ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марійченко Затія (1972) / Вірші

 Пам,яті Івана Низового

Свою Україну любіть...

Т.Шевченко

Потрібен час. А час - найкращий лікар.
Ми виживем і перетерпим все.
Серед провалів і трагедій віку
Ми українське слово пронесем.
І мазохісти, й націоналісти
Ми вже тому, що українці ми.
А вміємо не тільки сало їсти,
Наш хрест - від Соловків до Колими!

Не будьмо емігрантами удома!
Хай в,ється пісня, обпікає пліть,
Хай валить підла зрада чи утома,-
"Свою Україну любіть.
Любіть її во врем,я люте,
В остатню смертную минуту
За неї Господа моліть".




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-04-14 13:21:01
Переглядів сторінки твору 4024
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.081 / 5.5  (4.895 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.356 / 5.31)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.07.02 07:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-14 13:26:08 ]
Низький уклін, дорога Затіє, за таку присвяту...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-04-14 14:32:59 ]
А вміємо не тільки сало їсти,
Наш хрест - від Соловків до Колими!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-04-14 20:00:36 ]
Майстерно вплетене Кобзареве слово у віночок пам'яті Низовому...

Іноді навіть час не лікує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-04-15 21:40:06 ]
виживем, перетерпим - усічена форма дієслова... вживати - обережно і не дуже часто, а тим більше одне за одним...

Що стосується присвяти...
цікаво! Присвята Низовому, епіграф із вірша Шевченка і... закінчення-вплетіння Кобзаревих слів...
вірш настроєвий, але присвяти Низовому не бачу... хіба, опосередковано...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-16 19:47:30 ]
Дорога моя Людмилочко, я тебе дуже люблю.
Дякую за небайдужість. Але задум Затії я сприйняла з радістю. Я знаю, ким для Низового був Шевченко, і можу уявити, як би радів тато, що його ім"я хоч якось пов"язують з безсмертним Словом Кобзаря! Ця присвята Затії для мене така природня: Низовий змалечку полюбив Україну, як любив її Шевченко, Слово Тараса надихало Низового, і сам Низовий усе своє життя вже надихав інших своїх сучасників вірно служити Батьківщині... Великий Кобзар заповів усім поколінням любити Україну, наш сучасник Іван Низовий із Сумщини виконав цей заповіт... А нам далі нести Кобзареве Слово, щиро любити Україну...
Ось так я побачила цю присвяту.

Я вчився все життя...
Читав багато книг –
Немов зривав плоди на мудрім древі.
Але одній лиш книзі –
"Кобзареві" –
Я пам’ятник в душі своїй
Воздвиг.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-04-16 21:06:06 ]
...шановна Затіє, Лесю, товариство! міркую так, що... потрібно змінити назву самого віршу.
"Івану Низовому". Тоді буде зрозумілим зміст віршу і особиста думка Затії Марійченко. Але це не є "Присвята..." Це є ВІДПОВІДЬ сьогоднішнього покоління Івану Низовому на його творчість, що має корені і продовження, і спорідненість творчості Шевченку, але відповідає сучасності. Близька, зрозуміла... Наша!
...моя думка. Якщо в розріз з думками...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-16 10:51:57 ]
Згідна з пані Людмилою щодо обережного вживання усічених форм дієслів, але є і потужні контраргументи щодо цього - сучасні визнані поети їх теж неодноразово використовують ( див.поезії Ігоря Павлюка тут на ПМ, зокрема...=87613). :))
Щодо присвяти, то тут, хай вже вибачає пані Людмила, я з нею не погоджуюся, хоча у кожного - своє бачення і сприйняття. Той масив поезій Івана Низового, що мені пощастило прочитати тут на ПМ, цілком справедливо нмсд дозволяє провести аналогію між любов'ю до України у Низового і у Кобзаря... Можливо ці мої слова можуть видатися занадто пафосними, але мені справді відчувається щире синівське вболівання за малу та велику Батьківщину у дуже багатьох творах Низового.
Прочитала цю присвяту ще два дні тому, але не мала можливості спокійно проконтувати, але ще тоді, за першим прочитанням, сприйняла її цілком органічно. Таке моє бачення.
З повагою до всіх - і авторки вірша, і коментаторів. Щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-16 10:53:01 ]
...прокоментувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марійченко Затія (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-17 17:42:29 ]
Шановне товариство! Не буду лукавити.Цей вірш написаний не тепер. Проте мені в ньому завжди чогось не вистачало. Глибше знайомлячись із поезією Івана Низового, прийшла до думки, що цей поет один із тих, про кого вірш. Пов,язуючи його назвою з конкретною Особистістю, я віддаю їй належне й водночас поглиблюю зміст, він стає конкретнішим і зберігає узагальнення. Що стосується назви, то при зміні на "Івану Низовому" початкові рядки, мабуть, не відповідатимуть їй.
Усім коментаторам велике спасибі за цікаві і змістовні зауваження.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-14 22:01:47 ]
Дуже сильний вірш!
Проникнутий великою любовю до рідної землі.
Дякую!