ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.

Борис Костиря
2025.12.15 19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.

У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,

Іван Потьомкін
2025.12.15 19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / ІІІ Кохання зрілої пори

  Немає сакур, місто вже не те

Мукачево. Магнолії цвітуть,
Алея  сакур  місто прикрашає.
Коханого свого в далеку путь
На людному пероні проводжаю.

У сакур і магнолій попрошу,
Аби у пишнім цвіті дочекались,
Коли його зустріну і скажу,
Що я у древнє місто закохалась.

Чи не тому, що тут - магнолій цвіт?
А сакури духмяні вечорами -
Дозрілого кохання дивний світ,
Захований за синіми горами.

І саме тут, як у казкових снах,
Така жадана, трепетна і світла,
Зустрілась нашій осені весна
І сакурами ніжними розквітла.




...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Алея сакур в Мукачево


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-04-11 22:08:16
Переглядів сторінки твору 9761
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.405 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.837
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-11 22:15:28 ]
В Вас дуже гарні порівняння1

Немає сакур – місто вже не те,
Мов серце, що лишилось без любові…
Ви молодець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-11 22:26:46 ]
Дякую. Місто справді втратило щось дуже цінне й дороге. Сумно і боляче...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дубініна (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-11 22:17:26 ]
Чудовий вірш, Валентино! Я вперше в житті побачила сакури на Закарпатті. Я тут часто буваю. Дуже мені подобаються і Ужгород і Мукачево, особливо, навесні. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-11 22:23:35 ]
Мені також стало рідним це місто. Дякую за оцінку.
Ось тут добірка фото Алеї сакур в Мукачево.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-11 22:31:40 ]
Вдало підібрано музику, все на одному подиху, загалом - достойно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-11 22:45:40 ]
Ще ніколи Ви не були таким небагатослівним. Навіть не знаю, радіти чи не дуже:)Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-11 23:07:00 ]
Хоча й тема дуже сумна..., але поезія красива...і музика...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-12 10:09:36 ]
Дякую, Лесю! Краса врятує світ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Чубенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-11 23:21:02 ]
Колись у Полтаві вирубали каштани на Каштановій алеї. Звісно, посадили молоді деревця, однак зі старими каштанами у кожного була пов'язана своя історія.
Розумію і захоплююся Вашими почуттями...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-12 10:14:02 ]
Прикро ще й те, що ці сакури ще б років 50 цвіли і радували. Але чиїсь амбіції, бізгнес-плани та політика перемогли... От така історія...
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-11 23:48:18 ]

ID: 328802
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 08.04.2012 20:38:22
© дата внесення змiн: 14.09.2012 09:17:16
автор: Попелюшка


В Обране додали:
Олександр Ковальчук, alla.megel, sanator, Ру, Анка
Прочитаний усіма відвідувачами (505)
В тому числі авторами сайту (25)


КОМЕНТАРІ

Ліоліна, 29.03.2013 - 00:34
Вражена і майстерністю автора, і бездумністю влади.
Дійсно, ніби сам в житті щось втратив...І скільки ми такого втрачаємо - на пустому місці   
Попелюшка, 29.03.2013 - 08:26
Коли я була в 10 класі, біля моєї школи вирубали алею величезних ялин, наче щоб вони не закривали школу, щоб її здалеку було видно... я плакала, наче за рідною людиною...Дякую Вам!
Патара Бачія, 14.03.2013 - 22:33
Сумно, але... СИЛЬНО.  
Попелюшка, 14.03.2013 - 22:39
Дякую! Сумно - не те слово, коли пам'ятаєш колишній пейзаж і бачиш, як тепер... Це 100 метрів від мого дому.  А молоді деревця виростуть ще ой як нескоро...
Сагайда, 11.04.2012 - 13:14
Сильно... Дуже тонко й пронизливо! ...так - природу більша частина людства цінувати не вміє! Все більше і більше перетворюємось на паразитів Землі!
Попелюшка, 16.04.2012 - 21:07
Атож! Щоправда, сьогодня прогулювалась по колишній алеї сакур, про яку тут пишу. Новопосаджені деревця також сакури. Так що років через 10 вулиця Маргітича (колишня Московська) в центрі Мукачева знову квітуватиме екзотичними японськими вишнями. Так що, дякувати Богу, все не так вже й песимістично!
Русин, 08.04.2012 - 21:17
Який біль у цьому вірші! Самому боляче стало. Та в дійсності таке не лише з сакурами і не лише в Мукачево - подібне по всій Україні відбувається і в прямому і в переносному значенні 
Попелюшка, 09.04.2012 - 09:59
Та й в Мукачево не тільки з сакурами. Я вже писала раніше про поле маків на околиці міста, яке зникло після того, як там збудували заправку... Щось в нашому суспільстві переоцінка цінностей іде не в той бік. 
Весняна Осінь, 08.04.2012 - 20:46
*різнуло
Весняна Осінь, 08.04.2012 - 20:46
Ах, різноло по душі, наче ножем   Боляче просто, бо справді без запаху цієї краси, місто стає іншим
Попелюшка, 09.04.2012 - 22:00
дякую за розуміння і небайдужість...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-04-12 00:00:05 ]

Дуже шкода, але на цьому сайті немає оцінки, якою треба було б оцінити вірші та відчуття, збуджені ними...
Бравіссімо, Валентино!
Щире і уклінне дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-12 16:23:17 ]
І я Вам вдячна! Не журіться за оцінками, бо не це головне. Якщо відгукнулось в душі - оце і є найвища оцінка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Виноградська (М.К./М.К.) [ 2013-04-12 11:24:04 ]
Ніна виноградська
Чудова поезія.Написано трепетно і щиро, бере за душу біль за втраченим. Ви глибока і чуйна, це дуже важливо у творчості. Рада знайомству з Ващою творчістю. Наснаги Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-12 16:20:54 ]
Навзаєм рада. Іще й тому, що ми з Вами землячки. Я народилась і виросла в Роменському районі на Сумщині. Щиро вдячна Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-13 12:08:06 ]
Вірші прекрасні!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-13 18:00:03 ]
Дякую Вам! Сакури були прекрасні...:(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Чаєчка (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-14 01:24:47 ]
Це просто пошесть якась! Маю на увазі тотальне винищення дерев. До речі, я теж написала коротеньке есе "Спогади по дерева". У нас росли каштани... Вже немає (

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-14 12:15:22 ]
Спробую угадати діагноз:
Це таким чином хочуть "увіковичити" себе чільники теперішньої влади. Це своєрідний показник кишеньковості їхньої влади у тому чи іншому місті, яким вони хизуються один перед іншим...
Чи ж не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Чаєчка (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-14 16:38:05 ]
Влаштували поміж себе змагання - хто більше шкоди зробить! Прикро все те...