ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.08.29 08:07
некрикливо та помірно
вибираємось у протяг
навіть і не травоїдний
в кожній плоті мов у ноті
ця любов недоста вірна
та її бажаєш досі
у ранжирі хай віджилім
хай незбутнім се відносно

Ірина Вовк
2026.08.29 07:34
ЗОЛОТА МАСКА ТУТАНХАМОНА

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
у стилі давньоєгипетської сакральної драми)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Тутанхамон – молодий живий бог, фараон Єгипту, чиє життя обірвалося на злеті.
Анхесенамон – його юна коха

Віктор Кучерук
2026.08.29 07:24
Мене війна стійким зробила
І сил, і віри додала, -
Не розколовся, наче брила,
Лише здригався, мов земля.
Коли горіло все навколо,
Комусь не бідкався в рукав, -
Лиш зуби зціплював од болю
І кулаки не розтискав.

Кока Черкаський
2026.08.28 21:08
Хоч на хвилиноньку? Нащо виходити,
Краще я ляжу посплю.
Завтра Гаврило з майдану повернеться,
Він може годину лю-лю.

- Знаю я цього Гаврила триклятого:
Він теж мене якось лю-лю.
Куплю я на чорному ринку рушниченьку-

Світлана Пирогова
2026.08.28 19:47
До осені от-от...- час плинний не спинити,
Подільська нива віддала свій урожай,
І притухає сонцепроменевий жар,
Сплітає мудрість з сенсом щедрі серцю ниті.

Ловий й цінуй життя, прекрасні щастя миті.
Вже складені копиці, вщухла сіножать.
До осені о

Ольга Садкова
2026.08.28 17:20
Дня — лиш на скік горобиний,
решта — тривожна пітьма.
Хмари пливуть безупинно.
Місяць мигне крадькома
й знову пірне у безодню —
губляться зорі тоді,
наче ті вівці голодні
в кинутій ним череді.

С М
2026.08.28 16:59
Я самотній, я вмирав би
Я самотній, я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу
дівча, тобі відома правда

І уранці я вмирав би
І увечері я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу

Вячеслав Руденко
2026.08.28 14:09
Густий ефір чудить і клякне,
Як Сходу зоряні пентаклі,
Де довгі хасбулатні саклі
І дощ над згарищами ллє,
Де сум як сіль – а чи для того,
Щоби окреслити дорогу
Як руну з каменю чи рогу,
Коли недолі бубон б’є?

Ірина Вовк
2026.08.28 11:50
ЦЕЗАР І КЛЕОПАТРА: ОСТАННЯ ЦАРИЦЯ НІЛУ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви)

«Жінки – це не просто окраса палаців; вони – таємне кермо, що повертає кораблі імперій туди, куди не здатна допливти жодна чоловіча відвага».
Плутарх, «Пор

Віктор Кучерук
2026.08.28 07:31
Голубіє обрій поза лісом,
Покотився вгору сонця диск, -
Ранні роси сіються, мов бісер,
Із трави жовтавої, як віск.
Корінці упоює волога,
Зменшуючи спраглість у рази, -
Жаль, що словом висловить незмога
Поєднання болю і краси.

хома дідим
2026.08.27 21:28
козак нептах сягає тонкощі премудрі
йому не рідні аж ніяк
усі ці оксамити перські сукні
чи сурогатний самогінний
арманьяк
він знає достеменно наперед
все це є бабське зманливе безпутнє
про що розказував безвусий

Євген Федчук
2026.08.27 16:29
Ніч вже землю огорнула, село засинало.
На околиці собаки на когось брехали.
«Може, десь лисицю вчули чи чужий хтось пхає.
Молодь більше понад річку до ранку гуляє.
А то в інший бік…» Думки ці в голові майнули
У Миколи, душа поки в сонний край пірнула

Ольга Садкова
2026.08.27 15:55
На городі жабеня
під листочком спить щодня.

А харчується вночі.
Умина не калачі,

їсть, сердешне, шкідників,
що літають із ярків.

Борис Костиря
2026.08.27 13:09
Ці нагороди виснуть на гілках,
Що невідомо нам від кого дані.
Вони злетять, мов полохливий птах,
У спогади далекі і прадавні.

Ці нагороди упадуть в серця,
Там сотворивши сніжне королівство.
Послання від небесного Отця

Вячеслав Руденко
2026.08.27 12:25
Хвилі мчать в імлі, як пиха —
Всі комахи є безцінні! —
Раптом думку схопиш лиху
Між причин хитросплетіння,

Задивляючись поволі
Під ліхтар, що ледве світить,
Де літає все по колу,

Ірина Вовк
2026.08.27 10:14
ЦИКЛ II: ЄГИПЕТ

ЕХНАТОН І НЕФЕРТІТІ: СОНЦЕ АМАРНИ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)


ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ехнатон (Аменхотеп IV) – фараон-реформатор, засновник культу єдиного бога Сонця-Атона.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші

 * * *
Не знаю колискової...
А донька
Прохає колискової, аж плаче.
Бліде обличчя в доньки
І гаряче.
Мов кволе пташеня – її долонька.

Не знаю колискової...
Навіки
Я загубив її,
Мов кінь – підкову.
Я подаю дитині різні ліки,
А донька плаче:
"Тату, колискову...".

Не знаю колискової...
Та знаю,
Яка вона потрібна в цю хвилину:
Піду і колискову пошукаю.
Знайду –
Приколишу свою дитину.



