ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2025.08.24 15:28
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше

Іван Потьомкін
2025.08.24 11:51
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму

був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром

Галина Кучеренко
2025.08.24 10:55
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….

Олена Побийголод
2025.08.24 09:29
Із Бориса Заходера

Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,

Юрій Гундарєв
2025.08.24 09:23
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.

Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті

Віктор Кучерук
2025.08.24 06:35
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…

Борис Костиря
2025.08.23 21:39
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.

Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,

Володимир Ляшкевич
2025.08.23 20:58
Друже і брате,
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!

Боже боронь

Світлана Майя Залізняк
2025.08.23 16:25
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Муза смієтьс

Володимир Бойко
2025.08.23 13:02
Серед тваринних звичок москалів найхарактерніша – мітити чужі території. Носії істини в останній інстанції частенько надривають пупа під своєю ношею. Манія величі для недомірків – майже професійне захворювання. Найбільше світ намагаються змінити

Юрій Гундарєв
2025.08.23 12:36
Із поезією Сергія Жадана я познайомився у Львові. На дошці меню студентського кафе, яку виставили просто на вулицю, білою крейдою були написані такі не дуже рівні літери: Вирощено і нищівно над каменями і кущами повітря заповнене щільно душами і дощ

Віктор Кучерук
2025.08.23 06:03
Хоч сохне листя й менше цвіту,
І далі більш німіє світ, –
Я ще живу в своєму літі
І звідтіля вам шлю привіт.
Я вам повідаю про свято
Без усілякої журби,
Адже продовжую зростати
І визрівати щодоби.

Олег Герман
2025.08.22 23:59
Я завжди носив маску. Не ту, що ховає обличчя, а ту, яка приховує мою порожнечу. Вона зроблена з блискучих, ідеально відшліфованих деталей: успіх, впевненість, бездоганний вигляд. Я переконав себе, що коли маска буде достатньо яскравою, ніхто не помітить,

Борис Костиря
2025.08.22 21:59
У кожній посмішці є посмішка скелета.
У кожному початку є кінець.
Усе потопить невблаганна Лета,
Наблизивши нежданий реченець.

Ця посмішка скелета нам розкриє
На дні надії голі черепки,
Шпилі високі, хижі чорториї,

Юрій Лазірко
2025.08.22 20:35
іде війна, о Господи, іде війна
налито чашу смерті аж по самі вінця
і накопичує себе чужа вина
іде війна до найостаннішого українця

приспів:
мій Друже, нам цей хрест тепер нести
не піддавайся шалу і знемозі

С М
2025.08.22 19:17
”мав би бути вихід ізвідсіль“
каже блазень крадію
”надто метушливо
ради-от не дають
п’ють ділки моє вино
рвуть плуги мій ґрунт
а ще зневажено давно
словес яку-небудь суть“
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тарас Письменний
2025.08.20

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Життя-міраж

 Пам'ятник коханню

Сталося так, що 14 жовтня 2010 р., у свято Покрови, я була присутня на спільній молитві кількох сотень людей біля унікального капличного комплексу в селі Озерна, що на Тернопільщині.
Відзначали десяту річницю його спорудження. Історія, яку мені розповіли місцеві мешканці, була зворушливою настільки, що невдовзі був написаний цей вірш.

...
перейти до тексту твору




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-04-23 18:08:51
Переглядів сторінки твору 7777
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.016 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-23 18:22:15 ]
Зворушлива історія і викладена Вами добре. Дякую, Валентино.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-23 18:32:07 ]
Дякую Вам! Шкода, та іноді трагедії руйнують людські долі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2013-04-23 21:32:15 ]
трагедія, що подарувала світові Любов...

о!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-23 21:49:31 ]
Так, Домініку! До Озерної завжди приїздять весільні кортежі з усієї Тернопільщини і не тільки. Пам'яті загиблих наречених вклоняються молодята, це вже стало традицією. А з фото їм посміхається вічно юна Наталя...
Дякую Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-04-23 21:57:17 ]
Болюча історія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-23 22:37:45 ]
Особливо для батьків...
Дякую Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2013-04-23 22:02:15 ]
О, знову сюжетна штучка! Життя так інколи долі закручує, що й не придумаєш сам.

