,
Неймовірно, безжально давно –
Не згадати всього,
Не оплакати,
Не усвідомить!

1997