ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.08.28 14:09
В чеканні на Пилипів піст
Густий ефір чудить і клякне,
Як Сходу зоряні пентаклі,
Де довгі хасбулатні саклі
І дощ над згарищами ллє,
Де сум як сіль – а чи для того,
Щоби окреслити дорогу
Як руну з каменю чи рогу,
Коли недолі бубон б’є?

Ірина Вовк
2026.08.28 11:50
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 3)
ЦЕЗАР І КЛЕОПАТРА: ОСТАННЯ ЦАРИЦЯ НІЛУ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви)

«Жінки – це не просто окраса палаців; вони – таємне кермо, що повертає кораблі імперій туди, куди не здатна допливти жодна чоловіча відвага».
Плутарх, «Пор

Віктор Кучерук
2026.08.28 07:31
* * *
Голубіє обрій поза лісом,
Покотився вгору сонця диск, -
Ранні роси сіються, мов бісер,
Із трави жовтавої, як віск.
Корінці упоює волога,
Зменшуючи спраглість у рази, -
Жаль, що словом висловить незмога
Поєднання болю і краси.

хома дідим
2026.08.27 21:28
* 186 *
козак нептах сягає тонкощі премудрі
йому не рідні аж ніяк
усі ці оксамити перські сукні
чи сурогатний самогінний
арманьяк
він знає достеменно наперед
все це є бабське зманливе безпутнє
про що розказував безвусий

Євген Федчук
2026.08.27 16:29
«Татарське побоїще» під Сєвськом в липні 1668 року
Ніч вже землю огорнула, село засинало.
На околиці собаки на когось брехали.
«Може, десь лисицю вчули чи чужий хтось пхає.
Молодь більше понад річку до ранку гуляє.
А то в інший бік…» Думки ці в голові майнули
У Миколи, душа поки в сонний край пірнула

Ольга Садкова
2026.08.27 15:55
Охоронець
На городі жабеня
під листочком спить щодня.

А харчується вночі.
Умина не калачі,

їсть, сердешне, шкідників,
що літають із ярків.

Борис Костиря
2026.08.27 13:09
* * *
Ці нагороди виснуть на гілках,
Що невідомо нам від кого дані.
Вони злетять, мов полохливий птах,
У спогади далекі і прадавні.

Ці нагороди упадуть в серця,
Там сотворивши сніжне королівство.
Послання від небесного Отця

Вячеслав Руденко
2026.08.27 12:25
Всі метелики, мов квіти
Хвилі мчать в імлі, як пиха —
Всі комахи є безцінні! —
Раптом думку схопиш лиху
Між причин хитросплетіння,

Задивляючись поволі
Під ліхтар, що ледве світить,
Де літає все по колу,

Ірина Вовк
2026.08.27 10:14
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 2)
ЦИКЛ II: ЄГИПЕТ

ЕХНАТОН І НЕФЕРТІТІ: СОНЦЕ АМАРНИ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)


ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ехнатон (Аменхотеп IV) – фараон-реформатор, засновник культу єдиного бога Сонця-Атона.

Віктор Кучерук
2026.08.27 07:17
Жоржини
Огортає туман невблаганно
Напівсонні, порожні сади, -
На деревах поблискують тьмяно
Похололі, останні плоди.
Сиза мжичка повсюди, мов іній,
Запорошує жовту траву, -
Та на клумбах вогнів мерехтіння
Бачу я не у сні - наяву.

хома дідим
2026.08.26 21:34
* 185 *
твоя обачлива бездія
непрорахований психоз
чекають після душу й ліфта
тролейбус до країни оз
газон троянд у тихим вітрі
зве хтось-іще землею роз
кому й навіщо велич поз
у цій розпачливій палітрі

Володимир Бойко
2026.08.26 19:21
Нетривіальні думки - 11
У побєдобіснуватої московитської молоді у другій світовій війні насправді воювали не діди, а прадіди та прапрадіди, яких вони ніколи не бачили. Купер написав «Останній з могікан». Фадєєв написав «Останній з удеге». А хто напише «Останній з москалів» та

Артур Курдіновський
2026.08.26 18:27
День Міста у Харкові (рондель)
Гуляє бидло, поки йде війна.
Запльоване майбутнє та минуле.
А що за свято - намертво забули
У шабаші манкуртського лайна.

Є дві реальності. Глуха стіна.
Гуде розбещений та п'яний вулик.
Гуляє бидло, поки йде війна.

Ірина Вовк
2026.08.26 17:43
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 1)
ЗАГИБЕЛЬ ВАВІЛОНА: «МЕНЕ, ТЕКЕЛ, ВЕ-ПАРСИН»

«Відміряний, зважений, поділений, або відданий персам», - арамейське письмо, приказка епохи загибелі Вавілону.

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)


ДІЙОВІ ОСОБИ:

Сергій Губерначук
2026.08.26 15:20
Спостереження Руслана Нюхні́́…
Залізло сонце за бараки,
у річці хлопці ловлять раки,
корови подають гудки:
«Стрічайте молоко, дітки!»

Колишній прапор на сільраді,
хоч люди стомлені, – а раді:
«Сьогодні (через скілько діб!)

