ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.09.05 16:40
Найбільше диво
Зелен-листя поволеньки в'яне,
Опадає додолу, сумне.
Затужу за тобою, кохана,
Щем осінній огорне мене.

Наших зустрічей, Боже, як мало --
Світлих днів у моєму житті.
Наче кинутий я на поталу

Володимир Ляшкевич
2025.09.05 11:18
Ця ніч - зла ніч. В рок виконанні
Ця ніч,
зла ніч -
зліт Зла!

І чорнота
із-зусебіч
наповза!

Віктор Кучерук
2025.09.05 09:33
* * *
Життю радію, мов дитина,
І щиро тішуся щодня,
Що в хату пнеться без упину
Моя турботлива рідня.
Найближчим людям небайдуже
В яких умовах я живу, –
Що тре робити швидко й дружно,
Аби лишався на плаву.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.05 08:09
Карнавал понять і візій
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Карнавал пон

Борис Костиря
2025.09.04 21:59
Фантазія
Ці марення і візії природи
Прорвуться крізь тюрму в'язких снігів.
Фантазія народиться в пологах,
Як повінь із бетонних берегів.

Фантазію ніщо уже не спинить,
Її сніги на крилах понесуть.
Ти в космос запускаєш довгий спінінг,

Євген Федчук
2025.09.04 19:28
Як Московія свою Америку закрила
Московія у ті часи росла.
Мов ракова пухлина розповзалась.
Земель собі в Європі нахапалась,
Уже й до Польщі руки простягла.
Упхавши Казахстан за дві щоки,
На Індію вже хижо позирала,
Хоч Англія в той час там панувала
Та москалі вже мріяли – «поки»

Марія Дем'янюк
2025.09.04 15:42
Як горнувся син до тата
Тато сина обіймав,
Тепло в щічку цілував:
"Сину мій, рости великий,
Усміхайся сонцелико!
Славний будеш богатир,
Ти мені, синок, повір,
Станеш воїном ти грізним -
Захистиш нашу Вітчизу.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.04 14:28
Солом"яне золото
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Солом'яне з

Світлана Пирогова
2025.09.04 12:48
Панна прийшла
Не забарилась панна, то ж прийшла
у чудернацькій сукні вересневій.
Через плече химерна сумка-клатч.
Одежа, ніби знята з манекена.
А туфлі модні з жовтим ланцюжком,
і цокають легкі підбори вправно.
Злетілись серпокрильці табуном,
але у вирій їм ще,

Артур Сіренко
2025.09.04 12:44
Кіт, що любив баклажани
Сойка-віщунка
Пророчить журбу
(Бо осінь – як тінь неминуча)
(Бо трохи малярством
Заповнює вічність
Гончар кулястих глеків
Бородатий філософ –
Майстер Бо).

Тетяна Левицька
2025.09.04 09:45
Прозорливий
Сьорбнула я біди чимало,
не віриться — «зурочив хтось.»
Що мало статися, те сталось,
що мало бути те збулось.

В собі копатися не буду,
шукати винних не берусь.
Невже зробили ляльку-вуду

Юрій Гундарєв
2025.09.04 09:19
Першорух
Притулюся до твого живота вухом,
щоб розчути далекі звуки,
як божественну музику, буду слухати
грядущого серця стукіт…

2025 рік

Віктор Кучерук
2025.09.04 07:46
* * *
Завжди чогось не вистачає
І перебір завжди чогось, -
То в небі птиць усяких зграї,
То в перельоті крук, чи дрозд.
Уже давно нема балансу
В художній творчості моїй,
Бо щодоби пишу романси,
А п'єсам - зась у їхній стрій.

Борис Костиря
2025.09.03 21:47
* * *
Стілець вибвають з-під ніг
Та так, що ти ледве встигаєш
Ступить на небесний поріг.
Луна пронесеться над гаєм.

І як же писати, творить,
Коли навіть столу немає?
Така зачарована мить

Тетяна Левицька
2025.09.03 20:07
Сумую
Нестерпно, Всевишній, нудьгую
за радістю дихати щастям,
за тим, кого згадую всує
на сповіді перед причастям.

