ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.07.15 13:15
горище
шерехи шашелю чує горище крізь сон
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут

Борис Костиря
2026.07.15 12:58
* * *
Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н

В Горова Леся
2026.07.15 12:58
Жито
Сідає сонце і у полі тоне,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.

А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,

хома дідим
2026.07.15 12:40
* 142 *
найбільш морочить саме те
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули

Іван Потьомкін
2026.07.15 12:06
Першоапостольні
Як поєднали їх в один святковий день?
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра

Тетяна Левицька
2026.07.15 11:12
Пісочний годинник
Це ще не все, мій милосердний?
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.

Роксолана Вірлан
2026.07.15 07:17
Осердя українське
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.

Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,

Віктор Кучерук
2026.07.15 06:49
Собі
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...

Ірина Вовк
2026.07.15 05:49
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 4)
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу. Боян підвівся з

Мирон Шагало
2026.07.14 21:46
Веселка
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!

Роксолана Вірлан
2026.07.14 15:09
* * *
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.

Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,

Борис Костиря
2026.07.14 13:19
* * *
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.

Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю

Тетяна Левицька
2026.07.14 13:08
Образок
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.

Ірина Вовк
2026.07.14 11:10
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 3)
СПАЛАХ ЧЕТВЕРТИЙ. КОРОНА З ПОПЕЛУ. ПРОКЛЯТТЯ. Голос Бояна впав до ледве чутного, тремтливого шепоту. Старий заплющив очі, наче намагався закритися від картини, яка досі палила його душу вогнем. *** – Ти підн

хома дідим
2026.07.14 10:52
* 141 *
видихнутий цигарковий дим
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі

Віктор Кучерук
2026.07.14 07:25
* * *
У просторім помешканні
Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Кондратюк / Вірші

 …ви мій чарівний сон
* * *
…ви мій чарівний сон
я вас іще не знаю
хоча надія десь
в душі уже світає…
…ваш смуток і мій жаль
в дорозі не стрічались
лиш поглядів печаль
в юрбі життя торкалась…
…о, як далеко ви,
між нами незнайомство,
дороги і мости,
пісні, листи і тости…
…ви тут, а я ніде
ви там, а я де? – Всюди!
нам сонце не зійде
не нам сміються люди…
…ви стільки років там
я стільки тут без ліку
та все це суєта,
роки, дороги, ріки…
…суєтне все в житті
не вперше й не в останнє
все тоне в суєті.
лиш погляд ваш печальний…




Найвища оцінка Лариса Вировець 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-01-25 08:25:37
Переглядів сторінки твору 5059
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.169 / 5.75  (4.753 / 5.28)
* Рейтинг "Майстерень" 4.922 / 5.5  (4.562 / 5.09)
Оцінка твору автором 6
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2022.10.04 19:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2007-01-25 08:44:45 ]
Дуже гарний вірш!

"...Ви мій чарівний сон
я вас іще не знаю
хоча надія десь
в душі уже світає..."
Нехай з цього сну втілиться в життя тільки прекрасне. Нехай світає і дарує тепло. А суєта і печаль залишаться у Ваших чудових рядках.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-01-25 08:52:04 ]
Ларисо, ти вже тут.
Ти вже не спиш.
Я думав весь самвидав ще спить, а виявилось як тільки щось інтимне так жінки просинаються.
Я думав що тільки мене "холєра сперла" так рано, а виявилось...

А вірш не сумний...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-01-25 08:55:44 ]
Ірино, я дякую Вам за гарні слова і коментар. Печаль і сум - здається такі з тих почуттів які перевіряють душу на жорсткість, на вміння сприймати чуттєво навколишній світ...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Весна (М.К./Л.П.) [ 2007-01-25 10:11:28 ]
Я прочитала в цьому вірші надію на зустріч. Нехай вам і їй пощастить зустрітися! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-01-25 12:08:36 ]
Дякую Мрія Весна.
Але то було давно...
І зустрічі не було...
Я й сам дивуюсь скільки в цьому світі може зробити один погляд...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-01-25 12:09:54 ]
Дякую Адріана.
За слова , за коменти...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-01-25 12:57:02 ]
Дійсно гарно, можливо тільки сполучники "й" часто не дуже потрібні. Ось я забрав
в рядку "роки, дороги, ріки…" аби цілісно переглянути, - якщо ви вважаєте, що це не так суттєво, то повернете назад.
Успіхів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-01-25 15:29:32 ]
Спасибі, Юрію! Побільше таких чарівних снів і легких пробуджень! Цікаво було дізнатися, що Ви працюєте у режисером у театрі. Розкажіть, будь ласка, про це детальніше при нагоді (де, що ставите, враження). Люблю театр. І каву теж. Уранці - особливо. Причому (це ду-уже важливо) - аби її зробив для мене ХТОСЬ. І Макаревича люблю страшенно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-01-25 19:18:40 ]
Кава - одна з небагатьох ниток які мене привязують до цього життя. Принципово готую сам. Принципово без цукру. Принципово вранці. Принципово в спокої.
А взагалі - це цілий обряд (басурманський?)...
Театр... То моя біль і мій смуток... Ставив, вигадував, творив, любив...
Але професія режисера має настільки потужний потенціал, що режисери проростають скрізь.
От і я... В силу життєвих обставин - режисер, який працює на адміністративній посаді (їм "сухий" хліб, без "творчої" води).
Макаревич - може не на стільки вчитель, скільки та сила яка штовхнула мене у поезію (часбув такий).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-01-25 19:24:20 ]
Ганно, коменти підштовхнули згадати коли і як це писалось. Дійсно гарний вірш, аж самому приємно. Хоча тоді коли він був написаний читачі його сприймали холодно, точно так як сьогодні зараз написані вірші. Така їх доля.
Точно памятаю, що цей вірш "запліднений" одним абсолютно випадковим поглядом на вулиці міста...