ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.10.20 14:05
Підійде понеділок, і для битви
Здійматися напружено пора.
Запеклим бути в боротьбі й молитві.
Під натиском розсиплеться гора.
У круговерті боротьби і смутку,
Тріумфів, катаклізмів і невдач,
У круговерті радощів і муки
Заглянь у серце, зрозумій, про

Вячеслав Руденко
2026.10.20 13:54
Струмки зі сліз і дзвоники із ружі,
Престол повітряний, сезон стрімких річок
Супротив простору над дзеркалом калюжі
Смарагдове чіпляє на гачок,
Аби ловити в невідомий день
Осінній дощ наметом мізерабля,
За словом лізе до масних кишень,
Граблі шукає

Володимир Мацуцький
2026.10.20 10:36
Не зліть Україну,
ви – держиморди!
Подавитесь кров’ю
своєї породи…
Землі захотілось? –
в землі нажеретесь.
В чию таку милість
Вкраїною претесь?

Віктор Кучерук
2026.10.20 06:53
Уночі, задумою обнятий,
Через скло вглядаючись у тьму,
Починаю сам себе питати:
Де, коли, навіщо і чому?
Де зникають на світанні зорі?
І коли не буде бігти час?
І навіщо в світі стільки горя
І чому знаходить лихо нас?

Володимир Бойко
2026.10.20 03:39
Майбутнє нібито належить молодим, але вирішують долі світу чомусь-то старі маразматики. Взимку страшні не так морози, як відморозки. Диктатора від серійного вбивці відрізняють лише масштаби злодіянь. Питання влади в Україні для декого набагато ва

хома дідим
2026.10.20 00:14
могли би стрітися класично
все за програмою курити пити і т. д.
у цій ледь індивідуальній притчі
ніхто нікого особливо не зведе
немає жодних таємниць
є недомовленість і таємничість
па-де-труа не зовсім па-де-де
ця таємничість

Борис Костиря
2026.10.19 13:58
Я в море заходжу, у розум кипучий
Для вищого смислу і вічних благань.
Заходжу у задум потужний, сліпучий,
У поле безмежне надсадних волань.

Візьму у долоні солоні печалі,
Солоні розлуки, солоні гріхи.
В цю мить у затоці невтомно кричали

Тетяна Левицька
2026.10.19 13:54
З дев'ятого поверху зрію нову
тутешньої днини картину барвисту.
Дощ срібними згардами та падолистом
оздоблює зеленкувату траву.

Так дивно, бо літо, здається, стекло
іржавою хною по спраглій землиці,
а квіти буяють, соснові ялиці

Вячеслав Руденко
2026.10.19 13:25
Палісандрами прикрашений,
За часів доби гнітючої,
До прихованого простору
Віднеси мій барельєф!

Там співати стану голосно
Міфи давнього блискучого
Для забутого півострова —

Віктор Кучерук
2026.10.19 06:54
В темінь вгорнувшись поволі,
Сонце заплющило очі
І уляглося охоче
Поміж житами край поля.
Ніч опустила завісу
Соснам високим під ноги,
Щоби не йшли на дорогу
Тіні всілякі із лісу.

хома дідим
2026.10.18 23:47
околиця бозна-яких років
дім на околиці
що переслідує вві сні
відвідувачі-тіні
їх розмови чудернацькі
і що насправді знаєш ти
і що потрібно знати
немов поет що твердить

Кока Черкаський
2026.10.18 22:44
Хтось любить пити каву,
Хтось любить їсти суп,
Хтось полюбляє бутерброди,
А хтось без хліба ковбасу.

