ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.04.30 19:48
Його поезія не згасне! (віланела). Пам'яті Ярослава Чорногуза
Злетів у Небо передчасно
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!

Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.

хома дідим
2026.04.30 18:19
* 61 *
хтось пан а дехто і пропав
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно

Євген Федчук
2026.04.30 14:26
Облога Вишгорода у вересні-листопаді 1173 року
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си

Охмуд Песецький
2026.04.30 14:06
Чистої води
Витоки свідомості – це джерела,
що не стільки напувають, як живлять
мелодію твоїх думок а капела,
розмиваючи і зносячи тиху благодать
западин рахманного смиренства.

Мряка безсонячних просторів ущелин,
кулуари сходів минулих лавин і водоспадів,

Артур Курдіновський
2026.04.30 11:17
Записки дяді Жори. Записка 1. Мій друг #юрійгагарін
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м

Борис Костиря
2026.04.30 11:15
Нескінченні дощі
Нескінченні дощі заливають свідомість.
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?

Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б

Тетяна Левицька
2026.04.30 09:39
Сонячний
Вітер увірвавсь на ганок,
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.

Віктор Кучерук
2026.04.30 05:47
* * *
Зоряниці марніють тоді,
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.

Вікторія Лимар
2026.04.29 23:51
У кожного свій власний шлях
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,

хома дідим
2026.04.29 22:02
* 60 *
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб

С М
2026.04.29 21:39
Не Вилазити із Мемфіс-Блюзу (Bob Dylan)
О, шматяр колує справно
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти

Володимир Невесенко
2026.04.29 20:34
Братська могила
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.

За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку

Іван Потьомкін
2026.04.29 20:28
Йона
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Артур Курдіновський
2026.04.29 19:31
Вірші-порошки
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник

***

Дивлюсь у вибране, зітхаю...

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Ноктюрн напередодні епохи блюзу
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Самопізнання
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Сірий (1964) / Вірші

 Пісні допотопні чути
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-01-24 15:59:34
Переглядів сторінки твору 5550
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.353 / 6  (5.036 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.950 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Інтерпретації музикальних композицій
Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2024.05.13 09:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-01-24 17:40:22 ]
Гарний задум і намір, і вірш цікавий - за структурою і поетичністю,- і про кого й що йдеться зрозуміло,навіть ті бемолі, що
"Вже линуть із синіх гір", доречні, бо дійсно «Червона рута» - з бемолями при ключі.
Єдине, чого б хотілося – «оліричнити» строфу з рядком «Упав під намулу низ» на кшталт:
…Коханого серця стукіт -
У тиші вечірніх риз…
Застиглу сльозу розлуки
У камінь пісок затис…
І ще у рядку «відомий почув пісняр» перше слово звучить якось по-канцелярськи, бо ж відомо, що Івасюк відомий (я трохи закаламбурився); то, може, «душею почув пісняр» чи ще якось?

Без нав’язування, щиро, з повагою до автора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 18:46:14 ]
Дякую, приймаю, бо сам відчував проблемність деяких місць.
Натхнення вам, Мирославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 18:34:46 ]
гарно, п. Володимире! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 18:47:25 ]
приємно, п.Людмило! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-24 19:10:21 ]
Ні одна новітня пісня не витіснить з мого серця "Червону руту" і "Черемшину"!
А з Володею Івасюком і його сім"єю моїх батьків пов"язувала щира дружба.
Ваш вірш, Володю підняв у моїй душі таку хвилю дитячих спогадів... Володю не можна було не любити!

Вибачте, але мені захотілося Вам подарувати маленький вірш, який через батьків спогад розкриває його тугу за цим прекрасним піснярем.

В. Івасюку

З Володею Івасюком
Я грав у Гагрі на більярді.
Я був, звичайно, в авангарді,
Й турецьку каву з коньяком
Мені Володя програвав.
Він задоволено сміявся,
Якщо я "в дошку" напивався
І йшов до спальні "на бровах"…

… Щось не дається кий до рук,
І вже давно мені не п’ється…
На фотографії сміється
Маестро юний Івасюк.

Тому "Червона рута" для мене особлива пісня.
Спасибі, Володю.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 19:41:58 ]
Який чудовий коментар!
Лесю, а вірш - просто диво!:
… Щось не дається кий до рук,
І вже давно мені не п’ється…
На фотографії сміється
Маестро юний Івасюк.
Дякую!!!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 20:45:58 ]
Ми виросли на його піснях! Теплі спогади навіює вірш!
Гарна присвята.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 09:46:56 ]
Я навіть не сподівався, що натхнення поведе мене у присвяту. Бо писав спочатку взагалі про пісню.
Радий , Наталю, що тобі сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-01-25 06:06:37 ]
Щасливий ми народ, що мали таких особистостей, як Володя Івасюк.
Дякую за вірш автору.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 09:48:16 ]
А історія талановитих людей майже ідентична - живуть вони недовго(((
Зате ЯК!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 10:07:16 ]
Добрий вірш, Володимире.
Люблю Вас читати загалом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 10:40:10 ]
Радий, Ігоре, вашому відгуку, адже ви вже багато досягли в царині Слова. Тим ваш відгук приємніший.
З повагою С.В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 15:46:54 ]
Гарно!
Але з тим намулом, справді, щось треба робити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 16:27:39 ]
Намул тут, як продовження, або поглиблення теми потопу. Доісторичні пісні загинули разом з "коханим серцем" під його сподом, а "сльозу розлуки" запресував пісок у камінь.
Мій тезка - Івасюк написав знамениту Червону руту не спонтанно, він працював над нею довго, досліджуючи глибини народної пісні, проникаючи дуже і дуже глибоко в простір і час.
Дякую, Любове!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 17:52:55 ]
Нехай і "бемолі", і"дієзи", і "бекари", крапки, коми,дефіси... і слова, слова, слова - у Вашому натхненні сплітаються у поезію (читану і співану).
А вірш Івана Низового від п.Лесі - зворушив до сліз... Згадалися спогади моєї(на жаль теж покійної вже) матусі про Володимира Івасюка (вони вчилися одночасно в кіцманській школі) та його батька (Михайло Івасюк викладав у мами іноземну мову)...
Отакий Ви, Володимире! Розворушили...
Продовжуйте в тому ж дусі! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-01-25 17:59:45 ]
Все! Більше оцінювати не буду нікого! Найвища оцінка, що мені доступна - 5.5, виявилася найнижчою. Хотіла, як краще, а вийшло...самі знаєте...
Вибачайте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-26 10:14:23 ]
Дякую за щирість та побажання!
Оцінку при бажанні можна відмінити. У віконечку для оцінювання є "відмінити вашу попередню оцінку".
Натхнення вам, Галю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-01-26 13:26:00 ]
Щось у мене не виходить "відмінити". Є тільки опція "змінити вашу оцінку". А змінити - даються варіанти на ще нижчі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-26 16:02:02 ]
Не переймайтесь, Галю, ваша оцінка досить висока.
Ще раз дякую!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-29 16:03:27 ]
Сьогодні зауважила, що у моїй табличці оцінювання є опція "відмінити вашу попередню оцінку", а раніше (станом на 24.01.2013)цієї опції чомусь не було. Тому забираю своє 5.5, хай залишається тільки 6 за цей вірш, бо він справді вартий того. Щоправда ця арифметика не дуже й вплинула на загальну оцінку автора за всі твори :))