Ольга Садкова
2026.08.26 13:45
Пес і кіт
За котом погнався пес,
але котик раптом щез.
Вмить на дерево злетів,
на самий вершечок сів.
Позирає з висоти:
«Ну, Рябку, гайда сюди».
Та як пес не намагався
і на метр не підійнявся.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Мозаїка натхнення" (Пори року, природа...)

 Гостини
Весна приходила до Зимоньки на каву.
Тепер Зима у неї загостила.
І каже: « Подруго, ти вибачай ласкаво,
але кудись іти мені несила:

оце щодення, розподілене рутинно,
це чітко парцельоване дозвілля,
а хочеться, і край, аби пощохвилинно
душі та тілу - зоряне весілля!..»

« Ти ж бачила, Зимо, - лелеки прилетіли,
на поклик серця, ув оселі рідні,
а надовкола ще – усе холодне, біле…
- Тепла, - благають, - сонця! – пта́хи бідні.

Іди у ті краї, де діти просять снігу,
де втомлені від спеки та посухи,
на хвильку їх потіш у звичнім життєбігу
духмяним чаєм… одягни в кожухи…»

Затісно в цім бутті? Та на його палітрі -
є місце всім: і для зими з весною,
для літа й осені… На зустрічі та квіти,
на усмішки, цілунки... Защільною

тканина часу є? Усім його замало?
І хтось когось постійно здоганя?…
Зима пішла... пора!.. Прощатися не стала…
Бо ж не спинити після ночі дня…

2008 (2013)

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-03-11 14:39:18
Переглядів сторінки твору 4162
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.819
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-03-11 15:02:51 ]
Ось скільки емоцій натрусила разом зі снігом зима!
Упізнається стиль Галини Михайлик: різнорозмірні строфи, оригінальна конструкція рядків.
І ствердно-обнадійливе:
"Зима пішла – пора!.. Прощатися не стала…
Бо ж не спинити після ночі дня…"

Захотілося кави... Або духмяного чаю.:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-11 15:21:43 ]
І все Ви помічаєте :))
Сподіваюсь, що "усіченість" 2-го і 4-го рядків ост.строфи на один ненаголошений склад - не є чимось украй критичним :) А Зима не прощається, бо за 9 місяців знов прийде, і ради на то нема...
Смакуйте на здоров"я! (каву або чай) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-11 15:41:31 ]



"Тканину часу"
гуртом
купувати
і проживати
день за рік...
Не спинити(!), Галинко! :))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-11 16:23:53 ]
Або "рік за день" :))
про "тканину часу" маю ще... доопрацюю і оприлюдню :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-11 21:39:07 ]
...Защільною
тканина часу є ? І всім його замало?
І хтось когось постійно здоганя?…
Зима пішла... пора!.. Прощатися не стала…
Бо ж не спинити після ночі дня…

Значить, Галюню, не спинити після розчарувань надій і сподівань на краще в усьому :)

Я Вас обіймаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-12 10:32:09 ]
Тим і живемо...
Дякую, Лесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-11 22:18:01 ]
Оптимістичний,обнадійливий,життєстверджуючий вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-12 10:34:51 ]
Бо так є у природі...
Дякую, Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ОПс Ірина Островська (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-12 11:05:45 ]
Такий багатий сюжет. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-13 12:20:28 ]
Авторка уявляла себе то Зимою, то Весною, то ЛГ-"від автора" і так моделювала розмову...
Дякую, пані Ірино!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-12 14:29:29 ]
Колоритні гостини! Жіноча розмова... зими та весни. 9 місяців і народиться нова зимонька. По-жіночому задушевно і красиво написано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-13 12:26:34 ]
І про що ті жінки тільки за кавою не переговорять!.. Нікуди їм дітися одна від одної: то позмагаються, то погостяться... "І так епохи і віки"...
Дякую, пане Богдане, що завітали, і за колоритні епітети теж :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./М.К.) [ 2013-03-12 14:45:27 ]
І рими колоритні, починаючи з другої строфи.
Можливо, не всі. Вирізнюються серед них, як на мене, наступні:
- рутинно - пощохвилинно;
- рими на "лля". Вони практично те ж саме, що рими на "ння" та "нні";
- рідні - бідні;

Новизною диха і сама тематика.
Бравісімо.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-13 12:31:28 ]
Вау! пане Семене!
Сеньк"ю вері мач! Мерсі! Данке шон! Грація!.. Спасібо! Дякую!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-12 17:47:12 ]
Цікавий вірш. Ориґінальним є діялог Зими з Весною - так що репліки переходять не лише з рядка в рядок, а й зі строфи у строфу. Сама тема - життєствердна, оптимістична. Дякую, Галино!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-13 12:40:53 ]
Дякую і Вам, Юрку! Жіночі розмови безконечні... так що зі строфи у строфу - то ще мало :))
(Читала Ваш аналітичний допис на сторінці І.Низового. Багато дізналася і зрозуміла...)
Без оптимізму , життєствердності - як жити?..І Вам бажаю оптимізму ітд.: у житті і творчості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-03-13 00:41:59 ]
Цікаві гостини, а вірш який життєствердний!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-13 12:43:24 ]
Тішуся, що і Ви завітали на гостини :)) завжди рада!
Дякую, пані Наталю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-13 13:01:29 ]
Шановні друзі! Щиро вдячна всім, хто завітав на мої "Гостини", а особливо тим, хто залишив свої гостинці-коментарі. Це дуже важливо для автора... Бо яка ж гостина без гостей :))