ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.08.22 21:49
Тепер я мертвий. Став рядками книги
В твоїх руках...
З плечей твоїх знято любові вериги,
Та пече мій прах.
Відтепер можна мене в час тривоги
Перегортать,
Та збережуть завше твої дороги
Мою печать.

Ольга Садкова
2026.08.22 20:17
Українському добровольцеві

По-готичному колють небо
височезні сосни й гудуть.
Як далеко мені до тебе!
Ти в широких степах, мабуть.

Виє вітер там по роздоллю.

хома дідим
2026.08.22 19:32
у звичайних розмовах
за столом чи на виході
в обговоренні
різних речей
за суперечками деколи
й іноді кпинами
не лінувалися
звертатися до імен

Артур Курдіновський
2026.08.22 17:23
Живу давно, неначе під наркозом,
Боюся я від нього відійти.
Упевнено крокує тиха осінь,
Мов авторка безмежної сльоти.

Домовився про подорож з обозом...
Рукопису! Не бійся! Полети
Навстріч прозорим кришталевим росам,

Артур Сіренко
2026.08.22 17:21
Мовчазний знайомий
Чи просто неговіркий бро
На ймення банальне Джо
Синьоокий як риба зубата,
Що побачила пастора Сонце,
Таки був безхатьком:
Жив серед води солоної
Та гонорово прозорої

Вячеслав Руденко
2026.08.22 16:15
У хутрі крихт кармінових
На гойдалках приватності,
Як можна грати глиною
Журби і непридатності,
На дровах біля пагоди
І спірит порцеляновий
З-за рогу гучно кликати
На Захід позаплановий!?

Віктор Насипаний
2026.08.22 14:56
Насипле завтра Бог ще добру жменю літа,
І день, мов гарне ябко виспіє вгорі,
І клени, як церкви, покриє позолота.
Читати буде синь старі казки вітрів.

Годинник сонця зникне у кишені – хмарі.
Засіє дітвора мала свій щирий сміх.
Фонтан – жартун під

Паб Лімерик
2026.08.22 14:23
Невеличку лікарню Бангкоку
Захопили пірати знаскоку.
І погнали в полон
Кільканадцять колон
Персоналу лікарні Бангкоку.

Терапевти лікарень Цхалтубо
Набираються знань із "ю-туба",

Борис Костиря
2026.08.22 14:16
Розлилась повінь. Грона почуттів
Розкинулися далями-лугами.
Це голоси загублених життів,
Покликаних незнаними богами.

Розлилась повінь і кудись пливе,
Не знаючи спочинку, меж, заслони,
Заповнивши собою все живе,

Ірина Вовк
2026.08.22 12:34
Ліс із каменю «Храм – чудове сховище від світу людей, але в ньому немає стін від власної пам'яті». З уст невпізнаної жриці Храму Артеміди …Центуріон робить по сходах ще три кроки вгору. Його залізні каліги б'ють по різьбленому мармуру,

С М
2026.08.21 21:31
Щур Плющений і Пумба закрили свій шоп
Хоча не бажали; що в них було?
Яблука атональні, жар ламповий
І щуряча колекція собачих лап і ніг

Сумно, але пішли, аніхто не прощався
На Щурі були бриджі, в Пумби галстук смугастий
Несли зі собою мішок триног

хома дідим
2026.08.21 19:12
поет задовольняє
власний смак
чи несмак
це окрема тема
поетові подобається так
й ніхто й ніщо
ніяк його не зверне
гопак чи навіть краковяк

Сергій Губерначук
2026.08.21 14:55
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),

Борис Костиря
2026.08.21 14:24
Кручусь по колу в душних соцмережах,
Шукаю правду, славу і красу,
Шукаю стрімголов і обережно
І п'ю несамовитості ясу.
Верчусь, марную час, іду по колу,
Шукаю друзів і новий роман,
Та натрапляю на духовну колу,
А в голові утома і туман.

Марія Дем'янюк
2026.08.21 14:16
Посаджу хмаринку на долоню й буду колисати:
— Люлі-люлі, моя сіроока, чи вже хочеш спати?
Он поглянь: рожеве зарево ручкою махає —
День стомився, позіхіє — засинає.

Подивись, хмаринонько, котик примостився,
На гостей чекає, бо вже двічі вмився.
Го

Тетяна Левицька
2026.08.21 14:16
Уже каяттям переповнена діжка,
літа пересіяв крізь сито.
Цілуєш ікони, не встанеш із ліжка,
щоб лоба не перехрестити.

Ти просиш в молитві собі довголіття,
хоч очі давно вже не бачать
ні рідних, ні яблунь, дозрілих на вітті
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марійченко Затія (1972) / Вірші

 Пам,яті Івана Низового

Свою Україну любіть...

