ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.07.18 11:00
Розділ V: Скарабей на дні Нілу Повернення в Єгипет після Березневих ід було довгим і мовчазним. Натовп в Александрії зустрічав її криками радості, але Клеопатра не чула їх. Вона сиділа на своїх ношах, за зачиненими завісами, міцно стискаючи в кулаці ш

Ірина Вовк
2026.07.18 10:57
Розділ ІV: Ніч перед ідами Листи з Александрії приходили на пергаменті, який пах нільською сіллю та нічним вітром, коли вона знову повернулася додому. Клеопатра не писала про кохання. Вона знала, що п'ятдесятирічному чоловікові, який засинає під шепі

Віктор Кучерук
2026.07.18 07:18
Ординських дій скривавлені сліди
Моїй землі несила приховати, -
Лежить повсюди дух гіркий біди,
Я досі сплю в чужій гостинній хаті.
Вгортаючись у ковдру не свою,
До сну заплющить намагаюсь очі,
Але, в безсонні маючись, не сплю,
Лише думками голову

Артур Курдіновський
2026.07.18 04:53
ГОЛОСИ МИНУЛОГО УКРАЇНСЬКОГО ФІЛОСОФА АРТУРА КУРДІНОВСЬКОГО "Слова читайте у ранкових росах, У кольорі осінньої іржі. Обходьте стороною безголосих! Цінуйте слово щирої душі!" Відомий, прекрасний, вдумливий письменник, який написав дві передмови

Іван Потьомкін
2026.07.17 21:38
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.

***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,

Марія Дем'янюк
2026.07.17 18:48
Місяць золотою щукою
Упірнув в Неккар,
Бризки розлетілись зорями —
Дивоночі дар.

Замок — синьоокий велетень —
Задививсь на міст,
Вітер награє мелодію:

В Горова Леся
2026.07.17 16:19
Червона макова пелюстка. Де взялася?
Злетіла, як метелик до руки.
Цей літній вітер - до легкого ласий,
Таку тендітність, бавлячись, образив:
Зірвав і кинув порухом хвиським
В подвійний спін повітряного вальсу.

А може піддалася на поталу

С М
2026.07.17 16:15
Частина I: Стрибок Закоханого

Рухаючись вітальнею
Я вимикаю телевізор
Дивлюсь на тебе
Усівшися напроти
Поки звук автомоторів
Щеза в нічну мить

Борис Костиря
2026.07.17 13:36
Він тікав у далеку місцевість,
Кігті рвав, ніби загнаний звір.
І жадана мета, ніби церква,
Все манила кудись від зневір.

Сподівався в далекому місті
Збудувати кар'єру і дім.
Та не виліпиш генія з тіста

хома дідим
2026.07.17 11:40
богемний сплін любов і ницість
протанцювали й шо тепер
вікно відбите у зіницях
вечірні сутінки
четвер
заводитись немає смислу
писати тексти ні про що
не надихають стіл ні крісло

Віктор Кучерук
2026.07.17 07:28
Пітьма густіла і зростала тиша,
І прохолода ширилась навкруг, -
Десь у стіжку попискували миші
Та запах косовиці повнив луг.
Снопами іскор бризкало багаття,
Потріскував ледь-чутно й слізно хмиз,
А я сидів, як вартовий на чаті
І цю красу любити кращ

Ірина Вовк
2026.07.17 06:14
Розділ ІІІ: Царський пурпур над Субурою Коли над Нілом зійшов Сиріус, палац затих. Навіть римські вартові біля воріт пересувалися навшпиньки. У глибокій внутрішній кімнаті, де стіни були викладені холодним зеленкуватим порфіром, Клеопатра народила син

Ірина Вовк
2026.07.17 05:59
Розділ ІІ: Цей круглий світ в Александрії Вона не готувала для нього ложа зі спартанського пурпуру чи шовків, які привозили купці з Серики. Вона знала, що чоловік, який провів тридцять років у шкіряних наметах серед вогких лісів Галлії, втомився від н

Євген Федчук
2026.07.16 17:58
Бурлить Польща, шипить Польща, Польща вимагає,
Що робити Україна має – що не має.
Чиє їм’я прославляти, а чиє ганьбити,
Щоб дозволили поляки з собою дружити.
Піднімають на знамена події минулі,
Мовляв, злочини ми ваші й досі не забули.
Про Волинську

Артур Сіренко
2026.07.16 16:43
Шукаю фарби:
Цей сірий світ сумний розмалювати
Наче б то він розмальовка дитяча,
а не вигадка божевільного деміурга.
Шукаю фарби:
Жовті кульбаби у мій старий сад
Прийшли дивувати волохатих
Марногудів крилатого травня,

