ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші

 * * *
Не знаю колискової...
А донька
Прохає колискової, аж плаче.
Бліде обличчя в доньки
І гаряче.
Мов кволе пташеня – її долонька.

Не знаю колискової...
Навіки
Я загубив її,
Мов кінь – підкову.
Я подаю дитині різні ліки,
А донька плаче:
"Тату, колискову...".

Не знаю колискової...
Та знаю,
Яка вона потрібна в цю хвилину:
Піду і колискову пошукаю.
Знайду –
Приколишу свою дитину.



1986





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-01-29 01:32:29
Переглядів сторінки твору 2579
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 6.349 / 6  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.910
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ВІРШІ ДЛЯ ДІТЕЙ
Автор востаннє на сайті 2024.06.30 08:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-01-29 12:59:30 ]
Так ніжно і тепло може колисати тільки рідний тато... Для дитини - все,що треба... Навіть колискову вивчить... Чудо! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-01-29 14:12:40 ]
Ох, як щемно...
Як на мене, тут щось набагато глибше...
Ой, не проста це колискова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-01-29 14:20:06 ]
Стільки ніжності і батьківської любові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-01-29 15:27:07 ]
іноді направду так важко знайти втішні слова для рідної людини - ніби і є вони, ось, тутечки, і наче немає - усі здаються не такими...
глибокі думки у вірші висловлено - недарма кажуть "малі діти - малий клопіт, а великі..."
великих те ж треба приколихувати часом)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Бур'ян (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-29 18:41:55 ]
Мені здається, що цей вірш для дорослих набагато важливіший, з підтекстом...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-01-29 19:49:21 ]
...своєрідне самовиховання дорослого чоловіка, батька - бути справжнім батьком. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2013-01-29 20:23:38 ]
дуже!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-29 20:29:12 ]
Дорогі мої ГАЛИНО, пані ЛЮБО, БОГДАНЕ, КСЕНЮ, пане ВАСИЛЮ! Цілую й обіймаю за відгуки!

Із цим віршем узагалі вийшло якесь диво... Учора переглядала електронну версію набраних додатково віршів тата для майбутнього збірника. Вірші допомагали набирати друзі. Я давала збірки не підряд за роками, а, наприклад, 1964 року і 1978 року тощо і просила розташовувати так: рік виходу збірки, а під ним ідуть вірші із цієї збірки...
Знайшла цей вірш - він був останнім у переліку віршів за 1986 рік, а після нього йшов перелік віршів за 1969 рік... Завжди звіряю набране з оригіналом. А тут нібито все логічно: колискова для мене маленької, значить, вірш поставили вище (у 1986 рік) помилково, що це вірш 1969 року. Тоді мені було два роки - логічно, що тато "шукає" колискову, а 1986 року мені вже виповнилося 19 років, то яка колискова?! Якби ж не пізній час, то я би передивилася всі збірки, аби знайти, коли вірша було написано й опубліковано... І вже сьогодні після обіду все стало на свої місця. Цей вірш написано й уперше опубліковано саме 1986 року й присвячено мені 19-річній!!! Яка я балда :):):) А було ж відчуття, що в рядках "навіки я загубив її", "яка вона потрібна в цю хвилину" щось криється...

Отже, які ви мудрі, прозорливі, досвідчені і ще багато-багато які!!! Ви все зрозуміли одразу! (А батько, до речі, ніколи не показував мені цього вірша, ніколи. І надрукований він тільки в одній збірочці з мізерним накладом.)
Безмежно дякую вам! Ви зрозуміли й відчули Низового краще, ніж його дочка :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-01-29 20:40:46 ]
Годину тому вернувся з Буковеля в Яремче, де ми проживаємо, і зразу ж пірнув у ПМ. Цей вірш для мене, дідуся чотирьох онуків, близький і рідний. І нема в ньому жодної нотки фальшу... Тільки любов... Тільки любов...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-29 20:51:36 ]
Людочко, я навіть не уявляла, наскільки тато мене відчував у будь-який період мого життя, у будь-якій ситуації, як жалів мене,як розумів без слів... Я завжди була для нього маленькою дівчинкою, якій так необхідна "колискова"...татове плече, татова порада, татова любов, татове мудре слово... А для дорослої 19-річної доньки нелегко знайти колискову...
Права пані Люба - ох і непроста ця колискова, який глибинний вірш... Права Ксеня - як втішити дорослу дитину, дівчину... Правий пане Василь - який підтекст... Праві Галина і Богдан - це ж як треба любити й розуміти свою дочку...
І як права ти, Людочко, що Низовий усе своє життя прагнув бути справжнім батьком і мені, і Ігорю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-01-31 21:40:39 ]
Лесю...:) батьки дорослих дітей... все"дно батьки. а діти, навіть, дорослі... І - дорослі теж, будь по якому, потребують "колискових" - розуміння, поваги, любові від батьків. Кому пожалітися, як не батькам? від кого, на свої сумніви і болі, отримати поради, розуміння, "колискові" як не від батьків?
Мені батька не вистачає й досі, бо втратила я його в 30 років... А розумітися ми почали в останній рік його життя, я, як доросла маленька донька, він - як мудрий, всерозуміючий батько. Але нам не вистачило того року!... не вистачило. я тепер так само жалкую і за своїми вчинками тоді, коли він у мене був. і мені його тепер так не вистачає його слів, його мудрості тепер.
...я так само хотіла б повернути ті часи! Але... На жаль... ми не в змозі змінити долю. Може це єдине, що зробить нас мудрішими тепер. Без них...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-29 20:55:40 ]
Тетяно, я рада, що Ви відгукнулися саме на цей вірш.
Я впевнена, що так само і Ваш батько живе своєю маленькою Тетянкою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-29 21:03:07 ]
Пане Мирославе, щаслива, що з Яремче одразу завітали до дідуся Низового :)
Нехай Ваші діти й онуки завжди знають, що кожної хвилинки Ваше серце і Ваші думки з ними!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-29 21:55:04 ]
Дійсно, не проста це колискова. І не для дітей, мабуть. Наскільки просто та глибоко, а це мені найбільше подобається в поезії. Дякую Івану Низовому і Вам Лесю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-29 22:40:49 ]
Так, Олександре, як сказала Ксеня, важко знайти важливі, потрібні слова для близької людини, але серце все одно їх підкаже.
Дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дубініна (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-17 00:01:07 ]
До сліз...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-17 13:22:38 ]
Улянко, обіймаю...