Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.17
13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.
Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я піднявся вже у войовничу позу,
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.
Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я піднявся вже у войовничу позу,
2025.11.17
11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?
2025.11.17
09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.
2025.11.17
08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.
2025.11.17
07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.
Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.
Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк
2025.11.17
05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
2025.11.16
21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
2025.11.16
20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.
2025.11.16
15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один
Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один
Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії
2025.11.16
15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.
2025.11.16
14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.
Стіни, стіни зпадають, я
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.
Стіни, стіни зпадають, я
2025.11.16
14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з
2025.11.16
13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...
(Серпень 2025)
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...
(Серпень 2025)
2025.11.16
12:42
Розкажи-но нам, Миколо, як там було діло?
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді
2025.11.16
11:46
В сфері внутрішніх відносин —
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…
2025.11.16
10:21
Лечу крізь час за обрій золотий
Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.
Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.
Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.07
2025.10.29
2025.10.27
2025.10.20
2025.10.01
2025.09.04
2025.08.31
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Комбінаторна поезія
Рівнобуквиці 6
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Рівнобуквиці 6
* * *
Маля та ми:
Малята – ми:
Малятами.
* * *
Не те, не та –
Не тенета.
* * *
Так, самота
Так само та.
* * *
Такса – монета:
Так само – не та.
* * *
З нами 100 муз
З намистом уз.
* * *
Устоям –
У 100 ям.
* * *
То не божа роса;
То – небо, жар, оса;
То – небожа роса;
Тоне – бо жар – оса;
Тоне божа роса.
* * *
Небо дня –
Не бодня;
Не бавовна
Неба вовна;
Неба тон –
Не батон;
Не барана –
Неба рана;
Не бозна-хто:
Небо зна – хто;
Не боязлива:
Небо, я – злива!
* * *
Небо, роди
Не бороди;
Не бородище:
Небо, роди ще.
* * *
Не боронить
Небо – ронить.
* * *
Небу, дереву
Не буде реву.
* * *
Іду – буде рев
І дубу дерев.
* * *
Боротьбу дерев
Бороть буде рев.
* * *
Сади бачим, далі – гарні шати нам:
Садиба чимдалі гарніша тинам.
* * *
Та марка –
Тамарка:
Там – арка.
* * *
Чарко, та марка –
Чар котам, арка;
Чар кота, марка,
Чарко – Тамарка:
Чарко, там – арка.
* * *
А крамарка –
Акра марка,
А крам – арка:
Акрам – арка.
Акр! А марка?
* * *
На пором
Напором
Тривалим
Три валим.
* * *
Бога сало –
Бо гасало.
* * *
Коли сало
Колисало? –
Доки сало
Докисало.
* * *
Те сало
Тесало…
Що? – Кусало
Щоку сало.
* * *
Знай: де мокре сало –
Знайдемо кресало.
* * *
Коли сало – коли – магу
Колисало колимагу?
* * *
100 рож –
Сторож.
* * *
100 пор –
Стопор.
* * *
100 милися –
Стомилися.
* * *
100 впилися –
Стовпилися.
* * *
100 в пустелі –
Стовп у стелі;
100 в пушинках –
Стовп у шинках.
Маля та ми:
Малята – ми:
Малятами.
* * *
Не те, не та –
Не тенета.
* * *
Так, самота
Так само та.
* * *
Такса – монета:
Так само – не та.
* * *
З нами 100 муз
З намистом уз.
* * *
Устоям –
У 100 ям.
* * *
То не божа роса;
То – небо, жар, оса;
То – небожа роса;
Тоне – бо жар – оса;
Тоне божа роса.
* * *
Небо дня –
Не бодня;
Не бавовна
Неба вовна;
Неба тон –
Не батон;
Не барана –
Неба рана;
Не бозна-хто:
Небо зна – хто;
Не боязлива:
Небо, я – злива!
* * *
Небо, роди
Не бороди;
Не бородище:
Небо, роди ще.
* * *
Не боронить
Небо – ронить.
* * *
Небу, дереву
Не буде реву.
* * *
Іду – буде рев
І дубу дерев.
* * *
Боротьбу дерев
Бороть буде рев.
* * *
Сади бачим, далі – гарні шати нам:
Садиба чимдалі гарніша тинам.
* * *
Та марка –
Тамарка:
Там – арка.
* * *
Чарко, та марка –
Чар котам, арка;
Чар кота, марка,
Чарко – Тамарка:
Чарко, там – арка.
* * *
А крамарка –
Акра марка,
А крам – арка:
Акрам – арка.
Акр! А марка?
* * *
На пором
Напором
Тривалим
Три валим.
* * *
Бога сало –
Бо гасало.
* * *
Коли сало
Колисало? –
Доки сало
Докисало.
* * *
Те сало
Тесало…
Що? – Кусало
Щоку сало.
* * *
Знай: де мокре сало –
Знайдемо кресало.
* * *
Коли сало – коли – магу
Колисало колимагу?
* * *
100 рож –
Сторож.
* * *
100 пор –
Стопор.
* * *
100 милися –
Стомилися.
* * *
100 впилися –
Стовпилися.
* * *
100 в пустелі –
Стовп у стелі;
100 в пушинках –
Стовп у шинках.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