1.Для кОтрих сьогодення стало свідком. - цілий рядок якись натягнутий з різних причин: свідками можемо бути МИ сьогодні, а не саме сьогодення - воно лише кімната, де ми стаємо свідками, наголос у слові "кОтрих".
2.ЩоБ В ЗЛагоді - затискається мова -
Аби у мирі? - варіант
3. Та В Переддень - у переддень?
4.Вночі, мов злодіЙ, ВКРаВСя СТРумінь газу. - тут теж можна полегшити вимову
Вночі закрався злодій - струмінь газу.
5.Дві птахи, білі - кома зайва
6.Чому так сталось – нам хіба судити -
Так сталося. Чому - не нам судити (звучання стає просторішим)
7.А верби шепчуть листям - Шепочуть верби листям (вживання скорочених форм, як от ШЕПЧУТЬ, (шепочуть), сталось (сталося) - більш характерне для російської мови (случилось, шепчут).
Ото і все, ніби.
Доброї ночі!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-23 22:36:02 ]
Дуже вдячна Вам, Ярославе, що не шкодуєте часу на вдумливе ознайомлення з результатами моїх "мук творчості" та поради щодо їх вдосконалення.
Завдяки Вашим корективам, вірш стане досконалішим.
Добраніч!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-04-23 22:11:38 ]
Озернянські Ромео і Джульєта... навіки разом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-23 22:36:46 ]
"Так хотів Бог..."
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-04-23 22:54:30 ]
Один із пагінців мого родового коріння саме із Озерної на Тернопільщині...
Дякую вам за розповідь про тремку і щемливу історію кохання. Бачила цей комплекс, але не знала що він символізує.

А верби шепчуть листям про кохання...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-23 23:05:26 ]
Дякую, Ксеніє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-04-23 23:14:17 ]
О! Ну то маєте знати п. Богдана Калушка, його кафе "Зупинка" навпроти . Це кафе він започаткував для того щоб заробити коштів на побудову комплекса. Відтоді і до сьогодні це дуже популярне серед водіїв і ескурсантів місце.
Через 9 років він похоронив і молоду дружину...
Тепер, на скільки знаю, він великий меценат і жертводавець.
... У ті часи, незнайомий перехожий затримав мене посеред вулиці Мукачево із запитанням: "Ви не знаєте, випадково митця, щоб зробив скульптуру Божої Матері ..." Я озирнувся по боках чи це дійсно до мене звертаються незнайомець...
Насправді у мене товариш, молодий початківець щось ліпив із глини ніяк не схоже на скульптуру. Та я його і відвів до нього бо тоді іншого й не знав.
Це був Петро Матл. Автор всіх скульптур у Джублику. Зараз він всесвітньо відомий скульптор, зокрема на релігіну тему...
Дійсно цікава історія цього комплексу, та й цієї людини ...
Прошу вибачити за флуд...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-04-23 23:20:11 ]
Ні, я нікого не знаю в Озерній. Ця родова гілочка відламана, на жаль.
У кожного своя історія болю... Дякую за розповідь.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2013-04-23 23:41:34 ]
Тут мабуть незрозуміло, що цей незнайомець і був п. Богдан Калушко, а центральну майже триметрову статую цього комлпексу із дуже дорогого мармуру він замовив у молодого тоді початківця - Петра Матла. Він і досі не знає чому він так поступив, хоча до того з пів року шукав по Україні і за кордоном митця, кому мав доручити цю роботу...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-23 23:12:54 ]
"...Питався тато донечку, бувало,
Де хоче мати хатоньку-світлицю,
Але вона на те відповідала:
«Ти краще побудуй мені каплицю…»"

Ніби передчувала...

"...Дві птахи білі, як весільні квіти,
Несли до неба душі їх на крилах..."

Просто ще і ще перечитую...

Валюшо, спасибі за таку поезію. Вона очищає...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-24 07:02:29 ]
Розповідають, у день похорону і справді дві білі пташки кружляли над домовинами, аж поки їх не вкрило землею... Тяжка історія. Треба цінувати кожну мить життя, бо не знаємо, яка стане останньою...
Дякую, Лесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-23 23:30:28 ]
Зворушлива історія... І розповідь - майстерна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-04-24 07:04:09 ]
Дякую, Галинко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-04-24 07:39:41 ]
Я стільки разів проїжджала повз капличку...тепер без сліз не зможу...

http://visnyk.lutsk.ua/2011/04/20/11731/ - тут можна прочитати про Загадку Озернянської каплички більше.

дякую вам, Валентино, за розворушення душі)