ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Долик (1965) / Вірші

 Хаска
Хаски – собаки
з блакитним поглядом,
нащадки вовків.
Дикою силою неприборканою
тягнуть в упряжці нарти.
Тільки – некеровані
хаски...

Доля моя – хаска з поглядом
диким і земним,
мудрим і по-вовчому справедливим,
тягне мене
крізь морози,
сніги і кригу...

і
бракне повітря
і
забиває крижаними колючками очі,
і
терпнуть руки, ноги,
а душа стає
вітром,
свистом у вухах,
небом,
яке сяє в очах у хаски...

Мабуть, саме за цим небом
послав мене Господь
на землю
жити життя оце
дивне, красиве і некероване?..




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-01 15:58:54
Переглядів сторінки твору 3755
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.082 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.027 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2022.11.13 19:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-01 16:14:01 ]
жити життя оце
дивне, красиве і некероване?..
!!!!!
і жити дивно, красиво і некеровано!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-03-01 16:24:07 ]
Ох, Ксеніє, так деколи дивно, так некеровано - але так гарно!!! Сердечно дякую за відгук-відлуння! Дякую!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-01 16:18:42 ]
Цікавий образ вільнолюбних собачок-хасок :))
Однак, ЛГ - людина! Тому, як на мене, усяка "некерованість" - всього лиш ілюзія...
Вірш сподобався дуже! Дякую!:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-03-01 16:26:59 ]
Галино, а так по секрету скажіть - хіба не буває у Вас спонтанного вибору - такого, що і собі не можете пояснити? Хіба усі події життя керовані?
Мабуть, це і є найвища воля з неба - коли життя підкидає отакі несподіванки, і доводиться робити вибір інтуїтивно, підсвідомо, навіть дивуючи себе... Але таким вибором себе і перевіряєш, але таким вибором власне і вибираєш свій хрест...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-01 16:59:16 ]
Звичайно, Любо - усі ми живі люди, тим більше Жінки!
Спонтанність, емоційність, чуттєвість - це наше єство. Без жодної тіні іронії.
Говорячи про ілюзорність некерованості я мала дещо інше на увазі - нашим життям керує Всевишній. Він, як мудрий батько, дає нам свободу вибору, одночасно даючи вказівки, підказки,знаки, символи... А то вже інша річ, чи ми їх прочитуємо чи ні... ось тут і має місце наша "некерованість"...
Щиро!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-01 17:48:30 ]
Як на мене, то мої "бойові" дії впродовж деяких останніх днів - яскравий приклад некерованості і керованості водночас. Розум казав:"не втручайся, ще ніхто не переборов хамство як таке", а прагнення до справедливості штовхало: "не можна попускати хамству і зверхності". Факт вступу у дискусію - це приклад некерованості (розумом), але спосіб ведення дискусії, витримка - це приклад, коли ти керуєш емоціями, а не навпаки. Все в житті переплетене, нічого немає у "чистому" вигляді.
Це ще так, по-секрету, між нами - Жінками.
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-03-01 21:30:56 ]
Пані Галино, як я Вас розумію!!!
Дякую, що поділилися секретами))) Чую у Вас дуже рідну душу, дуже щиру і сонячну! Дякую за Вашу приязнь, за Вашу відвертість і... за Вашу "некерованість"))))
Знай наших))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2013-03-01 17:04:22 ]
Люблю "некерованих"!!! Тобіш - любив...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-03-01 21:28:49 ]
Пане Миколо, Ви ж знаєте, що "некеровані" - справжні, не перемальовані, не пригнуті...
Дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-03-01 18:42:41 ]
Дуже переконливим здається мені таке ніби складне порівняння, тому кінець кінцем його легко сприймаю й охоче вірю, Любо, твоїм словам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-03-01 21:27:47 ]
Вітю, дуже рада, що ти завітав! Спасибі за відгук! Спасибі за віру!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-03-01 22:29:46 ]
Краще від Кучерука тут не скажеш - насправді дуже оригінально, емоційно і переконливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-03-01 22:50:09 ]
Дякую, Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-02 23:49:24 ]
Нарешті, Любо, змогла прочитати Вашого вірша. А то все вітри не дають )))

Мабуть, саме за цим небом
послав мене Господь
на землю
жити життя оце
дивне, красиве і некероване?..

Треба про це пам"ятати, а не розмінюватися на дрібниці...
Дякую за такий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-03-11 22:00:45 ]
Пані Лесю, яка ж я неуважна, пробачте! Аж нині побачила Ваш коментар! Так, оця тема розмінювання мені дуже болить - так і пишу... Треба бути собою - це головне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-12 22:54:22 ]
Любо, Вас приємно читати!!!
А можна я не буду пані, а просто Леся?! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-03-17 12:29:23 ]
Можна, просто чарівна Лесю!