За світло розкішними днями,
що небо стелили під п'яти,
спливали у даль журавлями

Юлія Щербатюк
2025.09.03 18:08
Журавлі пісня
Мені здається часом, що солдати,
Які з кривавих не прийшли полів,
В блакитне небо вознеслись крилато,
Перетворились в білих журавлів.

Вони і дотепер з часів далеких
Летять і озиваються до нас.
Чи не тому, ми, дивлячись на небо,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші

 * * *
...
перейти до тексту твору




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-04-01 23:25:16
Переглядів сторінки твору 5331
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 0 / --  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.849
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-04-01 23:37:12 ]
!!!!!!!!!!!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:31:40 ]
Отакий вірш, Анатолію, вирішила опублікувати...
Дякую Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 20:05:07 ]
Останню книгу допишу –
довершу творчі свої плани,
тоді й подамся за кургани
по голубому споришу.
Зостануться товариші
та вірші, сповнені тривоги:
дотопче хто ж мої дороги
із добрим наміром в душі?!

Я від Лугані до Сули
розпорошуся в кураїні,
однак зостанусь в Україні,
які б громи не прогули…
Проклюнусь в кожній слободі
тендітним проліском надії
й святої кожної неділі
лілею-свічку по воді
пускатиму…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-04-02 05:59:26 ]
Вражає, Лесю,
і сприймається зі зрозумінням...
а ще - прекликається з рядками А.Папанова з "Холодного Літа 53-го"
"Так хочется пожить…"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дубініна (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 07:20:39 ]
Я теж чомусь згадала цей епізод з кіно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:35:51 ]
Дякую Вам, Улянко, що долучилися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:35:00 ]
Спасибі, Юрію, за такий відгук...
Дуже...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 20:17:06 ]
Намагаюся опиратися,
до останку борюсь –
не соромлюсь зізнатися,
що вмирати боюсь...

Ні під вишнею, ні під калиною
я не хочу лежати,
хочу дихати Україною
і добра всім бажати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 09:09:12 ]
... "осонценим" дощем - класний! неологізм... і взагалі ця така тиха поезія торкає душу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:38:03 ]
Маріє, хочу подякувати Вам за постійну увагу до віршів батька...і не тільки на ПМ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 20:24:06 ]
І я пишу відверто, як умію,
Нітрохи проти правди не грішу,
Й можливо, сам свій вирок підпишу,
Зате ганьбу цим чесним вчинком змию!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-04-02 09:43:41 ]
"Пожити б трішечки іще..." - невідворотно-болюче...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:40:15 ]
Тому мені дуже важко, коли я читаю саме такі вірші тата...
Дякую, Мирославе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 20:15:02 ]
Боюсь, не доживу до того дня,
коли побачу я Комуну рідну,
таку далеку і невірогідну,
і нереальну, ніби маячня.

Нема чим дихать... Подих забива,
і хворе серце б’ється аритмічно,
і я за порожнечу безпомічно
хапаюся: о, смерте, пострива...

Я справно ліки п’ю, надсилу їм
все, що готують донька і дружина,
і все – даремно... Темінь обложила,
од світу відокремила мій дім.

Здаватися не хочу – не пора...
Тримай мене, соломинко пера!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-04-02 09:52:01 ]
Оте "трохи" має здатність танути, як цьогорічний березневий сніг...
Щемко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:44:37 ]
На жаль, так, Володю.
Я для тата оце "трохи" загадувала як 8-10 років...мінімум... Але...
Спасибі Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 20:06:55 ]
Вже знаю: прожив статистичний свій вік
нелегко й непросто, не втративши честі…
Отам, отамочко, на тім перехресті
в тумані розтане чудний чоловік…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Сірий (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 10:22:58 ]
Вірш чудовий!!! Наповнений глибоким філософським змістом. Пронизаний і оптимізмом, і смутком водночас...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 19:45:38 ]
Щиро вдячна, Сергію, за емоційний відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-02 22:46:39 ]
Я сам собі наврочити боюсь,
Та побожусь: щаслива я людина –
Дивлюсь на все крізь сльози,
І сміюсь
Заливисто–наївно,
Мов дитина,
Аж плачем–сміхом запалу давлюсь!