ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.

Борис Костиря
2025.08.06 22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".

Володимир Бойко
2025.08.06 21:25
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися. Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють. На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші. Колиш

Олена Побийголод
2025.08.06 11:19
Із Бориса Заходера

Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!

Федір Паламар
2025.08.06 00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.

Іван Потьомкін
2025.08.05 23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.

Борис Костиря
2025.08.05 21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,

Олександр Буй
2025.08.05 20:32
На Ярославовім Валу
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.

В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я

Устимко Яна
2025.08.05 16:04
по полю-овиду без краю
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня

у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти

Олена Побийголод
2025.08.05 14:37
Із Бориса Заходера

Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,

С М
2025.08.05 11:11
Хильни за працюючий піпол
Тих які уродились ніким
Пиймо ще за добро і за лихо
Чарку ще за оцю земну сіль

Помолися за простих піхотинців
За їх подвигання важкі
Діточок а також дружин їхніх

Борис Костиря
2025.08.04 21:42
Прощальна засмага на пляжі -
Останній осінній прибій,
Що тихо й незаймано ляже
На плечі жінок без надій.

Прощальний цілунок природи,
Що лине у безвість, як знак,
Який прокричить у пологах

Юрій Лазірко
2025.08.04 21:13
Як моцно грає радіола.
Якогось... крутим рок-&-рола,
а злий зелений змій глаголит:
– Женись на ній, бодай жени!

Хай у Сірка вже буде буда,
у міру ситим гавкне людьом,
у міру – хвіст, мордяка й зуби,

Ольга Олеандра
2025.08.04 10:52
Вітру перешіптування з листям.
Що ти їм розказуєш, бродяго?
Знову нагасався десь та злишся
на свою невикорінну тягу
до буття у безперервних мандрах,
на свою неміряну бездомність,
знову їм, осілим, потай заздриш,
між гілля снуючи невгамовно?

Юрій Гундарєв
2025.08.04 09:28
серпня - день народження унікального німецького музиканта

Клаус Шульце (1947 - 2022) - композитор, клавішник, перкусист, один із піонерів ембієнту (дослівно - «навколишній») - цього напрямку електронної музики.

Батьки - письменник і балерина,
після

Олена Побийголод
2025.08.04 08:53
Із Бориса Заходера

Крругом – мурра, мурра,
все – маррність та сумбурр,
а ти муррчи: «Урра-а!»
І більш – ані мур–мур!

(2025)
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марійченко Затія (1972) / Вірші

 Пам,яті Івана Низового

Свою Україну любіть...

Т.Шевченко

Потрібен час. А час - найкращий лікар.
Ми виживем і перетерпим все.
Серед провалів і трагедій віку
Ми українське слово пронесем.
І мазохісти, й націоналісти
Ми вже тому, що українці ми.
А вміємо не тільки сало їсти,
Наш хрест - від Соловків до Колими!

Не будьмо емігрантами удома!
Хай в,ється пісня, обпікає пліть,
Хай валить підла зрада чи утома,-
"Свою Україну любіть.
Любіть її во врем,я люте,
В остатню смертную минуту
За неї Господа моліть".




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-04-14 13:21:01
Переглядів сторінки твору 4205
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.081 / 5.5  (4.895 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.356 / 5.31)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.07.02 07:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-14 13:26:08 ]
Низький уклін, дорога Затіє, за таку присвяту...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-04-14 14:32:59 ]
А вміємо не тільки сало їсти,
Наш хрест - від Соловків до Колими!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-04-14 20:00:36 ]
Майстерно вплетене Кобзареве слово у віночок пам'яті Низовому...

Іноді навіть час не лікує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-04-15 21:40:06 ]
виживем, перетерпим - усічена форма дієслова... вживати - обережно і не дуже часто, а тим більше одне за одним...

Що стосується присвяти...
цікаво! Присвята Низовому, епіграф із вірша Шевченка і... закінчення-вплетіння Кобзаревих слів...
вірш настроєвий, але присвяти Низовому не бачу... хіба, опосередковано...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-16 19:47:30 ]
Дорога моя Людмилочко, я тебе дуже люблю.
Дякую за небайдужість. Але задум Затії я сприйняла з радістю. Я знаю, ким для Низового був Шевченко, і можу уявити, як би радів тато, що його ім"я хоч якось пов"язують з безсмертним Словом Кобзаря! Ця присвята Затії для мене така природня: Низовий змалечку полюбив Україну, як любив її Шевченко, Слово Тараса надихало Низового, і сам Низовий усе своє життя вже надихав інших своїх сучасників вірно служити Батьківщині... Великий Кобзар заповів усім поколінням любити Україну, наш сучасник Іван Низовий із Сумщини виконав цей заповіт... А нам далі нести Кобзареве Слово, щиро любити Україну...
Ось так я побачила цю присвяту.

Я вчився все життя...
Читав багато книг –
Немов зривав плоди на мудрім древі.
Але одній лиш книзі –
"Кобзареві" –
Я пам’ятник в душі своїй
Воздвиг.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-04-16 21:06:06 ]
...шановна Затіє, Лесю, товариство! міркую так, що... потрібно змінити назву самого віршу.
"Івану Низовому". Тоді буде зрозумілим зміст віршу і особиста думка Затії Марійченко. Але це не є "Присвята..." Це є ВІДПОВІДЬ сьогоднішнього покоління Івану Низовому на його творчість, що має корені і продовження, і спорідненість творчості Шевченку, але відповідає сучасності. Близька, зрозуміла... Наша!
...моя думка. Якщо в розріз з думками...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-16 10:51:57 ]
Згідна з пані Людмилою щодо обережного вживання усічених форм дієслів, але є і потужні контраргументи щодо цього - сучасні визнані поети їх теж неодноразово використовують ( див.поезії Ігоря Павлюка тут на ПМ, зокрема...=87613). :))
Щодо присвяти, то тут, хай вже вибачає пані Людмила, я з нею не погоджуюся, хоча у кожного - своє бачення і сприйняття. Той масив поезій Івана Низового, що мені пощастило прочитати тут на ПМ, цілком справедливо нмсд дозволяє провести аналогію між любов'ю до України у Низового і у Кобзаря... Можливо ці мої слова можуть видатися занадто пафосними, але мені справді відчувається щире синівське вболівання за малу та велику Батьківщину у дуже багатьох творах Низового.
Прочитала цю присвяту ще два дні тому, але не мала можливості спокійно проконтувати, але ще тоді, за першим прочитанням, сприйняла її цілком органічно. Таке моє бачення.
З повагою до всіх - і авторки вірша, і коментаторів. Щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-16 10:53:01 ]
...прокоментувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марійченко Затія (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-17 17:42:29 ]
Шановне товариство! Не буду лукавити.Цей вірш написаний не тепер. Проте мені в ньому завжди чогось не вистачало. Глибше знайомлячись із поезією Івана Низового, прийшла до думки, що цей поет один із тих, про кого вірш. Пов,язуючи його назвою з конкретною Особистістю, я віддаю їй належне й водночас поглиблюю зміст, він стає конкретнішим і зберігає узагальнення. Що стосується назви, то при зміні на "Івану Низовому" початкові рядки, мабуть, не відповідатимуть їй.
Усім коментаторам велике спасибі за цікаві і змістовні зауваження.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-14 22:01:47 ]
Дуже сильний вірш!
Проникнутий великою любовю до рідної землі.
Дякую!