Охмуд Песецький
2026.07.16 15:58
Мене могла спасти віра, і вона це зробила. Така, як моя, напевно, відома багатьом — тим, які йдуть (о, цей вічний образ руху до безсмертя) і знаходять себе. Це легше зробити, коли перебуваєш наодинці із собою, інколи переходячи від самоти зовнішньої
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Бур'ян (1951) / Вірші

 На Чернечій горі
Єство моє безжально поглинає
Суєтність днів, і звершень, і діянь,
І плач до Бога звернених благань
Крізь товщу зла навряд чи долинає.
Шукаю істину в друкованому слові.
І шлях до неї, то є шлях страждання,
Як формула одвічного кохання
Є символом прабатьківської крові.
Сьогодні вбік рішуче відкладаю
Священних псалмів мудрість велемовну.
Мені "Кобзар" снагу дає духовну -
Від нього силою незмірною владаю.
За Божим промислом і за велінням долі
Прийшов Поет, що став для нас Пророком.
Він словом віщим, дужим та високим
Збудив огонь уярмленої волі.
Здалось на мент, що волю вже здобуто,
Що те ярмо розбите на друзки.
Та грішна думка тисне на мізки
Й тривогу будить, наче щось забуто...
Стоїть Пророк на знаменитій кручі,
Чоло нахмурив, голову схилив.
А може Бога він за нас молив,
Тому і думи з-під чола пекучі?




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-03-09 05:39:37
Переглядів сторінки твору 4576
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.746 / 5.5  (4.826 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.604 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.719
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.08.03 11:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Стукаленко (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-09 07:13:19 ]
Шевченко. Кобзар.
І високі душі розпрямляють крила...
Гарний вірш, пане Василю!

?Перші два рядки мають подвійне прочитання, і зміст від цього змінюється.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Бур'ян (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-11 11:31:34 ]
Перші два рядки підкреслюють лише, що в суєті нагальних справ ми, як не прикро, забуваємо про потреби духовні, виставляючи таким чином на перше місце потреби матеріальні... Вдячний Вам за коментар!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Стукаленко (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-11 14:43:21 ]
ЄствО моє безжально поглинаЄ
Суєтність днів, і звершень, і діянь

ІІ варіант
Єство моє безжально поглинаЮТЬ
Суєтність днів, і звершень, і діянь,

тобто, суєта затьмарює єство


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-03-09 09:20:44 ]
Так, Василю:
"Мені "Кобзар" снагу дає духовну -
Від нього силою незмірною владаю."

Вітаю з поверненням на сторінку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Бур'ян (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-11 11:32:36 ]
Дякую Вам, пане Мирославе!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-09 11:57:21 ]
Пане Василю, спасибі Вам за цей вірш!!!
Вітаю Вас із річницею від дня народження Кобзаря!

Шевченко дивиться з-під лоба,
Як я, старий і кволий тілом
Онук і правнук хлібороба,
Давлюсь окрайцем зачерствілим.
Бринить сльоза в його зіницях...
Я ж на поетові докори
Кажу, що з нашої комори
Пшеницю з’їла чужаниця,
Своя, домашня, ще чужіша
За чужину з чужого поля,
І нас оплакує тополя
З його, з Тарасового вірша...
Гризу, доламуючи зуби,
Свою біду, й не маю ради
На тих, що наш народ до згуби
Ведуть, дірвавшися до влади.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Бур'ян (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-11 11:36:08 ]
І Вам вдячний пані Лесю, вітаю навзаєм. Невмируще слово Кобзаря підтримує нас, об'єднує, веде і надихає на творчість...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-09 15:30:46 ]
Змістовна поезія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Бур'ян (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-11 11:36:45 ]
Дякую Вам, пані Світлано!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-09 19:12:28 ]
Одномоментно позбутися усіх ярм, особливо тих, що в душах - неможливо... постійний і болісний процес.
Дякую, що спонукаєте до роздумів.
У шостому рядку двічі слово "шлях". Щось би придумати інше, замість одного з них.
З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Бур'ян (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-11 11:51:35 ]
Цілком з Вами згоден щодо уярмлених душ... Від моменту здобуття волі і до усвідомлення цього факту іноді минає багато часу. А от щодо "подвійного" шляху, то тут підкреслено, що інших способів досягнення мети, окрім, як вибрати шлях страждання, у ЛГ немає, принаймні таке моє бачення... Вдячний Вам за роздуми......

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-03-10 18:13:59 ]
Неповторно.
А це - і образи, якими насичені рядки, це і образ поета, який у дивний спосіб зливається з авторським.
Це і поетичність твору загалом.
Браво, пане Василю.
Твір, за яким стоїть (або у якому відчувається авторська душа) - це двічі твір і тричі поезія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Бур'ян (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-11 11:53:22 ]
Вдячний Вам пане Семене на доброму слові.