ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2026.09.19 16:37
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...

1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.

Артур Курдіновський
2026.09.19 15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б

Борис Костиря
2026.09.19 15:16
Поет стирався, ніби крейда,
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.

Артур Сіренко
2026.09.19 12:39
Сонце рудою хвостатою білкою
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг

Вячеслав Руденко
2026.09.19 09:33
У імлі протилежних сторін,
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,

Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів

Віктор Кучерук
2026.09.19 06:51
Над мною схилившись, чекаєш звитяги
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн

Ірина Вовк
2026.09.19 06:28
І. ДОКИ НЕ ЗГАСЛО СОНЦЕ «Коли небо затягне вогняна ніч і камінь стане дощем, єдиним надійним сховком залишаться обійми тих, кого ти любиш». Ранок у домі Авла починався як зазвичай. Сонце м’яко освітлювало мармуровий внутрішній дворик-атріум, де у фо

С М
2026.09.18 21:13
Якби міг я спростувати
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз

Мирон Шагало
2026.09.18 20:46
Звільняючи пам’ять від клопотів сажі,
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.

Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув

хома дідим
2026.09.18 18:50
розмінний ендшпіль затяжний
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри

Ольга Береза
2026.09.18 17:10
Він любив, коли місто стихало,
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками

Ольга Садкова
2026.09.18 14:18
Хлопчаки ішли зі школи.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.

Борис Костиря
2026.09.18 13:32
Я хочу прийти, та закриті ворота.
Шукаю я вихід до інших світів.
Шукаю я тіні кота Бегемота,
Шукаю до Іншого точних мостів.

Шукаю я стежку лихого безумства,
Шляхи в невідомість, безодню, туман.
Шукаю я шифри книжок богохульства,

Володимир Бойко
2026.09.18 12:09
Брешуть завжди, а правду кажуть тоді, коли вигідно. Для законослухняних закони, а для всіх інших - підзаконні акти. Чесні судді здебільшого є малочесними і малочисельними. Фіговий листок запровадили, аби захиститися від голої правди. У панібра

Вячеслав Руденко
2026.09.18 09:52
У кістки, що вище лоба,
Б’ють талановиті духи
Заповідного етеру,
Залучивши потеруху
З тих, хто твердь хита небесну
Чи глибоке синє море
В час непевний, невід’ємний,
Як ритмічне справжнє горе

Ірина Вовк
2026.09.18 07:05
сюжетів з життя мешканців римського міста, навіяних знаменитим полотном КАРЛА БРЮЛЛОВА «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ» ПЕРЕДСЛОВО: Заклинання тіней (задум авторки) Коли ми дивимося на величне і трагічне полотно Карла Брюллова «Останній день Помпеї», нас з
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Долик (1965) / Вірші

 Хаска
Хаски – собаки
з блакитним поглядом,
нащадки вовків.
Дикою силою неприборканою
тягнуть в упряжці нарти.
Тільки – некеровані
хаски...

Доля моя – хаска з поглядом
диким і земним,
мудрим і по-вовчому справедливим,
тягне мене
крізь морози,
сніги і кригу...

і
бракне повітря
і
забиває крижаними колючками очі,
і
терпнуть руки, ноги,
а душа стає
вітром,
свистом у вухах,
небом,
яке сяє в очах у хаски...

Мабуть, саме за цим небом
послав мене Господь
на землю
жити життя оце
дивне, красиве і некероване?..




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-01 15:58:54
Переглядів сторінки твору 4522
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.082 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.027 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.08.01 01:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-03-01 16:14:01 ]
жити життя оце
дивне, красиве і некероване?..
!!!!!
і жити дивно, красиво і некеровано!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-03-01 16:24:07 ]
Ох, Ксеніє, так деколи дивно, так некеровано - але так гарно!!! Сердечно дякую за відгук-відлуння! Дякую!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-01 16:18:42 ]
Цікавий образ вільнолюбних собачок-хасок :))
Однак, ЛГ - людина! Тому, як на мене, усяка "некерованість" - всього лиш ілюзія...
Вірш сподобався дуже! Дякую!:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-03-01 16:26:59 ]
Галино, а так по секрету скажіть - хіба не буває у Вас спонтанного вибору - такого, що і собі не можете пояснити? Хіба усі події життя керовані?
Мабуть, це і є найвища воля з неба - коли життя підкидає отакі несподіванки, і доводиться робити вибір інтуїтивно, підсвідомо, навіть дивуючи себе... Але таким вибором себе і перевіряєш, але таким вибором власне і вибираєш свій хрест...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-01 16:59:16 ]
Звичайно, Любо - усі ми живі люди, тим більше Жінки!
Спонтанність, емоційність, чуттєвість - це наше єство. Без жодної тіні іронії.
Говорячи про ілюзорність некерованості я мала дещо інше на увазі - нашим життям керує Всевишній. Він, як мудрий батько, дає нам свободу вибору, одночасно даючи вказівки, підказки,знаки, символи... А то вже інша річ, чи ми їх прочитуємо чи ні... ось тут і має місце наша "некерованість"...
Щиро!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-01 17:48:30 ]
Як на мене, то мої "бойові" дії впродовж деяких останніх днів - яскравий приклад некерованості і керованості водночас. Розум казав:"не втручайся, ще ніхто не переборов хамство як таке", а прагнення до справедливості штовхало: "не можна попускати хамству і зверхності". Факт вступу у дискусію - це приклад некерованості (розумом), але спосіб ведення дискусії, витримка - це приклад, коли ти керуєш емоціями, а не навпаки. Все в житті переплетене, нічого немає у "чистому" вигляді.
Це ще так, по-секрету, між нами - Жінками.
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-03-01 21:30:56 ]
Пані Галино, як я Вас розумію!!!
Дякую, що поділилися секретами))) Чую у Вас дуже рідну душу, дуже щиру і сонячну! Дякую за Вашу приязнь, за Вашу відвертість і... за Вашу "некерованість"))))
Знай наших))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2013-03-01 17:04:22 ]
Люблю "некерованих"!!! Тобіш - любив...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-03-01 21:28:49 ]
Пане Миколо, Ви ж знаєте, що "некеровані" - справжні, не перемальовані, не пригнуті...
Дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-03-01 18:42:41 ]
Дуже переконливим здається мені таке ніби складне порівняння, тому кінець кінцем його легко сприймаю й охоче вірю, Любо, твоїм словам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-03-01 21:27:47 ]
Вітю, дуже рада, що ти завітав! Спасибі за відгук! Спасибі за віру!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-03-01 22:29:46 ]
Краще від Кучерука тут не скажеш - насправді дуже оригінально, емоційно і переконливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-03-01 22:50:09 ]
Дякую, Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-02 23:49:24 ]
Нарешті, Любо, змогла прочитати Вашого вірша. А то все вітри не дають )))

Мабуть, саме за цим небом
послав мене Господь
на землю
жити життя оце
дивне, красиве і некероване?..

Треба про це пам"ятати, а не розмінюватися на дрібниці...
Дякую за такий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-03-11 22:00:45 ]
Пані Лесю, яка ж я неуважна, пробачте! Аж нині побачила Ваш коментар! Так, оця тема розмінювання мені дуже болить - так і пишу... Треба бути собою - це головне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-12 22:54:22 ]
Любо, Вас приємно читати!!!
А можна я не буду пані, а просто Леся?! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-03-17 12:29:23 ]
Можна, просто чарівна Лесю!