На землі
Не лишилося жодного свідка
Війни.
А голод -
Лиш форма мистецтва.
Ми живем
З самого бажання робити.
Кожна річ
Є душевним досягненням.

МолИтви між турботами -
То сцени вигнання на фресках.
Сонми релігій
Злились в два шляхи:
Пошуки вічного
Без потреби продовження
роду,
І експериментне дослідження
Найшвидшого пересування
У просторі.

Все почалось із заселення
Територій заражених
І душенвно знецінених
Фізично виснажених.
А інших вже й не було.
Хоч лишились міста
Що звемо тепер - геттами
У які нас інколи
Беруть на екскурсії
В захисному одягненні.

Там свободу міряють
Квадратними метрами.
І дахи в тамтешній свідомості
Є ще двома десятками
Стель і підлог.
Для дітей відведено розміри
Конкретної
На чотири двори пісочниці.
Коти як єдиий приклад любові
З довгим списком вимог.
Різниця між сходом та заходом
У кількості способів
Заварювать чай.
Дружбу оцінюють
Місячною зарплатою.
діти грають у пенсію
Ще в дитсадках.
Землі нові покоряючи
Не відкривають
Ні дверей, ні листів.

Стоять гетта незагороджені
Без замків і без стін,
але жоден ще
Не залишив його.
Серед черг, перевтом,
Перманентними корками,
Компроміс між борщем та помадою,
Інстинктивно приховані наслідки
Сцен, за сімейні погоджені.

Добре, коли можна побачити
що могло б і не статися.