Т.Шевченко

Потрібен час. А час - найкращий лікар.
Ми виживем і перетерпим все.
Серед провалів і трагедій віку
Ми українське слово пронесем.
І мазохісти, й націоналісти
Ми вже тому, що українці ми.
А вміємо не тільки сало їсти,
Наш хрест - від Соловків до Колими!

Не будьмо емігрантами удома!
Хай в,ється пісня, обпікає пліть,
Хай валить підла зрада чи утома,-
"Свою Україну любіть.
Любіть її во врем,я люте,
В остатню смертную минуту
За неї Господа моліть".




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-04-14 13:21:01
Переглядів сторінки твору 4593
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.081 / 5.5  (4.895 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.356 / 5.31)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.07.02 07:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-14 13:26:08 ]
Низький уклін, дорога Затіє, за таку присвяту...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-04-14 14:32:59 ]
А вміємо не тільки сало їсти,
Наш хрест - від Соловків до Колими!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-04-14 20:00:36 ]
Майстерно вплетене Кобзареве слово у віночок пам'яті Низовому...

Іноді навіть час не лікує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-04-15 21:40:06 ]
виживем, перетерпим - усічена форма дієслова... вживати - обережно і не дуже часто, а тим більше одне за одним...

Що стосується присвяти...
цікаво! Присвята Низовому, епіграф із вірша Шевченка і... закінчення-вплетіння Кобзаревих слів...
вірш настроєвий, але присвяти Низовому не бачу... хіба, опосередковано...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-16 19:47:30 ]
Дорога моя Людмилочко, я тебе дуже люблю.
Дякую за небайдужість. Але задум Затії я сприйняла з радістю. Я знаю, ким для Низового був Шевченко, і можу уявити, як би радів тато, що його ім"я хоч якось пов"язують з безсмертним Словом Кобзаря! Ця присвята Затії для мене така природня: Низовий змалечку полюбив Україну, як любив її Шевченко, Слово Тараса надихало Низового, і сам Низовий усе своє життя вже надихав інших своїх сучасників вірно служити Батьківщині... Великий Кобзар заповів усім поколінням любити Україну, наш сучасник Іван Низовий із Сумщини виконав цей заповіт... А нам далі нести Кобзареве Слово, щиро любити Україну...
Ось так я побачила цю присвяту.

Я вчився все життя...
Читав багато книг –
Немов зривав плоди на мудрім древі.
Але одній лиш книзі –
"Кобзареві" –
Я пам’ятник в душі своїй
Воздвиг.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-04-16 21:06:06 ]
...шановна Затіє, Лесю, товариство! міркую так, що... потрібно змінити назву самого віршу.
"Івану Низовому". Тоді буде зрозумілим зміст віршу і особиста думка Затії Марійченко. Але це не є "Присвята..." Це є ВІДПОВІДЬ сьогоднішнього покоління Івану Низовому на його творчість, що має корені і продовження, і спорідненість творчості Шевченку, але відповідає сучасності. Близька, зрозуміла... Наша!
...моя думка. Якщо в розріз з думками...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-16 10:51:57 ]
Згідна з пані Людмилою щодо обережного вживання усічених форм дієслів, але є і потужні контраргументи щодо цього - сучасні визнані поети їх теж неодноразово використовують ( див.поезії Ігоря Павлюка тут на ПМ, зокрема...=87613). :))
Щодо присвяти, то тут, хай вже вибачає пані Людмила, я з нею не погоджуюся, хоча у кожного - своє бачення і сприйняття. Той масив поезій Івана Низового, що мені пощастило прочитати тут на ПМ, цілком справедливо нмсд дозволяє провести аналогію між любов'ю до України у Низового і у Кобзаря... Можливо ці мої слова можуть видатися занадто пафосними, але мені справді відчувається щире синівське вболівання за малу та велику Батьківщину у дуже багатьох творах Низового.
Прочитала цю присвяту ще два дні тому, але не мала можливості спокійно проконтувати, але ще тоді, за першим прочитанням, сприйняла її цілком органічно. Таке моє бачення.
З повагою до всіх - і авторки вірша, і коментаторів. Щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-16 10:53:01 ]
...прокоментувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марійченко Затія (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-17 17:42:29 ]
Шановне товариство! Не буду лукавити.Цей вірш написаний не тепер. Проте мені в ньому завжди чогось не вистачало. Глибше знайомлячись із поезією Івана Низового, прийшла до думки, що цей поет один із тих, про кого вірш. Пов,язуючи його назвою з конкретною Особистістю, я віддаю їй належне й водночас поглиблюю зміст, він стає конкретнішим і зберігає узагальнення. Що стосується назви, то при зміні на "Івану Низовому" початкові рядки, мабуть, не відповідатимуть їй.
Усім коментаторам велике спасибі за цікаві і змістовні зауваження.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-14 22:01:47 ]
Дуже сильний вірш!
Проникнутий великою любовю до рідної землі.
Дякую!