ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій СергійКо
2025.10.02 20:26
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.

Тетяна Левицька
2025.10.02 19:43
Невблаганно під дощем
Гірко плачу без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.

Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,

Світлана Майя Залізняк
2025.10.02 17:28
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а

Євген Федчук
2025.10.02 16:56
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П

Іван Потьомкін
2025.10.02 13:17
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж

Ярослав Чорногуз
2025.10.02 12:06
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.

І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,

Віктор Кучерук
2025.10.02 11:47
Дощем навіяна печаль
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...

Юрій Гундарєв
2025.10.02 11:04
жовтня зустрічає свій день народження легендарний англійський рок-музикант. Мало хто знає його справжнє ім‘я Гордон Самнер, але сценічне - Стінг, що у перекладі означає «жалити», відомо кожному, хто цікавиться сучасною музикою.
Він від першого дня повном

Юрій Гундарєв
2025.10.02 09:27
Сутеніло рано, як завжди наприкінці листопада. Поет Н. зробив ковток майже зовсім холодної кави і перечитав щойно написаний вірш. Його увагу зупинив один рядок: «І серце б‘ється, ніби птах…» Скільки вже цих птахів билося біля серця?! Н. закреслив «ніб

Борис Костиря
2025.10.01 22:21
Ящірка - це сенс,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,

Юрій Гундарєв
2025.10.01 10:09
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марійченко Затія (1972) / Вірші

 Пам,яті Івана Низового

Свою Україну любіть...

Т.Шевченко

Потрібен час. А час - найкращий лікар.
Ми виживем і перетерпим все.
Серед провалів і трагедій віку
Ми українське слово пронесем.
І мазохісти, й націоналісти
Ми вже тому, що українці ми.
А вміємо не тільки сало їсти,
Наш хрест - від Соловків до Колими!

Не будьмо емігрантами удома!
Хай в,ється пісня, обпікає пліть,
Хай валить підла зрада чи утома,-
"Свою Україну любіть.
Любіть її во врем,я люте,
В остатню смертную минуту
За неї Господа моліть".




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-04-14 13:21:01
Переглядів сторінки твору 4257
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.081 / 5.5  (4.895 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.356 / 5.31)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.07.02 07:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-14 13:26:08 ]
Низький уклін, дорога Затіє, за таку присвяту...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-04-14 14:32:59 ]
А вміємо не тільки сало їсти,
Наш хрест - від Соловків до Колими!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-04-14 20:00:36 ]
Майстерно вплетене Кобзареве слово у віночок пам'яті Низовому...

Іноді навіть час не лікує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-04-15 21:40:06 ]
виживем, перетерпим - усічена форма дієслова... вживати - обережно і не дуже часто, а тим більше одне за одним...

Що стосується присвяти...
цікаво! Присвята Низовому, епіграф із вірша Шевченка і... закінчення-вплетіння Кобзаревих слів...
вірш настроєвий, але присвяти Низовому не бачу... хіба, опосередковано...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-16 19:47:30 ]
Дорога моя Людмилочко, я тебе дуже люблю.
Дякую за небайдужість. Але задум Затії я сприйняла з радістю. Я знаю, ким для Низового був Шевченко, і можу уявити, як би радів тато, що його ім"я хоч якось пов"язують з безсмертним Словом Кобзаря! Ця присвята Затії для мене така природня: Низовий змалечку полюбив Україну, як любив її Шевченко, Слово Тараса надихало Низового, і сам Низовий усе своє життя вже надихав інших своїх сучасників вірно служити Батьківщині... Великий Кобзар заповів усім поколінням любити Україну, наш сучасник Іван Низовий із Сумщини виконав цей заповіт... А нам далі нести Кобзареве Слово, щиро любити Україну...
Ось так я побачила цю присвяту.

Я вчився все життя...
Читав багато книг –
Немов зривав плоди на мудрім древі.
Але одній лиш книзі –
"Кобзареві" –
Я пам’ятник в душі своїй
Воздвиг.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-04-16 21:06:06 ]
...шановна Затіє, Лесю, товариство! міркую так, що... потрібно змінити назву самого віршу.
"Івану Низовому". Тоді буде зрозумілим зміст віршу і особиста думка Затії Марійченко. Але це не є "Присвята..." Це є ВІДПОВІДЬ сьогоднішнього покоління Івану Низовому на його творчість, що має корені і продовження, і спорідненість творчості Шевченку, але відповідає сучасності. Близька, зрозуміла... Наша!
...моя думка. Якщо в розріз з думками...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-16 10:51:57 ]
Згідна з пані Людмилою щодо обережного вживання усічених форм дієслів, але є і потужні контраргументи щодо цього - сучасні визнані поети їх теж неодноразово використовують ( див.поезії Ігоря Павлюка тут на ПМ, зокрема...=87613). :))
Щодо присвяти, то тут, хай вже вибачає пані Людмила, я з нею не погоджуюся, хоча у кожного - своє бачення і сприйняття. Той масив поезій Івана Низового, що мені пощастило прочитати тут на ПМ, цілком справедливо нмсд дозволяє провести аналогію між любов'ю до України у Низового і у Кобзаря... Можливо ці мої слова можуть видатися занадто пафосними, але мені справді відчувається щире синівське вболівання за малу та велику Батьківщину у дуже багатьох творах Низового.
Прочитала цю присвяту ще два дні тому, але не мала можливості спокійно проконтувати, але ще тоді, за першим прочитанням, сприйняла її цілком органічно. Таке моє бачення.
З повагою до всіх - і авторки вірша, і коментаторів. Щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-16 10:53:01 ]
...прокоментувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марійченко Затія (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-17 17:42:29 ]
Шановне товариство! Не буду лукавити.Цей вірш написаний не тепер. Проте мені в ньому завжди чогось не вистачало. Глибше знайомлячись із поезією Івана Низового, прийшла до думки, що цей поет один із тих, про кого вірш. Пов,язуючи його назвою з конкретною Особистістю, я віддаю їй належне й водночас поглиблюю зміст, він стає конкретнішим і зберігає узагальнення. Що стосується назви, то при зміні на "Івану Низовому" початкові рядки, мабуть, не відповідатимуть їй.
Усім коментаторам велике спасибі за цікаві і змістовні зауваження.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-14 22:01:47 ]
Дуже сильний вірш!
Проникнутий великою любовю до рідної землі.
Дякую!