А я люблю з дитинства-
Ви тільки не впадіть-
З'їдаю я щоранку

Юрій Гундарів
2026.10.18 20:15
Поезіє, сонце моє оранжове! Щомиті якийсь хлопчисько Відкриє тебе для себе, Щоб стати навіки соняшником… 17 жовтня одному із найяскравіших поетів-шістдесятників, блискучому кіносценаристу і перекладачу, драматургу, громадському діячу й політику вип

Євген Федчук
2026.10.18 20:08
Йшла громадянська уже другий рік.
«Червоні», «білі», іноземні сили
Країну кров‘ю уже вщерть залили.
Схилялась перемога в один бік,
А потім в другий. Страшно в Україні.
Її всі хочуть під собою мать,
Бо ж хтось країну має годувать.
Хоч ми вже забажал

Борис Костиря
2026.10.18 16:41
Такий посивилій юнак передчасно,
Самотній мислитель, творець і поет.
Так брили віків напосіли, мов гасло
Забутих, але невиправних прикмет.

Юнак молодий весь укрився снігами
Важезних страждань і глибоких думок.
Він жертву віддав перед злими богам

С М
2026.10.18 12:12
Що це змінить?
Що це змінить?
Що це змінить?
Чому не змінить?
Чом за тобою йду
Куди ти ведеш?

Подібного не бачив ти ніколи у житті
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / ІІІ Кохання зрілої пори

  Немає сакур, місто вже не те

Мукачево. Магнолії цвітуть,
Алея  сакур  місто прикрашає.
Коханого свого в далеку путь
На людному пероні проводжаю.

У сакур і магнолій попрошу,
Аби у пишнім цвіті дочекались,
Коли його зустріну і скажу,
Що я у древнє місто закохалась.

Чи не тому, що тут - магнолій цвіт?
А сакури духмяні вечорами -
Дозрілого кохання дивний світ,
Захований за синіми горами.

І саме тут, як у казкових снах,
Така жадана, трепетна і світла,
Зустрілась нашій осені весна
І сакурами ніжними розквітла.




...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Алея сакур в Мукачево


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-04-11 22:08:16
Переглядів сторінки твору 10653
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.405 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.837
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-11 22:15:28 ]
В Вас дуже гарні порівняння1

Немає сакур – місто вже не те,
Мов серце, що лишилось без любові…
Ви молодець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-11 22:26:46 ]
Дякую. Місто справді втратило щось дуже цінне й дороге. Сумно і боляче...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дубініна (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-11 22:17:26 ]
Чудовий вірш, Валентино! Я вперше в житті побачила сакури на Закарпатті. Я тут часто буваю. Дуже мені подобаються і Ужгород і Мукачево, особливо, навесні. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-11 22:23:35 ]
Мені також стало рідним це місто. Дякую за оцінку.
Ось тут добірка фото Алеї сакур в Мукачево.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-11 22:31:40 ]
Вдало підібрано музику, все на одному подиху, загалом - достойно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-11 22:45:40 ]
Ще ніколи Ви не були таким небагатослівним. Навіть не знаю, радіти чи не дуже:)Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-11 23:07:00 ]
Хоча й тема дуже сумна..., але поезія красива...і музика...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-12 10:09:36 ]
Дякую, Лесю! Краса врятує світ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Чубенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-11 23:21:02 ]
Колись у Полтаві вирубали каштани на Каштановій алеї. Звісно, посадили молоді деревця, однак зі старими каштанами у кожного була пов'язана своя історія.
Розумію і захоплююся Вашими почуттями...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-12 10:14:02 ]
Прикро ще й те, що ці сакури ще б років 50 цвіли і радували. Але чиїсь амбіції, бізгнес-плани та політика перемогли... От така історія...
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-11 23:48:18 ]

ID: 328802
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 08.04.2012 20:38:22
© дата внесення змiн: 14.09.2012 09:17:16
автор: Попелюшка


В Обране додали:
Олександр Ковальчук, alla.megel, sanator, Ру, Анка
Прочитаний усіма відвідувачами (505)
В тому числі авторами сайту (25)


