ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Вячеслав Руденко
2026.10.26 12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.

І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та

Артур Курдіновський
2026.10.25 15:28
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.

Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,

Борис Костиря
2026.10.25 14:48
Я жду листа, немов благої вісті
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.

Я жду листа, що нині заспокоїть,

Євген Федчук
2026.10.25 14:40
Москалі постійно інших підлістю вражали.
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ольга Качмар (1982) / Вірші

 Сльоза на двох

У зимову негоду, у віхолу снився нам сон цей:
Засніжило нас вмить - зледеніли палкі почуття.
З нетерпінням чекаємо сходу ранкового сонця,
Але ніч вже не та, ніч морозна. І пристрасть не та...

І ковтаючи біль, намагаємось бути відверті,
Та хіба заліковує душу ця правда гірка?
"Ти один був у мене завжди," - я повторюю вперто.
І відлуння вертає услід: "Ти у мене одна"

Усамітнено плаче безсила, незраджена вірність,
Сиротіло згасає обвуглена віха життя.
Запалити вогонь двох сердець радить мудрість і зрілість.
Хоча ти вже не той, що колись... Та і я вже не та...




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-31 21:34:12
Переглядів сторінки твору 6093
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.652 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.999 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.11.04 19:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-31 21:38:54 ]
Рада зустрітися з вами і тут, Олю!Весни!Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Качмар (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-10 09:55:33 ]
Світланочко, я теж вітаю Вас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-31 22:00:44 ]
Усамітнено плаче безсила, незраджена вірність,
Сиротіло згасає обвуглена віха життя.
Запалити вогонь двох сердець радить мудрість і зрілість.
Хоча ти вже не той, що колись... Та і я вже не та...

Глибокий зміст, Олю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Качмар (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-10 09:56:19 ]
Лесю, Ви тонко відчуваєте найголовніші нотки. Спасибі Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-03-31 23:57:57 ]
Уся квінтесенція твору зібрана у рядках, наведених Лесею Низовою. Філософський вірш! Добре написано. Спонукає до роздумів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Качмар (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-10 09:54:42 ]
Дякую, Наталю, за щирі слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-01 00:03:04 ]
Блюзові нотки, стиль, певна оголеність, смуток - гармонійно все то поєднано. Сподобалось.
Парочка зауваг:
- Засніжило нас вмить (у попередньому рядку вже було НАМ, чому б не:
Засніжило умить...?
- "Ти один був у мене завжди," - я повторюю вперто.
"Ти єдиний у мене назавжди," - повторюю вперто? (дозволить забрати Я після У МЕНЕ)
- двоХ СердеЦЬ радить мудрість і зрілість. - тут приголосних кількість можна скоротити і заодно виправити помилку у слові радить з однини на множину:
у серцях радять мудрість і зрілість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Качмар (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-10 09:58:30 ]
Ярославе, щиро дякую за Вашу увагу й підказочки. Дуже слушні й цінні поради! Буду радо чекати їх і в майбутньому, бо конструктивна критика - майже золото!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-04-01 11:16:30 ]
Актуальна тема.
Якщо дозволите, Олю, то висловлю свої відчуття щодо певних моментів.
"нас вмить" - можливо оптимальніше "умить", бо в попередньому рядочку вже є "нам",
"намагаємось бути відверті" - тут, здається, є певні порушення, тому, нмсд, щось на кшталт "ми говоримо (шепочемо) речі відверті"
"Хоча ти" - "хоч і ти", "але ж ти"
"Запалити вогонь двох сердець радить мудрість і зрілість" - це окрема тема ) Всі так кажуть, але ніхто не хоче так робити, мені дивно - чому?
Бо реально запалити це більш ніж просто
http://observer.sd.org.ua/article/osobystyy-rozvytok-proces-stanovlennya-tvorcya.html
але потім все це впирається в дещо інше - гаряче серце, живе серце наше не потрібне тим, хто на нас заробляє гроші - на навчанні, на лікуванні, на обслуговуванні - ми старі й немічні набагато більш цікаві т.з. цивілізації аніж здорові й молоді )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Качмар (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-10 09:53:58 ]
Дякую, Наталю, за щирі слова!