ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.04.05 19:35
Найперше зійшлась грищенецька рідня,
Навіть ті, кого, на жаль, досі не знав.
А ось із саду лутовок, що на горі,
Став несміло Езоп на поріг.
Неспішно Овідій з Причорномор’я прийшов,
Струшує куряву з подертих уже підошов.
З мольбертом і скрипкою (не ч

Тетяна Левицька
2026.04.05 17:54
Мовчазна жура у домі
позбирала ртуть.
Бідолашний, ще не в комі,
я, ще поряд, тут.

Не знаходжу собі місця
для негожих рук.
Це за буревійним містом

Юхим Семеняко
2026.04.05 17:51
  Скажу чесно, без дешевої доброти і цехової фамільярності: модернізм, як Ви зазначили у таблиці, у цього вірша є, але "легкий", така собі модерністська стилізація експериментальної поезії без ознак високого модерну. Втім, є модерністські риси, які у в

Микола Дудар
2026.04.05 17:31
Шановні друзі - однодумці! Вибачайте, це мій останій допис в Поетичні Майстерні. Маю вам зізнатись, що був інколи нестримний до ваших зауважень щодо моєї писанини… Огризався на гризотню де-яких… Але я горжусь тим, що прожив свій час, Богом даним, у пошука

хома дідим
2026.04.05 17:01
ніч постає
безрадно
непідзвітно
мов змок чи замк
ненависть продається
що ходовий артикул
будь спок будь спок
жеровисько як є

Борис Костиря
2026.04.05 14:32
Шум вітрів долинає з вікна
В заметілі епох і формацій.
Прозвучить незглибима вина,
Над якою не владний Горацій.

Шум часів у шаленості снів,
В какофонії дикій, нестерпній,
В мерехтінні безжалісних днів,

Євген Федчук
2026.04.05 14:22
Часи лихі і непевні для краю настали,
Коли ляхи погромили козаків повсталих.
Павлюка і Остряниці полки подолали.
«Золоте десятиліття» для ляхів настало.
Навіть, Січ козацьку ляська залога зайняла,
Козаків по всіх усюдах звідти розігнала.
Хто у плавн

Охмуд Песецький
2026.04.05 11:12
Знову заплачуть верби,
Тужних пісень еліта.
І розпочнеться дербі
Явищ погодних і літа.

Квестія життєдайна -
Хто добіжить останнім.
Інфа - це вже не тайна,

Світлана Пирогова
2026.04.05 10:14
Ще сплять ліси в туманному серпанку,
Та вільха вже вільніша без снігів.
Сьогодні сонце випило до ранку
Холодну синь заснулих берегів.

"Не я б’ю — верба б’є!" — лунає нині,
Від хати і до хати летить спів.
Пухнасті котики в дитячій жмені —

Костянтин Ватульов
2026.04.05 10:02
Ледь чутно відкрився кімнатний хідник. Одинадцята тридцять.
«Не можу влягтися. Посидимо біля віконця удвох?
Бо ходжу собі по квартирі нервово та зовсім не спиться,
Збираю світила, що падають з неба, складаю в куток.

Вони несподівано різні: спочатку

Віктор Кучерук
2026.04.05 07:30
І знову квітень... Зеленіє,
Теплу радіючи, трава, -
Від сну звільнилася замрія
І щастя звабно виграва.
Його будь-де щоденно ловить
Мій зір з появою весни
І водить радісно розмови
З ним про закінчення війни.

Артур Курдіновський
2026.04.05 02:33
Історією стали хуртовини,
Виставу грає березень-актор.
Згадай, моє стареньке піаніно,
Адажіо дитинства ля мінор!

У нотній збірці, після сонатини,
Для мене одного співає хор
Ту давню пісню, наче лебедину...

Олена Побийголод
2026.04.04 14:33
Н.Лабковський (1908-1989), Б.Ласкін (1914-1983)

Через гори, ріки та долини,
крізь пожежі, крізь югу та сніг
ми вели машини
й обминали міни
на шляхах-дорогах фронтових.

Борис Костиря
2026.04.04 13:27
Так люди відпускать не хочуть
Це літо, що лишає нас.
Вони вовтузяться, мов оси,
Шукаючи убитий час.

У метушні і марнославстві
Шукаєм залишки тих днів,
Які минули так безславно,

Володимир Мацуцький
2026.04.04 11:35
Нами правлять владолюби
та корупціонери.
Пошесть ця країну губить,
виснажує нерви.
Цим вона Майдан приспала,
ще й приспала правду,
що колись-то владу знала
за козацьку Раду.

Костянтин Ватульов
2026.04.04 09:58
За вікном інсценівки похмурі,
Де серпневе убрання пройшло.
У степу золотисті козулі
Шурхотять пересохлим листком.

Налетіли небесні фіранки.
Ось виднівся і щойно пропав
Ілюстрацій відбиток квітчастий
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші

 * * *
Не знаю колискової...
А донька
Прохає колискової, аж плаче.
Бліде обличчя в доньки
І гаряче.
Мов кволе пташеня – її долонька.

Не знаю колискової...
Навіки
Я загубив її,
Мов кінь – підкову.
Я подаю дитині різні ліки,
А донька плаче:
"Тату, колискову...".

Не знаю колискової...
Та знаю,
Яка вона потрібна в цю хвилину:
Піду і колискову пошукаю.
Знайду –
Приколишу свою дитину.