КОМЕНТАРІ

Ліоліна, 29.03.2013 - 00:34
Вражена і майстерністю автора, і бездумністю влади.
Дійсно, ніби сам в житті щось втратив...І скільки ми такого втрачаємо - на пустому місці   
Попелюшка, 29.03.2013 - 08:26
Коли я була в 10 класі, біля моєї школи вирубали алею величезних ялин, наче щоб вони не закривали школу, щоб її здалеку було видно... я плакала, наче за рідною людиною...Дякую Вам!
Патара Бачія, 14.03.2013 - 22:33
Сумно, але... СИЛЬНО.  
Попелюшка, 14.03.2013 - 22:39
Дякую! Сумно - не те слово, коли пам'ятаєш колишній пейзаж і бачиш, як тепер... Це 100 метрів від мого дому.  А молоді деревця виростуть ще ой як нескоро...
Сагайда, 11.04.2012 - 13:14
Сильно... Дуже тонко й пронизливо! ...так - природу більша частина людства цінувати не вміє! Все більше і більше перетворюємось на паразитів Землі!
Попелюшка, 16.04.2012 - 21:07
Атож! Щоправда, сьогодня прогулювалась по колишній алеї сакур, про яку тут пишу. Новопосаджені деревця також сакури. Так що років через 10 вулиця Маргітича (колишня Московська) в центрі Мукачева знову квітуватиме екзотичними японськими вишнями. Так що, дякувати Богу, все не так вже й песимістично!
Русин, 08.04.2012 - 21:17
Який біль у цьому вірші! Самому боляче стало. Та в дійсності таке не лише з сакурами і не лише в Мукачево - подібне по всій Україні відбувається і в прямому і в переносному значенні 
Попелюшка, 09.04.2012 - 09:59
Та й в Мукачево не тільки з сакурами. Я вже писала раніше про поле маків на околиці міста, яке зникло після того, як там збудували заправку... Щось в нашому суспільстві переоцінка цінностей іде не в той бік. 
Весняна Осінь, 08.04.2012 - 20:46
*різнуло
Весняна Осінь, 08.04.2012 - 20:46
Ах, різноло по душі, наче ножем   Боляче просто, бо справді без запаху цієї краси, місто стає іншим
Попелюшка, 09.04.2012 - 22:00
дякую за розуміння і небайдужість...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-04-12 00:00:05 ]

Дуже шкода, але на цьому сайті немає оцінки, якою треба було б оцінити вірші та відчуття, збуджені ними...
Бравіссімо, Валентино!
Щире і уклінне дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-12 16:23:17 ]
І я Вам вдячна! Не журіться за оцінками, бо не це головне. Якщо відгукнулось в душі - оце і є найвища оцінка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Виноградська (М.К./М.К.) [ 2013-04-12 11:24:04 ]
Ніна виноградська
Чудова поезія.Написано трепетно і щиро, бере за душу біль за втраченим. Ви глибока і чуйна, це дуже важливо у творчості. Рада знайомству з Ващою творчістю. Наснаги Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-12 16:20:54 ]
Навзаєм рада. Іще й тому, що ми з Вами землячки. Я народилась і виросла в Роменському районі на Сумщині. Щиро вдячна Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-13 12:08:06 ]
Вірші прекрасні!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-13 18:00:03 ]
Дякую Вам! Сакури були прекрасні...:(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Чаєчка (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-14 01:24:47 ]
Це просто пошесть якась! Маю на увазі тотальне винищення дерев. До речі, я теж написала коротеньке есе "Спогади по дерева". У нас росли каштани... Вже немає (

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-14 12:15:22 ]
Спробую угадати діагноз:
Це таким чином хочуть "увіковичити" себе чільники теперішньої влади. Це своєрідний показник кишеньковості їхньої влади у тому чи іншому місті, яким вони хизуються один перед іншим...
Чи ж не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Чаєчка (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-14 16:38:05 ]
Влаштували поміж себе змагання - хто більше шкоди зробить! Прикро все те...