1986





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-01-29 01:32:29
Переглядів сторінки твору 3402
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 6.349 / 6  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.910
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ВІРШІ ДЛЯ ДІТЕЙ
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-01-29 12:59:30 ]
Так ніжно і тепло може колисати тільки рідний тато... Для дитини - все,що треба... Навіть колискову вивчить... Чудо! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-01-29 14:12:40 ]
Ох, як щемно...
Як на мене, тут щось набагато глибше...
Ой, не проста це колискова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-01-29 14:20:06 ]
Стільки ніжності і батьківської любові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-01-29 15:27:07 ]
іноді направду так важко знайти втішні слова для рідної людини - ніби і є вони, ось, тутечки, і наче немає - усі здаються не такими...
глибокі думки у вірші висловлено - недарма кажуть "малі діти - малий клопіт, а великі..."
великих те ж треба приколихувати часом)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Бур'ян (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-29 18:41:55 ]
Мені здається, що цей вірш для дорослих набагато важливіший, з підтекстом...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-01-29 19:49:21 ]
...своєрідне самовиховання дорослого чоловіка, батька - бути справжнім батьком. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2013-01-29 20:23:38 ]
дуже!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-29 20:29:12 ]
Дорогі мої ГАЛИНО, пані ЛЮБО, БОГДАНЕ, КСЕНЮ, пане ВАСИЛЮ! Цілую й обіймаю за відгуки!

Із цим віршем узагалі вийшло якесь диво... Учора переглядала електронну версію набраних додатково віршів тата для майбутнього збірника. Вірші допомагали набирати друзі. Я давала збірки не підряд за роками, а, наприклад, 1964 року і 1978 року тощо і просила розташовувати так: рік виходу збірки, а під ним ідуть вірші із цієї збірки...
Знайшла цей вірш - він був останнім у переліку віршів за 1986 рік, а після нього йшов перелік віршів за 1969 рік... Завжди звіряю набране з оригіналом. А тут нібито все логічно: колискова для мене маленької, значить, вірш поставили вище (у 1986 рік) помилково, що це вірш 1969 року. Тоді мені було два роки - логічно, що тато "шукає" колискову, а 1986 року мені вже виповнилося 19 років, то яка колискова?! Якби ж не пізній час, то я би передивилася всі збірки, аби знайти, коли вірша було написано й опубліковано... І вже сьогодні після обіду все стало на свої місця. Цей вірш написано й уперше опубліковано саме 1986 року й присвячено мені 19-річній!!! Яка я балда :):):) А було ж відчуття, що в рядках "навіки я загубив її", "яка вона потрібна в цю хвилину" щось криється...

Отже, які ви мудрі, прозорливі, досвідчені і ще багато-багато які!!! Ви все зрозуміли одразу! (А батько, до речі, ніколи не показував мені цього вірша, ніколи. І надрукований він тільки в одній збірочці з мізерним накладом.)
Безмежно дякую вам! Ви зрозуміли й відчули Низового краще, ніж його дочка :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-01-29 20:40:46 ]
Годину тому вернувся з Буковеля в Яремче, де ми проживаємо, і зразу ж пірнув у ПМ. Цей вірш для мене, дідуся чотирьох онуків, близький і рідний. І нема в ньому жодної нотки фальшу... Тільки любов... Тільки любов...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-29 20:51:36 ]
Людочко, я навіть не уявляла, наскільки тато мене відчував у будь-який період мого життя, у будь-якій ситуації, як жалів мене,як розумів без слів... Я завжди була для нього маленькою дівчинкою, якій так необхідна "колискова"...татове плече, татова порада, татова любов, татове мудре слово... А для дорослої 19-річної доньки нелегко знайти колискову...
Права пані Люба - ох і непроста ця колискова, який глибинний вірш... Права Ксеня - як втішити дорослу дитину, дівчину... Правий пане Василь - який підтекст... Праві Галина і Богдан - це ж як треба любити й розуміти свою дочку...
І як права ти, Людочко, що Низовий усе своє життя прагнув бути справжнім батьком і мені, і Ігорю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-01-31 21:40:39 ]
Лесю...:) батьки дорослих дітей... все"дно батьки. а діти, навіть, дорослі... І - дорослі теж, будь по якому, потребують "колискових" - розуміння, поваги, любові від батьків. Кому пожалітися, як не батькам? від кого, на свої сумніви і болі, отримати поради, розуміння, "колискові" як не від батьків?
Мені батька не вистачає й досі, бо втратила я його в 30 років... А розумітися ми почали в останній рік його життя, я, як доросла маленька донька, він - як мудрий, всерозуміючий батько. Але нам не вистачило того року!... не вистачило. я тепер так само жалкую і за своїми вчинками тоді, коли він у мене був. і мені його тепер так не вистачає його слів, його мудрості тепер.
...я так само хотіла б повернути ті часи! Але... На жаль... ми не в змозі змінити долю. Може це єдине, що зробить нас мудрішими тепер. Без них...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-29 20:55:40 ]
Тетяно, я рада, що Ви відгукнулися саме на цей вірш.
Я впевнена, що так само і Ваш батько живе своєю маленькою Тетянкою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-29 21:03:07 ]
Пане Мирославе, щаслива, що з Яремче одразу завітали до дідуся Низового :)
Нехай Ваші діти й онуки завжди знають, що кожної хвилинки Ваше серце і Ваші думки з ними!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-29 21:55:04 ]
Дійсно, не проста це колискова. І не для дітей, мабуть. Наскільки просто та глибоко, а це мені найбільше подобається в поезії. Дякую Івану Низовому і Вам Лесю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-29 22:40:49 ]
Так, Олександре, як сказала Ксеня, важко знайти важливі, потрібні слова для близької людини, але серце все одно їх підкаже.
Дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дубініна (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-17 00:01:07 ]
До сліз...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-17 13:22:38 ]
Улянко, обіймаю...