1986





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-01-29 01:32:29
Переглядів сторінки твору 3109
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 6.349 / 6  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.910
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ВІРШІ ДЛЯ ДІТЕЙ
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-01-29 12:59:30 ]
Так ніжно і тепло може колисати тільки рідний тато... Для дитини - все,що треба... Навіть колискову вивчить... Чудо! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-01-29 14:12:40 ]
Ох, як щемно...
Як на мене, тут щось набагато глибше...
Ой, не проста це колискова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-01-29 14:20:06 ]
Стільки ніжності і батьківської любові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-01-29 15:27:07 ]
іноді направду так важко знайти втішні слова для рідної людини - ніби і є вони, ось, тутечки, і наче немає - усі здаються не такими...
глибокі думки у вірші висловлено - недарма кажуть "малі діти - малий клопіт, а великі..."
великих те ж треба приколихувати часом)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Бур'ян (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-29 18:41:55 ]
Мені здається, що цей вірш для дорослих набагато важливіший, з підтекстом...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-01-29 19:49:21 ]
...своєрідне самовиховання дорослого чоловіка, батька - бути справжнім батьком. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2013-01-29 20:23:38 ]
дуже!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-29 20:29:12 ]
Дорогі мої ГАЛИНО, пані ЛЮБО, БОГДАНЕ, КСЕНЮ, пане ВАСИЛЮ! Цілую й обіймаю за відгуки!

Із цим віршем узагалі вийшло якесь диво... Учора переглядала електронну версію набраних додатково віршів тата для майбутнього збірника. Вірші допомагали набирати друзі. Я давала збірки не підряд за роками, а, наприклад, 1964 року і 1978 року тощо і просила розташовувати так: рік виходу збірки, а під ним ідуть вірші із цієї збірки...
Знайшла цей вірш - він був останнім у переліку віршів за 1986 рік, а після нього йшов перелік віршів за 1969 рік... Завжди звіряю набране з оригіналом. А тут нібито все логічно: колискова для мене маленької, значить, вірш поставили вище (у 1986 рік) помилково, що це вірш 1969 року. Тоді мені було два роки - логічно, що тато "шукає" колискову, а 1986 року мені вже виповнилося 19 років, то яка колискова?! Якби ж не пізній час, то я би передивилася всі збірки, аби знайти, коли вірша було написано й опубліковано... І вже сьогодні після обіду все стало на свої місця. Цей вірш написано й уперше опубліковано саме 1986 року й присвячено мені 19-річній!!! Яка я балда :):):) А було ж відчуття, що в рядках "навіки я загубив її", "яка вона потрібна в цю хвилину" щось криється...

Отже, які ви мудрі, прозорливі, досвідчені і ще багато-багато які!!! Ви все зрозуміли одразу! (А батько, до речі, ніколи не показував мені цього вірша, ніколи. І надрукований він тільки в одній збірочці з мізерним накладом.)
Безмежно дякую вам! Ви зрозуміли й відчули Низового краще, ніж його дочка :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-01-29 20:40:46 ]
Годину тому вернувся з Буковеля в Яремче, де ми проживаємо, і зразу ж пірнув у ПМ. Цей вірш для мене, дідуся чотирьох онуків, близький і рідний. І нема в ньому жодної нотки фальшу... Тільки любов... Тільки любов...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-29 20:51:36 ]
Людочко, я навіть не уявляла, наскільки тато мене відчував у будь-який період мого життя, у будь-якій ситуації, як жалів мене,як розумів без слів... Я завжди була для нього маленькою дівчинкою, якій так необхідна "колискова"...татове плече, татова порада, татова любов, татове мудре слово... А для дорослої 19-річної доньки нелегко знайти колискову...
Права пані Люба - ох і непроста ця колискова, який глибинний вірш... Права Ксеня - як втішити дорослу дитину, дівчину... Правий пане Василь - який підтекст... Праві Галина і Богдан - це ж як треба любити й розуміти свою дочку...
І як права ти, Людочко, що Низовий усе своє життя прагнув бути справжнім батьком і мені, і Ігорю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-01-31 21:40:39 ]
Лесю...:) батьки дорослих дітей... все"дно батьки. а діти, навіть, дорослі... І - дорослі теж, будь по якому, потребують "колискових" - розуміння, поваги, любові від батьків. Кому пожалітися, як не батькам? від кого, на свої сумніви і болі, отримати поради, розуміння, "колискові" як не від батьків?
Мені батька не вистачає й досі, бо втратила я його в 30 років... А розумітися ми почали в останній рік його життя, я, як доросла маленька донька, він - як мудрий, всерозуміючий батько. Але нам не вистачило того року!... не вистачило. я тепер так само жалкую і за своїми вчинками тоді, коли він у мене був. і мені його тепер так не вистачає його слів, його мудрості тепер.
...я так само хотіла б повернути ті часи! Але... На жаль... ми не в змозі змінити долю. Може це єдине, що зробить нас мудрішими тепер. Без них...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-29 20:55:40 ]
Тетяно, я рада, що Ви відгукнулися саме на цей вірш.
Я впевнена, що так само і Ваш батько живе своєю маленькою Тетянкою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-29 21:03:07 ]
Пане Мирославе, щаслива, що з Яремче одразу завітали до дідуся Низового :)
Нехай Ваші діти й онуки завжди знають, що кожної хвилинки Ваше серце і Ваші думки з ними!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-29 21:55:04 ]
Дійсно, не проста це колискова. І не для дітей, мабуть. Наскільки просто та глибоко, а це мені найбільше подобається в поезії. Дякую Івану Низовому і Вам Лесю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-29 22:40:49 ]
Так, Олександре, як сказала Ксеня, важко знайти важливі, потрібні слова для близької людини, але серце все одно їх підкаже.
Дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дубініна (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-17 00:01:07 ]
До сліз...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-17 13:22:38 ]
Улянко, обіймаю...